open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 916/5060/23
Моніторити
emblem
Справа № 916/5060/23
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /20.06.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Постанова /19.06.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.06.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.06.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.04.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /22.04.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.04.2024/ Південно-західний апеляційний господарський суд Рішення /25.03.2024/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /11.03.2024/ Господарський суд Одеської області Рішення /05.03.2024/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /12.02.2024/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /28.11.2023/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.11.2023/ Господарський суд Одеської області

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/5060/23апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Колоколова С.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Паніотов О.К., за ордером;

від відповідача: Радолов В.Г., за довіреністю;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 05 березня 2024 року (повний текст складено 15.03.2024)

у справі № 916/5060/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ЛОГІСТІК"

до відповідача: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ

про стягнення 3 445 820,00 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Пінтеліна Т.Г.,

місце прийняття рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 19.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ТАС-ЛОГІСТІК (далі також позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської Області з позовом до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі також відповідач, ДП Ізмаїльський МТП, Порт), в якому просило стягнути з останнього завдані позивачу збитки в розмірі 3 445 820,00,00 грн., що складаються з:

- 3 190 320,00 грн. - збитків, завданих пошкодженням вагону;

- 255 500,00 грн. - упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.06.2022 під час розвантаження власного залізничного вагону позивача №95978649, з вини ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», вагон (в результаті його падіння) було пошкоджено до стану, що не підлягає відновленню, а тому останній підлягає виключенню із інвентарного парку через неможливість його подальшої експлуатації. Із посиланням на Правила користування вагонами і контейнерами позивач просить зобов`язати Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" відшкодувати вартість пошкодженого вагону, визначену згідно звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності, та суми упущеної вигоди, на яку позивач мав підстави розраховувати у разі експлуатації вказаного вагону.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 у справі №916/5060/23 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" до ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" було задоволено частково. Стягнуто з ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" на користь позивача збитки, завдані пошкодженням вагону в розмірі 3 190 320,00 грн. та судовий збір в розмірі 38 041,85 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем належними доказами, наявними в матеріалах справи, завданих відповідачем збитків шляхом пошкодження вагону. При цьому, відповідачем, у встановленому законом порядку, дані доводи позивача не спростовано та не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагону позивача сталось не з вини Порту.

Водночас, місцевий господарський суд вказав про недоведеність частини заявлених позовних вимог, а саме: позивачем не було доведено збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки, за висновком суду, позивачем не доведено, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання доходу у розмірі 255 500,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 у справі №916/5060/23 в частині задоволених позовних вимог, а саме: стягнення з Порту на користь ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" збитків, завданих пошкодженням вагону в розмірі 3 190 320,00 грн., та ухвалити цієї частині нове рішення, яким визначити реальний розмір завданих позивачу пошкодженням вагона збитків. В іншій частині оскаржуване судове рішення апелянт просить залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у тому, що ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" не доведено реальної суми збитків, оскільки вагон №95978649 (майно позивача) був пошкоджений, а не знищений, що не є тотожними поняттями.

На переконання апелянта, судом помилково задоволені вимоги про відшкодування повної ринкової вартості лише з урахуванням зносу майна та без врахування вартості придатних до експлуатації складових вагону.

В свою чергу, позивачем не надано жодного доказу, що пошкоджене майно не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту, з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості, перевищує його ринкову вартість, що беззаперечно підтверджувало б розмір відшкодування, зазначений судом в рішенні.

Здійснені у звіті ТОВ «Бюро оцінок» про незалежну оцінку від 08.11.2023 розрахунки вартості шкоди ґрунтуються на припущеннях стосовно реального технічного стану вагону, оскільки даний звіт не містить належного підтвердження технічного стану вагону, який встановлюється відповідними фахівцями за результатами проведення технічної експертизи, а наявність такого фаху у суб`єкта оціночної діяльності звітом від 08.11.2023 не доведено, що свідчить про передчасне відшкодування позивачу розміру повної ринковій вартості нового (цілого) вагону. Крім того, таке відшкодування суперечить п. 5.4 звіту, в якому визначено реальний розмір збитку в сумі 2 303 894,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, апелянт переконаний у тому, що реальним розміром збитків у спірному випадку є вартість майна, яка визначена у договорі фінансового лізингу (з урахуванням внесених в нього змін), а саме: 1 678 440 грн. з ПДВ.

З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 03.02.2021 у справі №910/17947/15, від 10.06.2020 у справі №357/12491/18, апелянт вважає, що судом порушено положення 1192 Цивільного кодексу України, відповідно до якої потерпілому відшкодовуються в повному обсязі завдані збитки, які у разі пошкодження майна не дорівнюють його повній ринковій вартості, а відтак, на переконання Порту, сума відшкодування позивачу не може перевищувати розміру реально заданої шкоди, яка без проведення технічної експертизи не може бути належним чином встановлена, яка навіть згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності складає 2 303 894,00 грн з ПДВ, а не задоволеної судом суми 3 190 320,00 грн.

Крім того, Порт вказує, що ДП «Ізмаїльський МТП» не надавав суду жодної заяви про вирішення питання щодо передачі йому майна після відшкодування збитків, проте, виплата повної вартості пошкодженого (не знищеного) вагону за своєю суттю стане його купівлею проти волі відповідача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 у справі №916/5060/23 та призначено її розгляд на 12.06.2024 року о 10:30 год.

09.05.2024 від ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначив про її безпідставність та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, позивач вказує, що у матеріалах справи наявні усі докази на підтвердження його вимог щодо відшкодування збитків.

Аргументи відповідача про те, що залізничний вагон № 95978649 було пошкоджено, а не знищено спрямовані на уникнення / зменшення розміру відповідальності за завдані позивачу збитки, оскільки вказана вартість вагону є реальним розміром саме тих витрат для покриття збитків, які позивач повинен буде понести з метою придбання аналогічного вагону. Протилежних доказів, які б підтверджували позицію відповідача щодо розміру завданих ним збитків, матеріали справи не містять.

Твердження апелянта щодо неналежності долученого позивачем звіту про незалежну оцінку збитку від пошкодження вагону від 08.11.2023 через те, що звіт не містить належного підтвердження технічного стану вагону, а у суб`єкта оціночної діяльності відсутній фах для встановлення технічного стану залізничних вагонів, ґрунтуються лише на припущеннях Порту, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних аргументів відповідачем не надано. Водночас, позивач звертає увагу на те, що Порт не замовляв рецензування звіту про оцінку майна, клопотання про призначення судової технічної експертизи не заявляв, іншої оцінки майна, яка б спростувала висновки суб`єкта оціночної діяльності про те, що заявлена до стягнення сума збитків не відповідає дійсності, до суду не надав.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.06.2024 задоволені заяви представників ДП "Ізмаїльський МТП" та ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" про надання їм можливості брати участь у справі №916/5060/23 поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд даної справи в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 12.06.2024 було оголошено перерву до 19.06.2024 о 15:00 год., про що винесена відповідна ухвала суду від 12.06.2024. Також вказаною ухвалою було продовжено розгляд апеляційної скарги ДП "Ізмаїльський МТП" на розумний строк.

19.06.2024 в судове засідання з`явились представники обох сторін. Представник Порту підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги. Представник ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, враховуючи відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні 19.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційних скарг, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники, приймаючи до уваги навантаження суду апеляційної інстанції, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" є власником залізничного вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів №95978649 (далі - вагон), згідно укладеного між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "ТАС-ЛОГІСТІК" договору фінансового лізингу №K3VKFL081881 від 30.01.2020.

14.06.2022 під час розвантаження залізничного вагону №95978649 методом зняття кузова з візків вагону, з вини ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", внаслідок порушення п.п.4.1.1, 4.1.3, 4.1.7, 5.1.1, 5.1.3 ДСТУ ГОСТ 22235-2015 та п. 2.3.3 договору ОД/В-22-70дНЮ, вагон було пошкоджено, що визнається відповідачем.

Відносно факту пошкодження вагону №95978649 було складено Акт від 14.06.2022 №117 про пошкодження вагона форми ВУ-25М.

В акті встановлено, що винною стороною в скоєному пошкодженні вагону є ДП "Ізмаїльський МТП"; сума збитків за пошкодження в результаті падіння вагону буде визначена між власником вагону та ДП "Ізмаїльський МТП"; вагон підлягає виключенню із парку вантажних вагонів; вартість ремонту вагону не визначена (тобто, вагон є таким, що не придатний для подальшої експлуатації за призначенням).

Серед пошкоджень у зазначеному акті вказано наступне: "Пошкодження деформація хребтової балки (прогин), відхилення від горизонтальної площини рами вагону становить 135 мм угору на 1м довжини хребтової балки, відповідно до п. 6.1.1 "Правил виключення вантажних вагонів із інвентарного парку" ЦВ-0063.

Відомості про направлення вагону на ремонт в акті відсутні.

Крім того, було складено Акт загальної форми від 14.06.2022 №2754 за формою ГУ-23, відповідно до якого 14.06.2022 о 6:41 на 28 колії ВПК-3 ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" в порушення ДСТУ ГОСТ 2235:2015 п.п 4.1.1, 4.1.3, 4.1.7, 5.1.1, 5.1.3, при вивантаження методом зняття кузова вагону з візків вагон зірвався зі стропів та впав з висоти і був пошкоджений "по-свіжому", а саме: пошкодження головки та хвостовика автозачепу, тягового хомуту автозачепу, підтримуючої планки тягового хомута, важеля розчепного приводу, клину тягового хомута автозачепа, деформація торцевої частини кузова, деформація торцевих розкосів, деформація бокової частини, деформація хребтової балки та гальмівної магістралі. Складений акт форми ВУ-25М."

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.10.2022 за вих. №1/12102022, в якій просив відшкодувати вартість вагону моделі 19-4146 у розмірі 2 650 000,00 грн (без ПДВ), з посиланням на лист ПрАТ «Дніпровагонмаш» від 07.12.2022 №2/55м-400.

У відповідь на цю претензію відповідач своїм листом від 13.01.2023 за №03-08/12-23 повідомив, що: вагон №95978649 було пошкоджено, а не знищено; позивачем наведено конкретний перелік пошкоджень, в наслідок яких вагон переведено до неробочого парку, що не є тотожним знищенню (втраті) речі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна; відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати ї в / натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Таким чином, заявлена вимога відшкодуванні ринкової вартості нового вагону не підлягає задоволенню, у зв`язку із недоведеністю обставин, що мають значення для надання об`єктивної оцінки розміру відшкодування.

З метою визначення розміру завданих позивачу збитків пошкодженням вагону, 07.11.2023 між ТОВ "ТАС-ЛОГІСТИК" та ТОВ "БЮРО ОЦІНОК" було укладено Договір на проведення оцінки №104/11.

На виконання даного договору, ТОВ "БЮРО ОЦІНОК" було виготовлено Звіт про незалежну оцінку збитку від пошкодження вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, заводський номер №95978649 станом на 08.11.2023.

Згідно вказаного звіту, ринкова вартість вагону-хоперу у кількості 1 одиниці, з урахуванням зносу, станом на 08.11.2023, разом з ПДВ становить 3 190 320,00 грн.

У вказаному звіті суб`єкт оціночної діяльності послався на лист позивача від 08.11.2023 №08112023/1, в якому зазначено, що вагон є таким, що непридатний для його подальшої експлуатації за призначенням; через значну деформацію конструкцій вагона та його складових елементів відновлювальний ремонт вагона не можливий. Придатними для експлуатації/реалізації є колісні пари та стиковочні вузли вагона.

Тому, у Звіті про незалежну оцінку збитку від пошкодження вагону, суб`єкт оціночної діяльності визначив вартість колісних пар (два комплекта) у розмірі 425 376,00 грн., вартість стиковочних вузлів (2 комплекта) у розмірі 340 300,00 грн. та вартість металобрухту чорного металу на суму 120 750,00 грн.

Таким чином, за висновками Звіту про незалежну оцінку збитку від пошкодження вагону, вартість збитку (з урахуванням виключення вартості колісних пар, стиковочних вузлів та металобрухту з вартості вагону №95978649) становить 2 303 894,00 грн.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, при визначенні суми завданих збитків оцінювачем було застосовано Витратний підхід оцінки, що є більш ефективним для оцінки спеціалізованого обладнання, яке серійно виробляється, але не представлене широко на відповідному ринку.

Також, матеріали справи свідчать про те, що позивач листом від 07.11.2023 за вих. №07112023/1 звертався до виробника вагону Приватного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» щодо вартості одиниці вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, у відповідь на яке виробник зазначив, що вартість такого вагону становить 3 6000 000,00 грн. з ПДВ (у тому числі ПДВ 600 000,00 грн) (лист ПрАТ «Дніпровагонмаш» від 08.11.2023 №2/55м-1013).

На підтвердження вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди через пошкодження вагону, позивачем до суду надано:

- Договір від 30.07.2020 №2007-3011ТЕ0-Л на транспортно-експедиційне обслуговування, укладений між ТОВ "ЗЛАТА-ТРЕЙД" (Клієнт) та ТОВ "ТАС-ЛОГІСТИК", відповідно до п. 1.1 якого, Експедитор бере на себе зобов?язання за плату та за рахунок Клієнта надавати послуги з організації перевезення зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів іх переробки, або інших вантажів вказаних Клієнтом, власними (або залученими) Вагонами-операми критими для зерна та інших харчових вантажів.

Надання послуг здійснюється в строки та на умовах, узгоджених Додатковими угодами, що є невід?ємними частинами договору (п. 1.4 Договору).

Експедитор зобов?язався забезпечити наявність рухомого складу у загальній кількості вісімдесят один вагон холеру-зерновозу на території України готових до здійснення надання послуг на термін дії даного Договору виключно Клієнту (абзац 4 п. 2.3 Договору).

Згідно з пункту 3.1 Договору, планова вартість (ціна) послуг Експедитора (з врахуванням вартості користування вагонами Експедитора) за даним Договором фіксується сторонами у додаткових угодах до даного Договору. Крім того, Клієнт сплачує/відшкодовує/компенсує Експедитору додаткові витрати: суми провізної плати, додаткових зборів, додаткових послуг Укрзалізниці за вільними тарифами, штрафів/пені та інших додаткових документально підтверджених витрат, які виникли в Експедитора при виконанні даного Договору та мають відношення до перевезень вагонами Експедитора, або залученими у третіх осіб (з вантажем/ порожніми), та/або до їх простою.

Пунктом 5.12 Договору ТЕО передбачено, що Клієнт зобов?язаний впродовж строку дії Договору забезпечити вагони Експедитора обсягом вантажів згідно з умовами Додаткових угод з метою їх (вагонів) 100 відсоткової щодобової затребуваності (безперервний вагонообіг).

- Додаткову угоду від 01.07.2022 № 21 до Договору від 30.07.2020, відповідно до якої, сторонами погоджено умови транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення вантажів на період з 01.06.2022 по 30.06.2022. Згідно визначених сторонами Договору умов, вартість (ціна) послуг за користування вагонами Експедитора, у тому числі пошкодженим вагоном №95978649, розраховується за вагон/доба та становить 500,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, на переконання позивача, якщо б під час розвантаження вагону, з вини відповідача, його не було пошкоджено, позивач і надалі міг би отримувати реальний прибуток від надання у користування такого вагону згідно Договору №2007-3011ТЕ0-Л.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про відшкодування на його користь збитків в розмірі 3 445 820,00,00 грн., завданих йому внаслідок пошкодження вагону №95978649 (із визначеною вартістю 3 190 320,00 грн.) до стану, що не підлягає ремонту та з урахуванням упущеної вигоди у розмірі 255 500,00 грн.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах її вимог, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Насамперед судова колегія зазначає, що оскільки у даному випадку доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди останнього із розміром збитків, що присуджені Порту до стягнення, і судове рішення в іншій частині жодним чином не оспорюється, то в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскаржуване рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише у частині визначення суми збитків, які підлягають стягненню саме за пошкодження вагону №95978649.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, з якою унормовуються положення ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 225 Господарського процесуального кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Порт вважає, що вартість пошкодженого вагону, заявлена позивачем до стягнення у розмірі 3 190 320,00 грн., не є реальною, оскільки вагон є саме пошкодженим, а не знищеним і докази на підтвердження збитків у вказаному розмірі є неналежними.

Тому, враховуючи незгоду апелянта щодо розміру завданих збитків, судова колегія вказує наступне.

За приписами ст. 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про залізничний транспорт" відправники, одержувачі вантажів та власники під`їзних колій несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України за пошкодження контейнерів і рухомого складу перевізників, а перевізники - за втрату і пошкодження транспортних засобів, що їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди.

З огляду на специфіку регулювання правовідносин, пов`язаних із експлуатацією залізничного транспорту, до спірних правовідносин підлягають застосуванню Статут залізниць України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998) та Правила користування вагонами і контейнерами (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458).

Відповідно до положень ст. 124 Статуту залізниць України, за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під`їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов`язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Тобто, спеціальна норма встановлює матеріальну відповідальність у випадках пошкодження вагонів, у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Згідно з пунктом 24 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов`язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов`язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (далі Порядок визначення розміру збитків).

Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків встановлено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Незалежною оцінкою майна є оцінка майна, проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

На підтвердження розміру заявлених вимог, позивач надав звіт про незалежну оцінку збитку від пошкодження вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, заводський номер №95978649 станом на 08.11.2023 Товариства з обмеженою діяльністю «БЮРО ОЦІНОК» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №203/2022 від 18.05.2022, виданий Фондом державного майна України).

Звіт підготовлений оцінювачем Домбровським Віктором Леонідовичем (Сертифікат Фонду держмайна України №1710 від 27.05.2000, свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності №2725 від 16.05.2005, видане Фондом державного майна України).

Пунктом 83 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003 (у редакції, чинній станом на момент проведення оцінки та розгляду даної справи) визначено, що дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до якої під час визначення розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі коли вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно п. 85 Методики, незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.

Оцінка збитків проводиться на принципах, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту №1, та припущеннях про типовий характер використання майна.

Відповідно до п. 86 Методики, у разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або у разі, коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування.

За положеннями Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, основними підходами, які застосовуються для незалежної оцінки майна є: витратний підхід, порівняльний підхід, дохідний підхід.

У звіті про оцінку майна від 08.11.2023 (Договір на проведення оцінки №104/11 від 07.11.2023) оцінювач, який має Сертифікат Фонду держмайна України, свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, видане Фондом державного майна України, зазначив, що ним застосовано витратний підхід оцінки, що є більш ефективним для оцінки спеціалізованого обладнання, яке серійно виробляється, але не представлене широко на відповідному ринку. У вказаному звіті оцінювач послався, зокрема, на положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методіку оцінки майна, Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» тощо). Оцінювачем також визначено та враховано знос вагону (майна).

Тобто, оцінка, здійснювалась сертифікованим фахівцем із застосуванням вимог відповідного законодавства, а тому твердження апелянта про те, що звіт від 08.11.2023 складений оцінювачем, з недоведеним фахом для можливості здійснення оцінки ринковій вартості вагону, є помилковим.

Щодо аргументів апелянта про те, що судом помилково задоволені вимоги про відшкодування повної ринкової вартості лише з урахуванням зносу майна та без врахування вартості придатних до експлуатації складових вагону, то судова колегія вказує, що відповідач прийняв до розгрузки спірний вагон без жодних заперечень щодо стану останнього.

Доказів того, що вагон-хопер критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, заводський номер №95978649 був технічно несправний матеріали справи не містять.

Крім того, доказів повернення вказаного вагону позивачу відповідачем не надано, отже відсутні підстави для зменшення вартості розміру збитків на вартість деталей та його складових частин і таки вимоги апелянта є неправомірними.

З огляду на те, що в результаті пошкодження вагон підлягає виключенню із інвентарного парку (що зазначено в акті №117 про пошкодження вагону від 14.06.2022 форми ВУ-25М, твердження апелянта про те, що позивачем не надано жодного доказу, що пошкоджене майно не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту, з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості, перевищує його ринкову вартість, що беззаперечно підтверджувало б розмір відшкодування, є неспроможними.

Крім того, судова колегія зазначає, що у відповідності до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідач рецензування звіту від 08.11.2023, складеного ТОВ «БЮРО ОЦІНОК», не замовляв, не заявляв клопотання про призначення судової експертизи для визначення ринкової вартості вагону, не надав іншу оцінку майна, яка би спростувала висновки суб`єкту оцінювання, отже не довів належними доказами, що ринкова вартість вагону №95978649, визначена у звіті про оцінку збитку від пошкодження вищевказаного вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, не відповідає дійсності.

Таким чином, судова колегія вважає, що звіт про оцінку збитку від пошкодження вагону-хоперу критого для зерна та інших харчових вантажів моделі 19-4146, заводський номер №95978649, є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір завданої позивачу шкоди у розмірі 3 190 320,00 грн., що є вартістю пошкодженого вагону, з урахуванням його зносу, станом на момент пошкодження вагону позивачем до стану, що не підлягає відновленню.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що зі змісту звіту від 08.11.2023 вбачається, що до розрахованої суми вартості вагону включено податок на додану вартість.

У відповідності до п. 10 Порядку визначення розміру збитків, із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення.

Збитками є, в тому числі, витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ст. 22 Цивільного кодексу України), а тому вартість вагону з урахуванням ПДВ є розміром саме тих витрат, які потерпіла особа повинна понести з метою придбання нового вагону

Листом 30.12.2016 № 28710/6/99-99-15-03-02-15 Державна фіскальна служба України за результатами аналізу статей 185, 187, 188, 189, 225, 226 Податкового кодексу України зазначила, що грошові кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.

З урахуванням викладеного, покладення чинним законодавством України на позивача сплати ПДВ за отримання грошових коштів на відшкодування збитків, завданих відповідачем, зумовлює необхідність стягнення на користь позивача відповідного розміру ПДВ.

Таким чином, судова колегія зазначає, що у даному випадку наявні всі необхідні умови відповідальності відповідача щодо відшкодування позивачу збитків: порушення прав позивача; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки відповідача, а тому, з урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 3 190 320,00 грн., завданих пошкодженням вагону.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому решта доводів апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Апеляційні доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, в яких скаржнику судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, а тому аргументи ДП "Ізмаїльський МТП", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду, викладених у оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 у справі №916/5060/23, яке винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2024 у справі №916/5060/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.06.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяКолоколов С.І.

Джерело: ЄДРСР 119866494
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку