ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 рокусправа № 380/21045/23м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кормотех до Міністерства економіки України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кормотех звернувся в суд з позовом до Міністерства економіки України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства економіки України Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ Кормотех від 14.08.2023 року № 10990;

- зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути та видати Товариству з обмеженою відповідальністю Кормотех висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком на підставі поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Кормотех заяви від 03.07.2023 року (вх. від 03.07.2023 року № П 3638) та доданих до неї документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення як індивідуальний акт є необґрунтованим, немотивованим, нечітким, неконкретним та незрозумілим для позивача, як особи, якій такий скеровується та прямо вирішує її права та інтереси, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення містить юридичну причину для його прийняття: абз. 3 п. 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, яким передбачена відмова у наданні такого у зв`язку із тим, що документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. Водночас всупереч вимогам п. 12 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, в оскаржуваному рішенні не наведено фактичних підстав для його прийняття, тобто Мінекономіки не зазначило, яким чином позивач порушив вимоги п. 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків. Позивач вважає, що ним подано вичерпний та достатній перелік документів, який вимагається чинним законодавством для одержання висновку, які є оформлені належним чином. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не вказано який/які саме документи не було додано позивачем до заяви для можливості твердження про її комплектність. Також, не вказано в якому/яких із поданих позивачем документів допущено порушення вимог щодо оформлення таких, яких саме вимог, якого законодавства, в чому проявилось недотримання таких тощо. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення як індивідуальний акт є необґрунтованим, немотивованим, нечітким, неконкретним та незрозумілим для позивача, як особи, якій такий скеровується та прямо вирішує її права та інтереси. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуваний наказ від 14.08.2023 № 10990 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «Кормотех»» видано Мінекономіки на виконання власних повноважень та у межах і спосіб, передбачених чинним законодавством.

Щодо правомірності прийняття Мінекономіки оскаржуваного наказу покликається на пункт 3 Порядку № 104, яким визначено перелік документів, які подає резидент для одержання висновку, та зазначає, що за результатом правової експертизи поданих позивачем документів встановлено, що підпис продавця Luca Carollo у Додатковій угоді від 24.03.2023 № 1 до Договору у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в Договорі (Контракті).

Вказує, що позивач у позовній заяві зазначає, що до пакету поданих документів також було долучено лист Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 із перекладом на українську мову, у межах якого контрагент позивача зазначає, що «Ми, ТОВ «Клевертех», визначаємо чинність Договору та всіх його Додатків, підписаних нами з ТОВ «Кормотех», і також підтверджуємо наші зобов`язання як постачальника згідно з контрактом між сторонами». Також, Clevertech S.P.A. вказує про те, що при підписанні договору № 13072022 від 13.07.2022 року та додатків до нього було здійснено технічну описку щодо ініціалів підписанта, замість менеджера з продажу ОСОБА_1 , мав бути зазначений Умберто Реджарі - головний директор з продажу Clevertech S.P.A. та довіреність Clevertech S.P.A. від 07.05.2022 року із перекладом на українську мову, якою підтверджується наявність повноважень, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення дій від імені Clevertech S.P.A. у правовідносинах із позивачем, зокрема на підписання договорів, додаткових угод, інших правочинів. Отже, виходячи із інформації зазначеної у листі Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 контрагент та позивач підтверджують, що підпис продавця Luca Carollo у Додатковій угоді від 24.03.2023 № 1 до Контракту у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в Контракті, тобто зазначено ім`я та прізвище однієї особи, а особистий підпис нанесла інша особа. У практиці правозастосування існує відносно усталена позиція, що наслідком підроблення підпису в договорі є його недійсність на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Тому, сторони Контракту повинні були усунути недоліки шляхом перепідписання та/або унесення змін до Контракту та/або до Додаткової угоди № 1, з метою узгодження особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища уповноваженої особи на здійснення даного правочину. Отже, подаючи заяву від 03.07.2023 № П 3638 позивач подав документи з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 Порядку № 104, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди від 24.03.2023 № 1 до Договору (Контракту) збільшуються строки поставки товару. За результатами розгляду заяви позивача від 03.07.2023 № П 3638 та відповідно до абзацу третього пункту 10 Порядку № 104, Мінекономіки наказом від 14.08.2023 № 10990 прийняло рішення про відмову у видачі висновку ТОВ «Кормотех» за операціями, що здійснюються відповідно до Контракту від 13.07.2022 № 13072022. Листом від 15.08.2023 № 4432-10/2923-07 Міністерством повідомлено позивача про вказане рішення та підстави відмови у видачі висновку. Зважаючи на вищевикладене, прийняття Мінекономіки оскаржуваного наказу, відповідно до якого ТОВ «Кормотех» відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією є правомірним та видано у точній відповідності із приписами пунктів 3 та 10 Порядку № 104 і підстави для його скасування відсутні.

Щодо вимоги позивача стосовно зобов`язання Мінекономіки повторно розглянути та видати ТОВ Кормотех висновок щодо продовження граничних строків розрахунків, то відповідач вважає, що встановлення судом фактів на підставі наданих позивачем документів, належить виключно до повноважень Мінекономіки при реалізації ним владних функцій, виходить за межі предмету доказування у справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб`єкта владних повноважень, покладених на нього законом. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 74990), в якій зазначає, що у межах оскаржуваного рішення відповідача відсутня будь-яка згадка про проведення «правової експертизи», що додатково підтверджує незрозумілість та необґрунтованість оскаржуваного рішення, позаяк мотиви для його прийняття викладені не безпосередньо у ньому, а у заяві по суті сторони спору, що є недопустимо. Тобто прийнявши оскаржуване рішення та обґрунтувавши його додатковими та такими, що взагалі відсутні у ньому обставинами, відповідач діяв всупереч принципам правової визначеності та належного урядування. Позивач вказує, що жоден із нормативно-правових актів не надає повноважень відповідачу на самостійне проведення експертиз, в т.ч. правових у процедурі видачі висновку на продовження граничних строків розрахунків. Таким чином, «правова експертиза», про яку вказує відповідач, є виходом за межі наданих повноважень та діянням вчиненим усупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України. Про таку експертизу не згадується за текстом оскаржуваного рішення, так само як не зрозуміло в межах яких повноважень, якою особою, з якою кваліфікацією, якими методами така була проведена.

Позивач зазначає, що на думку відповідача договір укладений між позивачем та Clevertech S.P.A. може бути визнаний недійсним, з підстав виявлених «правовою експертизу» обставин, які стосуються поданих позивачем документів. Позивач вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б визнання недійсними чи неукладеними правочинів, здійснених між позивачем та Clevertech S.P.A. Крім того, укладення зовнішньоекономічного договору між ТОВ «Кормотех» та Clevertech S.P.A. відповідало волевиявленню сторін такого, сторони вчинили дії на його виконання. Це зокрема підтверджується: - фактом здійснення позивачем передоплат на виконання зовнішньоекономічного договору; - листом Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 року, у межах якого контрагент позивача зазначає, що «Ми, ТОВ "Клевертех", визначаємо чинність Договору та всіх його Додатків, підписаних нами з ТОВ "Кормотех", і також підтверджуємо наші зобов`язання як постачальника згідно з контрактом між сторонами»; - довіреністю Clevertech S.P.A. від 07.05.2022 року, якою підтверджується наявність повноважень, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення дій від імені Clevertech S.P.A. у правовідносинах із позивачем, зокрема на підписання договорів, додаткових угод, інших правочинів. Тобто, своїми діями сторони зовнішньоекономічного договору - ТОВ «Кормотех» та Clevertech S.P.A. безпосередньо підтвердили своє волевиявлення на укладення та реалізацію такого. Дійсність договору підтверджена його виконанням. Таким чином, виключається можливість кваліфікації зовнішньоекономічного договору, укладеного між ТОВ «Кормотех» та Clevertech S.P.A., як неукладеного, у зв`язку із його виконанням обома сторонами. При цьому, відсутні й підстави для визнання такого недійсним, у зв`язку із наявністю та підтвердження сторонами волевиявлення на його реалізацію (як зазначалось докази визнання договору недійсним у матеріалах справи відсутні). У межах позовної заяви позивачем доведено про те, що ним було подано достатній та вичерпний перелік документів, передбачений п. 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, зокрема на виконання абз. 2 такого подано: заяву на одержання висновку від 03.07.2023 року, форма якої відповідає вимогам наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2019 року № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком»; абз. 3 такого подано: копію договору № 13072022 від 13.07.2022 року, додатків 1-3 до такого (специфікація, графік оплати і поставки, умови здачі-приймання Товару в експлуатацію (SAT), а також додаткову угоду № 1 від 24.03.2023 року до договору № 13072022 від 13.07.2022 року; абз. 4 такого подано: копії платіжних доручень в іноземній валюті № 251 від 02.08.2022 року та № 280 від 23.08.2022 року; абз. 5 такого подано: копію листа-повідомлення Clevertech S.P.A. від 31.03.2023 року. До заяви також було долучено лист Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 року та довіреність Clevertech S.P.A. від 07.05.2022 року, про які згадувалось вище. Таким чином, позивач в повній мірі дотримав вимоги Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків при зверненні до Мінекономіки для отримання висновку. У той же час твердження відповідача про недотримання позивачем вимог щодо комплектності та оформлення документів є необґрунтованим, оскільки таке не відповідає дійсним обставинам справи, а з самого оскаржуваного рішення не зрозуміло який документ не було подано чи який документ було оформлено з порушенням, яких порушень і т.п. Позивач звертаючись із заявою до відповідача мав інтерес та мету отримати висновок про продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, що б призвело до неможливості застосування до позивача негативних наслідків, пов`язаних із порушенням таких строків. Так, саме лише визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не призведе до відновлення інтересу позивача. Тобто, задоволення лише основної вимоги позивача суперечитиме завданням адміністративного судочинства, яким не буде досягнуто стану ефективного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких такий звернувся до суду. Таким чином, з цих мотивів вимога щодо повторного розгляду заяви позивача та видачі висновку підлягає до задоволення. Досягнення мети адміністративного судочинства не може вважатись втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив у якому вказує, що оскаржуваний наказ від 14.08.2023 № 10990 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «Кормотех»» видано Мінекономіки на виконання власних повноважень та у межах і спосіб, передбачених чинним законодавством. Подаючи заяву від 03.07.2023 № П 3638 позивач подав документи з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 Порядку № 104, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. Також, виходячи із інформації зазначеної у листі Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 року контрагент та позивач підтверджують, що підпис Продавця Luca Carollo у Додатковій угоді від 24.03.2023 № 1 до Контракту у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в Контракті, тобто зазначено ім`я та прізвище однієї особи, а особистий підпис нанесла інша особа. Сторони у разі допущення помилки, зокрема зазначення прізвища, ім`я, по батькові особи уповноваженої на підписання відповідного (такого) Договору, усувають такі помилки шляхом укладення додаткової угоди. Зазначає, що саме Додаткова угода від 24.03.2023 № 1 до Контракту обґрунтовувала продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Ураховуючи, що прізвище, ім`я, по батькові підписанта у Контракті та Додатковій угоді однакові, а підписи різні, то очевидні ознаки підробки документів і є суттєві підстави вважати, що підпис зазначеної у Додатковій угоді особи Luca Carollo відсутній, тобто позивачем не дотримано вимог ст. 207 Цивільного кодексу України.

Позивач подав до суду додаткові пояснення у справі у яких вказав, що Типова інструкція з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою КМУ № 55 від 17.01.2018 року та Інструкція з діловодства в Мінекономіки, затвердженої наказом Мінекономіки № 1150 від 01.08.2017 року не розкривають суть та не надають повноважень відповідачу на здійснення «правової експертизи» поданої суб`єктом заяви на продовження граничних строків розрахунків та доданих до неї документів. Ба більше, «юридична експертиза» про яку йде мова в межах згаданих інструкцій стосується виключно проекту рішення (наказу) Мінекономіки та не поширюється на перевірку будь-яких інших документів, в тому числі тих, що подаються для отримання висновку. Також, зазначає, що станом на момент розгляду цієї справи, товар, визначений умовами договору № 13072022 від 13.07.2022 був переданий позивачу та перетнув митний кордон України, що підтверджується ВМД, CMR, інвойсами.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Між ТОВ «Кормотех», як покупцем, та Clevertech S.P.A. (юридична особа за законодавством Італії), як продавцем, укладено договір № 13072022 від 13.07.2022 року.

Відповідно до п. 1.1. договору № 13072022 від 13.07.2022 року, метою і предметом цього Договору є придбання Покупцем лінії розвантаження та сушіння паучів (надалі - «Товар») у Продавця та послуги з технічного нагляду під час монтажних робіт Товару, налаштування і пуску в експлуатацію Товару (надалі разом - «Послуги»).

Згідно із п. 2.3. договору № 13072022 від 13.07.2022 року, загальна сума Договору становить 1 130 000,00 (один мільйон сто тридцять тисяч євро, 00 євроцентів) Євро.

Відповідно до п. 3.1. договору № 13072022 від 13.07.2022 року, оплата Товару та Послуг проводиться Покупцем в порядку визначеному в Додатку 2.

Згідно із додатком 2 до вказаного договору встановлено наступний:

А) графік оплати:

1. Часткова передоплата за Товар, 1 тиждень з моменту підписання договору - 205 260,00 Євро.

2. Часткова передоплата за Товар, 2 тижня з моменту підписання договору - 205 260,00 Євро.

3. Часткова передоплата за Товар, через 35 тижнів після підписання договору та отримання Покупцем повідомлення про готовність Товару до відвантаження - 513 150,00 Євро.

4. Залишкова оплата за Товар, 1 тиждень після відвантаження Товару - 102 630,00 Євро.

5. Оплата за Послуги, після отримання позитивного SAT тесту та підписання Акта наданих послуг - 103 700,00 Євро.

На виконання договору № 13072022 від 13.07.2022 року ТОВ «Кормотех» оплачено 08.08.2022 року та 23.08.2022 року Clevertech S.P.A. по 205 260,00 Євро, загалом 410 520 Євро.

Б) Графік поставки:

2.1. Готовність товару до відвантаження від Продавця - не пізніше 34 тижня з дати першого платежу.

2.2. Відвантаження товару від Продавця - не пізніше 36 тижня з дати першого платежу.

2.3. Надання Послуг та підписання Акта наданих послуг та Акта пуску обладнання в експлуатацію 4 (чотири) тижні з дати розмитнення товару.

24.03.2023 року між сторонами договору № 13072022 від 13.07.2022 року укладено додаткову угоду № 1, якою викладено додаток № 2 у новій редакції, зокрема визначено 31.07.2023 року, як остаточну дату відвантаження товару Позивачу.

31.03.2023 року позивачем отримано офіційний лист від Clevertech S.P.A., яким останній повідомив про те, що не встигає здійснити виготовлення та поставку Товару в нормативний строк валютного контролю згідно з законодавством України (до 180 днів) через технічну складність виробу до 31.07.2023 року.

03.07.2023 року ТОВ «Кормотех» подано заяву до Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією із Clevertech S.P.A. до 31.07.2023 року.

14.08.2023 за результатами розгляду поданих позивачем документів відповідачем видано наказ № 10990 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «Кормотех» (далі також оскаржуваний наказ).

Підставою видачі наказу вказано статтю 13 Закону України Про валюту і валютні операції, абзац третій пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.02.2019 № 329 Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, та Інструкції щодо її заповнення, форми висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 за № 218/33189, наказ Міністерства економіки України від 19.11.2021 № 944 Про надання права підпису деяких наказів Міністерства економіки України та свідоцтв про реєстрацію представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та документи, подані ТОВ Кормотех (від 03.07.2023, вх. від 03.07.2023 № П 3638).

15.08.2023 Міністерством економіки України сформовано лист №4432-10/2923-07 Щодо розгляду документів, яким позивача повідомлено про видачу спірного наказу та роз`яснено підстави його прийняття. Зокрема, зазначено, що за результатами правової експертизи встановлено, що підпис продавця Luca Carollo у додатковій угоді від 24.03.2023 №1 до договору у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в договорі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кормотех не погоджується із оскаржуваним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України Про валюту та валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі також Закон № 2473-VIII).

Частинами 1, 2 статті 3 вказаного Закону № 2473-VIII регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок №104), який визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до пункту 2 Порядку №104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Згідно із пунктом 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.

У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.

Висновок оформлюється в електронній формі та/або паперовому вигляді в одному примірнику за формою, затвердженою Мінекономіки.

Видача висновку здійснюється безоплатно.

Висновок видається резиденту в паперовому вигляді за наявності документа, що посвідчує його особу, або уповноваженому представникові резидента за умови подання до Мінекономіки оригіналу довіреності, що засвідчує право на одержання висновку, та документа, що посвідчує особу представника.

Видача висновку, оформленого в електронній формі, здійснюється шляхом його надсилання через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.

Разом з цим, в розрізі положень пункту 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Згідно із пунктом 12 Порядку №104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.

Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.

Аналіз вказаних положень дає суду підстави стверджувати, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку; перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, не подання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку, визначено Порядком №104; строк розгляду поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України становить 10 робочих днів з дати їх одержання; рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.

Як встановлено судом підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів зазначено абзац третій пункту 10 Порядку № 104, тобто недотримання вимог щодо комплектності та оформлення документів.

Водночас, суд встановив, що разом із заявою від 03.07.2023 щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією із Clevertech S.P.A. до 31.07.2023 відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 13072022 від 13.07.2022 позивачем подано: копію договору № 13072022 від 13.07.2022, додатків 1-3 до такого договору (специфікація, графік оплати і поставки, умови здачі-приймання Товару в експлуатацію (SAT), а також додаткову угоду № 1 від 24.03.2023 до договору № 13072022 від 13.07.2022, копії платіжних доручень в іноземній валюті № 251 від 02.08.2022 та № 280 від 23.08.2022, копію листа-повідомлення Clevertech S.P.A. від 31.03.2023, копію листа Clevertech S.P.A. від 21.06.2023, копію довіреності Clevertech S.P.A. від 07.05.2022.

При розгляді вказаних документів відповідачем встановлено, що в поданих ТОВ Кормотех документах підпис продавця Luca Carollo у додатковій угоді від 24.03.2023 №1 до договору у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в договорі.

Вказаний факт не заперечується і самим позивачем, про що свідчить заява ТОВ Кормотех від 03.07.2023 до відповідача про долучення листа Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 із перекладом на українську мову, яким підтверджено здійснення технічної описки щодо ініціалів підписанта при підписанні договору № 13072022 від 13.07.2022 та додатків до нього.

При цьому, до пакету поданих документів також було долучено: 1) лист Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 року із перекладом на українську мову, у межах якого контрагент Позивача зазначає, що «Ми, ТОВ "Клевертех", визначаємо чинність Договору та всіх його Додатків, підписаних нами з ТОВ "Кормотех", і також підтверджуємо наші зобов`язання як постачальника згідно з контрактом між сторонами». Також, Clevertech S.P.A. вказує про те, що при підписанні договору № 13072022 від 13.07.2022 року та додатків до нього було здійснено технічну описку щодо ініціалів підписанта, замість менеджера з продажу ОСОБА_1 , мав бути зазначений ОСОБА_2 - головний директор з продажу Clevertech S.P.A. 2). Довіреність Clevertech S.P.A. від 07.05.2022 року із перекладом на українську мову, якою підтверджується наявність повноважень, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення дій від імені Clevertech S.P.A. у правовідносинах із позивачем, зокрема на підписання договорів, додаткових угод, інших правочинів.

Суд зазначає, що положення пункту 3 Порядку №104 регламентують необхідність подання заявником (резидентом) разом із заявою щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку, проте враховує, що останній не визначає (не регламентує) чіткі вимоги до документів, які мають бути подані заявником разом з такою заявою про отримання висновку.

Надаючи оцінку обставинам подання позивачем документів для продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів та отримання відповідного висновку суд погоджується з доводами позивача про подання ним разом із заявою переліку документів, визначених пунктом 3 Порядку №104.

Суд враховує, що в оскаржуваному наказі зазначено підставу його прийняття лише саму норму - абзац третій пункту 10 Порядку № 104, тобто недотримання вимог щодо комплектності та оформлення документів, з якої не вбачається чіткої та конкретизованої підстави для його прийняття, тобто відповідачем не зазначено, яким чином позивач порушив вимоги п. 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, що унеможливило своєчасне усунення позивачем виявлених недоліків.

Вказана підстава зазначена лише у листі №4432-10/2923-07, який сформовано Міністерством економіки України 15.08.2023 Щодо розгляду документів і яким повідомлено позивача про видачу спірного наказу та роз`яснено підстави його прийняття. Зокрема, зазначено, що за результатами правової експертизи встановлено, що підпис продавця ОСОБА_3 у додатковій угоді від 24.03.2023 №1 до договору у примірниках українською та англійською мовами відрізняється від його підпису в договорі.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Подібна позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд звертає увагу, що незважаючи на те, що Порядком № 104 не визначено форми рішення та вимоги про конкретизацію підстав відмови у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, вказане не скасовує обов`язок відповідача необхідності прийняття вмотивованого рішення, зміст якого надавав би можливість суб`єкту господарювання своєчасно встановити виявлені недоліки та можливість їх усунення.

Як встановлено судом, ТОВ Кормотех до заяви від 03.07.2023 долучено лист Clevertech S.P.A. від 21.06.2023 із перекладом на українську мову, за змістом якого контрагентом позивача підтверджено чинність Договору та всіх його Додатків, підписаних з ТОВ "Кормотех", і зобов`язань як постачальника згідно з контрактом між сторонами. Також, Clevertech S.P.A. вказує про те, що при підписанні договору № 13072022 від 13.07.2022 та додатків до нього було здійснено технічну описку щодо ініціалів підписанта, замість менеджера з продажу ОСОБА_1 , мав бути зазначений ОСОБА_2 - головний директор з продажу Clevertech S.P.A. Крім цього, подано довіреність Clevertech S.P.A. від 07.05.2022 із перекладом на українську мову, якою підтверджується наявність повноважень, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення дій від імені Clevertech S.P.A. у правовідносинах із позивачем, зокрема на підписання договорів, додаткових угод, інших правочинів.

Також в підтвердження волевиявлення сторін договору № 13072022 від 13.07.2022 на його укладення та реалізацію позивачем долучено до матеріалів справи докази про те, що товар, визначений умовами договору № 13072022 від 13.07.2022 був переданий позивачу та перетнув митний кордон України, що підтверджується ВМД, CMR, інвойсами.

Щодо твердження відповідача про можливість проведення «правової експертизи» та відповідність цього вимогам законодавства суд зазначає, що як вказувалось у заявах по суті спору у межах оскаржуваного рішення, а саме наказу Міністерства економіки України «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «Кормотех» від 14.08.2023 року № 10990, відсутня будь-яка згадка про здійснення суб`єктом владних повноважень будь-якої «правової експертизи» поданих Позивачем документів.

Тобто відповідач вкотре, всупереч правозастосовній практиці Верховного Суду, діє у порушення принципів правової визначеності та належного урядування, оскільки обґрунтовує прийняття оскаржуваного рішення обставинами та підставами, які в такому не зазначені.

При цьому, відповідач пояснює можливість здійснення «правової експертизи», покликаючись на положення: 1. Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою КМУ № 55 від 17.01.2018 року (надалі Типова інструкція) п. 105. 2. Інструкції з діловодства в Мінекономіки, затвердженої наказом Мінекономіки № 1150 від 01.08.2017 року (надалі - Інструкція з діловодства в Мінекономіки) п. 125. 3. Закону України «Про правотворчу діяльність» - ст. 44.

Однак, зазначені нормативні акти не розкривають суть та не надають повноважень відповідачу на здійснення «правової експертизи» поданої суб`єктом заяви на продовження граничних строків розрахунків та доданих до неї документів. Так, відповідно до абз.абз 1 -5 п. 1 розд. 1 Типової інструкції, ця Інструкція відповідно до Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та інших актів законодавства визначає: порядок проходження електронного документа з моменту його створення або одержання і до моменту відправлення або передавання до архівного підрозділу установи; загальні засади функціонування та використання системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії); оперативний інформаційний обмін з використанням службової електронної пошти.

Ця Інструкція встановлює загальні правила здійснення моніторингу стану виконання управлінських рішень.

Пункт 105 Типової інструкції встановлює порядок погодження та підписання проекту електронного документа, одним з етапів якого є погодження проектів наказів (розпоряджень) в електронній формі проект наказу (розпорядження) та візування уповноваженим представником юридичної служби за результатами проведення юридичної експертизи та керівником структурного підрозділу (спеціалістом) з питань запобігання та виявлення корупції, а також редактором.

Згідно із п. 1 розд. 1 Інструкції з діловодства в Мінекономіки, Ця Інструкція встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Мінекономіки незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, проходження, реєстрацію, облік, контроль за виконанням, експертизу цінності, формування у справи, передавання до архіву, вилучення до знищення, знищення та передавання на державне зберігання до архівної установи - Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Пункт 125 Інструкції з діловодства в Мінекономіки встановлює порядок візування та погодження проекту наказу Мінекономіки, одним з етапів якого є погодження департаментом юридичного забезпечення (для забезпечення проведення юридичної експертизи). Таким чином, що Типова інструкція, що Інструкції з діловодства в Мінекономіки встановлюють правила та процедури діловодства, руху документів, їх візування, погодження, електронного обліку тощо у відповідному органі державної влади.

Тобто приписи Типової інструкції та Інструкції з діловодства в Мінекономіки не стосуються правовідносин, які виникають у процедурі отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, адже такі врегульовуються Законом України «Про валюту і валютні операції», Порядком видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків.

Ба більше, «юридична експертиза» про яку йде мова в межах згаданих інструкцій стосується виключно проекту рішення (наказу) Мінекономіки та не поширюється на перевірку будь-яких інших документів, в тому числі тих, що подаються для отримання висновку.

Також відповідач прирівнює «юридичну експертизу» (про яку йдеться мова в інструкціях) та «правову експертизу» (про яку вказується Відповідачем у заявах по суті спору) із посиланням на ст. 44 Закону України «Про правотворчу діяльність».

Утім, суд зазначає, що застосування приписів згаданого закону за спірних правовідносин є неможливим, адже: 1) такий набрав чинність 20.09.2023 року тобто опісля прийняття оскаржуваного рішення відповідачем; 2) згідно із п. 5 ч. 4 закону, дія цього Закону не поширюється на правові акти, що не містять норм права, а саме на акти застосування права: а) про утворення або припинення державного органу, органу місцевого самоврядування; б) про утворення, діяльність або припинення консультативного, дорадчого, іншого допоміжного органу; в) про надання гуманітарної допомоги іноземній державі; г) директиви, вказівки, технічні завдання для участі делегацій України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, а також представників України у міжнародних заходах; ґ) інші індивідуальні правові акти; 3) ст. 44 закону стосується експертизи проекту нормативно-правового акта. Оскаржуване ж рішення є індивідуальним актом.

Незважаючи на те, чи здійснювалась відповідачем чи то «правова експертиза», чи то «юридична експертиза» оскаржуваного рішення у межах процедури візування та погодження такого, ним не було взято до уваги вимоги абз. 1 п. 12 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за яким останній зобов`язаний у рішенні про відмову у видачі висновку не лише послатись на положення законодавства, а й зазначати причини відмови.

Більше того, відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

З позиції суду, Мінекономіки формально підійшов до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) № 13072022 від 13.07.2022 та не в повній мірі з`ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків, що може мати свої наслідком застосування до позивача санкцій, визначених частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Окрім цього суд вважає прийнятним застосування до спірних правовідносин те, що у практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

В даному випадку, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за наслідком застосування ним формального підходу до розгляду заяви ТОВ Кормотех від 03.07.2023 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) №2209/2021 від 22.09.2021, що має своїм наслідком непропорційність такого рішення, адже останнє не забезпечує баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке спірне рішення.

Крім того, суд також вважає за доцільне звернути увагу на строки розгляду заяви ТОВ Кормотех від 03.07.2023.

Як вже було вказано вище, як Закон № 2473-VIII, так і Порядок №104 встановлює строк розгляду Мінекономіки поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком - 10 робочих днів з дати їх одержання.

Матеріалами справи підтверджено, що заяву від 03.07.2023 та додані документи отримані відповідачем 03.07.2023. У той же час спірне рішення прийнято 14.08.2023, а повідомлено про його прийняття ТзОВ Кормотех лише 15.08.2023.

Доказів зворотнього Міністерством економіки України до суду не надано.

Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №165 Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру (далі Постанова №165) відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України постановлено зупинити строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб`єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб`єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні (крім надання адміністративних послуг у сфері будівництва, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності).

Разом з цим, суд нагадує, що частиною 2 статті 3 Закону № 2473-VIII регламентовано, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (ч. 3 ст. 3 Закону № 2473-VIII).

В даному випадку, на переконання суду застосування Постанови №165 суперечить вимогам статті 3 Закону № 2473-VIII.

Суд зазначає, що жодних змін до абзацу 2 частини 4 статі 13 Закону № 2473-VIII в частині строків прийняття Мінекономіки рішення про видачу чи відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, не внесено.

Отже, суд вважає, що Мінекономіки порушено строки розгляду заяви ТОВ Кормотех про отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 04.12.2022, визначені в абзаці 2 частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII та пункті 4 Порядку №104.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В розрізі положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення, критеріям, які встановлені пунктами 3, 8 частини 2 статті 2 КАС України, а відтак останнє є таким, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, ефективним способом відновлення порушених прав та інтересів позивача, окрім як визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, як похідною вимогою, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Кормотех» від 03.07.2023 року та видати відповідний висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією із Clevertech S.P.A

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Позивач у позові зазначив про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, відтак питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 КАС України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Кормотех (адреса місцезнаходження: 81062, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Прилбичі; ЄДРПОУ: 32673400) до Міністерства економіки України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ: 37508596) про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ Кормотех від 14.08.2023 № 10990.

Зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути та видати Товариству з обмеженою відповідальністю Кормотех висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком на підставі поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Кормотех заяви від 03.07.2023 року (вх. від 03.07.2023 року № П 3638) та доданих до неї документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ЄДРПОУ: 37508596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кормотех (адреса місцезнаходження: 81062, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Прилбичі; ЄДРПОУ: 32673400) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна