Головуючий у суді першої інстанції: Ікорська Є.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №758/7772/23

провадження №33/824/2283/2024

23 травня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

за участю представника Енергетичної митниці Швед Альони Олександрівни та за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,- адвоката Ковальського Геннадія Віталійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого митним брокером ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 472 Митного кодексу України,

за апеляційною скаргою Енергетичної митниці поданою представником Оленою Холодковою на постанову Подільського районного суду м.Києва від 18 березня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 18 березня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 472 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з указаною постановою суду, Енергетична митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у порушені митних правил, передбачених ст. 472 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, надав невірну оцінку наявним у справі доказам, що призвело до хибних висновків та, як наслідок, винесення постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник Енергетичної митниціголовний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення Швед А.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальський Г.В.у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом установлено, що 21 січня 2023 року до відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» № 23UА903220001840U2 декларантом ТОВ «Західна Нафтогазова Компанія» ОСОБА_1 товар заявлено до митного оформлення у вільний обіг на митній території України.

У графі «маркування та кількість - номери контейнерів - кількість та розпізнавальні особливості» вказано: «Бензин неетилований Преміум Євро 95, клас D, стандарт: LST EN 228:2012 + А1:2017, октанове число визначено за дослідницьким методом -95,2; вміст свинцю - менше 2,5 мг/л; із вмістом менш як 5 мас.% біоеталон, або етил-трет-бутилового ефіру, або їх суміші; масова частка сірки -0,00070% мас; щільність при 15 град.СО 743,9 кг/м3; об`єм- 35,516 1000 л при 15 град.С», код товару: 2710124512.

Відповідно до висновку № 142000-3101-0131 від 08.02.2023, проведеного з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, результати, отримані в ході дослідження наданої проби товару не узгоджуються із інформацією, зазначеною у графі 31 МД від 21.01.2023 у частині октанове число за дослідницьким методом (заявлено 95,2, фактично 92,2).\

На підставі висновку Енергетичною митницею 22.02.2023 прийнято рішення № КТ-UA9030000035-2023 про визначення коду товару, відповідно до якого замість коду «2710124512» товар класифіковано за кодом «2710124194», тобто як нафтопродукт, з вмістом 70% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітомінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами, легкий дистилят: бензин неетиловий. Температура початку кипіння - 35 град.С, кінця кипіння - 198 град.С. Суміш неароматичних вуглеводнів та ароматичних вуглеводнів (вміст становить 31,55 об.% (37,01 мас.%). Детонаційна стійкість (октанове число) за дослідним методом - 92,2. Вміст сірки - 9,6 мг/кг (0,00096 мас.%). Вміст бензолу - 035 об.% (0,41 мас.%). Етанол, метанол, етил-трет-бутиловий ефір, сполуки з вмістом свинцю (тетраетилсвинцю) - відсутні.

Також судом установлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 визнано протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» митними деклараціями IM 40 ДЕ №23UA903220001840U2 від 21.01.2023 згідно актів про взяття проб (зразків) товарів № 24 від 21.01.2023, складених на території постійної зони митного контролю Енергетичної митниці, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Воля Любитівська, вул. Луцька 1-А, визнано протиправними та скасовано рішення про визначення коду товарів від 22.02.2023 №КТ-UA903000-0035-2023, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903220/2023/000205, №UA903220/2023/000206 та №UA903220/2023/000207. Дане рішення залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024.

Установлено, що твердження захисника про порушення порядку взяття проб товару знайшли своє підтвердження у рішенні Київського окружного адміністративного суду, в якому зазначено, що проби товару брались із сифонного крану. У той же час з сифонного крану (за його наявності), з урахуванням положень абзацу 2 пункту 5.2.1, пункту 5.12 та пункту 13 ДСТУ 4488:2005, відбираються проби нафтопродукту лише для перевірки наявності підтоварної води і забруднень (із застосуванням спеціального переносного пристрою для відбирання проб), а не для визначення детонаційної стійкості (октанового числа) бензину за дослідним методом та інших фізико-хімічних показників нафтопродуктів.

Отже, при відібранні проб товару, рішення, прийняті митним органом за результатом дослідження таких проб товару, відібраних з порушенням чинного законодавства України, є протиправними, а тому такі скасовані.

Приймаючи постанову закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.472 МК України, суд першої інстанції виходив із того, що справа про порушення митних правил не містить доказів того, що дії ОСОБА_1 були направлені на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у раз переміщення через митний кордон України, а саме: звичайний торговельний опис в графі 31 МД, який давав би змогу однозначно ідентифікувати та класифікувати товар в частині показника товару «дистанційна стійкість (октанове число) проби за дослідницьким методом» та коду товару згідно з УКТЗЕД.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, висновки суду відповідають встановленим обставинам.,

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену МК України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних та достовірних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного оформлення.

За змістом ч. 1 ст. 268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 7 ст. 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 8 ст. 257 МК України встановлено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари (у тому числі у вигляді кодів), зокрема, найменування, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

За ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про порушення митних правил, враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 472 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є протиправне діяння, її відсутність виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні адміністративного правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних згрупувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Частиною першою статті 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як на доказ винних дій ОСОБА_1 представники митниці посилаються на висновок СЛЕД Держмитслужби, який суд першої інстанції з урахуванням встановлених рішенням окружного адміністративного суду обставин, правильно не взяв до уваги, оскільки він одержаний з порушенням порядку, встановленого ч.2 ст.356 МК України, а саме, взяття проб (зразків) товарів для дослідження здійснено без вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника, та з порушенням порядку відібрання проб, встановленого п.5.12.1 Національного стандарту України ДСТУ 4488:2005 Нафта і Нафтопродукти Методи відбирання проб.

Рішення про визначення коду товару від 22.02.2023 КТ-UA9030000035-2023 визнано протиправним та скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2013, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024, як таке, що прийняте на підставі висновку СЛЕД Держмитслужби від 08.02.2023 № 142000-3101-0131 за результатами дослідження проби товару, щ обула відібрана посадовою особою Митного органу з порушенням порядку, встановленого ч.2 ст.356 МК України.

Таким чином, надані Енергетичною митницею докази по справі висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 142000-3101-0131 від 08.02.2023 та рішення про визначення коду товару від 22.02.2023 № КТ-UA9030000035-2023 є недопустимими та недостовірними доказами.

Отже, врахувавши рішення адміністративного суду, яке набрало законної сили, та яким встановлено що митний орган неправомірно відмовив у визнанні задекларованої класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 45 12, надаючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 472, 529, 530 Митного кодексу України, статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м.Києва від 18 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна