Справа № 203/1938/24

Провадження № 2/0203/1058/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

19 квітня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 червня 2020 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1/3942521, відповідно до умов якого банк надав відповідачці грошові кошти у розмірі 65 394 грн. строком на 60 місяців з 04.06.2020 до 03.06.2025 включно, а відповідачка зобов`язалась повернути наданий кредит у повному обсязі та сплатити проценти за його користування. Кредит надано на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» виконав своє зобов`язання за кредитним договором. Відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків та інших платежів, в результаті чого станом на 04 квітня 2024 року виникла заборгованість в розмірі 83498,44 грн., яка складається зі строкової заборгованості в розмірі 26683,48 грн., простроченої заборгованості в розмірі 19347,66 грн., нарахованих відсотків в розмірі 215,93 грн., прострочених відсотків в розмірі 11224,57 грн., комісії в розмірі 1301,34 грн., простроченої комісії в розмірі 24725,46 грн. 29 серпня 2023 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 4-2023 про відступлення права вимоги за кредитним договором № 1/3942521 від 04 червня 2020 року, про що відповідачці направлено повідомлення. Таким чином, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло статусу кредитора за зазначеним кредитним договором. Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1/3942521 від 04 червня 2020 року у розмірі 83498,44 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с.1-4)

Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки-фізичної особи ОСОБА_3 (а.с.89), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників (а.с.90)

20травня 2024року відвідповідачки надійшоввідзив напозовну заявув якомузазначено,що дійсновона єклієнтом АТ«КРЕДІ АГРІКОЛЬБАНК»,має кредитнукартку вказаногобанку такористувалась кредитнимикоштами наданимицим банком,однак наразічерез запровадженняв Українівоєнного станувона немає можливостіповернути коштиза кредитнимдоговором,але, посилаючись на лист торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., просить відхилити позовну заяву та зобов`язується після того як перестане діяти воєнний стан в Україні вона погасити заборгованість перед позивачем за кредитним договором. (а.с.97-98)

В судове засідання 21 травня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 19 червня 2024 року. (а.с.99)

19 червня 2024 року було проведено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судові засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с.103)

Відповідачка у судові засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на її адресу судових повісток та СМС повідомлень. Суд враховує, що від відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, що свідчить про обізнаність її про існування справи.

Враховуючи, що сторони по справі у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачкою, що 04 червня 2020 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 укладено комплексний договір № 1/3942521, відповідно до умов якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зобов`язалось надати відповідачці кредит в сумі 65 394 грн. строком на 60 місяців з 04.06.2020 року по 03.06.2025 року. Кредит надано на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 . (а.с.9)

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 04 червня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб та останньою змінено дошлюбне прізвище на ОСОБА_5 . (а.с.16)

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою підтверджено випискою по рахунку за період з 04.06.2020 по 15.09.2023. (а.с.21-33)

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором.

Відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не спростований відповідачкою, вбачається, що ОСОБА_1 нарахована заборгованість в розмірі 83498,44 грн., яка складається зі строкової заборгованості в розмірі 26683,48 грн., простроченої заборгованості в розмірі 19347,66 грн., нарахованих відсотків в розмірі 215,93 грн., прострочених відсотків в розмірі 11224,57 грн., комісії в розмірі 1301,34 грн., простроченої комісії в розмірі 24725,46 грн. (а.с.8)

29 серпня 2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір про відступлення права вимоги № 4-2023, у відповідності до умов якого АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» передає (відступає) ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» права вимоги до боржників, а ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуває права вимоги АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за кредитними договорами та сплачує АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. (а.с.36-39)

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 1/3942521 від 04 червня 2020 року. (а.с.51-85)

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» повідомило відповідачку шляхом направлення повідомлення від 15 вересня 2023 року. (а.с.34)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом ст.ст.514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, відповідно до положень ст.55 ЦПК України, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» стало правонаступником АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у зобов`язаннях за кредитним договором № 1/3942521 від 04 червня 2020 року.

Щодо посилань відповідачки на лист торгово-промислової палати України, що на час введення військового стану в Україні громадяни країни можуть уникнути відповідальності за невиконання умов домовленостей, а саме таких, які виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 ч.1 ст.263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютою 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжено режим воєнного стану.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30,34,38,39,41,44, Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

З листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст.14,14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань може доводитися будь-якими доказами (постанова Верховного Суду у справі № 912 3323/20 від 21 липня 2021 року).

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідне яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно ч.1 ст.14-1 зазначеного Закону, ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44(5), передбачено, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідно до рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.1 ст.617 ЦК України).

Доводи відповідачки про звільнення її від відповідальності за порушення зобов`язання у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України судом не приймаються, оскільки відповідачкою під час судового розгляду не доведено причинно-наслідкового зв`язку невиконання зобов`язання з необхідності погашення кредитної заборгованості та введенням воєнного стану на території України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

В статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №1/3942521 від 04 червня 2020 року та суд доходить висновків, що передана за правом вимоги до нового кредитора ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість в розмірі 57471,64 грн, яка складається із: строкової заборгованості в розмірі 26683,48 грн., простроченої заборгованості в розмірі 19347,66 грн., нарахованих відсотків в розмірі 215,93 грн., прострочених відсотків в розмірі 11224,57 грн., підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості по комісії в розмірі 1301,34 грн., та простроченій комісії в розмірі 24725,46 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною 4 ст.42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Враховуючи те, що відповідачці встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення п.1.3.2 комплексного договору № 1/3942521 від 04 червня 2020 року є нікчемними.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії в розмірі 1301,34 грн. та простроченій комісії в розмірі 24725,46 грн. необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 667 грн. 32 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-287, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ;РНОКПП НОМЕР_3 ;адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (кодЄДРПОУ 41904846;адреса:01033,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5-Б,оф.5) заборгованість за кредитним договором №1/3942521 від 04 червня 2020 року в розмірі 57471(п`ятдесятсім тисяччотириста сімдесятодна) гривня 64 копійки, яка складається із: строкової заборгованості в розмірі 26 683,48 грн., простроченої заборгованості в розмірі 19 347,66 грн., нарахованих відсотків в розмірі 215,93 грн., прострочених відсотків в розмірі 11 224,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (кодЄДРПОУ 41904846;адреса:01033,м.Київ,вул.Жилянська,буд.5-Б,оф.5) судовий збір в розмірі 1667(однатисяча шістсотшістдесят сім) гривень 32 копійки.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя С.В.Єдаменко