БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/779/24

Провадження № 2/730/254/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни питання щодо передачі до іншого суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа - Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мельника М.С. у системі «Електронний суд» 14 червня 2024 року звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України №216-к від 14.05.2024р. «Про звільнення ОСОБА_2 » й поновити його на посаді виконуючого обов`язки директора Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, допустивши негайне виконання виконання рішення суду в частині його поновлення на роботі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вказаним незаконним наказом на підставі п.4 ст.40 КЗпП України його було звільнено з роботи, оскільки він нібито 17.04.2024-19.04.2024. 22.04.2024, 23.04.2024. 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024 був відсутній на роботі без поважних причин (прогул), хоча це не відповідає дійсності, роботодавець діє недобросовісно і є фактично продовженням спланованих протиправних дій по звільненню (третьому) позивача з посади.

Питання щодо передачі справи до іншого суду розглянуто без виклику учасників справи й відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши дане питання, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Усталена практика Європейського суду з прав людини визначає, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», а й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення в справах «Занд проти Австрії», «Олександр Волков проти України», «Сокуренко і Стригун проти України», «Посохов проти Росії» та ін.).

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд ухвалою передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальними правилами підсудності справ, визначеними ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.1 ст.28 ЦПК України, яка визначає альтернативну підсудність справ, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Системний аналіз зазначених положень закону, які регламентують визначення територіальної юрисдикції (підсудності) справ, вказує на те, що законодавець прив`язує дану юрисдикцію судів до місця реєстраційного обліку сторін у справі.

У даній позовній заяві представник позивача адресу місця проживання ОСОБА_1 вказує АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надає договір оренди квартири у приватної особи ( ОСОБА_3 ) від 15.05.2024р.

Однак, даний договір не може бути належним і допустимим доказом на підтвердження зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача з огляду на таке.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:

- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;

- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон №1871-IX) та постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022р. «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою затверджено Порядок

декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок), врегульовано відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Згідно зі ст.2 Закону №1871-IX: житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

За приписами ст.3-5 Закону №1871-IX, п.3-5 Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради. Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

Однак, як вбачається з наданої ОСОБА_1 копії паспорту та отриманої судом з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді №650956 від 19.06.2024р., позивач із 12.04.2024р. був знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 і на дату звернення до суду із даним позовом його місце проживання чи перебування в Україні в установлено законодавством порядку ніде не зареєстроване. Водночас ОСОБА_1 не скористався своїм правом і на підставі укладеного ним договору оренди квартири у приватної особи від 15.05.2024р. не зареєстрував в уповноваженому органі реєстрації своє нове місце проживання (перебування) за вказаною в ньому адресою.

Відтак, вищеокреслена обставина не дає підстав для віднесення виниклого між сторонами трудового спору до альтернативної підсудності за вибором позивача, тобто до територіальної юрисдикції Борзнянського районного суду Чернігівської області.

Тому, підсудність даної справи слід визначати за загальними правилами, встановленими ст.27 ЦПК України, за місцезнаходженням відповідача.

Юридичною адресою місцезнаходженням відповідача у справі НААН України згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є АДРЕСА_3 , що знаходиться під територіальною юрисдикцією Печерського районного суду міста Києва.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, дана справа непідсудна Борзнянському районному суду Чернігівської області й підлягає направленню до Печерського районного суду міста Києва.

Згідно з ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 27-32, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа - Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі передати на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.

Здійснити передачу даної цивільної справи з Борзнянського районного суду Чернігівської області до Печерського районного суду міста Києва не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець