ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/684/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 (суддя Золотарьова Я.С.) у справі № 904/684/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" про стягнення заборгованість у розмірі 374 844,25 грн, з яких: 285 120,00 грн - основна заборгованість, 67 525,77 грн - пеня, 5 547,31 грн - 3 % річних, 6 651,17 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №07/082-130/19-АДС від 30.09.2019 в частині порушення строків виконання грошового зобов`язання.

08.04.2024 позивачем подано клопотання, в якому він просив поновити йому строк на подання заяви про зменшення суми основного боргу, оскільки одностороння заява АТ Дніпропетровськгаз про зарахування однорідних зустрічних вимог була отримана позивачем тільки 26.02.2024 і відображена у березні 2024 року, тому позивач не зміг її подати в установлений законом строк.

Разом з клопотанням про поновлення процесуального строку, позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог на суму основного боргу, у зв`язку із укладенням між сторонами заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, в тому числі, і вимог, що виникли на підставі договору від 30.09.2019 №07/082-130/19-АДС. Тому, станом на дату підготовки даної заяви сума основного боргу відсутня.

У зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог на суму основного боргу, справа №904/684/24 підлягає розгляду в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі: 67 525,77 грн - пеня, 5 547,31 грн - 3 % річних, 6 651,17 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі №904/684/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" про поновлення процесуальних строків задоволено.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу задоволено.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" пеню у розмірі 54 410, 25 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 651, 17 грн, 3% річних у розмірі 4 472, 06 грн та судовий збір у розмірі 1 991, 21 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", в якій просить скасувати рішення Господарського суду у Дніпропетровській області від 30 квітня 2024 року та змінити резолютивну частину рішення виклавши її у наступній редакції: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 5441,03 грн пені, інфляційні втрати у розмірі 6 651, 17 грн, 3% річних у розмірі 4 472, 06 грн та судовий збір у розмірі 1 991, 21грн. Відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що через військову агресію більш ніж 700 газопроводів зазнало пошкоджень в результаті обстрілів, які були усунуті аварійно-диспетчерською службою Відповідача, Відповідач забезпечував газом більш ніж 600,5 тисяч споживачів, будучи єдиним оператором газорозподільної системи на території Дніпропетровської області.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» було підприємством критичної інфраструктури, у відповідності до Закону України від 16.11.2021 №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» є об`єктом критичної інфраструктури, що також підтверджується листом Міненерго від 22.12.2022 №26/1.7-10.2-20723 про віднесення АТ «Дніпропетровськгаз» до об`єктів критичної інфраструктури.

В умовах воєнного стану можливість здійснювати постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувати їх належну експлуатацію, гарантувати своєчасні виїзди за аварійними викликами, оперативно ліквідувати витоки газу, здійснювати локалізацію аварійних ситуацій, посилений нагляд за станом газорозподільної системи Дніпропетровської області задля забезпечення їх цілісності та функціональності прямо впливає на стан обороноздатності держави.

Будучи на 100% тарифним підприємством, позивач виконує всі роботи за рахунок коштів тарифної виручки, у той час, як витратна частина по обслуговуванню газорозподільної системи у воєнний час не тільки не зменшилась, але й збільшилась за рахунок росту числа аварійних викликів та потреби додаткового обстеження газопроводів на предмет їх ймовірного пошкодження ворожими диверсійними групами.

Проте, ці обставини не заважали виконувати зобов`язання Оператора ГРМ в частині забезпечення цілодобового доступу Споживачів до газорозподільної системи.

Згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР) Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Статтею 141 Закону №671/97-ВР визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. З 24.02.2022 року по теперішній час на території України діє воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Отже, в розумінні Закону №671/97-ВР воєнний стан в Україні є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що підтверджено офіційним листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 «Всім кого це стосується».

Скаржник вважає, що пеня заявлена позивачем є завищеною.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, наголошує, що апелянтом не доведено ні позивачу. ні суду наявність форс-мажорних обставин.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 21.05.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/684/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.05.2024 матеріали справи № 904/684/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 3633,60 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

03.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 27.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №58 від 03.06.2024 про сплату 3633,60 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі №904/684/24; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Регіональна газова компанія (далі - Позивач, Сторона-1) та Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Дніпропетровськгаз (далі - Відповідач, Сторона-2) 30.09.2019 року було укладено Договір № 07/082-130/19-АДС (далі - Договір) про надання послуг.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Сторона-1 надає Стороні-2 право строкового платного користування програмними продуктами, в тому числі, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу, а Сторона-2 зобов`язується сплатити за надані права обумовлену цим Договором суму.

Відповідно до п. 1.2 програмний продукт, на який передається право користування:

-Автоматизована система керування аварійно-диспетчерською службою;

- Оперативна диспетчерська.

Згідно з умовами договору у 2023 році за надані за цим договором послуги Замовник щомісячно сплачує Виконавцю кошти у розмірі 158 400,00 грн., в тому числі, ПДВ 26 400,00 грн. (п. 3.1 договору).

Строк проведення розрахунків - до 25 числа місяця, що передує місяцю користування програмними продуктами (пункт 3.1 Договору в редакції Додаткової Угоди від 23.12.2022 року №3).

Відповідно до п.3.2 договору за підсумками звітного місяця Виконавець складає акт приймання-передачі, який до 7 числа наступного місяця, наступного за звітним надає для підпису Замовнику.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення Замовником строків оплати, визначених розділом 3 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.8.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, діє з 01.01.2020 року по 31.12.2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В додатку №1 до договору зафіксована домовленість сторін про те, що при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи, зазначеної в п.1.1 даного Додатку.

На підставі договору протягом липня-листопада 2023 року ТОВ РГК було надано послуги з користування програмними продуктами, відповідно до актів наданих послуг:

- від 31.07.2023 року №РЕЯ73001336;

-від 31.08.2023 року №РЕЯ73001653;

-від 30.09.2023 року РЕЯ73001746;

-від 31.10.2023 року №РЕЯ73001955;

-від 30.11.2023 року №РЕЯ73002121, які формувались та направлялись до АТ Дніпропетровськгаз за допомогою системи електронного документообігу М.Е.Dос у вигляді електронних документів (Е-документи).

Відповідач частково здійснив оплату вартості послуг. Заборгованість за надані послуги складала 285 120, 00 грн.

В подальшому, на підставі договору від 30.09.2019 №07/082-130/19-АДС відповідачем укладено заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 142 560,00 грн.

У зв`язку із укладенням відповідачем заяви про зарахування однорідних зустрічних, позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 285 120, 00 грн.

Так, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог на суму основного боргу, справа №904/684/24 підлягає розгляду в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення суми пені, 3% річних, інфляційних втрат.

Зменшуючи суму стягнення пені ті 3% річних суд керувався помилкою в розрахунках

Колегія суддів зазначає, що апелянтом рішення оскаржується в сумі пені, яка на думку апелянта має бути зменшена на 90% від 54 410, 25 грн, тобто стягненню підлягатиме пеня у розмірі 5441,03 грн.

В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 67 525,77 грн.

Встановивши факт порушення відповідачем зобов`язання за спірним договором, здійснивши перерахунок пені, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 54 410, 25 грн..

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника на наявність підстав для зменшення її розміру на 90% з огляду на таке.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

На відповідача покладається обов`язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Також у постанові від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19 Верховним Судом зазначено, що висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

У справі, що розглядається, Відповідач не надав суду доказів в підтвердження винятковості тих обставин, за наявності яких є підстави для зменшення розміру пені за порушення строку виконання зобов`язання за спірним договором.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/684/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 у справі № 904/684/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на? Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд