Справа №463/732/23

Провадження №2/463/155/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.

в місті Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту на квартиру, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів про скасування арешту на:

нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження №40798475, виданий 22.11.2013 року (запис про обтяження: 3553019 (спеціальний розділ); нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715601, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715612, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733642, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733650, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за реєстровим №5465 посвідчено іпотечний договір, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який містить іпотечне застереження.

20 червня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є за реєстровим №2258 посвідчено договір про передачу Активів та кредитних зобов`язань укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» та Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК».

02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим №1609 посвідчено Договір про відступлення прав вимоги №2303/K/1 укладеного між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК». та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

24 грудня 2021 року приватним нотаріусом Каховського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим №3292 посвідчено Договір купівлі - продажу нерухомого майна, в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «2Х2 ФІНАНС», а саме житловий будинок, розташований за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Базальтова, будинок 19, загальною площею 212,7 квадратних метрів.

В ході підготування угоди з метою продажу нерухомого майна Позивачу стало відомо, що Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) накладено арешти на нерухоме майно витяг надається), а саме:

реєстраційний номер обтяження 9715601, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/09 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9715612, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/09 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9733642, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/2009 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9733650, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/2009 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

номер запису про обтяження 3553019 (спеціальний розділ) що накладено Личаківським відділом державної виконавчої служби львівського міського управління юстиції на підставі постанови про арешт у межах виконавчого провадження 40798475 від 22.11.2013.

Зазначені вище арешти заважають позивачу вільно розпоряджатись своїм майном.

Позивач звертався до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з питання зняття арешту з нерухомого майна та надання інформації, але отримало відмову, оскільки не є стороною виконавчих проваджень на підставі яких було накладені вищезазначені обтяження.

Таким чином, існування арештів, накладених на вищевказане майно, унеможливлює реалізацію позивачем свого права звернути на нього стягнення шляхом реєстрації права власності, а тому він змушений звернутись до суду.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12 липня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

25 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» подало клопотання про витребування доказів у Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) інформацію на підставі якої було накладено арешт на нерухоме майно.

11 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» подало заяву про долучення доказів та додаткові пояснення. Просили долучити до матеріалів справи копію рішення Личаківського районного суду м. Львова по справі № 2-2410/09 від 04 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Також долучити копію відповіді Личаківського ВДВС у м. Львові на адвокатський запит, згідно якої вбачається, що ВП № 40798475 відкрито на примусове виконання рішення за яким стягувач є ПАТ «Дельта Банк».

Згідно відомостей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Український промисловий банк» з 28.01.2010 року перебуває в процесі припинення, у зв`язку з чим право вимоги за вищевказаним договором було передано ПАТ «Дельта Банк».

Аналогічно, згідно відомостей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» відкликало ліцензію 02.10.2015 року та Банк перебуває в процесі ліквідації.

Отже, всі арешти які є предметом позову, були накладені в межах виконання одного і того ж рішення суду щодо примусового стягнення на предмет іпотеки переданого в забезпечення за кредитним договором № 116/КВ - 06 від 12 жовтня 2006 року.

Враховуючи викладене вище, а також беручи до уваги, що на теперішній час відсутні підстави для подальшого існування арешту, а наявність якого перешкоджає в реалізації прав власника майна, просить позов задоволити і скасувати арешт на житловий будинок.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися повторно. Про день, місце, час розгляду справи повідомлені по місцю реєстрації, судові повістки повернулися із відміткою про те, що вони відсутні за вказаною адресою. Судом також проінформовано відповідачів про розгляд справи на сайті суду. А тому суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності і за згоди позивача постановити заочне судове рішення.

Треті особи Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судові засіданні неодноразово не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, заяв про відкладення не подали. А тому, у відповідності до положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності третіх осіб.

З`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи 12 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. за реєстровим №5465 посвідчено іпотечний договір, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який містить іпотечне застереження.

20 червня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є за реєстровим №2258 посвідчено договір про передачу Активів та кредитних зобов`язань укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Промисловий Банк» та Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК».

02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим №1609 посвідчено Договір про відступлення прав вимоги №2303/K/1 укладеного між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК». та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

24 грудня 2021 року приватним нотаріусом Каховського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим №3292 посвідчено Договір купівлі - продажу нерухомого майна, в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «2Х2 ФІНАНС», а саме житловий будинок, розташований за адресою: Львівська область, місто Львів, вулиця Базальтова, будинок 19, загальною площею 212,7 квадратних метрів.

В ході підготування угоди з метою продажу нерухомого майна Позивачу стало відомо, що Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ) накладено арешти на нерухоме майно витяг надається), а саме:

реєстраційний номер обтяження 9715601, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/09 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9715612, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/09 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9733642, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/2009 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

реєстраційний номер обтяження 9733650, підстава обтяження: виконавчий лист №2-2410/2009 виданий Личаківським районним судом м. Львова від 10.03.2010 року.

номер запису про обтяження 3553019 (спеціальний розділ) що накладено Личаківським відділом державної виконавчої служби львівського міського управління юстиції на підставі постанови про арешт у межах виконавчого провадження 40798475 від 22.11.2013.

Відповідно доположень ч.1ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» визначено,що особа,яка вважає,що майно,на якенакладено арешт,належить їй,а неборжникові,може звернутисядо судуз позовомпро визнанняправа власностіна цемайно іпро зняттяз ньогоарешту.Окрім цього,вказаною статтеювизначені підставидля скасуваннянакладеного арештуна майно,в томучислі відповіднодо п.6- отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Також ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» перебачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Оскільки в даному випадку судом не постановлялися ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, то скасування заходів забезпечення позову не може бути вчинено. Тому суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про скасування арешту на нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження № 40798475, виданий 22.11.2013 року (запис про обтяження: 3553019 (спеціальний розділ); нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715601, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715612, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733642, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року; нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733650, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Таким чином, дійсно арешт майна позбавляє позивача можливості у встановленому законом порядку оформити право власності на частку майна, яку він набув на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно зі ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій етап і 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивності, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 1ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

В п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Так, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовам права звільнення майна з-під арешту с боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у Виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18,

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтями 546 та 575 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Окремим видом застави є іпотека.

Іпотека це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" (абз. 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (частина перша статті 4 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки).

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його дії виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки). Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі Договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь- який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 ЗУ "Про іпотеку".

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст..38 Закону України «Про іпотеку» Позивач набув у власність нерухоме майно (Витяг Державного реєстру речових прав 3 на нерухоме майно про реєстрацію прав власності долучаємо до Позовної заяви). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№ 1952-1) однією з підстав для відмови у державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

03.07.2018 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Деякі Разом з тим, 03.07.2018 Вкраїни щодо відновлення кредитування 052-248) та згідно з пунктом 10 розділу І цього Закону частину четверту статті 24 Закону № 1952-IV парламент доповнив пунктом 7 про те, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі "державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки". Таким чином, наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Закон був опублікований 3 листопада 2018 року, набрав чинності 4 листопада того року та був введений у дію 4 лютого 2019 року.

Отже, іпотекодержатель, зокрема і новий кредитор, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи, може безперешкодно реалізувати право на задоволення своїх вимог до боржника переважно перед іншими його кредиторами, зокрема, шляхом реєстрації права власності за ним на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

За змістом зазначеного припису п. 7 ч. 4 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (N 1952-IV) обтяження предмета іпотеки, зареєстровані після державної реєстрації іпотеки за банком або іншою фінансовою установою, не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем та для державної реєстрації за ним (зокрема і за новим кредитором, який набув прав іпотекодержателя від банку чи іншої фінансової установи) права власності на цей об`єкт. Вказаний висновок було сформовано у постанові Великої Палата Верховного від 08.06.2021

за результатами розгляду справи № 346/1305/19, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом Закон) - Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 26 Закону - Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Статтею 1Першого протоколудо Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод,до якоїУкраїна приєдналась17липня 1997року,відповідно доЗакону від17липня 1997року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 р. Першого протоколу та протоколів №2, №4, №7 та №11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном та власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, на незалежно від волі осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, що передбачено положеннями ст. 10 ЦПК України.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту

суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Вайт і Кеннеді проти Німеччини" (пункт 67), " Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам 11 проти Німеччини" (пункт 45).

В рішенні ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the UnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма (ст. 13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів, є обов`язковою передумовою звернення особи до суду за захистом своїх прав; при цьому обов`язком позивача, відповідно до ст. 81 ЦПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Так, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обгрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 року у справі №910/12787/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді дано справи.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. або Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає доведеним, що існування арешту на майно, яке позивач набув у встановленому законом порядку, порушує його права, оскільки він не може оформити право власності на майно, а тому позов слід задоволити та зняти арешт з житлового будинку,що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2305,2 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 282-284, 289 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження №40798475, виданий 22.11.2013 року (запис про обтяження: 3553019 (спеціальний розділ)

Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715601, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9715612, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/09 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733642, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Звільнити з під арешту нерухоме майно, а саме Житловий будинок, загальною площею 212,7 кв.м., житловою - 83,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Личаківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) під реєстраційним номером обтяження 9733650, накладеного на підставі виконавчого листа №2-2410/2009 виданого Личаківським районним судом м. Львова 10.03.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню)

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС»,юридична адреса: м. Київ, вул. Мельникова, буд 12, ЄДРПОУ 38618785;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

треті особи:

Личаківський відділ Державної виконавчої служби місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Львів, пр.Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 35009358.

Суддя: Гирич С. В.