ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1228/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Крапт" - Васьківської Н. Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Грейн"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.11.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Грейн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крапт",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг",

про виконання гарантійних зобов?язань.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Грейн" (далі - ТОВ "Ніка-Грейн") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просив суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Крапт" (далі - ТОВ "Крапт") виконати свої гарантійні зобов`язання шляхом здійснення заміни дефектних цистерн, придбаних згідно з договором купівлі-продажу від 19.03.2021 № 8637-S/84.

1.2. Позовні вимоги мотивував наявністю дефектів цистерн, виявлених у межах гарантійного строку, що унеможливлюють їх використання для перевезення небезпечних вантажів, зокрема аміаку, і ставлять під загрозу життя та здоров`я працівників позивача, а також інших фізичних осіб, робота яких пов`язана з їх обслуговуванням.

1.3. Оскільки відповідач залишив без задоволення вимоги про заміну дефектних цистерн, позивач звернувся до суду на підставі статей 526, 678, 679, 680, 688 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 8 Закону України "Про фінансовий лізинг".

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

2.1. 19.03.2021 ТОВ "Крапт"/продавець/відповідач, ТОВ "ОТП Лізинг"/покупець/лізингодавець/третя особа та ТОВ "Ніка-Грейн"/лізингоодержувач/позивач уклали договір купівлі-продажу № 8637-S/84, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець зобов`язався купити для подальшої передачі у лізинг лізингоодержувачу (відповідно до протоколу лізингу № 84 від 19.03.2021 до рамкового договору фінансового лізингу № 8637-FL від 09.02.2021) ємність V=39 м3 контейнерного типу, виробництва ТОВ "Крапт", нова, у кількості 5 (п`ять) одиниць, надалі - товар або предмет лізингу в цілому та відповідно як окремі його складові, зазначені в додатку 1 "Специфікація" до договору.

2.2. Згідно з пунктом 1.2 договору продавець відповідає перед лізингоодержувачем та покупцем за невиконання будь-яких зобов`язань щодо якості, комплектності, стану товару, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного і повного задоволення гарантійних вимог і т. ін.

2.3. Відповідно до пункту 4.1 договору лізингоодержувач зобов`язаний оглянути товар на власний ризик та за власний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів після дати поставки та в місці поставки. За результатами огляду лізингоодержувач, покупець і продавець підписують акт приймання-передачі, складений за формою та змістом, викладеним у додатку 2 до цього договору. У випадку, якщо домовлено про часткову поставку, після кожної поставки має бути підписаний окремий акт приймання-передачі. Товар вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання такого акту приймання-передачі (усіх актів приймання-передачі). У день передачі товару продавець зобов`язаний надіслати покупцю електронною поштою документи, необхідні для реєстрації товару, а також фотографії, які міститимуть наступне: загальний вигляд товару; вигляд таблички із заводським номером; оригінали зазначених документів мають бути надані лізингодавцю не пізніше 30 календарних днів дати підписання сторонами акта приймання-передачі. Відповідно до пункту 4.2 договору будь-яка невідповідність стану товару зазначається в акті приймання-передачі. Будь-яка така невідповідність, належним чином підтверджена продавцем, повинна бути усунена продавцем на власний розсуд та за власний рахунок у строк, який не повинен перевищувати 10 (десяти) календарних днів з дати, зазначеної в акті приймання-передачі. продавець має виключну свободу вибору стосовно такого належного усунення.

2.4. Підписання акта приймання-передачі є доказом приймання товару на дату підписання акта приймання-передачі та відсутності будь-яких скарг або претензій лізингоодержувача стосовно товару, якщо інше не зазначено в акті приймання-передачі (пункт 4.3 договору).

2.5. За змістом пункту 6.1 договору продавець гарантує, що товар є новим (невживаним), не складається з недоброякісних компонентів, відповідає вимогам норм та стандартів країни продавця, будь-яким технічним специфікаціям, даним, характеристикам і вимогам, обумовленим у цьому договорі.

2.6. У пунктах 6.2, 6.3 договору сторони погодили, що гарантійний строк на товар становить 12 місяців з дня підписання сторонами акта приймання-передачі. У випадку дефекту товару протягом гарантійного строку продавець повинен упродовж 10 (десяти) днів з дня відповідної рекламації безкоштовно, на вибір лізингоодержувача або покупця, усунути такі несправності, або замінити відповідну частину предмету лізингу, або уповноважити лізингоодержувача чи покупця здійснити таку заміну, або ремонт за рахунок продавця на взаємопогоджених умовах.

2.7. Згідно з пунктом 6.4 договору продавець повинен забезпечити наявність запасних частин та вузлів або їх аналогів для товару протягом щонайменше 3 (трьох) років з дати підписання договору. Крім того, продавець забезпечує щонайменше протягом 3 (трьох) років функціонування сервісного підрозділу за адресою: 11508, м. Коростень, вул. Гайдамацька, буд.3, для можливості належного сервісного обслуговування товару.

2.8. Цей договір набуває чинності з дати його належного підписання сторонами та набрання чинності договором фінансового лізингу і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, якщо інше не встановлено цим договором (пункт 11.1 договору).

2.9. Додатком № 1 до договору (специфікації) встановлені ціна та вартість п`яти ємностей та вимоги до товару, габаритні розміри, конструктивні виконання, перелік комплектації, вимоги до фарбування, обробки перед фарбуванням, документів, які надаються з ємністю. Зазначено також про наявність паспортів на ємності.

2.10. Відповідно до акта приймання-передачі від 08.10.2021 ТОВ "Крапт" передав, а покупець ТОВ "ОТП Лізинг" прийняв товар, визначений договором та специфікацією до нього. Відповідно до пункту 2 акта покупець, набуває товар у повну і необмежену власність з метою передачі товару лізингоодержувачу у фінансовий лізинг відповідно до протоколу лізингу від 19.03.2021 № 84 до рамкового договору фінансового лізингу від 09.02.2021 № 8637-FL.

2.11. За змістом акта лізингоодержувач підтверджує, що товар відповідає всім його вимогам, а додаткові заяви і зауваження (зокрема, щодо невідповідності стану товару) відсутні; зазначено також, що разом з товаром передаються паспорти.

2.12. Акти приймання-передачі підписані представниками всіх сторін без зауважень.

2.13. 23.09.2022 позивач направив на адресу відповідача претензію № 155/09-22 щодо виконання гарантійних зобов`язань, за змістом якої ТОВ "Ніка-Грейн" просило ТОВ "Крапт" виконати гарантійні зобов`язання шляхом заміни дефектних цистерн - ємностей V=39 м.куб. контейнерного типу, виробництва ТОВ "Крапт" у кількості 5 (п`ять) одиниць, придбаних згідно з договору купівлі-продажу № 8637-S/84 від 19.03.2021, на цистерни - ємності V=39 м.куб. контейнерного типу, у кількості 5 (п`ять) одиниць, які будуть відповідати вимогам ДСТУ EN 14025:2019 та ДСТУ EN 12972:2019. До претензіі був доданий звіт від 23.08.2022 за результатами перевірки на відповідність цистерни для перевезення небезпечних вантажів вимогам ДСТУ EN 14025:2019.

2.14. Відповідач на претензію не відреагував. Вимоги ТОВ "Ніка-Грей" залишились без розгляду і задоволення, що і стало підставою для звернення з цим позовом.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд Житомирської області рішенням від 02.11.2023 відмовив у задоволенні позову.

3.2. Зазначив про необґрунтованість та безпідставність посилань позивача на звернення з претензією від 22.09.2022 до відповідача стосовно вимоги про заміну ємностей, а також передчасний характер самої вимоги. Суд взяв до уваги, що проведені дослідження, викладені у звітах, проводилися після пред`явлення претензії та датовані 06.10.2022, тобто пізніше на 14 днів від дня надсилання претензії.

3.3. Водночас для виконання гарантійних зобов`язань товар повинен бути наданий продавцю для його огляду та реагування в разі, якщо випадок виходу з ладу або поломки є гарантійним, натомість позивач після передачі йому товару майже рік експлуатував його і протягом цього періоду жодного разу не звертався до відповідача з метою здійснення сервісного гарантійного обслуговування товару.

3.4. За умовами договору вимога щодо заміни ємностей є безпідставною, адже сторони погодили, що у випадку виявлення будь-якого дефекту товару матиме місце усунення такої несправності або заміна його частини.

3.5. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 14.02.2024 змінив мотивувальну частину рішення, а також резолютивну частину рішення в частині розподілу судових витрат на судовий збір, адже через неправомірну бездіяльність відповідача щодо досудового вирішення спору судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню порівно з позивача та відповідача.

3.6. Відмову у позові мотивував тим, що позивач доводить невідповідність якості товару іншим, ніж передбачені договором, стандартам, (ДСТУ ЕN 14025:2019 "Цистерни для перевезення небезпечних вантажів. Металеві напірні баки. Проектування та виготовлення"), тоді як невідповідність товару іншим стандартам і вимогам, які мав на меті позивач, мала бути виявлена ним на стадії приймання товару з огляду на зобов?язання лізингоодержувача згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору оглянути товар та зазначити в акті приймання-передачі про будь-яку невідповідність товару.

3.7. При цьому суд взяв до уваги, що у справі відсутній спір щодо способу усунення недоліків, тому предметом розгляду в цій справі є правомірність обраного позивачем способу захисту порушеного прав шляхом заміни цистерн, а не оцінка альтернативної пропозиції, яка заявлена тільки в судовому засіданні.

3.8. Крім того, за висновком суду позивач не довів, що інші зазначені у звітах дефекти, є такими істотними порушеннями вимог щодо якості товару (недоліки, які не можна усунути, тощо), які відповідно до норм статті 678 Цивільного кодексу України обумовлюють заміну неякісного товару в цілому.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1. ТОВ "Ніка-Грейн" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, в якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20, від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19.

4.3. За доводами скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену у наведених вище постановах, а саме: "у разі встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), існує презумпція вини постачальника (виробника). Тоді для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу".

4.4. Неврахування такого висновку, на думку скаржника, позбавило його права на захист, унеможлививши виконання ТОВ "Крапт" своїх гарантійних зобов`язань шляхом здійснення заміни дефектних цистерн, оскільки саме постачальник мав доводити, що покупець якимось чином порушував умови експлуатації товару (цистерн), що призвело до їх виходу із ладу. Висновки ж експертів, надані позивачем до суду, взагалі не були взяті до уваги.

4.5. При цьому позивач звертав увагу апеляційного суду, що положеннями договору взагалі не передбачене замовлення будь-яких висновків експертних установ для звернення до сторони Договору з вимогою виконати гарантійні зобов`язання, а проведення досліджень було проведене позивачем, для того, щоб упевнитись у наявності підґрунтя своїх вимог.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач правом на подання відзиву не скористався. В судовому засіданні представник ТОВ "Крапт" просила у задоволенні касаційної скарги відмовити.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. За частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

6.5. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.6. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

6.7. Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

6.8. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

6.9. ТОВ "Ніка-Грейн", посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20, від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19.

6.10. У наведених скаржником постановах Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

6.11. При цьому у цих справах Верховний Суд наголосив і на тому, що у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.12. Отже, виходячи із змісту статті 679 ЦК України, вона містить дві презумпції. Перша встановлена на випадок передання покупцеві товару з недоліками, які виникли (існували) до передання або з причин, які існували до цього моменту. Друга встановлена на випадок, коли попри надання продавцем покупцеві гарантії щодо якості товару недоліки все-таки виникли після передачі товару. У цьому випадку презюмується, що продавець передав товар належної якості, а причини виникнення недоліків до цього моменту відсутні. Виходячи з того, що недоліки товару виявляє безпосередньо покупець після його отримання, то така презумпція покладає тягар доказування того, що вони виникли до передачі, на покупця. І якщо він цього не доведе, то слід виходити з того, що товар був належної якості, а продавець відповідальності за виявлені недоліки не несе. Друга презумпція ґрунтується на тому, що недоліки виникли не в результаті: порушення правил користування та зберігання товару; дій третіх осіб чи непереборної сили; випадку, а вже були до моменту передання з причин, що існували до передання. Ця презумпція покладає тягар доказування зворотного на продавця (див. постанову Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №921/622/16-г/6).

6.13. Отже, у наведених скаржником справах Верховний Суд навів узагальнюючі правові висновки щодо застосування норм статті 679 ЦК України, що є сталим та послідовним у цій категорії спорів.

6.14. Відтак, проаналізувавши правові висновки у справах №№904/5002/18, 904/8794/17, 904/974/21,925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані справи та справа, що переглядається у означеній частині ухвалені за схожого правового регулювання та є релевантними до спірних правовідносин.

6.15. Як установили суди попередніх інстанцій, на умовах укладеного договору купівлі-продажу № 8637-S/84 від 19.03.2021 між сторонами відбулись правовідносини на умовах фінансового лізингу, які врегульовані нормами глави 54 ЦК України та главою 30 ГК України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

6.16. Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (в редакції, чинній на момент укладання договору) фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

6.17. Відповідно до частин першої та шостої статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

6.18. Згідно з частинами першою та другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.19. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

6.20. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).

6.21. Відповідно до положень статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

6.22. Аналіз статей 669, 671, 673, 682 ЦК України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.

6.23. Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару у власність.

6.24. Як встановили суди попередніх інстанцій відповідно до заявлених позивачем предмету та підстав позову, спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для виконання відповідачем (виробником) своїх гарантійні зобов`язання шляхом здійснення заміни дефектних цистерн, придбаних згідно з договором купівлі-продажу від 19.03.2021 № 8637-S/84.

6.25. Як стверджує позивач при перевірці товару на належну якість за результатами проведення експертизи встановлено, що товар, поставлений відповідачем, не відповідає показникам, необхідним для експлуатування цистерн відповідно до їх цільового призначення.

6.26. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач звертався до відповідача з претензією, додавши до неї звіти за результатами про ведених досліджень, проте відповідач на неї не відповів.

6.27. Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

6.28. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).

6.29. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.30. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц).

6.31. Отже, в силу положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

6.32. Положення, що стосуються якості товару закріплені, зокрема у статтях 673 - 681-1 ЦК України.

6.33. Так, відповідно до частини першої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

6.34. Згідно зі статтею 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення оплаченої суми.

6.35. Частинами першою, другою статті 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

6.36. Норми статей 675, 678, 679, 680 ЦК України передбачають, зокрема, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

6.37. Гарантії якості товару, визначені статтею 675 ЦК України, вказують, зокрема, що договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина друга статті 675 ЦК України), тобто, строк, протягом якого виробник (продавець) зобов`язаний забезпечити застосування (використання) товару за призначенням. В такому разі продавець приймає на себе зобов`язання, що товар відповідатиме вимогам покупця не лише на час його передачі, але й на строк, встановлений договором.

6.38. Разом із цим, статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

6.39. При цьому в силу положень частини першої статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.

6.40. У свою чергу, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

6.41. Колегія суддів з огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, сталу та послідовну судову практику щодо застосування положень статті 679 ЦК України, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, не погоджується з висновками господарських судів про відмову у позові з наведених у розділі 3 цієї постанови підстав, вважає їх передчасними та такими, що зроблені з неправильним застосовуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

6.42. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду (щодо застосування положень частини другої статті 679 ЦК України) у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.43. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20, від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

6.44. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що продавець ґарантує якість товару протягом гарантійного строку, тобто, можливість застосування товару з метою його придбання протягом обумовленого строку, та що покупець під час експлуатації цистерн звернувся до виробника з претензією про істотні недоліки, не врахували, що продавець (виробник) на протязі дії гарантійного строку повинен усунути виявлені покупцем дефекти (недоліки) товару, якщо не доведе, що стверджувана неможливість застосування (використання) товару за призначенням виникла внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.44. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 679 ЦК України в контексті визначення суб`єкта, який має доводити обставини неналежної якості товару та безпідставно переклали обов`язок з доказування у даній справі на позивача.

6.45. Колегія суддів також враховує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

6.46. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

6.47. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

6.48. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

6.49. Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

6.50. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

6.51. Втім, доводи і заперечення як позивача, так і відповідача суди належним чином не оцінили та не відхилили. Обмежившись дослідженням наданого позивачем звіту за результатами проведеної експертизи, суди залишили поза увагою, що проведення такої експертизи взагалі не передбачено умовами договору, на що неодноразово звертав увагу позивач, натомість у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості саме постачальник (виробник) має довести, що дефекти (якщо такі є) виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

6.52. Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.53. Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

6.54. Беручи до уваги те, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.55. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, а також скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

7.2. За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7.3. З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду, а також на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не дослідили зібрані докази й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, на які послався відповідач у касаційній скарзі, що впливає на вирішення позовних вимог, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК.

7.4. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 310, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Грейн" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 906/1228/22 скасувати.

3. Справу № 906/1228/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Г. Мачульський

С. Могил