ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Справа № 280/3452/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - третя особа) в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.04.2024 №083850015967 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 26.03.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 26.03.2024 №04-36/21 та №04-36/20.

Позовну заяву подано представником позивача адвокатом Вельможко А.І., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1166569 від 06.03.2024.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою щодо призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ (далі - Закон № 889-VІІІ) оскільки має необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії та досяг необхідного пенсійного віку. Відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю права. Відповідач зараховує лише 8 років 7 місяців 25 днів за період роботи позивача з 09.11.1992 по 03.07.2001. У зарахуванні періоду роботи з 04.07.2001 по 01.05.2016 відмовляє, оскільки вважає, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується з 04.07.2001 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, не відноситься. Наведені мотиви відмови відповідача у зарахуванні стажу державної служби не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 02 травня 2024 надав відзив на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються: - до 01.05.2016 - Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ); - після 01.05.2016 - Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV). Згідно із пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, або мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Оскільки, станом на 01.05.2016 позивач не перебував на посадах, віднесених до відповідних категорій державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та не має 20 років стажу на зазначених посадах, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії державного службовця. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

07 травня 2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не визнає позовних вимог з наступних підстав. після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Стаж державної служби позивачки на 01.05.2016 року становить 8 років 7 місяців 25 днів. Довідки від 26.03.2024 № 04-36/20, № 04-36/21 видані безпідставно, тому не є належним доказом, оскільки ОСОБА_1 працює в органах місцевого самоврядування. Підстави для переведення пенсії позивача на пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» відсутні, тому його вимога стосовно врахування при призначенні пенсії за віком державного службовця довідок про складові заробітної плати, виданих Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району від 14.09.2023 №04/21-95 та №04/21-96 з 15.09.2023 є передчасною. У ОСОБА_1 відсутні підстави для призначення пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

26.03.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою за призначенням (переходом на) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вік позивача станом на момент подання заяви - 61 рік.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1 стаж державної служби, набутий до 01.05.2016:

- з 09.11.1992 по 18.02.2007 на посаді секретаря адмінкомісії виконкому Комунарської районної ради народних депутатів - 14 років, 3 місяці, 10 днів;

- за період роботи з 20.07.2007 по 09.09.2007 на посаді головного спеціаліста відділу комунального господарства в управлінні економіки та житлово-комунального господарства Комунарської районної адміністрації - 1 місяць, 21 день;

- за період роботи з 10.09.2007 по 21.04.2011 на посаді начальника відділу комунального господарства Комунарської районної адміністрації - 3 роки, 7 місяців, 12 днів;

- за період роботи з 22.04.2011 по 01.05.2016 на посаді головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району - 5 років, 0 місяців, 10 днів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.04.2024 №083850015967 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців лише 8 років 7 місяців 25 днів, водночас, зараховано 22 рік 8 місяців 22 дні стажу в органах місцевого самоврядування, на який, на думку відповідача, не поширюється дія Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, крім того, визнано безпідставно виданими довідки про складові заробітної плати державного службовця, надані для призначення пенсії.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови призначення пенсії відповідно Закону України «Про державну службу», позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, визначаються Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Починаючи з 28 грудня 1993 року (дати набрання чинності Законом України № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року) і до 01 травня 2016 року (дати набрання чинності Закону № 889-VІІІ), визначення загальних засад діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулювалось Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.

Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, передбачені розділом ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Суд зазначає, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

В статті 2 Закону № 2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з статтею 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції станом на 01 травня 2016 року) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283).

Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки трудової книжки НОМЕР_1 стаж державної служби, набутий до 01.05.2016:

- з 09.11.1992 по 18.02.2007 на посаді секретаря адмінкомісії виконкому Комунарської районної ради народних депутатів - 14 років, 3 місяці, 10 днів;

- за період роботи з 20.07.2007 по 09.09.2007 на посаді головного спеціаліста відділу комунального господарства в управлінні економіки та житлово-комунального господарства Комунарської районної адміністрації - 1 місяць, 21 день;

- за період роботи з 10.09.2007 по 21.04.2011 на посаді начальника відділу комунального господарства Комунарської районної адміністрації - 3 роки, 7 місяців, 12 днів;

- за період роботи з 22.04.2011 по 01.05.2016 на посаді головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району - 5 років, 0 місяців, 10 днів.

Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено класифікацію посад в органах місцевого самоврядування. Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 14 Закону №2493-III, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;

третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;

керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах: на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком (на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком); в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що не є спірними у цій справі та не заперечуються відповідачем періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 по 30.04.2016 зокрема на посадах секретаря адмінкомісії виконкому Комунарської районної ради народних депутатів, головного спеціаліста відділу комунального господарства в управлінні економіки та житлово-комунального господарства Комунарської районної адміністрації, начальника відділу комунального господарства Комунарської районної адміністрації, головного спеціаліста відділу житлово-комунального господарства районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, які відповідно до статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229), який чинний на час проходження позивачем служби з 01 травня 2016 року.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 229, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, до стажу державної служби підлягає зарахуванню періоди роботи позивача з 04.07.2001 по 30.04.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Як зазначено вище, для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, з урахуванням вищевказаного, на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ позивач мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевикладене рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку з чим суд доходить висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.04.2024 №083850015967 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».

Щодо вимоги про нарахування у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 26.03.20234 №04-36/21 та №04-36/20, суд зазначає, що з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 (далі - Порядок № 622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 5 Порядку № 622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 889-VІІІ, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (далі Постанова № 1-3), зокрема:

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший відповідач повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.

Враховуючи зазначене вище, для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 26.03.20234 №04-36/21 та №04-36/20.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, виловленими у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.04.2024 №083850015967 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно із Законом України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 26.03.2024 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, вказаного у довідках Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 26.03.2024 №04-36/21 та №04-36/20.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 21366538),

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).

Повне судове рішення складено 18.06.2024.

Суддя Б.В. Богатинський