ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2024 року 16:38Справа № 280/4622/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О. та представників

позивача Саланської І.Л.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.02.2024 № 156708010710 форми «С», яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і пункту 5 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38 006 351 (тридцять вісім мільйонів шість тисяч триста п`ятдесят одна) грн. 30 коп. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» нараховано пеню за порушення строків розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38 006 351,30 грн. Разом із тим, порушення позивачем строків розрахунків у сфері ЗЕД виникло не з його вини, а через обставини непереборної сили, та не може бути кваліфіковане як податкове правопорушення. При цьому, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення заборгованості з контрагента-нерезидента. Позовну заяву прийнято до розгляду після закінчення законодавчо встановленого 180-денного строку та позов задоволено. Отже, відповідно до статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. Також, відповідачу надано Додаткову угоду до Контракту, відповідно до якої поставка товару здійснюється виключно морським шляхом. Крім того, до перевірки надано сертифікат Львівської торгово-промислової палати від 15.12.2023 № 4600-23-4737 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Однак, за висновком відповідача, даний сертифікат не може вважатися беззаперечним доказом, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Також, при проведенні перевірки відповідача повідомлено, що товариством подано заяву на отримання сертифікату ТПП на подовження терміну валютного контролю на частину коштів, які були повернуті постачальником та позивач очікує на рішення з цього питання. Однак, оскільки сертифікат ТПП від 29.12.2023 № 4600-23-4876 отриманий після закінчення терміну проведення перевірки, він не міг бути наданий під час її проведення. З урахуванням наведених обставин вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4622/24; призначено підготовче засідання на 13.06.2024.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. 07.06.2024 № 26706), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 12.02.2022 № 12.02.22-UK TR. Зауважує, що позовну заяву до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості з нерезидента подано після закінчення 180-денного строку, отже сплаті підлягає пеня, нарахована до прийняття позовної заяви до розгляду судом. Також зазначає, що форс-мажорними визнаються надзвичайні невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Доведення цих обставин покладається на сторону, що порушила зобов`язання. В свою чергу позивач, посилаючись на наявність таких обставин, не надав докази щодо причинно-наслідкового зв`язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання. Крім того, виходячи з Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідченого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), регіональні торгово-промислові палати не наділені функціями засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) по зовнішньоторговельним угодам та міжнародним договорам. Натомість, засвідчення зазначених обставин здійснює Торгово-промислова палата України. Отже, наданий позивачем сертифікат є недостатнім доказом. При цьому, сертифікат ТПП України не є єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин. ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі ЗСУ. Крім того, Додаткова угода до Контракту від 12.02.2022 № 12.02.22-UK TR укладена через шість місяців після початку збройної агресії проти України, тобто у період, коли в акваторії Чорного моря велися активні бойові дії, що завідомо унеможливлює здійснення будь-яких морських перевезень до портів України. Разом із тим, поставки іншими видами транспорту не припинялися. Також, усі передплати грошових коштів на користь нерезидента здійснені, починаючи з 29.04.2022, отже товариство усвідомлювало, якими можуть бути наслідки здійснених операцій в частині дотримання вимог валютного законодавства. До перевірки не надано будь-яких документів, наявність яких вимагають Правила Інкотермс 2020, які б підтвердили наміри нерезидента здійснити поставку товару. Крім того, сертифікат ТПП від 29.12.2023 № 4600-23-4876 до перевірки не надавався. Враховуючи наведене просить у задоволенні позову відмовити.

10.06.2024 представником відповідача подано заяву (вх. № 26860) про виклик свідка заступника начальника відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Новошинської Оксани Олексіївни.

11.06.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 27080), в якій вона заперечує проти доводів податкової.

Протокольною ухвалою суду від 13.06.2024 задоволено клопотання про виклик свідка; оголошено перерву до 18.06.2024.

17.06.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 28310).

Протокольною ухвалою суду від 18.06.2024 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті в цей же день; допитано в якості свідка заступника начальника відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Новошинську Оксану Олексіївну.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 18.06.2024 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43232893) зареєстровано в якості юридичної особи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 69.2-1 підр. 10 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.11.2023 № 2025-п та повідомлення від 23.11.2023 № 66/4/08-01-07-10 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (код ЄДРПОУ 43232893) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам від 12.02.2022 № 12.02.22- UK TR, укладеному з нерезидентом ELAIKS SOFT SERVICES BILGІSAYAR ЕLEKTRONIK SANAYІ VE DIS TIC.LTD.STІ. (Туреччина), за період з 29.04.2022 по 26.12.2023 та від 11.01.2023 № SML/WIS-2023, укладеному з нерезидентом WISESELL LIMITED (Гонконг), за період з 26.01.2023 по 26.12.2023, за результатом якої складено акт від 28.12.2023 № 8611/08-01-07-10/43232893. Перевірку проведено у період з 25.12.203 по 26.12.2023.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» з урахуванням вимог пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18, а саме: по імпортному контракту від 11.01.2023 № SML/WIS-2023 та договору про переведення боргу від 31.03.2023 № 1, укладеному з нерезидентом WISESELL LIMITED (Гонконг), грошові кошти в сумі 1 677 278,49 Євро не надійшли у законодавчо встановлений 180-денний строк. У зв`язку з тим, що позовну заяву ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» про стягнення заборгованості з нерезидента прийнято судом до розгляду до закінчення законодавчо встановленого 180-денного строку та позов задоволено на користь позивача, пеня за порушення строків розрахунків за операціями з імпорту товарів не нараховується;

пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» з урахуванням вимог пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18, а саме: по імпортному контракту від 12.02.2022 № 12.02.22- UK TR, укладеному з нерезидентом ELAIKS SOFT SERVICES BILGІSAYAR ЕLEKTRONIK SANAYІ VE DIS TIC.LTD.STІ. (Туреччина), грошові кошти в сумі 1 873 363,45 дол. США (в розрізі по операціям 923 345,70 дол. США та 892 383,12 Євро) надійшли з порушенням законодавчо встановленого 180-денного строку, на суму 251 230,00 дол. США - 9 днів з 26.10.2022 по 03.11.2022; на суму 289 315,70 дол. США - 10 днів з 30.10.2022 по 08.11.2022; на суму 192 500,00 дол. США - 2 дні з 01.02.2023 по 02.02.2023; на суму 127 500,00 дол. США 4 дні з 03.02.2023 по 06.02.2023; на суму 63 000,00 дол. США - 1 день 07.02.2023; на суму 190 310,94 дол. США - 13 днів з 04.02.2023 по 16.02.2023; на суму 72 310,94 дол. США - 5 днів з 17.02.2023 по 21.02.2023; на суму 345 400,00 Євро - 18 днів з 04.02.2023 по 21.02.2023; на суму 216 371,58 Євро - 2 дні з 22.02.2023 по 23.02.2023; на суму 201 100,00 Євро - 19 днів з 05.02.2023 по 23.02.2023; на суму 146 963,19 Євро - 1 день 24.02.2023; на суму 34 359,04 Євро - 6 днів з 25.02.2023 по 02.03.2023; на суму 110 500,00 Євро - 25 днів з 06.02.2023 но 02.03.2023; на суму 32 760,18 Євро - 4 дні з 03.03.2023 по 06.03.2023; на суму 185 700,00 Євро - 28 днів з 07.02.2023 по 06.03.2023; на суму 109 612,98 Євро - 1 день 07.03.2023;

грошові кошти в сумі 2 490 852,63 Євро не надійшли в законодавчо встановлений 180-денний строк: на суму 180 250,00 Євро - 28 днів з 08.02.2023 по 07.03.2023; на суму 130 556,62 Євро - 106 днів з 08.03.2023 по 21.06.2023; на суму 167 285,75 Євро - 131 день з 11.02.2023 по 21.06.2023; на суму 184 000,00 Євро - 130 днів з 12.02.2023 по 21.06.2023; на суму 151 200,00 Євро - 129 днів з 13.02.2023 по 21.06.2023; на суму 114 300,00 Євро - 128 днів з 14.02.2023 по 21.06.2023; на суму 251 200,00 Євро - 127 днів з 15.02.2023 но 21.06.2023; на суму 203 500,00 Євро - 124 дня з 18.02.2023 по 21.06.2023; на суму 168 100,00 Євро - 123 дня з 19.02.2023 по 21.06.2023; на суму 195 600,00 Євро - 114 днів з 28.02.2023 по 21.06.2023; на суму 205 900,00 Євро - 113 днів з 01.03.2023 по 21.06.2023; на суму 202 700,00 Євро - 110 днів з 04.03.2023 по 21.06.2023; на суму 204 100,00 Євро - 109 днів з 05.03.2023 по 21.06.2023; на суму 196 500,00 Євро - 108 днів з 06.03.2023 по 21.06.2023; на суму 115 900,00 Євро - 73 дні з 10.04.2023 но 21.06.2023. У зв`язку з тим, що ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» подано позовну заяву про стягнення заборгованості з нерезидента, яку прийнято судом до розгляду після закінчення законодавчо встановленого 180-денного строку, та прийнято рішення про стягнення заборгованості з нерезидента, строк, встановлений відповідно до ст. 13 Закону № 2473 зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Слід зазначити, що обставини укладання позивачем зовнішньоекономічного контракту від 12.02.2022 № 12.02.22- UK TR з нерезидентом ELAIKS SOFT SERVICES BILGІSAYAR ЕLEKTRONIK SANAYІ VE DIS TIC.LTD.STІ. (Туреччина) не є спірними. Також, сторонами визнаються ті обставини, що товар контрагент не поставив, а кошти передплати за нього не надійшли товариству в законодавчо встановлений 180-денний строк. Спору щодо періодів такої затримки та сумами грошових коштів, які підлягали поверненню, між сторонами також не існує.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. (ч. 1 ст. 78 КАС України).

На підставі акту перевірки від 28.12.2023 № 8611/08-01-07-10/43232893 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 №156708010710 форми «С», яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 38006351,30 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 № 156708010710 до ДПС України, рішенням якої від 19.04.2024 № 11468/6/99-00-06-01-03-06 скаргу залишено без задоволення.

Незгода з даним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення ТОВ «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до приписів підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи виконують такі функції, а саме: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі Закон № 2473-VIIІ).

Частинами першою третьою статті 3 Закону № 2473-VIIІ визначено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За правилами абзаців першого, другого частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

В силу частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац 2 частини 8 статті 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2473-VIII).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Водночас, пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Таким чином, резидент, що здійснює імпортні операції зобов`язаний забезпечити надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строки, а у випадку порушення цих строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема, посилається на наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатами Львівської торгово-промислової палати від 15.12.2023 № 4600-23-4737 та від 29.12.2023 № 4600-23-4876.

Так, сертифікатом Львівської торгово-промислової палати від 15.12.2023 № 4600-23-4737 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія РФ, що стало підставою введення воєнного стану, військові дії в Україні, блокування морських портів України, щодо обов`язку (зобов`язання) щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами Контракту купівлі-продажу товарів від 12.02.2022 № 12.02.22- UK TR, укладеному з ELAIKS SOFT SERVICES BILGІSAYAR ЕLEKTRONIK SANAYІ VE DIS TIC.LTD.STІ. (Турецька Республіка) на суму 2540535 євро 75 євроцентів до 07.02.2023. Дата настання: 07.02.2023, дата закінчення: тривають на 15.12.2023.

Сертифікатом Львівської торгово-промислової палати від 29.12.2023 № 4600-23-4876 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військова агресія РФ, що стало підставою введення воєнного стану, військові дії в Україні, блокування морських портів України, щодо обов`язку (зобов`язання) щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами Контракту купівлі-продажу товарів від 12.02.2022 № 12.02.22- UK TR, укладеному з ELAIKS SOFT SERVICES BILGІSAYAR ЕLEKTRONIK SANAYІ VE DIS TIC.LTD.STІ. (Турецька Республіка) на суму 923345,70 доларів США та 950017 євро 75 євроцентів до 03.11.2022. Дата настання: 03.11.2022, дата закінчення: тривають на 28.12.2023.

Однак, за позицією контролюючого органу, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

При цьому, відповідач посилається на практику Верховного Суду із зазначеного питання.

Проте, суд відхиляє посилання податкової на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.03.2023 у справі № 922/1093/22, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, оскільки такі правові позиції були висловлені у господарських справах, в яких питання наявності форс-мажорних обставин розглядалося у контексті спору між суб`єктами господарювання щодо виконання зобов`язань.

У таких справах, дійсно, суди встановлюють наявність чи відсутність факту форс-мажору лише на підставі всієї доказової бази, детально аналізуючи кожну ситуацію окремо та поведінку сторін, а сертифікат Торгово-промислової палати не має наперед встановленої сили, а може лише виступати одним з доказів в суді.

Проте ці висновки не є релевантними у спірних правовідносинах, оскільки положення Закону № 2473-VIIІ не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції.

Тобто, частина шоста статті 13 Закону № 2473-VIIІ надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Це кореспондується з критеріями допустимості доказів, що визначені для адміністративного судочинства статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною другою цієї статті визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, якщо Закон № 2473-VIIІ передбачає, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), то контролюючий орган не має права вимагати від суб`єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.

Зазначені висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.05.2024 у справі № 620/14203/23.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

У відзиві податкової також згадується про лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 із зазначенням того, що указаний лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажоргі обставини.

Проте позивач у спірних правовідносинах підтвердив наявність форс-мажорних обставин відповідними сертифікатами, які мають іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.

При цьому, стосовно покликань відповідача на те, що сертифікат від 29.12.2023 № 4600-23-4876 до перевірки не надавався, суд зазначає, що листом від 26.12.2023 № 12/26/1, у відповідь на запит податкової від 26.12.2023 № 1, позивач, серед іншого, повідомив, що ним подано заяву на отримання сертифікату ТПП на подовження терміну валютного контролю на частину коштів, які були повернуті постачальником, та позивач очікує на рішення ТПП.

В той же час, відповідач не врахував зазначені обставини.

Суд відхиляє покликання податкової на те, що Львівська торгово-промислова палата не мала повноважень на видання сертифікатів у спірних правовіідносинах, оскільки їх мала видавати ТПП України, оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Також, щодо тверджень контролюючого органу, які стосуються укладання Додаткової угоди до Контракту слід зазначити, що правовідносини учасників договору врегульовані саме цивільним законодавством, і воно не містить заборони самостійно регулювати питання поставки товару, в т.ч. виключно морським шляхом, як погодили сторони Контракту в Додатковій угоді від 15.08.2022. При цьому, доводи податкової з цього питання мають виключно характер припущень та міркувань.

Крім того, суд звертає увагу на наступну обставину.

Так, згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм пп. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Наведені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.03.2024 у справі № 380/17879/22.

Також, Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 420/1538/23 сформулював висновок, відповідно до якого пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи такий висновок Верховного Суду до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме за період з 26.10.2022 по 21.06.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, позиція податкової, яку висловила на запитання суду свідок - заступник начальника відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Новошинська Оксана Олексіївна, про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються положення п. 52-1 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України, є неспроможною на підставі вищезазначених норм права та висновків Верхового Суду у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене у сукупності, пеня позивачу в розмірі 38 006351,30 грн. нарахована безпідставно, а отже у суду наявні обґрунтовані підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.02.2024 № 156708010710.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.02.2024 № 156708010710.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЙЛ ТРЕЙД ГРУП» (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51, прим. 147; код ЄДРПОУ 43232893) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 20.06.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко