ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/52959/22 пров. № А/857/2483/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В. Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року, ухвалене суддею Дудар О.М. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 460/52959/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 07.07.2022 № 262240015954 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.2022, із зарахуванням до страхового стажу 28 років 5 місяців 28 днів, із яких 5 років 7 місяців 25 днів страхового стажу за списком № 2.

29 грудня 2023 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 07.07.2022 № 262240015954.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 19.04.1982 до 28.06.1988 на Київському заводі "Кристал", на базі якого створено Київське виробниче об`єднання "Ізумруд", та до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1979 до 18.07.1980 в технічному училищі № 5, період виплати допомоги по безробіттю з 16.06.2000, період сезонної роботи з 27.08.1981 до 31.12.1981 на Цукровому заводі імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції Міністерства харчової промисловості СРСР, 6 днів у період до 01 січня 2004 року за кожним випадком звільнення, період роботи з 01.04.2022 до 30.06.2022 в ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 01.07.2022, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати із сплати судового збору у сумі 992,40грн.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 зі зменшенням пенсійного віку, зарахувавши позивачці до пільгового стажу за Списком № 2 вказані у рішенні періоди роботи, однак відмовив у призначенні вказаної пенсії, оскільки підрахунок страхового стажу та пільгових періодів роботи належить до компетенції відповідача. Тому зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили позивачка та відповідач, подавши апеляційні скарги.

Позивачка у апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про призначення пенсії. Позивачка зазначає, що задоволення цієї позовної вимоги є ефективним способом захисту порушеного права і не породжує в майбутньому нових спорів.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в цілому.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не зарахував позивачці період навчання у Технічному училищі № 5 міста Біла Церква, Київської області з 01.09.1979 року по 18.07.1980 року, оскільки у трудовій книжці відсутній запис про дату видачу атестату. Крім того відповідач не зарахував позивачці період виплати їй допомоги по безробіттю, оскільки у трудовій книжці відсутній запис про припинення виплати допомоги по безробіттю. Зважаючи на ці обставини у позивачки відсутній страховий стаж (29 років) для призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач також зауважує, що позивачка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком, а не з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. Тому відповідач не надавав оцінку права позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. Відповідач вважає, що діяв правильно відмовивши позивачці у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу та призначенні пенсії.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 01.07.2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

Ця заява, за принципом екстериторіальності, передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

07.07.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення № 262240015954, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.

Згідно із цим рішенням:

- страховий стаж позивачки становить 26 років 10 місяців 1 день;

- позивачці не зараховано до страхового стажу період навчання в технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області, з 01.09.1979 по 18.07.1980, згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки запис внесений з порушенням вимог пункту 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: в графі 4 відсутнє посилання на дату видачі атестата, є лише номер;

- позивачці не зараховано до страхового стажу період виплати допомоги по безробіттю з 16.06.2000, оскільки у трудовій книжці відсутній запис про припинення виплати допомоги по безробіттю.

Листом від 21.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачку про прийняте рішення.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Апеляційний суд встановив, що 01.07.2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

07.07.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняло рішення № 262240015954, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.

Відповідач не зарахував позивачці до страхового стажу період навчання в технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області, з 01.09.1979 по 18.07.1980, оскільки у трудовій книжці немає запису про дату видачі атестата, є лише номер, а також не зарахував до страхового стажу позивачки період виплати допомоги по безробіттю з 16.06.2000, оскільки у трудовій книжці відсутній запис про припинення виплати допомоги по безробіттю.

Надаючи оцінку цьому рішенню відповідача, апеляційний суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно із статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст.24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок

Згідно із частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування

Страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується, починаючи з 1 січня 2004 року, з моменту набрання законної сили Законом № 1058-IV.

До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Пунктом 2.3 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Із аналізу вказаних правових норм апеляційний суд встановив, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивачку права на включення періодів роботи до страхового стажу і права на отримання пенсії з його врахуванням.

Аналогічна правову позиція висловив Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Апеляційний суд, проаналізувавши запис у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 про період навчання в Технічному училищі № 5, м. Біла Церква, Київської області, з 01.09.1979 по 18.07.1980, встановив, що запис має номер видачі атестату про навчання (НОМЕР_2) без зазначення дати видачі атестату.

Також, апеляційний суд із атестату № НОМЕР_2, виданого Технічним училищем № 5, м. Біла Церква, Київської області встановив, що атестат № НОМЕР_2 виданий позивачці 18 липня 1980 року.

Відсутність запису у трудовій книжці про дату видачі атестату у графі «підстава внесення запису» не може бути підставою для незарахування позивачці періоду навчання в Технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області, з 01.09.1979 по 18.07.1980 до її страхового стажу.

Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що період навчання позивачки в Технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області, з 01.09.1979 по 18.07.1980 необхідно зарахувати до її загального страхового стажу.

Крім того, на думку апеляційного суду, не є підставою для незарахування позивачці періоду виплати їй допомоги по безробіттю з 16.06.2000 по 20.07.2000 року через те, що у трудовій книжці відсутній запис про дату припинення виплати допомоги по безробіттю, оскільки позивачка не несе відповідальністю за правильність ведення трудової книжки.

Однак, як зазначив вище апеляційний суд, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тому, відповідач, на думку апеляційного суду, вправі був встановити цю обставину, звернувшись в центр зайнятості за відповідною інформацією.

Водночас, позивачка надала суду довідку за формою ОК-5 у якій зазначено про виплату позивачці допомоги по безробіттю у 2000 році тривалістю 1 місяць 4 дні, тобто з 16.06.2000 по 20.07.2000 року.

Відтак, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції в тому, що період виплати позивачці допомоги по безробіттю тривалістю 1 місяць 4 дні, з 16.06.2000 по 20.07.2000 року, необхідно зарахувати до загального страхового стажу позивачки.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 07.07.2022 № 262240015954 про відмову у призначенні пенсії є протиправним і його необхідно скасувати.

Тому позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 07.07.2022 № 262240015954 про відмову у призначенні пенсії необхідно задовольнити.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.07.2022, із зарахуванням до страхового стажу 28 років 5 місяців 28 днів, із яких 5 років 7 місяців 25 днів страхового стажу за списком № 2, то апеляційний суд зазначає наступне.

Як встановив апеляційний суд, позивачка 01.07.2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про призначення пенсії за віком.

Право на призначення пенсії за віком визначене частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV.

Як вище зазначав апеляційний суд, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка є різновидом пенсії за віком, врегульоване статтею 114 Закону № 1058-IV, яка визначає інші підстави та умови (пільгові) призначення пенсії за віком для окремих категорій громадян. Закон № 1058-IV не виділяє пенсію за віком на пільгових умовах, як інший вид пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), який регулює порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) видів пенсійних виплат, що визначені Законом № 1058-IV та зазначені вище.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону.

Із цього нормативного положення видно, що за загальним правилом записи, які є у трудовій книжці визначають право особи на пенсію за віком на пільгових умовах. Кожному запису у трудовій книжці дає оцінку орган Пенсійного фонду України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній особа надає довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивачка працювала з 19.04.1982 до 28.06.1988 на Київському заводі "Кристал", обдирачем алмазів.

Позивачка вважає, що вказана професія передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діяв в період до 01 січня 1992 року.

Водночас, апеляційний суд встановив те, що відповідач не досліджував питання про право позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах, хоча в кожному випадку орган пенсійного фонду, на підставі записів у трудовій книжці з`ясовує чи має право особа на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тому апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, на підставі статті 9 КАС України та в контексті спірних правовідносин, застосувати належний і ефективний спосіб захисту порушеного права позивачки, а саме:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022 року про призначення пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області, під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022 року, зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період навчання в Технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області з 01.09.1979 по 18.07.1980 та період отримання допомоги по безробіттю з 16.06.2000 по 20.07.2000 року та вирішити питання про право позивачки на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому апеляційний суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області є належним відповідачем у справі, оскільки, в порядку екстериторіального принципу, визначене як орган, який обчислює стаж та призначає пенсію позивачці.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому рішення суду необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову.

Апеляційні скарги необхідно задовольнити частково.

Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд встановив, що позивачка сплатила судовий збір за подання позову, як за одну немайнову вимогу в сумі 992,40 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 1190,88 грн.

Враховуючи те, що суд задовольнив одну немайнову вимогу, то на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області необхідно стягнути 2183,28 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі № 460/52959/22 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 07.07.2022 № 262240015954 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022 року про призначення пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області, під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022 року зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період навчання в Технічному училищі № 5, м. Біла Церка, Київської області з 01.09.1979 по 18.07.1980 та період отримання допомоги по безробіттю з 16.06.2000 по 20.07.2000 року;

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сплачений судовий збір в сумі 2183,28 грн (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 28 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний