ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1480/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вх. № 2511/2024)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. - головуючий, Богатиря К.В., Філінюка І.Г.

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023

у складі судді Д`яченко Т.Г.

у справі № 916/1480/23

за позовом Керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі:

1) Міністерства аграрної політики та продовольства України

2) Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації

до Фермерського господарства "Бянов Д.В."

про стягнення 235 000,00 грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позовних вимог

1. Керівник Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Бянов Д.В." коштів у розмірі 235 000,00 грн на підставі статті 1212 ЦК України.

2. Позовні вимоги прокурора обґрунтовано, зокрема, тим, що Фермерським господарством "Бянов Д.В." всупереч нормам постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 885 "Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (далі - Порядок № 885) не дотримано механізму, внаслідок якого державою надаються відповідні дотації на безповоротній основі, які полягають у виплаті юридичним особам коштів за втрату посівів сільськогосподарських культур.

3. За твердженням прокурора, маючи на меті незаконне отримання бюджетних коштів, Фермерське господарство "Бянов Д.В." 13.10.2021 подало до Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, в якій зазначено про втрату посівів озимого ячменю, засіяного на земельній ділянці площею 60 га та озимої пшениці - 60 га, які розташовані на території полів № 1 та поле б/н Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області 60 га та 60 га відповідно. Однак, інформації про земельні ділянки, що підтверджувала б, зокрема, кадастрові номери, площу, правові підстави володіння/користування та, відповідно, належність посівів тощо, Фермерським господарством "Бянов Д.В." надано не було. Отже, з огляду на відсутність у законному володінні та/або користуванні Фермерського господарства "Бянов Д.В." відповідних земельних ділянок станом на день звернення за отриманням державної дотації за втрату посівів сільськогосподарських культур, на думку прокурора, відповідач не мав правових підстав для отримання державної дотації для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Обставини справи

4. Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 № 81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021 № 101 та від 23.10.2021 № 106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та затверджено відповідне Положення.

5. 13.10.2021 Фермерським господарством "Бянов Д.В." обласній комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, на виконання пункту 8 Порядку № 885 було подано заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за якою останній просив розглянути документи для отримання такої державної підтримки.

6. У вказаній заявці Фермерським господарством "Бянов Д.В." було вказано відомості про суб`єкта господарювання; площу повністю втрачених (загиблих) посівів: озима пшениця на площі 60 га, озимий ячмінь - 60 га, загальна площа посівів сільськогосподарських культур - 120 га; місцезнаходження посівів - село Задунаївка; надано додатки, зазначені у Порядку № 885, а саме: довідку про відкриття рахунку в АТ "Державний ощадний банк", Витяг з ЄДРПОУ від 13.10.2021, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019, довідку Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії від 06.10.2021 про погодні умови в Придунайському регіоні за період з 01.09.2019 по 30.09.2020, акт на списання посівів від 13.10.2021, акт обстеження посівів від 13.10.2021, довідку про відсутність страхування та неотримання коштів за страхування посівів у 2020 році,

7. За наслідками розгляду комісією пакета документів відповідача було прийнято рішення щодо включення Фермерського господарства "Бянов Д.В." до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році, внаслідок чого наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації відповідачу.

8. На рахунок Фермерського господарства "Бянов Д.В." Департаментом було перераховано 235 000 грн як відшкодування витрат від пошкодження посівів с/г культур внаслідок надзвичайних ситуацій, що не заперечується сторонами у справі.

9. Звертаючись з позовом прокурор зазначає, що у Фермерського господарства "Бянов Д.В." не було достатньої правової підстави набуття бюджетних коштів за вищевказаною державною програмою, оскільки останній при поданні заявки на 120 га посівів у власності або користуванні такої кількості посівних площ не мало, а тому повинне повернути отримані ним із Державного бюджету кошти, як отримані безпідставно в порядку вимог статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. 09.08.2023 рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/1480/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

11. 30.08.2023 додатковим рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1480/23 задоволено частково клопотання Фермерського господарства "Бянов Д.В." та стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства "Бянов Д.В." витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

12. 18.03.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 18.03.2024) рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/1480/23 залишено без змін.

13. Судові рішення по суті спору мотивовані тим, що за результатом розгляду поданих Фермерським господарством "Бянов Д.В." документів, обласною комісією було включено його до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році. У подальшому, наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок Фермерського господарства "Бянов Д.В." у розмірі 235 000,00 грн.

14. При цьому, господарські суди зауважили, що матеріали справи не містять доказів щодо скасування наказу Мінагрополітики в адміністративному чи іншому судовому порядку.

15. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскільки наказ Мінагрополітики про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти, стягнення яких є предметом цього спору, наразі не скасований, то підстава, відповідно до якої кошти були виплачені відповідачу продовжує існувати, у зв`язку з чим до цих правовідносин не застосовуються положення статті 1212 ЦК України.

16. Судами зазначено, що в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації, отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки (пункт 11 Порядку № 885).

17. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності відповідного рішення контролюючого органу, що є обов`язковим для застосування наслідків, передбачених пунктом 11 Порядку № 885, господарські суди дійшли висновку, що в даному випадку ні прокуратура, ні суд не можуть підміняти собою контролюючий орган, який наділений відповідними повноваженнями, оскільки відповідно до чинного законодавства такі повноваження їм не притаманні.

18. Також суди зазначили, що у разі встановлення контролюючим органом факту незаконного отримання дотації, наслідком якого має застосування відповідальності до отримувача, у разі порушення прав та обов`язків останнього, отримувач не позбавлений права оскаржити рішення контролюючого органу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі або до суду. Однак, у цьому випадку, прокуратура, підмінюючи собою контролюючий орган та не приймаючи адміністративного акта за наслідком встановлення факту незаконного отримання дотації через відсутність у останньої належних повноважень, позбавляє отримувача дотації права на адміністративне або судове оскарження рішення контролюючого органу.

19. Судами попередніх інстанцій було відхилено доводи прокурора про те, що у відповідача не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації, оскільки наведеним Порядком № 885 не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельної ділянки у користуванні та/або володінні заявника. Крім того, судами враховано, що подані відповідачем договори оренди земельних ділянок з фізичними особами, відповідно до змісту яких відповідач вирощує зернові сільгоспкультури на земельних ділянках загальною площею більшою за 50 га.

20. З огляду на вкладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, внаслідок чого обов`язок останнього щодо повернення отриманих ним коштів в порядку статті 1212 ЦК України як набутих без достатньої правової підстави виключається.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. 03.04.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) заступником керівника Одеської обласної прокуратури подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/1480/23; постановити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації до Фермерського господарства "Бянов Д.В." про стягнення коштів у розмірі 235 000,00 грн - задовольнити повністю.

22. Підставами касаційного оскарження судових рішень у справі №916/1480/23 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:

- неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.09.2019 у справі № 587/430/16ц, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц щодо представництва прокурором інтересів держави в суді;

- відсутність висновку Верховного Суду з питань стягнення безпідставно отриманих коштів у ході реалізації приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 885 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджет для відшкодування витрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природнього характеру".

23. Також Заступник керівника Одеської обласної прокуратури у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статті 1212 ЦК України, пункту 9 статті 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, статтей 5, 6 Закону України "Про оренду землі", статтей 2, 12 Закону України "Про фермерське господарство", пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", частини четвертої статті 20 Бюджетного кодексу України, Порядку № 885 та порушенням норм процесуального права, зокрема, пункту 4 частини п`ятої статті 13, статтей 79, 86, 236, 237, пунктів 5, 8 частини четвертої статті 238 ГПК України.

24. Разом з цим у касаційній скарзі прокурором зазначено, що оскільки оскаржується рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 у справі № 916/1480/23, то й додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у цій справі також підлягає скасуванню. При цьому касаційна скарга не містить аргументів щодо незаконності та необґрунтованості додаткового рішення суду першої інстанції, яким стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь Фермерського господарства "Бянов Д.В." витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

25. 30.04.2024 від Фермерського господарства "Бянов Д.В." надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/1480/23 - залишити без змін з підстав необґрунтованості касаційної скарги та законності і обґрунтованості оскаржуваних судових рішень у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

26. Статтею 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. На розгляд Верховного Суду у цій справі поставлено питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при розгляді заявлених на підставі статті 1212 ЦК України позовних вимог та вирішенні питання щодо наявності/відсутності правових підстав для отримання фермерським господарством державної дотації для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

31. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

32. В свою чергу Порядок № 885 визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

33. За змістом пункту 3 Порядку № 885 відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за рахунок бюджетних коштів надається шляхом виплати дотації на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільськогосподарських культур (далі - дотація).

34. Для надання дотації: Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом (далі - комісія Мінагрополітики), затверджує наказом її склад, положення про неї, форми заявки на отримання дотації, акта обстеження посівів, акта на списання посівів сільськогосподарських культур, зведеної відомості отримувачів дотації, що формуються відповідно до цього Порядку, та форми звітності, передбачені цим Порядком; структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою).

35. Пунктом 8 Порядку визначено, що отримувачі подають для отримання дотації до 15 жовтня поточного року до обласних комісій у паперовому вигляді такі документи: заявку на отримання дотації; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; довідку про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження № 29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статистичного спостереження № 4-сг); довідку Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур; акт обстеження посівів сільськогосподарських культур; акт на списання посівів сільськогосподарських культур; довідку від отримувача про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.

36. Відповідно до пункту 9 Порядку № 885 обласна комісія: розглядає подані згідно з пунктом 8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації. До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону. Зведена відомість отримувачів дотації разом із документами зберігається протягом трьох років в обласній комісії. У разі відмови включення отримувача до зведеної відомості обласна комісія надає (надсилає) в десятиденний строк після прийняття такого рішення обґрунтовану відповідь.

37. Згідно з пунктом 10 Порядку № 885 комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики. На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

38. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що за результатом розгляду поданих відповідачем документів, обласною комісією було включено Фермерське господарство "Бянов Д.В." до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році.

39. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, місцевий та апеляційний суди зазначили, що наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Департаментом здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок Фермерського господарства "Бянов Д.В." у розмірі 235 000,00 грн. Проте, враховуючи, що наказ Мінагрополітики про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти, не скасований, то підстава, відповідно до якої кошти були виплачені фермерському господарству продовжує існувати, у зв`язку з чим до цих правовідносин не застосовуються положення статті 1212 ЦК України.

40. Однак, Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, з огляду на таке.

41. Так, прокурор у касаційній скарзі вказує про відсутність прийняття уповноваженими органами окремих наказів чи інших актів індивідуальної дії стосовно кожного окремого отримувача у процесі опрацювання документів, що надійшли до обласної комісії, та подальшої виплату державних дотацій, які могли бути скасованими та визнаними протиправними. Зведена відомість, що формується структурним підрозділом облдержадміністрації містить загальний перелік отримувачів, сформована за результатами опрацювання певного пакету документів усіх заявників. Так, у цій справі прокурор вказує, що фактично ні Департаментом, ні Мінагрополітики не приймались окремі рішення про нарахування саме Фермерському господарству "Бянов Д.В." державної дотації, така виплата здійснювалась за результатами опрацювання зведеної відомості, та, зокрема, платіжних доручень органів казначейської служби України, а тому підстави для скасування рішень, на які посилається суд першої інстанції в рішенні, відсутні.

42. Верховний Суд вважає, що наведені доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, оскільки звертаючись з позовом, а також заперечуючи проти позовних вимог, ні прокурор, ні відповідач не вказували про те, що існує наказ Мінагрополітики, чи будь-який інший акт контролюючого органу, яким було затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Фермерському господарству "Бянов Д.В." були перераховані грошові кошти. Відсутній такий наказ і в матеріалах справи.

43. За змістом статтей. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

44. Верховний Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

45. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

46. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

47. Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського Суду від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

48. Верховний Суд також звертає увагу, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

49. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

50. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

51. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

52. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

53. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

54. Однак, зазначаючи про існування наказу Мінагрополітики як правової підстави отримання відповідачем грошових коштів, що, на думку судів попередніх інстанції, є перешкодою для застосування до спірних правовідносин сторін статті 1212 ЦК України, і суди не зазначили ні номер цього наказу, ні дату його складання, що викликає розумні сумніви у його існуванні. Відсутні також відомості у судових рішеннях про те, що такий наказ був оглянутий судом під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

55. Крім того, звертаючись з позовом прокурор вказував на те, що у Фермерського господарства "Бянов Д.В." не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації у максимальному розмірі.

56. Так, пунктом 8 Порядку № 885 передбачено, що дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4 700 гривень на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації). Дотація виплачується один раз на рік. Дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур. Отримувачу надається дотація за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце в період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року. У 2021 році дотація надається за повністю втрачені (загиблі) посіви починаючи з 1 січня 2020 року.

57. Верховний Суд погоджується з висновком обох судових інстанцій, що Порядком № 885 не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельних ділянок у користуванні та/або володінні заявника.

58. Однак, зазначений висновок не спростовує доводів прокурора про те, що у випадку підтвердження відсутності у користуванні/володінні відповідача земельних ділянок площею 50 га, це унеможливлює посів сільськогосподарських культур, врожай якого міг бути втрачений у результаті надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та що могло б слугувати підставою для подальшого звернення за отриманням відшкодування від держави у максимальному розмірі.

59. Водночас, відхиляючи наведені доводи прокурора, суди не перевірили, якими доказами підтверджується, що Фермерське господарство "Бянов Д.В." є власником втрачених (загиблих) посівів у розмірі, в якому йому було надано дотацію, тобто, чи підтверджено наявними матеріалами справи у власності відповідача 50 гектарів посівів, за які від отримав державну дотацію у розмірі 235 000,00 грн.

60. Отже, суди першої та апеляційної інстанції при розгляду спору у цій справі належним чином не перевірили доводи прокурора щодо відсутності правових підстав для отримання Фермерським господарством "Бянов Д.В." державної дотації у відповідному розмірі, який прокурор просить стягнути у судовому порядку на підставі статті 1212 ЦК України.

61. Разом з цим Верховний Суд погоджується з доводами місцевого та апеляційного судів, що відповідно до вимог статтей 8, 19, 55 Конституції України, в разі встановлення контролюючим органом факту незаконного отримання дотації, наслідком якого має застосування відповідальності до отримувача, у разі порушення прав та обов`язків останнього, отримувач не позбавлений права оскаржити рішення контролюючого органу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі або до суду.

62. Водночас, як зазначено вище, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність в матеріалах справи прийнятого контролюючим органом окремого наказу чи іншого акта індивідуальної дії у процесі опрацювання документів відповідача та подальшої виплати державних дотацій, який міг би бути скасованим або визнаним протиправним.

63. У контексті зазначеного висновки господарських судів щодо порушення у даному випадку принципу "належного урядування" є передчасними та такими, що не узгоджуються із встановленими обставинам справи.

64. Верховний Суд вважає, що у випадку встановлення господарськими судами обставин відсутності відповідного окремого наказу чи іншого акта індивідуальної дії контролюючого органу, господарські суди відповідно до вимог статті 1212 ЦК України мали б перевірити підстави набуття відповідачем державних коштів у розмірі 235 000,00 грн з урахуванням вимог Порядку № 885.

65. Враховуючи викладене, висновки обох судових інстанцій про правомірність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та, відповідно, про відсутність підстав для повернення отриманих коштів в порядку статті 1212 ЦК України, є передчасними, а доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

66. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

67. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

68. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

69. Однак, ухвалені у цій справі судові рішення наведеним вимогам не відповідають, а тому їх не можна визнати законними та обґрунтованими. Матеріали справи свідчать про те, що судами неповно з`ясовано фактичні обставини справи, належними чином не досліджено наявні у справі докази, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не містять аргументованих мотивів прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

70. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно відповідно до визначених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

71. Враховуючи, що господарські суди належним чином не встановили обставин, що входять до предмета доказування у справі, зокрема, щодо наявності або відсутності відповідного наказу Мінагрополітики як правової підстави для отримання відповідачем бюджетних коштів, Верховний Суд вважає, що в цьому випадку відсутні правові підстави для формування висновку щодо застосування до спірних правовідносин приписів Порядку № 885.

72. Стосовно доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.09.2019 у справі № 587/430/16ц, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, Верховний Суд виходить з такого.

73. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

74. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци перший-другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

75. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

76. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

77. Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

79. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

80. Отже, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

81. Зазначене також відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 та правовим висновкам у постановах, на які посилається скаржник.

82. При цьому суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що органами, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Мінагрополітики, яке затверджує розподіл бюджетних коштів для надання дотації, та Департамент, яким здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок відповідача у розмірі 235 000,00 грн.

83. Крім того, господарський суд встановив, що листами від 24.02.2023, адресованими Мінагрополітики та Департаменту, прокурор просив органи вжити заходи реагування щодо неправомірного отримання відповідачем дотації.

84. Вказані обставини свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів та, як наслідок, наявність передбачених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

85. Також господарський суд зазначив, що прокурор повідомив Мінагрополітики та Департамент в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

86. Враховуючи наведене та зважаючи на те, що Мінагрополітики та Департамент самостійно не звернулися до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Бянов Д.В." неправомірно отриманої дотації, господарський суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, та, відповідно, відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

87. Отже, доводи касаційної скарги про неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, є безпідставними, оскільки, як установив господарський суд першої інстанції, прокурор виконав вимоги статті 53 ГПК України та обґрунтував наявність підстав для звернення до суду із позовом в межах цієї справи. При цьому апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погодився з наведеними висновками місцевого суду.

88. Щодо додаткового рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає таке.

89. За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

90. Подібні висновки викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22), у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 у cправі №922/3289/21.

91. Отже, оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 у справі №916/1480/23, то й додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у цій справі також підлягає скасуванню.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

92. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

93. Згідно пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

94. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 316 ГПК України

95. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновків про скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/1480/23 та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

96. Під час нового розгляду справи господарським судам необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові, повно, всебічно та об`єктивно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

В. Розподіл судових витрат

97. Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

98. Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2024, рішення Господарського суду Одеської області від 09.08.2023 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 30.08.2023 у справі № 916/1480/23 скасувати.

3. Справу № 916/1480/23 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

В. Картере