ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

17.06.2024 Справа №905/606/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали б/н від 12.04.2024 (вх.№3171/24 від 15.04.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київ Хліб», м.Київ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард С Плюс», м.Святогірськ Краматорського району Донецької області

про видачу судового наказу про стягнення 123421,62грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київ Хліб», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 12.04.2024 (вх.№3171/24 від 15.04.2024) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард С Плюс», м.Святогірськ Краматорського району Донецької області, 123421,62грн заборгованості за поставлений товар (далі Заява).

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов`язання оплатити товар, поставлений за Дистриб`юторським договором №29338/2 від 01.10.2021 (далі Договір).

На обґрунтування вимог до Заяви додано: Договір з додатками №1, №2, №3 та №4, протокол б/н від 01.10.2021 розбіжностей до Договору, товарно-транспортні накладні (далі ТТН): №025456 від 15.11.2021, №025457 від 15.11.2021, №030501 від 23.11.2021, №035995 від 29.11.2021, №040702 від 06.12.2021, №040703 від 06.12.2021, №046156 від 14.12.2021, №046157 від 14.12.2021.

Розглянувши подану Заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

1. Відповідно до п.2 ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України у заяві про видачу судового наказу, серед іншого, повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб).

У вступній частині Заяви графа «заявник» містить такі відомості: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київ Хліб», адреса: 04071, м.Київ, вул.Щекавицька, буд.57, ЄДРПОУ 44375369», водночас у прохальній частині Заяви викладене клопотання стягнути з боржника заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» (без зазначення адреси і коду ЄДРПОУ товариства).

За змістом зробленого судом безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку «ідентифікаційний код юридичної особи: 44375369» зазначений код належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Київхліб» з адресою державної реєстрації: 04080, м.Київ, вул.Костянтинівська, буд.64.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що на порушення п.2 ч.2 ст.150 ГПК України зазначені в Заяві відомості про заявника не є достовірними.

2. За приписом ч.1 ст.151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

На підтвердження сплати судового збору за подання Заяви до неї додана платіжна інструкція №9404 від 09.04.2024 на суму 242,24грн з призначенням платежу: «Судовий збір за позовом ТОВ «Торговий дім «Київ Хліб» до ТОВ «Торговий дім «Співдружність»».

Відповідно до відомостей програми «Діловодство спеціалізованого суду» сплачений платіжною інструкцією №9404 від 09.04.2024 судовий збір обліковується за справою №905/606/24.

Водночас в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься судовий наказ від 10.06.2024 у справі №905/817/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Співдружність М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхліб» 152482,20грн заборгованості за дистриб`юторським договором №29453/2 від 22.11.2021 та 242,24грн судового збору. В названому наказі, зокрема, зазначено: «За подання заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Київхліб» згідно з платіжною інструкцією №9404 від 09.04.2024 сплачено судовий збір у розмірі 242,24грн, який відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на боржника.»

Отже, судовий збір, що обліковується за справою №905/606/24, фактично використаний за подання заяви і видачу судового наказу у справі №905/817/24.

За таких обставин суд дійшов висновку, що платіжна інструкція №9404 від 09.04.2024 не є належним доказом сплати судового збору за звернення до суду з метою отримання судового наказу у справі №905/606/24 а отже, заявник порушив п.1 ч.3 ст.150 ГПК України.

3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч.2 ст.12 ГПК України).

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги (ч.2 ст.147 ГПК України).

За приписами п.п.4, 5 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. У п.п.3, 4 ч.3 ст.150 ГПК України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Доданий до Заяви Договір передбачає, що:

- поставка товару здійснюється партіями; партією є товар, зазначений в одній видатковій накладній та/або ТТН (п.4.1. Договору);

- після підписання сторонами ТТН вважається, що товар поставлений належним чином та дистриб`ютор не має жодних претензій щодо кількості, якості та комплектності товару (п.4.17. Договору);

- розрахунки за товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника на умовах відтермінування платежу протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару (п.5.3. Договору).

За приписами абз.2 п.11.1. Розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом №363 від 14.10.1997 Міністерства транспорту України (з подальшими змінами), товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За визначенням абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (далі Закон «Про бухгалтерський облік») первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, ТТН є первинним документом та має відповідати законодавчим вимогам до оформлення первинних документів.

В свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік».

Згідно з ч.1 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік» (в редакції, чинній на час укладення Договору та розгляду Заяви) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік» (в редакції, чинній на час складання доданих до Заяви ТТН) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз.1-7). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абз.9).

Відповідно до ч.3 ст.581 Господарського кодексу України наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Суд встановив, що додані до Заяви ТТН №025457 від 15.11.2021, №030501 від 23.11.2021, №035995 від 29.11.2021, №040703 від 06.12.2021 та №046156 від 14.12.2021 в графі «Продукцію прийняв» не містять підпису особи, уповноваженої Товариством з обмеженою відповідальністю «Форвард С Плюс» на прийняття товару від перевізника лише в графі «Штамп одержувача» наявний відтиск печатки названого товариства «Для накладних»; графа «Дата отримання продукції покупцем» у перелічених ТТН не заповнена.

Натомість додані до Заяви ТТН №025456 від 15.11.2021, №040702 від 06.12.2021 та №046157 від 14.12.2021 містять: заповнену графу «Дата отримання продукції покупцем», підпис в графі «Продукцію прийняв» (без зазначення посади та прізвища підписанта), в графі «Штамп одержувача» відтиск печатки «Для документів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард С Плюс».

Отже, ТТН №025457 від 15.11.2021, №030501 від 23.11.2021, №035995 від 29.11.2021, №040703 від 06.12.2021 та №046156 від 14.12.2021 не відповідають наведеним в цій ухвалі вимогам чинного законодавства до оформлення первинних документів, тому в розумінні вимог ст.ст.74, 76-78 ГПК України не є належними, допустимими і достовірними доказами, що можуть підтвердити поставку товару дистриб`ютору і, відповідно, виникнення у дистриб`ютора обов`язку оплатити поставлений товар.

Суд вважає, що за наведених обставин з поданої Заяви не вбачається виникнення у заявника права грошової вимоги саме в сумі 123421,62грн (у даному випадку окремий розгляд вимог, заявлених на підставі належно оформлених ТТН неможливий через невідповідність Заяви вимогам ст.150 ГПК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу (див. п.1 та п.2 мотивувальної частини цієї ухвали).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (див. п.3 мотивувальної частини цієї ухвали).

Отже, заява б/н від 12.04.2024 про видачу судового наказу не підлягає задоволенню на підставі п.п.1, 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд роз`яснює заявникові таке:

- відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1 та 8 частини першої статті 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків;

- Верховний Суд в п.9.10. постанови від 04.11.2019 у справі №905/49/15 виснував, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

У разі повторного звернення до суду із заявою про видачу судового наказу суд пропонує заявнику на виконання вимог п.4 ч.3 ст.150 ГПК України додати до заяви копію довіреності (за наявності) на особу, чий підпис міститься в графах «Продукцію прийняв» ТТН №025456 від 15.11.2021, №040702 від 06.12.2021 та №046157 від 14.12.2021.

Керуючись ст.ст.147, 150 (п.2 ч.2; п.п.1, 4 ч.3), 151, 152 (п.п.1, 8 ч.1, ч.2), 153 (ч.1), 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард С Плюс», м.Святогірськ Краматорського району Донецької області, 123421,62грн заборгованості.

Суд враховує, що заявник зареєстрований (має кабінет) у системі «Електронний суд», до якого ухвала буде доставлена автоматично; крім того, ухвала буде направлена на зазначені в Заяві адреси електронної пошти заявника і його представника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 20.06.2024.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим. у справу