Справа № 199/4477/24

(3/199/2263/24)

ПОСТАНОВА

іменем України

20.06.2024 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого керівником ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт», зареєстрованого у квартирі АДРЕСА_1 ,

-який притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП,

за участі:

-особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , його захисника ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №ПС/ДН/15979/0242/П/ПТ від 13.05.2024, з 10.05.2024 по 13.05.2024 року за місцезнаходженням ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт», за адресою: м.Дніпро, вул.Артільна,10, директор ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч.1 ст.21, ст.24 КЗпП України, ч.1 ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136.

На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 41 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами викладеними у протоколі не погодився, надавши копії цивільно-правових договорів та трудових договорів укладених між ТОВ «Торговий дім Вінпрофіт» з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими працівниками, а також платіжні документи, що підтверджують сплату податків.

Захисник Григоренко В.О. подав до суду клопотання, у якому просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 41 КУпАП, передбачена відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) …

Проте, долученими ОСОБА_1 та його захисником Григоренко В.О. до матеріалів справи доказами, які були досліджені у судовому засіданні, факти викладені у протоколі спростовуються.

Так, судом досліджувалися цивільно-правові договори укладені між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ТОВ «Торговий ДІМ ВІН ПРОФІТ», а також Акти приймання-передачі наданих послуг (долучені до кожного Договору).

З огляду на зазначене, суд не може погодитися, що цивільно-правові договори, які були укладенні між підприємством та даними особами мають ознаки трудових функцій, так як трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Перевіряючи цивільно-правові договори, суд встановив, що їх предметом є виконання обумовленої договором роботи, результати якої передаються замовнику за актом приймання передачі, тобто, саме кінцевий результат, а не процес праці, оплата за роботи проводилася поетапно, на підставі актів приймання -передачі робіт. Цими ж актами приймання передачі виконаної роботи підтверджується, що роботи виконані у певний період та не мали системного характеру, тобто праця за цими договорами є юридично самостійною та не здійснювалась у межах господарської діяльності ТОВ «ТорговийДІМ ВІНПРОФІТ» з систематичним виконанням трудових функцій.

ОСОБА_1 та йогозахисник ГригоренкоВ.О. зазначали, що з деякими особами неможливо було укласти трудові договори, оскільки на підприємстві не було необхідного обсягу робіт та у штаті підприємства були відсутні посади до функціональних обов`язків яких входять ті роботи, для виконання яких укладалися цивільно-правові договори з вказаними особами.

За такихобставин,суд приходитьдо висновку,що наявністьукладених цивільно-правових договорівміж ТОВ«Торговий ДІМВІН ПРОФІТ» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , не може свідчити про те, що такими особами здійснювалися на користь підприємства роботи, які мали трудові функції.

Суд звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України в її діях повинно бути декілька складових: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин та виплата йому заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

У свою чергу, ОСОБА_1 надав судудокази,які вказуютьна те,що ТОВ«Торговий ДІМВІН ПРОФІТ» сплачено податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок, за результатами виплати винагороди за переліченими вище договорами.

Інших доказів, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП, матеріали справи не містять.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства Російської Федерації така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку Європейського суду з прав людини, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд прирозгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Вищевикладене свідчить про те, що посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу, не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п.1)ст.247КУпАП провадженняпо справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 41 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик