ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5046/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Мельничука В.П.,

При секретарі Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.11.2021 №ХІ-015/2021.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не порушувала норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, про які зазначено в оскаржуваному рішенні. До того ж, рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи було обґрунтованим.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просила скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

У апеляційній скарзі позивач звертає увагу на те, що у спірному рішенні ВКДКА не навела жодної норми, яка надає можливість змінювати (чи не використовувати) встановлений законом строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

На думку апелянта, станом на дату (28.07.2021) ухвалення рішення КДКА Київської області минув строк притягнення позивача до відповідальності, то й на дату (30.11.2021) ухвалення рішення ВКДКА такий строк теж минув, що свідчить про невідповідність рішення ВКДКА вимогам законодавства.

В рішенні ВКДКА не зазначено, які саме із зафіксованих порушень є триваючими, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість таких тверджень.

Крім того, як вважає скаржник, ВКДКА не вказало, які ознаки свідчать, що певні порушення мають триваючий характер на дату ухвалення рішення ВКДКА, що є окремою підставою для визнання такого рішення необґрунтованим та невмотивованим.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що адвокат ОСОБА_1 вдалась у своїй професійній діяльності до засобів і методів, які суперечать чинному законодавству і Правил адвокатської етики, чим порушила Присягу адвоката.

Як вказує відповідач, оскільки збереження адвокатської таємниці, дотримання принципу конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів не обмежені в часі, тому оскаржуване рішення є обгрунтованим та законним.

У додаткових поясненнях позивачем зазначено про те, що чинне законодавство про адвокатуру не містить поняття триваюче порушення, відтак суд першої інстанції протиправно фактично доповнив та роз`яснив рішення ВКДКА щодо дослідження природи поняття «триваюче правопорушення».

У додаткових поясненнях відповідачем звернуто увагу на практику Верховного Суду, у відповідності до якої дисциплінарне порушення адвоката є триваючим, у разі порушення зокрема принципу конфіденційності та наявності конфлікту інтересів між клієнтом та адвокатом.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2019 ОСОБА_1 Радою адвокатів Київської області видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1.

Адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_1.

25 травня 2020 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 із вимогою про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Так, 09.09.2020 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення №190/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд справи по суті.

У свою чергу, 28.07.2021 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення №159/2021 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Не погодившись з даним рішенням, представник скаржниці ОСОБА_2 - адвокат Воробей Є.В., оскаржив його до ВКДКА.

30 листопада 2021 року ВКДКА прийнято рішення №ХІ-015/2021, яким скаргу представника скаржниці ОСОБА_2 - адвоката Воробея Є.В., задоволено. Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльностю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України було прийнято в межах строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, визначеного частиною другою статті 35 Закону №5076-VI, тому оскаржуване рішення ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до ст. 2 Закону №5076-VI недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Статтею 33 Закону № 5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За правилами статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

У той же час, статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

У силу вимог частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката ОСОБА_1 , дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення від 28.07.2021 №159/2021, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрито у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 було укладено договір від 20.05.2019 №20/05, відповідно до якого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як виконавець, зобов`язалося надавати замовнику ОСОБА_2 юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів замовника, як власника вкладених (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ВТБ Банк» за договорами банківських вкладів.

У подальшому, між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація з приводу оплати останньою за виконану ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» роботу в її інтересах.

Разом з тим, між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як замовником, та адвокатом ОСОБА_1, як виконавцем, було укладено договір від 18.09.2019 №18/09/2019, відповідно до умов якого замовник ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» доручає адвокату ОСОБА_1, згідно з договором від 20.05.2019 №20/05, здійснювати юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 , як власника вкладних (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ВТБ Банк» за договорами банківських вкладів.

У цьому договорі сторонами був обумовлений і порядок оплати за надані послуги ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» адвокату ОСОБА_1 Жодної оплати з боку ОСОБА_2 на користь адвоката ОСОБА_1 вказаний договір не містить.

Крім того, між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір від 01.10.2019 №01/10/2019, у відповідності до умов якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», як своєму клієнту, з питань захисту прав та інтересів останнього в підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, судових органах будь-якої інстанції та юрисдикції, усіх правоохоронних органах, всіх без виключення органах державної влади, в органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, нотаріату, тощо.

За договором від 18.09.2019 №18/09/2019, який був укладений в інтересах ОСОБА_2 , жодних дій адвокат ОСОБА_1 не здійснювала до 29.11.2019.

Разом з тим, адвокат ОСОБА_1 подала адвокатський запит від 29.11.2019 №1/29 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» про надання їй інформації та документів по виплатах ОСОБА_2 грошових коштів, надання їй копії документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів, направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані ОСОБА_2 .

До цього запиту адвокатом було долучено завірену копію ордеру серії КС №691817, де вказується, що ОСОБА_1 подає його в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 18.09.2019 №18/09/2019.

В цьому ордері вказана і назва органу, в якому ОСОБА_2 надається правова допомога - Окружний адміністративний суд м. Києва.

Разом з тим, ОСОБА_2 не уповноважувала ОСОБА_1 на вчинення будь-яких дій в її інтересах.

Водночас, в Окружному адміністративному суду м. Києва перебувало провадження з 28.05.2019, яке було ініційоване ОСОБА_2 проти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Але участі у жодному судовому засіданні в цій справі адвокат ОСОБА_1 не брала та жодних процесуальних дій від імені ОСОБА_2 не здійснювала.

На вказаний адвокатський запит Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» надала адвокату ОСОБА_1 відповідь за вих. №6605/1-2 від 06.12.2019, згідно з якої на рахунку ОСОБА_2 03.12.2019 здійснено виплати в безготівковій формі грошових коштів в розмірі 4 876 087,27 грн. та 11.02.2020 - 7 762 422,85 грн.

Адвокат ОСОБА_1, отримавши цю інформацію на свій адвокатській запит, долучила її до цивільного позову від 19.03.2020, який вона особисто підписала та подала в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» до Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві, не зважаючи, що в цьому позові ОСОБА_2 вказана як цивільний відповідач.

При цьому, адвокат ОСОБА_1 25.03.2020 подала клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії».

Крім того, адвокат ОСОБА_1 тричі (вих. №12022020/1 ФДМУ від 12.02.2020; вих. №12022020/1-Б від 12.02.2020; вих. №2402/01 від 24.02.2020) зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно ОСОБА_2 , долучаючи при цьому до заяв також вказану відповідь, отриману нею від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на свій адвокатський запит, нібито в інтересах ОСОБА_2 .

З огляду на вказане, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку, що адвокат ОСОБА_1:

- одночасно діє і нібито в інтересах ОСОБА_2 , і в той же час подає адвокатські запити, і в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії»;

- одночасно діє і нібито в інтересах ОСОБА_2 , і в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», незважаючи при цьому на конфлікт інтересів між ними;

- використала свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_2 , без згоди клієнта отримала інформацію щодо неї, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю, та використала їх в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії»;

- свідомо та умисно розголосила адвокатську таємницю щодо ОСОБА_2 , яка нею була отримана в результаті здійснення адвокатської діяльності;

- як наслідок остання була зобов`язана відмовитися від укладання договору від 18.09.2019 №18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» щодо надання правової допомоги ОСОБА_2 , або договору від 01.10.2019 №01/10/2019 з ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» щодо надання правової допомоги останньому.

Враховуючи наведене, дисциплінарна палата КДКА Київської області у рішенні від 28.07.2021 №159/2021 зазначила, що дії адвоката ОСОБА_1 свідчать про грубе порушення нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики, статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Присяги адвокатів. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Оскільки станом на день розгляду справи та прийняття у цій справі рішення строк притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності сплив (останній епізод вчинення дисциплінарного проступку минув 15.07.2021), тому було закрито дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У подальшому, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на вказане рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області, ВКДКА прийнято оскаржуване рішення від 30.11.2021 №ХІ-015/2021, яким рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 28.07.2021 №159/2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 скасовано. Ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльності з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Зазначене рішення вмотивовано тим, що висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області, зазначені у рішенні від 28.07.2021 №159/2021, щодо вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, які полягають у порушенні нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Присяги адвокатів є правильними і належним чином обґрунтованими. Проте, дисциплінарною палатою КДКА Київської області помилково закрито дисциплінарну справу за спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, які є триваючими.

У той же час, колегія суддів враховує, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Відтак, суд, надаючи правову оцінку рішенням органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Надаючи оцінку спірному рішенню в частині дотримання ВКДКА норм чинного законодавства при його прийнятті, колегія суддів зазначає наступне.

У силу вимог частини другої статті 35 Закону №5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

При цьому, вказаний строк, протягом якого до адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення, стосується усієї процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності - від дня допущення порушення до дати прийняття рішення про застосування заходу дисциплінарного впливу.

Як свідчить оскаржуване рішення ВКДКА від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 позивачем допущено триваючі порушення, такі як наявність конфлікту інтересів, і порушення вимог адвокатської таємниці, а тому річний термін щодо прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивача не сплинув.

У той же час, слід відмітити, що Закон №5076-VI не містить поняття «триваюче правопорушення».

Однак, Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надав тлумачення даному поняттю, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Відсутність у Законі України «Про адвокатуру» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.

До того ж, у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), провадження №11-733апп18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

У даному випадку дисциплінарні проступки позивача, зокрема, щодо порушення вимог конфлікту інтересів та адвокатської таємниці, полягали у наступному:

- адвокат ОСОБА_1, незважаючи на прямий конфлікт інтересів між ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» та ОСОБА_2 , уклала договори від 18.09.2019 №18/09/2019 та від 01.10.2019 №01/10/2019 щодо надання їм одночасно правової допомоги;

- адвокат ОСОБА_1 зверталась в установи, у тому числі банківські, з адвокатськими запитами, зокрема від 29.11.2019 №1/29, для отримання конфіденційної інформації щодо ОСОБА_2 , які становлять адвокатську таємницю, і, в подальшому, використала її всупереч правам, свободам та законним інтересам ОСОБА_2 , розголосивши відомості, що становлять адвокатську таємницю та використавши її в інтересах ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії».

Посилання скаржника про сплив річного строку для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з моменту вчинення вказаних дисциплінарних проступків, так як станом на дату (28.07.2021) ухвалення рішення КДКА Київської області минув строк притягнення позивача до відповідальності, то й на дату винесення спірного рішення (30.11.2021) такий строк сплинув колегія суддів оцнбє критично, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої, третьої статті 7 Правил адвокатської етики «Дотримання законності», затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики) у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно частин першої-третьої статті 12 Правил адвокатскої етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

У силу вимог статтей 44 та 45 Правил адвокатскої етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

З огляду на вищевикладене вбачається, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

При цьому, згідно зі статтею 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.

Відповідно, обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору (стаття 35 Правил адвокатської етики).

У той же час, частиною першою статті 28 Закону №5076-VI передбачено підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги згідно з якими адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо: адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

Статтею 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що адвокат не може прийняти доручення, якщо інтереси нового клієнта суперечать інтересам іншої особи, з якою адвокат пов`язаний угодою про надання правової допомоги. У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання договору про надання правової допомоги, такий договір необхідно розірвати відповідно до умов, передбачених у ньому. При цьому, обов`язок адвоката уникати конфлікту інтересів продовжує діяти і після завершення виконання договору.

Відтак, якщо адвокат не розірвав даний договір, то це необхідно розглядати як триваюче дисциплінарне порушення.

Як свідчать матеріали справи, в умовах конфлікту інтересів між ОСОБА_2 та ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії», позивачем було укладено договори від 18.09.2019 №18/09/2019 про надання юридичних послуг в інтересах ОСОБА_2 та від 01.10.2019 №01/10/2019 про надання правової допомоги ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії».

За умовами першого договору, такий договір закінчується виконанням сторонами взятих на себе зобов`язань, і його розірвання можливе тільки за домовленістю сторін. Другий договір має фіксований термін до 31.12.2020, і одностороннє його розірвання можливе за письмовою заявою.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що договір від 18.09.2019 №18/09/2019 був виконаний, або розірваний за взаємною згодою сторін, або що договір від 01.10.2019 №01/10/2019 був припинений на вимогу однієї із сторін.

Отже, договори про представництво позивачем вищевказаних осіб в умовах конфлікту інтересів між ними є чинними, а тому відповідач правомірно розцінив дане дисциплінарне правопорушення позивача як триваюче.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 10 Правил адвокатської етики дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.

Згідно з статтею 22 Закону №5076-VI адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що адвокат зобов`язаний тримати в таємниці інформацію, яку він отримав в рамках своєї професійної діяльності, і не має права розголошувати цю інформацію без згоди клієнта. Крім того, він не може використовувати дану інформацію в особистих чи чужих інтересах.

На думку суду, обов`язок адвоката щодо збереження конфіденційності є безстроковим і триває доти, доки конфіденційна інформація залишається розголошеною та використовується незаконно.

Як вірно відзначено судом першої інстанції, позивач, отримавши на свій адвокатський запит від 29.11.2019 №1/29 конфіденційну інформацію в інтересах ОСОБА_2 , зокрема, що була вказана в листі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» від 06.12.2019 №6605/1-2, розголосила таку інформацію третім особам.

Вказану інформацію на свій адвокатській запит вона долучила до заяв про здійснення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 12.02.2020, цивільного позову ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» до ОСОБА_2 від 19.03.2020, клопотання слідчому судді Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 24.04.2020, заперечення на апеляційну скаргу в порядку статті 402 КПК України в інтересах потерпілого ТОВ «ЮФ «Юридичні гарантії» від 20.05.2020.

Зазначені дії ОСОБА_1 вказують на систематичний характер розголошення нею конфіденційної інформації щодо ОСОБА_2 та її використання в різних правових процедурах проти ОСОБА_2 .

При цьому, докази щодо повернення такої інформації в стан нерозголошеної та невикористаної - відсутні, що свідчить про триваючий характер такого правопорушення.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, щодо виконання апелянтом положень статтей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики, що не спростовано належними та допустимими доказами.

При цьому, колегія суддів враховує, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися зокрема у разі розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб (пункт 2 частини другої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Таким чином, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України є виключним та найсуворішим дисциплінарним стягненням.

У той же час, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, вважає обґрунтованими посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, в яких наголошено на перевірки судами лише дотримання процедурного питання при розгляду дисциплінарного провадження.

Враховуючи, що дисциплінарний проступок, за який до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є грубим дисциплінарним порушенням, в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за яке могло б бути застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, тому рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України від 30.11.2021 №ХІ-015/2021 є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.П. Мельничук