Справа № 544/845/24

пров. № 3/544/269/2024

Номер рядка звіту 225

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Ощинської Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

особи, яка склала протокол головного спеціаліста Відділу державного нагляду (конторолю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Звагольського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по вул. Ярмарковій, 17, м. Пирятин матеріали, що надійшли від Відділу державного нагляду (конторолю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , непрацюючого, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 25.02.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , видане 11.05.2017 ТСЦ 5347, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 16 квітня 2024 року о 14 годині 05 хвилин на вул. Цибаня м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі, транспортний засіб VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_4 , без реєстрації, як суб`єкта господарювання та без оформлення ліцензії на даний вид господарської діяльності, тому повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судовезасідання ОСОБА_1 не з`явився,до судунадіслав заявупро розглядсправи уйого відсутність.Крім тоговід ОСОБА_1 09.05.2024надійшли досуду письмовіпояснення,у якихостанній зазначив,що винуне визнаєз наступнихпідстав.Згідно зпротоколом,складеним уповноваженимипосадовими особами,зазначено,що він16.04.2024року надававпослуги зперевезення пасажирівна автомобіліоблаштованому яктаксі безоформлення ліцензії,чим порушивч.1ст.164КУпАП.Проте упротоколі відповіднінорми закону,що регулюютьзаняття господарськоюдіяльністю зперевезення пасажирів,та якусаме вінпорушив іу чомуце виразилося,вказано небуло,як іточних обставинвчинення адміністративногоправопорушення,не викладенідані,яким чиномвін надававпослуги зперевезення пасажиріву таксі,не вказаніпрізвища пасажирів.Крім того,не відображенасистематичність йогопо здійсненнюгосподарської діяльності,відсутня інформаціяпро регулярність,самостійність тасуттєвість діяльності,а такожне вилученігроші,одержані внаслідоквчинення цьогоадміністративного правопорушення,що унеможливлюєвстановити метусуб`єкта господарюваннящодо отриманняприбутку.На підставівикладеного слідуєвисновок,що вйого діяхне вбачаєтьсяподії таскладу адміністративногоправопорушення передбаченогоч.1ст.164КУпАП,а томусправа проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 підлягає закриттюна підставіп.1ст.247КУпАП.Крім тогоне булозалучено свідківправопорушення,протокол проадміністративне правопорушення,складений неуповноваженимина теособами,крім цьоговідбулася незаконназупинка автомобілята провокативнаповедінка працівниківправоохоронних органів.У даномувипадку відбулосяпорушення нормстатті 35Закону України«Про національнуполіцію»,що маломісце підчас зупинкитранспортного засобупід йогокеруванням.Крім цього,до матеріалівсправи працівникамиполіції недолучено постановипро вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,в якійбуло бвідображено причинузупинки згаданоготранспортного засобупід йогокеруванням,отже працівникамипатрульної поліціїне булодотриманого вимогстатті 35Закону України«Про національнуполіцію»,а автомобільяким керував ОСОБА_1 було зупиненонезаконно,внаслідок чогобуло порушенойого права.Відсутність постановипро вчиненняадміністративного правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього рухутільки підтверджуєйого доводипро те,що зупинкапрацівниками поліціїтранспортного засобупід керуванням ОСОБА_1 була здійсненабез передбаченихзаконом підстав.Направлені досуду матеріалипро адміністративнеправопорушення таїх аргументаціяу ціломуне підтверджуютьу йогодіях складунаведеного адміністративногоправопорушення тає сумнівними. У матеріалах справи відсутні жодні докази порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та докази наявності причин для зупинки транспортного засобу, яким він керував. Тому автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , неправомірно й безпідставно був зупинений поліцейськими, що суперечить Закону України «Про дорожній рух» й ПДР України, і є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедура огляду водія, неправомірними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева».

Вважає,що вищезазначенадія працівниківполіції буласпрямована нена усуненнята припиненнямайбутнього адміністративногоправопорушення ОСОБА_1 ,як тоговимагають вимогиЗакону України«Про Національнуполіцію»,а навпакина спонуканнядій дойого вчиненнята складаннямще одногопротоколу проадміністративне правопорушення. Органи поліції не мали права складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а при виявленні проступку мали повідомити про це у відповідний орган. Отже, неналежним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди для повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. На підставі викладеного просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно нього, оскільки у його діях не вбачається події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 , пасажир транспортного засобу, у судовому засіданні пояснив, що йому потрібно було їхати до товариша у кафе «У Стаса» у с. Верхоярівка. Він у м. Пирятин, біля ПриватБанку побачив, що стоїть машина із шашечкою жовтого кольору з кубиками таксі. Підійшов до водія, запитав чи він працює, той відповів, що так. Там періодично стоять автомобілі які надають послуги перевезення, хто з шашечкою таксі, хто без, можна просто підійти запитати хто працює. Сів у автомобіль і вони рушили, запитав у водія скільки коштує поїздка, водій відповів, але вже точно не пам`ятає суму. Вважає, що якби водій не здійснював перевезення, то відмовив би йому і все. До місця призначення він не доїхав, бо автомобіль зупинили працівники поліції, і далі ОСОБА_2 пішов пішки. Після зупинки запитали у водія документи та ліцензію, оскільки автомобіль обладнаний під таксі, останній відповів, що не працює. У свідка інспектор запитав, він пасажир чи клієнт, свідок відповів, що клієнт, водій хотів уникнути відповідальності. Чи були у автомобілі рації він не пам`ятає. Якби на автомобілі не було шашечки, то він би до нього не підходив. Працівники поліції його допитали не відразу, а викликали пізніше. Автомобіль на якому вони їхали був червоного кольору, марки Вольво, як звати водія він не знає, вони не знайомилися. Кошти так таксисту і не заплатив, оскільки запитавши скільки він винен, той відповів що нічого не потрібно бо і так будуть із-за нього проблеми і штраф. Оскільки до місця призначення ОСОБА_2 залишалося недалеко, він вийшов з машини і пішов пішки.

Представник відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби з безпеки на транспорті головний спеціаліст ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що під час проведення рейдової перевірки разом із працівниками поліції, був зупинений транспортний засіб з ознаками таксі, а саме ліхтарем оранжевого кольору, пасажир якого пояснив, що замовив для поїздки таксі за що мав сплатити кошти. На підставі даних матеріалів був складений адміністративний протокол. У обов`язки головного спеціаліста входить складання протоколів на транспортні засоби облаштовані як таксі, у яких є ознаки таксі. У роботі він керується ЗУ «Про автомобільний транспорт». Стаття 1 закону містить перелік ознак таксі. Що під час складання протоколу пояснював водій він не пам`ятає, все фіксувалося на боді камеру. Після зупинки транспортного засобу насамперед перевіряється чи зареєстрований водія як ФОП, бо ліцензія не видається особам які не зареєстровані як ФОП. Водій віз пасажира, якого потім допитували працівники поліції. Останній пояснив, що підійшов до транспортного засобу, який був облаштований як таксі, домовився про поїздку за певні кошти і поїхали до місця призначення. Правопорушник на окремому аркуші пояснення не надавав, свою незгоду з протоколом не висловлював. Правопорушення було зафіксоване на бодікамеру та здійснювалася фотофіксація.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За правилами ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 221 цьогоКодексу,протоколи проправопорушення маютьправо складати уповноважені на те посадові особи, а саме центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (статті 136, 141, 142, 164 в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов`язаної з перевезенням пасажирів і вантажів, 188-57).

Частиною першою статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно ст.3ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень ст.1Закону України«Про ліцензуваннявидів господарськоїдіяльності» визначено, зокрема, що ліцензія запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб`єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Також згідно з пунктом 24 частини першої статті 7Закону України«Про ліцензуваннявидів господарськоїдіяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

За змістом ст.9Закону України«Про автомобільнийтранспорт» ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів. Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є: сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг; підвищення ефективності використання транспортних засобів; створення конкурентного середовища; захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень; забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування; забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів; забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування. Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи небезпечних вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.

Аналіз зазначених вимог чинного законодавства свідчить про те, що адміністративна відповідальність настає як за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на зайняття таким видом діяльності так і систематичне, а тому ОСОБА_1 є суб`єктом передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративного правопорушення.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема,

1) документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

2) документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

3) документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

4) документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

- ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

5) документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 має посвідчення водія серія НОМЕР_3 з відкритими категоріями В1, В (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 , автомобіль VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_4 належний на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 5).

Як вбачається з фото наданих до матеріалів справи транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, і який мав нанесені композиції з квадратів розташованих у шаховому порядку (зворотній бік а.с. 5).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

Відповідно до інформації наданої Державною службою України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) станом на 16.05.2024 року за відомостями, що містяться в ЄКІС, ОСОБА_1 не має чинної та/або анульованої ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с. 38).

Згідно постанови Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.02.2020 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП за надання послуг з перевезення пасажирів на автомобілі облаштованому як таксі, без оформлення ліцензії на даний вид діяльності. Проте, провадження по справі було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з недоведеністю зайняття господарською діяльністю та отримання прибутку (а.с. 47-48).

Наявний в матеріалах справи відеозапис з боді камери підтверджує факт надання саме водієм автомобіля марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_4 , послуг з перевезення пасажирів без відповідної державної реєстрації.

Як було встановлено із запису боді камери водій ОСОБА_1 спочатку вказував, що перевозить родича, потім як пасажир надав пояснення що він є клієнтом почав домовлятися з представником Укртрансбезпеки про попередження та вказав, що в подальшому буде належним чином здійснювати діяльність з перевезення пасажирів з відповідними документами.

У протоколі чітко зазначено, на що також вказав сам свідок ОСОБА_2 , і це зафіксовано на боді камеру, де йому і коли надавалися послуги з перевезення за певну суму коштів, визначену ОСОБА_1 .

В матеріалах справи є всі належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт перевезення ОСОБА_1 пасажирів на комерційній основі без відповідних дозвільних документів. Наявне підтвердження того, що ОСОБА_1 не внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець, та не отримував ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів легковим автомобілем.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3, від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно.

Таким чином, надані до суду документи вказують на достатні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, сам протокол про адміністративне правопорушення містить точні обставини вчинення адміністративного правопорушення, де вказано яким саме чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, де, кому та коли надавав послуги з перевезення.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, надані пояснення учасниками, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність правопорушника.

У відповідності до вимог ст.ст.34,35КУпАП обставин, що пом`якшує відповідальність та обтяжує відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без конфіскації.

Згідно ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 164 ст.ст. 283, 284 КУпАП, с у д

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнативинуватим увчиненні адміністративногоправопорушення передбаченогоч.1 ст.164КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації на користь держави (отримувач ГУК у Полт.обл/тг м.Пирятин/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство Україна (ел.адм.подат.), код банку (МФО) 899998, номер рахунок UA638999980313000106000016573, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету-адміністративні штрафи та інші санкції).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст.308КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок отримувача ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.О.Ощинська