ЄУН: 335/1654/24

Провадження №: 6/336/217/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - Тимошенко О.О. через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з вказаною заявою до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, в якому просив замінити стягувача виконавчому проваджені №682441585, відкритого 19.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем, у зв`язку з наявністю виконавчого напису нотаріуса №89504, вчиненого 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» заборгованості за кредитним договором №00-518097 від 18.11.2019 у сумі 15 600,00грн. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд.34, офіс 511).

Заяву обґрунтованотим,що напримусовому виконанніприватного виконавцяЯкименка А.О.перебуває виконавчепровадження №68241585,відкрите 19.01.2022на підставівиконавчого напису№89504,вчиненого 05.04.2021приватним нотаріусомОбухівського районногонотаріального округуКиївської областіГоловкіною Я.В.про стягненнязаборгованості зборжника якимє ОСОБА_1 на користьТОВ «Качайгроші» заборгованостіза Кредитнимдоговором №00-518097від 18.11.2019у сумі15600,00грн.28.12.2023між ТОВ«Качай гроші»та ТОВ«ФК «ЕЙС»було укладеноДоговір факторингу№ 1-28122023,відповідно доумов якогоТОВ «ФК«ЕЙС» буловідступлено правогрошової вимогидо ОСОБА_1 за відповіднимКредитним договором. 29.01.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №29/012024-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Ейс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ОСОБА_1 за відповідним Кредитним договором.

Ухвалою суду від 14.02.2024 матеріали справи направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою суду від 08.04.2024 заяву прийнято до свого провадження та призначено до розгляду. Вказаною ухвалою у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича копій матеріалів виконавчого провадження №6824158.

Витребувані документи надійшли до суду 27.05.2024.

Учасники справи, будучи повідомленими про розгляд справи відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явилися. Їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Суд замінює таку сторону її правонаступником.(ст.442 ЦПК України)

Відповідно до ч.2 ст. 442 ЦПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.2 ст.442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже, сторонами справи щодо заміни сторони у виконавчому провадженні є заявник (як правонаступник), первісний стягувач, боржник і державний/приватний виконавець.

Стаття 442 ЦПК України, яка визначає порядок заміни сторони виконавчого провадження, розміщена в розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» Цивільного процесуального кодексу України, тобто відноситься до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України «Про деякі правові аспекти заміні сторони виконавчого провадження», у випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред`явлено до державної виконавчої служби-приватного виконавця, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо).

Судом встановлено, що 18.11.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ»» було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097.

Відповідно до п.1.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає: 5 200,00 гривень, тип кредиту кредит (п.1.2.).

Строк дії кредиту: 30 днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю 18.12.2019 або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому пп.1.3.1.-1.3.3. цього Договору. Графік платежів - без врахування передбачених цим Договором пролонгацій строку дії кредиту, у розрізі сум та порядку погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, визначений Додатком №1 до цього Договору. При цьому, у випадку здійснення, пролонгацій строку дії кредиту, відповідно до пп. 1.3.1-1.3.2 Договору, новий Графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті на письмову вимогу Позичальника.(п.1.3.)

Відповідно до п.1.3.1. Договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п.1.3. цього Договору, у випадку, якщо по День повернення кредиту (включно) Позичальник здійснив оплату заборгованості по Договору на суму не менше суми процентів, що розраховані виходячи з кількості днів, що встановлені в п.1.3 Договору та передували (поспіль) Дню поверненню кредиту (включно).

Відповідно до п.1.3.2.-1.3.3. Договору, у випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту автоматично продовжується, на кількість днів, зазначених в п.1.3. цього Договору в дату здійснення Позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим Договором. Загальна кількість пролонгацій, що передбачені пп.1.3.1-1.3.2 Договору, протягом всього строку дії Договору не може перевищувати 10 разів. Після кожної пролонгації строку дії кредиту. День повернення кредиту зазначається в Особистому кабінеті. Новий Графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті за наявності письмової вимоги Позичальника.

Відповідно до п.1.4.-1.7. Договору, процентна ставка за користування коштами кредиту: 1,80(одна ціла 80 сотих) % в день (648% річних). Тип процентної ставки - фіксована. Цільове призначення кредиту(мета отримання кредиту): на споживчі потреби. Реальна річна процентна ставка (648% річних). Загальна вартість кредиту складає: 8 008,00 грн.

Згідно п.п.2.1.-2.3. Договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку: в сумі 5 200,00 грн. на карту Позичальника № НОМЕР_1 , емітовану банком України (далі - платіжна картка). За використання Системи для дистанційного отримання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 0,00 (нуль ) гривень. Позичальник доручає Кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії з суми кредиту, що підлягає наданню Позичальнику на платіжну картку в момент такого надання. Тобто на платіжну картку Позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням зазначеної комісії, що становить 5200,00 (п`ять тисяч двісті) гривень. Кредитодавець надає Позичальнику консультативні послуги з питань виконання Договору, в тому числі шляхом надання інформації та документів через Особистий кабінет.

Відповідно до п.п.3.1.-3.3. Договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку Кредитодавця на платіжну картку Позичальника до Дня повернення кредиту, з урахуванням всіх пролонгація, у разі якщо в День повернення кредиту відбулося фактичне погашення кредиту в повному обсязі. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 60-ти календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочи. У разі несвоєчасного виконання зобов`язань щодо погашення кредиту та/або процентів за цим Договором, з моменту виникнення такої прострочки, Позичальник сплачує Кредитодавцю розмір процентної ставки в день, встановлений п.1.4. Договору, автоматично збільшеним до (2,80 цілих 00 сотих) % в день. Підписуючи цей Договір Позичальник надає згоду Кредитодавцю щодо застосування умов цього п.п. Договору і така зміна процентної ставки не є односторонньою зміною умов Договору та не потребує укладення будь-якої Додаткової угоди до даного Договору. Незалежно від суми заборгованості по кредиту, проценти нараховуються на початкову суму кредиту, визначену в п.1.2 Договору, протягом строку визначеного Договором. Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається День повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною було вчинено виконавчий напис №89504, відповідально до якого ОСОБА_1 є Боржником за Кредитним договором №518097 від 18.11.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ».

Строк платежу за Кредитним договором №518097 від 18.11.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.01.2020 по 23.03.2021. Сума заборгованості складає 15 600,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 200,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 5 969,60 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 4 430,40 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача за домовленістю сторін. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15 600,00гривень.

15.01.2022 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича з заявою про примусове виконання виконавчого напису №89504 від 05.04.2021.

Під час здійснення примусового виконання спірного виконавчого напису, приватним виконавцем прийнято постанови від: 19.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68241585, стягнення з боржника основної винагороди, встановлення розміру мінімальних витрат ВП, 01.02.2022, 03.02.2022 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, 09.05.2024 про арешт коштів боржника.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що 28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу №1-28122023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019.

За цим договором, Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до договору факторингу №1-28122023 від 28.12.2023, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор набуває відповідні Права Вимоги відповідно до Реєстру прав вимоги наведений в Додатку №1 до Договору факторингу, копію якого долучено до матеріалів заяви.

Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В подальшому, 29.01.2024 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №29/012024-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019.

Пунктом 1.1 вказаного Договору факторингу встановлено, що перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників від 29.01.2024 до договору факторингу №29/012024-01 від 29.01.2024, копію якого долучено до матеріалів заяви.

Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №29/012024-01 підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Таким чином, в результаті укладених вищенаведених договорів факторингу, до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019, стягнення за яким, наразі, відбувається на підставі виконавчого напису №89504 вчиненого 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №804/536/18.

Статтею 78 ЦПК України встановлено правила належності доказів, які визначають об`єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, при цьому, правила належності доказів спрямовані, насамперед, на досягнення процесуальної економії через усунення з судового розгляду доказів, які не мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, що належать до предмета доказування, Суд має відібрати лише ті докази, що містять інформацію щодо предмета доказування, виключивши з процесу доказування докази, що не належать до справи, наявність яких ускладнює процес доказування, встановлення дійсних обставин справи, затягує розгляд справи.

Крім того, статтею 204 ЦК України визначено «Презумпцію правомірності правочину», а отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, оскільки, презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин та полягає у припущенні, що особа, вчиняючи правочин, діє правомірно, водночас, своїм

Підґрунтям - встановлення презумпції правомірності правочину має визначальний принцип приватного права «Дозволено все, що прямо не заборонено законом», а також такі засади цивільного права, як свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність цивільного законодавства, а тому, згідно з цими засадами припускається, що особа може, реалізуючи своє право свободи договору (а точніше - право свободи правочину) вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії, при цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Відповідно до позиції Європейських принципів оцінки доказів, то часто в рішеннях Європейського суду з прав людини можна зустріти такий стандарт доказування, як баланс ймовірностей. У справі «J.K. AND OTHERS v. SWEDE» від 23.08.2016. ЄСПЛ зазначає, що на відміну від кримінального процесу, де основним стандартом оцінки доказів є формулювання «поза розумним сумнівом», у цивільному процесі закон не вимагає цього високого стандарту. Суддя повинен вирішити справу з огляду на баланс ймовірностей. Суддя повинен вирішити, чи з огляду на надані докази, а також правдивість тверджень заявника, ймовірно, що вимога цього заявника є достовірною.

Аналізуючи вищенаведене, на підтвердження вищенаведених фактів - у формі додатку заявником залучені копії належних та допустимих доказів: Договорів відступлення права вимоги з додатками, які в повній мірі відповідають нормам чинного законодавства, при цьому, в судовому порядку недійсними не визнані, а так само, не суперечать нормам чинного законодавства України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним, а тому реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87), водночас, тенденція недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов`язаних із реалізаціє особою свого права на доступ до правосуддя, прослідковується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у постанові від 26 грудня 2019у (справа №367/8573/17), від 18 грудня 2018 (справа №761/5894/17), від 09 липня 2019 (справа №826/6479/18).

Звертаючись до норм ст. 442 ЦПК України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття однієї сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в них правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувана) - є беззаперечним.

Окрім наведеного, в Постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року (справа №643/4902/14-ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження»).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 (справа №6-122цс13).

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІ1 (Закон №3425-ХІІ).

Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIII.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону №1404-VIII, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення ч.5 ст.442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Згідно із ст. 87 Закону №3425-ХІІ, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до положень ст.88 Закону № 3425-ХІІ, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме, новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.

За вимогами статті 91 Закону № 3425-ХІІ, виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VІІІ.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх. не вирішує по суті питань права.

Статтею 90 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.10.2022 у справі №183/4196/21 зазначила, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.

За вимогами ст.446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».

За правилами частин першої та другої наведеної статті Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника- юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи зі змісту ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 жовтня 2020 року по справі № 263/14171/16.

Оскільки місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , то дана справа підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п.28 ч.1 ст.353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Отже, матеріально-правовою підставою звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме за виконавчого напису приватного нотаріуса, стало укладення 28.12.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОРШІ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (договір №1-28122023), а в подальшому 29.01.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (договір №29/012024-01) Договорів факторингу, відповідно до умов яких, первісний стягувач - ТОВ «КАЧАЙ ГРОРШІ» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС», а те в свою чергу відступило заявнику - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №905/1976/16.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2020 у справі №2-3897/10, провадження №61-45900св18).

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Тому, у зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття первісного кредитора з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Судом встановлено, що станом на теперішній час, виконавче провадження №68241585, відкрите 19.01.2022 постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. на підставі виконавчого напису нотаріуса №89504 від 05.04.2021, не закрите, а заборгованість за кредитним договором не погашена, наразі здійснюється примусове виконання вказаного виконавчого провадження.

ОСОБА_1 не надано доказів протилежного, а також доказів того, що станом на теперішній час наявне рішення суду, що набрало законної сили, та яким спірний виконавчий напис приватного нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на те, що виконавче провадження з виконання спірного виконавчого напису є відкритим, матеріалами справи доведено відступлення прав грошової вимоги за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019 на користь ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», виконавчий напис нотаріуса в судовому порядку не визнавався таким, що не підлягає виконанню, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплинули, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити вибулого стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні ВП №68241585, відкритому 19.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком Андрієм Олександровичем на підставі виконавчого напису №89504, вчиненого 05.04.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з боржниці ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» заборгованості за Договором про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №00-518097 від 18.11.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Реквізити учасників справи:

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд.34, офіс 511).

Первісний стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ», код ЄДРПОУ 41697872, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд.64/16 офіс 311.

Боржниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_2 ; місце проживання (фактичне, згідно довідки ВПО): АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватнийвиконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя: Н.С. Звєздова