ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/326/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр"

про стягнення безпідставно збережених коштів.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Мокрицька Леся Ярославівна (в залі суду);

Відповідач: Захарук Микола Миколайович (в залі суду);

Від прокуратури: Безпалов Андрій Васильович (в заді суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

01 квітня 2024 року керівник Здолбунівської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Аптека-Центр" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням Костопільської міської ради № 345 від 05 жовтня 2004 року, яким передано відповідачу в оренду земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 площею 0,0214 га, розміщену по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль. Договір оренди укладено 29 червня 2005 року № 040559100027 строком на 5 років, а також на рішення Костопільської міської ради № 176 від 29 березня 2007 року яким передано в оренду земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 строком на 5 років. Відповідач є власником нерухомого майна - торгівельного приміщення площею 332,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Прибережна, 2, м. Костопіль, Рівненський район, Рівненська область та розміщений на земельних ділянках комунальної власності площею 0,0214 та кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414.

Прокурор зазначає, що після закінчення строку дії вказаних договорів оренди земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про зареєстроване за відповідачем право власності вищевказаними земельними ділянками. При цьому, відповідач продовжує користуватись земельними ділянками на яких розміщений належний йому об`єкт нерухомого майна без правовстановлюючих документів та державної реєстрації прав відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати орендної плати за землі у передбаченому законодавством розмірі.

Відповідно до проведеного розрахунку, загальний розмір орендної платні як підлягав сплаті відповідачем за користування земельними ділянками комунальної власності площею 0,0214 га та площею 0,0090 га, за період з 27 березня 2021 року по 26 березня 2024 року становить 126 837 грн. 00 коп., які прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідач позовні вимоги прокуратури не визнає та подав до суду відзив на позовну заяву, наступного змісту.

На переконання відповідача сума стягнення вказана в позові перевищена та не обґрунтована, оскільки відсотки за раніше підписаними договорами значно менша, 3 і 10 відсотків, а не 8 та 10 відсотків, як вважає прокурор. Рішенням Костопільської міської ради № 298 від 17 листопада 2016 року, де вказано, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності може більшою ніж 12% від нормативної грошової оцінки, у разі визначення такого розміру в ході передачі права орендні земельної ділянки на земельних торгах (аукціоні). Зокрема, орендна плата за земельні ділянки площею від 51 до 200 кв.м. встановлюється на рівні 10% від нормативної грошової оцінки, за земельні ділянки площею від 201 до 300 кв.м. на рівні 8% від нормативно, грошової оцінки. Проте відповідач з таким рішенням не ознайомлений і після його прийняття не вступав у жодні правовідносини з Костопільською міською радою, а значить вищезазначені відсотки не мають жодного відношення до договорів укладених у 2005 і 2007 році.

Нормативно грошова оцінка, на нашу думку, застосована не правильно. Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган, виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації, нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка, сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року, що визначається за певною формулою. Тобто, нормативно грошова оцінка розраховується щороку.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативно грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативно грошової оцінки, а для с\г угідь - не менше 0,3% та не більше 1 % від їх нормативно грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 % від їх нормативно грошової оцінки.

Витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки не може вважатись як єдиний належний доказ на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору. Вказане узгоджується з позицією ВП ВС у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20.

Окрім того відповідач вважає, що строк позовної давності пропущено, оскільки у прокуратури була можливість пред`явити позов після закінчення договорів оренди землі в попередній редакції за 2005 та 2007 рік. Оскільки, договір укладений 2005 року закінчився в 2010 році, а договір укладений у 2007 році закінчився у 2012, то прокурор міг звернутися до суду протягом 2010-2013 року по одному договору, та протягом 2012-2015 року.

Зважаючи на вказані обставини, відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 10 червня 2024 року представник відповідача позовні вимоги заперечив. Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Решта учасників процесу в судове засідання не з`явилися.

Заяви та клопотання у справі.

18 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує. Окрім того, від відповідача також надійшла заява про застосування строків позовної давності.

26 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

29 квітня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує аргументи відповідача викладені у відзиві.

02 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшли письмові пояснення.

10 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформації з ЄДР.

03 червня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення.

03 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/326/24 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Аптека-Центр" про стягнення безпідставно збережених коштів, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року відкладено розгляд справи на 13 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/326/24 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Аптека-Центр" про стягнення безпідставно збережених коштів та призначено розгляд справи № 918/326/24 до судового розгляду по суті на 27 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 травня 2024 року відкладено розгляд справи 918/326/24 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 10 червня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" є власником нерухомого майна - торгівельного приміщення площею 332,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Прибережна, 2, м. Костопіль, Рівненський район, Рівненська область.

Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 185088, виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради 29 квітня 2011 року (реєстраційний номер майна 33545896).

На підставі рішення Костопільської міської ради № 345 від 05 жовтня 2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" передано в оренду земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 площею 0,0214 га, розміщену по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль.

Договір оренди землі зареєстровано в Костопільському РВ Рівненської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 29 червня 2005 року №040559100027. Відповідно до умов вказаного договору, земельна ділянка передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" строком на 5 років для обслуговування аптеки в нежитловому приміщенні та здійснення господарської діяльності.

На підставі рішення Костопільської міської ради № 176 від 29 березня 2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" передано в оренду земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 площею 0,0090 га, розміщену по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль.

Договір оренди землі зареєстровано в Костопільському РВ Рівненської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України поземельних ресурсах" 13 липня 2007 року № 0407581000. Відповідно до умов договору, земельна ділянка передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" строком на 5 років для розширення та обслуговування магазину.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 площею 0,0090 га, розташована по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль є власністю Костопільської міської ради, цільове призначення: 03.07 для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Згідно до інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 площею 0,0214 га є власністю Костопільської міської ради, цільове призначення: 1.11.3. для роздрібної торгівлі та комерційних цілей (відноситься до коду виду цільового призначення 03.07).

Таким чином, належний Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" на праві власності об`єкт нерухомого майна (торгівельне приміщення), розміщений на земельних ділянках комунальної власності.

Встановлено, що угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок № 040559100027 від 29 червня 2005 року та № 0407581000 від 13 липня 2007 року, Костопільською міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" не укладались.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" 27 жовтня 2023 року звернулось до Костопільської міської ради із заявою щодо надання дозволу на викуп земельних ділянок на яких знаходиться нерухоме майно, що належить відповідачу, за результатами розгляду якої постійною комісією Костопільської міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування територій, будівництва та архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, природокористування та охорони довкілля рекомендовано сесії міської ради розглянути проект рішення щодо передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" вищевказаних земельних ділянок.

Рішенням Костопільської міської ради № 1500 від 19 грудня 2023 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" передано в оренду строком на 5 років земельні ділянки площею 0,0214 кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Костопільської міської ради.

Вказаним рішенням встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 - в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Землекористувача зобов`язано протягом 2 місяців з дня прийняття рішення укласти (підписати) з КостопІльською міською радою договори оренди землі та зареєструвати права оренди відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, з часу закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок №040559100027 від 29 червня 2005 року та № 0407581000 від 13 липня 2007 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" право власності чи користування вищевказаними земельними ділянками. При цьому, відповідач продовжує користуватись земельними ділянками на яких розміщений належний йому об`єкт нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, актів обстеження земельних ділянок від 08 березня 2024 року, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельних ділянках площею 0,0214 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль.

На переконання прокуратури, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" як фактичний користувач земельних ділянок комунальної власності, на яких розміщений належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи користування земельною ділянкою.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 924/856/20.

Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується його користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" належною йому будівлею торгівельного приміщення, яке розміщене на земельних ділянках площею 0,0214 кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль, само по собі свідчить про фактичне користування відповідачем земельними ділянками, на яких розміщене таке приміщення.

Слід зазначити, що прийняття, за заявою власника об`єкта нерухомого майна, Костопільською міською радою рішень № 345 від 05 жовтня 2004 року, № 176 від 29 березня 2007 року про передачу в оренду вищевказаних земельних ділянок, підтверджує фактичний розмір земельних ділянок, які використовує відповідач для обслуговування належного йому на праві власності об`єкта нерухомого майна - торгівельного приміщення.

Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 912/1188/17, від 21 січня 2019 року у справі № 902/794/17, від 04 лютого 2019 року у справі № 922/3409/17, від 12 березня 2019 року у справі № 916/2948/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 922/652/18, від 21 травня 2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15, від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15, від 12 квітня 2017 року у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 922/2413/19.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 925/230/17.

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Рівненській області від 12 січня 2024 року № 381/5/17-00-04-01-07, відповідач упродовж 2020-2024 років не декларував і не сплачував до бюджету Костопільської міської ради земельний податок та орендну плату за землю, у тому числі за користування земельними ділянками із кадастровими номерами 5623410100:02:002:0149 та 5623410100:02:002:0414.

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок № 040559100027 від 29 червня 2005 року та № 0407581000 від 13 липня 2007 року та на час розгляду справи не оформлено документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 0,0214 кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль, на яких розміщено належний йому об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за користування даними земельними ділянками, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.

Отже, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" зберегло у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебуває у власності відповідача, міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Відповідно до Порядку встановлення розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Костопіль Рівненської області, затвердженого рішенням Костопільської міської ради від 17 листопада 2016 року № 298, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі і не може бути нижчою 3% від нормативної грошової оцінки земель.

Орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності може бути більшою ніж 12% від нормативної грошової оцінки, у разі визначення такого розміру в ході передачі права оренди земельної ділянки на земельних торгах (аукціоні).

Вказаним рішенням визначено, що розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазини, аптеки, склади ТС тощо) встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки, в залежності від площу земельної ділянки.

Зокрема, орендна плата земельні ділянки площею від 51 до 200 кв.м. встановлюється на рівні 10% від нормативної грошової оцінки, за земельні ділянки площею від 201 до 300 кв.м. - на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 січня 2024 року № 10-17-0.10-583/2-24, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23 серпня 2023 року №НВ-9926633952023,№ НВ 5600075092024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:002:0149 становить 361 868 грн. 48 коп., нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:002:0414 - 132 910 грн. 57 коп.

Суд погоджується із розрахунком прокуратури та зазначає, що загальний розмір недоотриманого Костопільською міською радою доходу за використання зазначеними земельними ділянки з 27 березня 2021 року по 26 березня 2024 року складає 126 837 грн. 00 коп. (86 927 грн. 00 коп. + 39 910 грн. 00 коп.), які Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У даному разі наявні усі три вказані ознаки.

Суд зазначає, що відповідач зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельними ділянками. Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках, є органічно і нерозривно пов`язане з цими земельними ділянками. Тому набуття відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття ним і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладених договорів оренди земельних ділянок має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужими земельними ділянками без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником вказаних земельних ділянок є територіальна громада м. Костопіль в особі Костопільської міської ради.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини "Федоренко проти України" від 03 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправданого очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.

Отже, відповідач як фактичний користувач земельними ділянками, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 646/473/19.

Зважаючи на те, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельними ділянками комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді не сплаченої орендної плати, підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" на користь Костопільської міської ради.

Отже, з правовою позицією прокуратури суд погоджується.

Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає наступне.

На думку відповідача, після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок не було зареєстровано право оренди, він не вступав в жодні правовідносини щодо спірних земельних ділянок, то і оренд, плата не може бути нарахована.

Дані твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності користування земельною ділянкою.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється в необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, власник нерухомого майна має право на користувач земельною ділянкою, на якій воно розташоване, однак, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформили та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Суд зазначає, що володіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" належною йому будівлею торгівельногоприміщення, яке розміщене на земельних ділянках площею 0,0214 кадастрові номер 5623410100:02:002:0149 та 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль, свідчить про фактичне користування відповідачем земельними ділянками, на яких розміщене приміщення.

Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позиці наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власником земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 114. статті 14 ПК України)..

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для останнього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та не до отримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року у справі № 912/1188/17, від 21 січня 2019 року у справі № 902/794/17, від 04 лютого 2019 року у справі № 922/3409/17, від 12 березня 2019 року у справі № 916/2948/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 922/652/18, від 21 травня 2019 року у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15, від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15, від 12 квітня 2017 року у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 922/2413/19.

Суд зазначає, що відповідач після закінченні строку дії договорів оренди земельних ділянок не оформив документи, які посвідчують право користування земельними ділянками площею 0,0214 кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га та кадастровий номер 5623410100:02:002:0414 по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль, на якій розміщено належний йому об`єкт нерухомості, продовжує користуватись земельними ділянками не сплачуючи орендну плату за землю у передбаченому законодавством розмірі.

Зважаючи на те, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельними ділянками комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню з відповідача на користь Костопільської міської ради.

Окрім того, на думку відповідача, зважаючи на положення ст. ст. 79, 126 Земельного кодексу України, право комунальної власності на земельну ділянку повинно бути зареєстровано за територіальною громадою у період, за який заявлено до стягнення кошти у виді орендної плати.

Відповідно до ч. 2 статті 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Із 01 січня 2013 року набув чинності Закон України № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства, Костопільська міська рада є власником спірних земельних ділянок площею 0,0214 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, оскільки ці ділянки розташована в межах населеного пункту - міста Костопіль, а відсутність державної реєстрації речового права за територіальною громадою не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на них.

Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI: "державна реєстрація речових прав на земельні ділянки ... здійснюється в порядку, встановленому законом", що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 917/553/17.

Наведене повністю спростовує твердження відповідача про те, що право комунальної власності на конкретні земельні ділянки в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права.

Крім цього, за умов правового регулювання статті 83 Земельного кодексу України, право власності територіальної громади (комунальної власності) на земельні ділянки в межах населених пунктів є спростовною презумпцією, а обов`язок щодо спростування цієї презумпції належними, допустимими та достовірними доказами покладається саме на ту особу, яка її заперечує.

У цій справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірних земельних ділянок у межах м. Костопіль, чого не заперечували та не спростовували сторони справи, а також інформаціями з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, долученими до матеріалів справи, за змістом яких, суб`єктами права власності на вказані земельні ділянки є Костопільська міська рада.

При цьому, слід зазначити, що відповідач неодноразово звертався до Костопільської міської ради із заявами про передачу спірних земельних ділянок в оренду, їх викуп та об`єднання, тим самим визнаючи право міської ради на розпорядження земельними ділянками, як об`єктами комунальної власності.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах Костопільська міська рада безспірно є власником земельних ділянок площею 0,0214 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, розташованих по вул. Прибережна, 2, м. Костопіль, Рівненського району, Рівненської області, позивач має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, за умовами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як встановлено судом раніше, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20 сформулювало такий правовий висновок:

"За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості".

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр", як власник нерухомого майна, користується земельними ділянками комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати в розмірі 126 837 грн. 00 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь Костопільської міської ради.

Окрім того, відповідач вказує на те, що спірні земельні ділянки використовуються у господарській діяльності іншими юридичними особами, зокрема, ОСББ "Прибережне".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна - торгівельного приміщення площею 332,1 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Прибережна, 2, м. Костопіль, Рівненський район, Рівненська область (реєстраційний номер майна 33545896).

Комісією Костопільської міської ради 08 березня 2024 року, за участю сертифікованого інженера-землевпорядника проведено обстеження спірних земельних ділянок кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, розташованих по вул. Прибережна, 2, в місті Костопіль, за результатами яких складено акти.

Згідно вказаних актів встановлено, що на обстежуваній земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5623410100:02:002:0149 площею 0,0214 га, розміщені торгівельні приміщення, що являють добудову до багатоквартирного житлового будинку по вулиці Прибережна, 2 в м. Костопіль з вхідними сходами та пандусом. Добудова є частиною торгівельного приміщення загальною площею 332,1 м.кв.

Вказана земельна ділянка з південно-західної сторони межує з земельною ділянкою площею 0,6599 га з кадастровим номером 5623410100:02:002:1053 (перебуває в постійному користуванні ОСББ "Прибережне") та обмежується зовнішньою стіною багатоквартирного житлового будинку, що розташований по вулиці Прибережна, 2 в м. Костопіль, з північної сторони межує з земельною ділянкою площею 0,0090 га з кадастровим номером 5623410100:02:002:0414, з східної сторони - з землями загального користування комунальної власності Костопільської міської територіальної громади (пішохідна зона). На обстежуваній земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5623410100:02:002:0414 площею 0,0090 га, розміщені торгівельні приміщення з вхідними сходами та пандусом, що являють собою добудову до багатоквартирного житлового будинку по вулиці Прибережна, 2 в м. Костопіль. Добудова є частиною торгівельного приміщення загальною площею 332,1 м.кв.

Вказана земельна ділянка з південної сторони межує з земельною ділянкою площею 0,0214 га з кадастровим номером 5623410100:02:002:0149, з північної сторони межує з землями загального користування комунальної власності Костопільської міської територіальної громади (пішохідна зона).

На підставі рішення Костопільської міської міської ради № 1439 від 05 грудня 2023 року ОСББ "Прибережне" передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,6599 га з кадастровим номером 5623410100:02:002:1053 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. Прибережна, 2 в м. Костопіль. Формування вказаної земельної ділянки здійснено в порядку відведення за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності Костопільської міської ради. При цьому, вона не включає у себе раніше сформовані земельні ділянки кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, що перебувають у фактичному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр". Натомість, як зазначено в актах обстеження земельних ділянок від 08 березня 2024 року, вони межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 5623410100:02:002:1053 на якій розміщено багатоквартирний житловий будинок.

Отже, розмір земельних ділянок, якими користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, однак відповідач не надав жодних доказів використання ним меншої площі спірних земельних ділянок, аніж сформованих для експлуатації та обслуговування належного йому об`єкта нерухомого майна по вул. Прибережна, 2, м. Костопіль.

Щодо незгоди відповідача із розміром безпідставно збережених коштів, суд зазначає наступне.

Отже, на переконання відповідача взятий для розрахунку розмір орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 8 % та 10% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, не відповідає умовам раніше укладених Костопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" договорів оренди земельних ділянок № 040559100027 від 29 червня 2005 року та №0407581000 від 13 липня 2007 року, а за основу розрахунку взята грошова оцінка земельних ділянок лише 2023 рік.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено судом, строк дії договорів оренди земельних спірних ділянок закінчився та не був поновлений.

Таким чином, з часу закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок у відповідача відсутні підстави сплачувати орендну плату у розмірі, яки визначений у вказаних договорах.

Натомість, розрахунок суми безпідставно збережених коштів, що підлягають стягненню з відповідача проведено відповідно до Порядку встановлення розмірів орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають комунальній власності територіальної громади м. Костопіль Рівненської області затвердженого рішенням Костопільської міської ради від 17 листопада 2016 року № 298. Вказаним рішенням визначено, що розмір річної орендної плати користування земельними ділянками для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазини, аптеки, склади ТС тощо) встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки, в залежності від площу земельної ділянки. Зокрема, орендна плата земельні ділянки площею від 51 до 200 кв.м встановлюється нарівні 10% від нормативної грошової оцінки, за земельні ділкнкг площею від 201 до 300 кв.м. - на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Пре оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 січня 2024 року № 10-17-0.10-583/2-24, витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 23 серпня 2023 року № НВ-9926633952023, № НВ-5600075092024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:002:0149 становить 361 868 грн. 48 коп.,нормативна грошова оцінка земельної 5623410100:02:002:0414 - 132 910 грн. 57 коп.

Згідно проведеного розрахунку, загальний розмір орендної плати, який підлягав сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" за користування земельними ділянкам комунальної власності площею 0,0214 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0149 та площею 0,0090 га кадастровий номер 5623410100:02:002:0414, що розташовані за адресою: вул. Прибережна, 2, Костопіль, Рівненський район, Рівненська область, за період з 27 березня 2021 року по 26 березня 2024 року становить 126 837 грн. 00 коп.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давнуть це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити. За користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Слід зазначити, що предметом позову в цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212-1214 ІЦК України, а не податкового боргу зі сплати земельного податку або орендної плати.

Відтак, право на позов виникає у позивача з моменту безпідставного набуття відповідачем майна і обмежується останніми трьома роками, які передували пред`явленню позову.

В даному випадку здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 27 березня 2021 року по 26 березня 2024 року, позов до суду поданий 27 березня 2024 року, тобто прокурором не пропущено встановлений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності стосовно вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 27 березня 2021 року по 26 березня 2024 року.

Відтак, позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" на користь Костопільської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 126 837 грн. 00 коп. за останні три роки, що передували зверненню до суду.

Зважаючи на вказані вище обставини справи, відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів, на які посилалися учасники справи та яким не була дана оцінка, то Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справах "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Ruiz Torija v. Spain" тощо).

Висновки суду.

За наслідками розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався спірними земельними ділянками без достатніх правових підстав.

Також за наслідками розгляду справи суд зробив висновок про необхідність стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 126 837 грн. 00 коп. Така сума стягується з відповідача на підставі статті 1212-1214 ЦК України.

Судові витрати.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп. у зв`язку з задоволенням позову покладається на відповідачів та підлягає до стягнення на користь органу прокуратури.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" (33028,м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 10, код 22571022) на користь Костопільської міської ради (35000, Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Костопіль, вул. 1 Травня, 3, код. 04057669) безпідставно збережені кошти у розмірі 126 837 (сто двадцять шість тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Центр" (33028,м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 10, код 22571022) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 червня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.