ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2529/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Басай О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» - Зарицького Андрія Яремовича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Держаної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 № 00214420702 про застосування пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях у сумі 1 330 276 (один мільйон триста тридцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень84 копійки.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскільки податкова документальна позапланова перевірка щодо позивача проведена із порушенням вимог підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78Податкового кодексу України, то спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Також наголосив, що позивач повністю розраховувався по зовнішньоекономічних операціях, проте став об`єктом шахрайських дій невстановлених осіб, про що заявив компетентним органам, тож у період провадження слідчих дій є потерпілою стороною і не може вважатись порушником законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» (код 40251831) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 25.11.2020 № 251120 з «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA), у зв`язку з повідомленнями ДПС України від 08.02.2022 № 2354/7/99-00-07-07-02-07 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 08.02.2022 № 1002/8) за період з 25.11.2020 по 05.08.2022 року, за результатами якої складено акт від 12.08.2022 № 19868/26-15-07-02-06-03/40251831 (далі - акт перевірки) та встановлено порушення граничних строків розрахунків на суму 16 467,00 доларів США (еквівалент 466916,84 грн) та на суму 57 499,50 доларів США (еквівалент 1631076,82 грн) за імпортним контрактом від 25.11.2020 № 251120 з компанією «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA).

Зі змісту акта перевірки встановлено, що перевірка проводилась з 01.08.2022 по 05.08.2022. Проведеною перевіркою документів за імпортним контрактом від 25.11.2020 № 251120 з «SYM TOWER CRANE SPARE PARIS CO. LTD» (CHINA) встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за імпортними контрактами.

Так, між Товариством (Покупець) та компанією «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» CHINA) (Постачальник) укладено імпортний контракт від 25.11.2020 № 251120, предметом якого було придбання баштової секції для Liebherr HC132, HC154, рамка прив`язки до крану Liebherr HC132, HC154, анкерне кріплення для крану Liebherr HC132, HC154, болт 12,9. Загальна сума контракту склала 82 185,00 доларів США. Умови поставки - INCOTERMS 2010. Умови оплати - 100% попередня оплата.

На виконання умов імпортного контракту від 25.11.2020 № 251120, ТОВ «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» перераховано валютні кошти нерезиденту «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA) в загальній сумі 82 185,00 доларів США (еквівалент 2 326 619,18 грн) згідно з платіжними дорученнями:

від 21.12.2020 на суму 8218,50 доларів США;

від 28.12.2020 на суму 16467,00 доларів США;

від 29.12.2020 на суму 57499,5 доларів США.

Граничний термін надходження оплаченого товару, відповідно до здійсненої оплати склав: 20.12.2021; 27.12.2021 та 28.12.2021.

У відповідь на запит від 02.08.2022 про надання первинних документів та пояснень стосовно контракту під 25.11.2020 № 251120 з компанією «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA), Товариство надало лист від 03.08.2022 року № 017-0308, до якого додано заяву від 09.03.2021 № 0903-01 до департаменту кіберполіції Національної поліції України у м. Києві стосовно вчинення шахрайських дій та викрадення коштів з рахунків компанії. Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, по заяві Товариства порушено кримінальне провадження від 20.08.2021 № 1202110009 002289. Слідство триває.

У той же час до перевірки надано лист начальника відділення № 390 АБ «УКРГАЗБАНК» від 29.01.2021 № 5-390/21/2021, згідно з яким:

платіжне доручення у сумі 8218,50 USD було зараховано на рахунок бенефіціара банком HSBC UK BANK PLC 22.12.2020 у сумі GBP 5997,23 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім Фунтів стерлінгів двадцять три пенси);

платіжне доручення у сумі 16467,00 USD було зараховано на рахунок бенефіціара банком HSBC UK BANK PLC 29.12.2020 у сумі GBP 11942,65 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок два Фунти стерлінги, шістдесят п`ять пенсів);

платіжне доручення у сумі 57499,50 USD було зараховано на рахунок бенефіціара банком HSBC UK BANK PLC 30.12.2020 у сумі GBP 41604,39 (сорок одна тисяча шістсот чотири Фунти стерлінги, тридцять дев`ять пенсів).

Кошти у сумі 82185,00 доларів США, перераховані ТОВ «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» бенефіціару SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO., LTD, Китай згідно з реквізитів Контракту № 251120 від 25.11.2020 були зараховані на рахунок бенефіціара банком HSBC UK BANK PLC в Фунтах стерлінгах.

Натомість довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 25.11.2020 № 251120 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин позивачем до перевірки не надано.

Також позивачем не надано документів, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку поставлення товару, передбаченого контрактом від 21.11.2019 № 21/11-1.

Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону № 2473-VII та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, а саме, порушення граничних строків розрахунків на суму 16467,00 доларів США (еквівалент 466916,84 грн) та на суму 57499,50 доларів США (еквівалент 1631076,82 грн) за імпортним контрактом від 25.11.2020 № 251120 з компанією SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач подавав відповідачу заперечення до нього, які залишені відповідачем без задоволення.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 № 00214420702, яким до позивача застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1 330 276 (один мільйон триста тридцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 84 копійки.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 30.09.2022 № 032-2709.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 30.11.2022 № 15691/6/99-00-06-01-02-06, скарга залишена без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.09.2022 № 00214420702,протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржуване рішення відповідача на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс), Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) та Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення), у редакціях, якими регулювалися спірні правовідносини на час їх виникнення.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 14.1.39., 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Кодексу грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпунктами 16.1.7., 16.1.8. пункту 16.1. статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

У свою чергу контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (підпункт 19-1.1.4. пункту 19-1.1. статті 19-1 Кодексу).

Також контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 19-1.1.34., пункту 19-1.1. статті 19-1 Кодексу).

За приписами підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 111.1.1. пункту 111.1. статті 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються юридична відповідальність, зокрема, фінансова.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2. статті 111 Кодексу).

За приписами пункту 102.1. статті 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган, у даному випадку відповідач, наділений повноваженнями здійснювати контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, а також застосовувати до платників податків фінансову відповідальність у вигляді пені за порушення строків проведення відповідних розрахунків.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон № 2473-VІІІ, метою якого є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За приписами частини першої статті 1 Закону № 2473-VIII у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;

валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали;

іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах;

нерезиденти, окрім іншого, юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі ті, частки участі в яких належать резидентам;

суб`єкти валютних операцій - резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції.

Згідно з частиною четвертою, дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIII).

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За приписами частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII уразі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Згідно з частиною восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до пункту в) частини першої, частини четвертої статті 14 Закону № 2473-VIII, за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13цього Закону) можуть бути застосовані штрафні санкції.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

За приписами пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України02.01.2019 № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

У взаємозв`язку з наведеними нормами, матеріалами справи встановлено, що позивачем в межах імпортного контракту від 25.11.2020 № 251120 здійснювалось перераховування валютних коштів нерезиденту «SYM TOWER CRANE SPARE PARTS CO. LTD» (CHINA) в загальній сумі 82 185,00 доларів США (еквівалент 2 326 619,18 грн) згідно з платіжними дорученнями від 21.12.2020 на суму 8218,50 доларів США, від 28.12.2020 на суму 16467,00 доларів США, від 29.12.2020 на суму 57499,5 доларів США. Вказані кошти зараховані на рахунок бенефіціара банком HSBC UK BANK PLC в Фунтах стерлінгах. Товар мав бути поставлений Продавцем протягом 45 днів на борт в порт м. Далянь, Китай після підписання контракту та оплати Покупцем товару. Натомість поставка товару нерезидентом не здійснена. Наведені обставини позивачем не заперечуються, а навпаки підтверджуються. Разом з тим, передбачених Законом № 2473-VIII документів (довідки, висновку, позову до суду, міжнародного комерційного арбітражу) на підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин чи оскарження в суді, міжнародному комерційному арбітражі до нерезидента про стягнення заборгованості, які є підставою для ненарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, позивачем суду не подано.

Таким чином, колегією суддів не встановлено наявності правових підстав для зупинення чи ненарахування позивачу штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, а саме за порушення строку розрахунків (поставку нерезидентом товару чи повернення сплачених резидентом коштів).

Водночас посилання позивача на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження за № 12021100090002289 від 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини другої статті 190 КК України, не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства.

З огляду на зазначене, суд вважає правомірним нарахування відповідачем позивачу пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях спірним податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2022 № 00214420702.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності з правовим регулюванням спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем не доведено зворотного.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНІКА КРАН БОР» - Зарицького Андрія Яремовича - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль