ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/880/15 (903/971/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача: Терещук Ю.О.,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: Лаврін О.В.,

відповідача-3: не з`явився,

третьої особи-1: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллі Вікторовича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І.,- головуючий, Крейбух О.Г., Мельник О.В)

та рішення Господарського суду Волинської області від 24.07.2023 (суддя Дем`як В.М.)

у справі №903/880/15(903/971/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"

до 1) Приватного підприємства "Діапазон"; 2) Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" (попередня назва Акціонерне товариство "Сбербанк"); 3) Товарної біржі "Центральна універсальна товарна біржа"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової В.М.

про визнання результатів аукціону та додаткової угоди купівлі-продажу недійсними, скасування свідоцтва про право власності та рішення державного реєстратора

у межах справи №903/880/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро"

до Приватного підприємства "Діапазон"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи та стислий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Діапазон" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро", введено щодо Боржника процедуру розпорядження майном боржника.

2. Постановою Господарського суду Волинської області від 02.08.2017 Боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

3. У межах зазначеної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" 26.11.2021 звернулося до господарського суду із заявою (далі - Заява) до Боржника в особі ліквідатора та Акціонерного товариства "Сбербанк" (у подальшому перейменований на Акціонерне товариство "Міжнародний Резервний Банк", далі - Банк) про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнання недійсними результатів першого аукціону (електронних торгів) з продажу майна Боржника, а саме: адміністративної будівлі літ. А-2, гаражу літ. Б, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Мінська, 9 (лот №13604515-1, далі - Майно), проведеного Товарною біржою "Центральна універсальна товарна біржа" (далі - Біржа) 29.04.2021-19.05.2021, оформлених протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS- 2021-04-29-0000107-1 від 19.05.2021 (далі - Аукціон-1);

- визнання недійсними результатів першого повторного аукціону (електронних торгів) з продажу Майна Боржника, проведеного Біржою 29.04.2021-19.05.2021, оформлених протоколом проведення електронного аукціону №UА-PS-2021-06-22-000023-1 від 05.07.2021 (далі - Аукціон-2);

- визнання недійсною угоди купівлі-продажу, укладеної з Банком за результатами Аукціону-2 на підставі протоколу проведення, електронного аукціону №UА-РS- 2021-06 - 22-000023-1 від 05.07.2021, акта про придбання майна на аукціоні від 28.07.2021, протоколу про продаж майна забезпеченому кредитору, складеного Біржою 28.07.2021 (далі - Договір);

- скасування свідоцтва про право власності Банка, виданого 17.08.2021 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М., зареєстрованого в реєстрі за №1254, на Майно (далі - Свідоцтво);

- скасування рішення державного реєстратора від 17.08.2021: приватного нотаріуса Морозової Вікторії Миколаївни, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька область про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 59891233 за Банком (далі - Рішення), а також відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 43535352, реєстраційний номер 2435587723101 (далі - Запис).

4. Заяву мотивовано тим, що під час підготовки та проведення спірних аукціонів відповідачі допустили порушення вимог чинного законодавства.

5. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.05.2022 Заяву задоволено частково: визнано недійсними результати Аукціону-1 і Аукціону-2, визнано недійсним Договір, скасовано Свідоцтво та Рішення, у решті позову відмовлено.

6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2022 зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, у задоволенні Заяви відмовлено.

7. Постановою Верховного Суду від 23.11.2022 постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. Ухвалами Господарського суду Волинської області від 02.11.2016, 25.07.2018 визнано грошові вимоги до Боржника, зокрема, Банка в сумі 5956 грн (перша черга), 5220370,00 грн (четверта черга), 267132,99 грн (шоста черга), окремо внесено вимоги Банку в сумі 18036382,00 грн як такі, що погашаються в позачерговому порядку за рахунок майна Боржника, що є предметом забезпечення.

9. Вимоги Банка виникли на підставі укладених кредитних договорів №07- Н/07/08/ЮО від 08.10.2007 і №08-Н/07/08/Ю0 від 08.10.2007, укладених між Банком і Боржником, а також кредитного договору №20-І1/08/08/Ю0 від 28.08.2008, укладеного між Банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС-Сервіс".

10. Належне виконання кредитних зобов`язань забезпечувалось, зокрема, іпотекою Майна, переданою за договорами іпотеки від 08.10.2007 і від 28.08.2008, укладених між Банком і Боржником.

11. Пунктом 3.1 договору іпотеки від 08.10.2007 передбачено, що предмет іпотеки об`єкт нерухомості - Майно, знаходиться на земельній ділянці загальною площею 3551 м2, якою іпотекодавець користується на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого за №1894 від 11.08.1997.

12. За актом на право постійного користування землею серії І-ЗП №000631, виданим Запорізькою міською радою 11.08.1997, Боржнику для функціонування підприємства по вул. Мінській, 9 у м. Запоріжжя надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,335 га.

13. Згідно зі звітами про незалежну оцінку ринкова вартість Майна станом на 26.05.2016 становила 17523923,00 грн, 05.11.2021 - 22633000,00 грн.

14. Листом від 10.03.2021 №2933/5/06-2 Банк надав згоду, зокрема, на реалізацію Майна за початковою ціною першого аукціону 9585500,00 грн із проведенням першого аукціону без можливості зниження початкової ціни, кроком аукціону - 1% від початкової ціни.

15. Перший аукціон з продажу Майна з початковою ціною лоту 9585500,00 грн, запланований на 22.04.2021, скасовано через порушення встановленого порядку, що підтверджується повідомленням арбітражного керуючого від 19.04.2021 про скасування аукціону, учасники електронного аукціону були відсутні.

16. Підстави скасування першого аукціону, призначеного на 22.04.2021, не вказано. В матеріалах справи відсутні пояснення та докази, у чому саме полягало порушення встановленого порядку аукціону, а також посилання на виправлення порушень в оголошенні аукціону, призначеного на 19.05.2021.

17. Наступний аукціон UA-PS-2021-04-29-000107-1 з початковою ціною лоту 9585500,00 грн згідно з протоколом від 19.05.2021 не відбувся через відсутність учасників.

18. Листом від 11.06.2021 №7915/5/06-2 Банк у відповідь на лист арбітражного керуючого від 28.05.2021 №02-01/20-75 надав згоду, зокрема, на реалізацію Майна за початковою ціною повторного аукціону 7668400,00 грн (початкову вартість знижено на 20%) з можливістю зниження початкової ціни лоту на торгах, але не більше ніж на 25% від початкової ціни повторного аукціону, із кроком аукціону - 1% від початкової ціни. Правом на встановлення граничної вартості Банк не скористався.

19. Аукціон, призначений на 05.07.2021, з початковою ціною лоту 7668400,00 грн не відбувся. З протоколу проведення аукціону не вбачаються причини, з яких аукціон не відбувся, інформація щодо наявності / відсутності учасників у протоколі та матеріалах справи відсутня.

20. Банк листом від 23.07.2021 за №9825/5/06-2 у відповідь на лист арбітражного керуючого від 08.07.2021 за №02-01/20-86, посилаючись на вимоги статті 81 КУзПБ, звернувся до арбітражного керуючого про продаж Банку Майна, яке є предметом забезпечення вимог Банка, за початковою вартістю повторного аукціону. На підставі зазначеного звернення 28.07.2021 Майно продано Банку як забезпеченому кредитору за ціною 7668400,00 грн, про що складено протокол №UA-PS-2021-06-22-000023-1.

21. 17.08.2021 приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова В.М. на підставі акта про придбання майна на аукціоні від 28.07.2021, протоколу про продаж майна забезпеченому кредитору, складеного Біржою 05.07.2021, видав Банку свідоцтво про право власності на Майно. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за №1254.

22. Вказаний ліквідатором Боржника у оголошеннях про проведення спірних аукціонів номер об`єкта нерухомого майна 2303775 не відповідає дійсності, оскільки за вказаним номером зареєстровано право власності на інший об`єкт нерухомого майна банкрута - нежитлове приміщення ХІІ, яке знаходиться за адресою: вул. Новицького Якова, 11 / Правди, 51, м. Запоріжжя.

23. У оголошеннях про проведення спірних аукціонів зазначено площу земельної ділянки під адміністративною будівлею 0,0092 га, яка є значно меншою, ніж у вказаному державному акті на право постійного користування землею. До того ж у оголошеннях не зазначено відомості про правовий режим земельної ділянки, відомості про наявні правовстановлюючі документи на землю. За витягом з державних реєстрів площа земельної ділянки під адміністративною будівлею співпадає з площею, зазначеною в оголошенні 0,0092 га.

24. У матеріалах справи немає інформації щодо вибуття з постійного користування Боржника земельної ділянки площею 0,3258 га, а також доказів її вилучення, відмови, повернення в судовому порядку.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

25. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.07.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023, позов задоволено частково, визнано недійсними результати Аукціону-1 і Аукціону-2, визнано недійсним Договір, скасовано Свідоцтво та Рішення, у решті позову відмовлено.

26. Судові рішення мотивовано тим, що під час підготовки та проведення спірних аукціонів відповідачі допустили ряд порушень (неправильно зазначили реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна; зазначили недостовірні відомості про Майно і земельну ділянку, на якій воно знаходиться; не зазначили відомості про правовий режим вказаної земельної ділянки, правовстановлюючі документи на неї; не розмістили належним чином оголошення про проведення аукціону на об`єкті), що вплинуло на залучення найбільшої кількості осіб для участі в аукціоні з метою продажу майна за найвищою ціною. Зважаючи на визнання недійсними результатів спірних аукціонів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку також про задоволення інших позовних вимог (окрім вимоги про визнання недійсним Запису, що є неналежним способом захисту).

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

27. Банк подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині, а в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

28. Касаційну скаргу мотивовано наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, через неврахування судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновків Верховного Суду щодо застосування статей 63, 68, 73, 75 - 79, 83 КУзПБ, статей 92, 120 Земельного кодексу України, статей 2, 4, 73, 74, 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постановах від 15.11.2019 у справі №909/887/18, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 09.02.2021 у справі №5023/5507/12, від 06.04.2021 у справі №5027/398-б/2012, від 27.04.2021 у справі №5023/5836/12, від 26.02.2021 у справі №908/2847/19, від 13.08.2020 у справі №922/600/17, від 28.01.2021 у справі №922/987/16.

29. Банк зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення того, чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону, адже сама лише наявність формальних порушень без встановлення того факту, що ці порушення безпосередньо вплинули на результати аукціону та на права його учасників, не є безумовною підставною для скасування аукціону.

30. Банк стверджує, що суди не виявили доказів порушень або неточностей щодо обов`язкових умов при продажу Майна, арбітражний керуючий при розміщенні оголошень про проведення торгів виконав усі вимоги положень КУзПБ, всі бажаючі мали можливість отримати додаткову інформацію безпосередньо від арбітражного керуючого, але подібних звернень не було. Зокрема, на думку Банка, висновок судів щодо неправильного номеру майна та недостовірної інформації щодо земельної ділянки під об`єктом продажу не ґрунтується на посиланнях на докази, достовірну інформацію, підтвердження правильного номеру, а також того, яким чином така інформація вплинула на попит та відсутність покупців. Існування на день продажу Майна права постійного користування земельною ділянкою площею 0,335 га господарські суди не перевірили, порушивши вимоги статей 92, 120 Земельного кодексу України.

31. Банк вважає неправильним застосування господарськими судами положень статті 83 КУзПБ, яка не містить приписів про зазначення в протоколі торгів про наявність/відсутність учасників і причин, з яких аукціон не відбувся.

32. Також Банк наголошує, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судами обставин. На думку Банку, оскільки Позивач оцінку вартості Майна не оскаржував, його продаж на будь-яких із торгів за визначеною ціною впливає виключно на права та законні інтереси Банка як забезпеченого кредитора. Натомість Позивач ніколи не був власником Майна і не витребовував його в позові, тому необґрунтовано зазначає про ефективність заявленого ним способу захисту. До того ж Банк зауважує, що позов у цій справі подала особа, яка перебуває у родинних стосунках із кінцевим бенефіціаром Боржника (є його дружиною), тому метою позову є затягування процедури банкрутства, уникнення виконання кредитних зобов`язань перед Банком, продовження користуватися Майном.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

33. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

34. ТОВ "Будсервіс Дніпро" погоджується з висновками апеляційного господарського суду та вважає, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі з позиції Банка та не доводять незаконності судових рішень попередніх інстанцій.

35. На думку ТОВ "Будсервіс Дніпро", націоналізація Банка і перебування його на стадії ліквідації не спростовує допущені ліквідатором Боржника порушення при проведенні спірних аукціонів, які є підставами для їх скасування.

Позиція Верховного Суду

36. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

37. Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатом вирішення спору про визнання недійсними результатів Аукціону-1, Аукціону-2 та укладеного за його результатами Договору, скасування Свідоцтва, Рішення і Запису щодо реєстрації права власності на відчужене Майно за Банком.

38. Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

39. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

41. Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

42. Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

43. Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

44. З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

45. Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.

46. Одним з таких способів захисту є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладеного за його наслідком договору

купівлі-продажу в порядку, визначеному частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство та статтею 73 КУзПБ.

47. Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

48. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з:

1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів.

49. Тобто процедура проведення аукціону на практиці об`єднує в собі, зокрема, етапи: 1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника; 2) оформлення результатів аукціону, який

з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону). Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону;

правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

50. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

51. До осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному Законом про банкрутство, належать, зокрема: 1) боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника), 2) кредитори, 3) зареєстровані учасники аукціону, 4) особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон, 5) уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, 6) особа, яка не є "зареєстрованим учасником аукціону" і водночас щодо якої організатором торгів не прийнято жодного з рішень, передбачених приписами статті 61 Закону про банкрутство (зокрема, про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні) у разі встановлення в судовому порядку обставин здійснення такою особою усіх передбачених Законом про банкрутство дій щодо набуття статусу ?зареєстрованого учасника аукціону? та вчинення перешкод з боку організатора аукціону в участі такої особи в аукціоні, 7) особи, які не були допущені до участі в аукціоні (за умови попереднього або одночасного оскарження ними рішення організатора аукціону про визначення учасників аукціону та встановлення судом за результатом оскарження порушення статті 61 Закону про банкрутство в частині допуску до участі в аукціоні).

52. Наведена правова позиція сформована Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема, в постанові від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19) та підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 щодо застосування положень Закону про банкрутство, однак вона є релевантною й при вирішенні спорів щодо оскарження аукціонів на підставі норм КУзПБ.

53. Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 зауважила, що важливим під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору. Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами спору.

54. У правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред`явлення позову і з якими саме вимогами (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з`ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення.

55. Якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону).

56. Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абзацу другого частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та статті 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції.

57. Отже, у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

? якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

? якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

58. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, господарські суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наданих учасниками справи доказів встановили, що належне Боржнику Майно продано Банку як забезпеченому кредитору за початковою ціною повторного Аукціону-2 на підставі його звернення відповідно до положень статті 81 КУзПБ у зв`язку з тим, що призначений на 05.07.2021 повторний Аукціон-2 не відбувся.

59. Проте під час підготовки та проведення спірних аукціонів з продажу Майна допущено низку порушень:

- в оголошеннях на продаж майна боржника неправильно зазначено реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна;

- в оголошеннях про проведення аукціонів зазначено недостовірні відомості про нерухоме майно та земельну ділянку, на якій це майно розташовано;

- в оголошеннях на продаж майна боржника не зазначено відомостей про правовий режим земельної ділянки, наявні правовстановлюючі документи на землю;

- в матеріалах справи немає доказів розміщення оголошень про проведення аукціонів на об`єкті нерухомого майна банкрута.

60. Заперечуючи проти перелічених порушень, Банк у касаційній скарзі наводить аргументи, які по суті зводяться до незгоди з висновками господарських судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів, встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку Банка, свідчить про відсутність підстав для задоволення Заяви, а тому підлягають відхиленню, оскільки переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими не входять до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

61. Так, господарські суди попередніх інстанцій з`ясували порушення вимог частини 1 статті 77 КУзПБ при оголошенні першого Аукціону-1, призначеного на 19.05.2021 через незазначення дати та часу його початку і закінчення, що позбавило можливості участі у ньому потенційних покупців. Тобто призначення повторного Аукціону-2 зі зниженням початкової ціни продажу (за якою відчужено Майно на користь Банка) відбулося у зв`язку з тим, що не відбувся перший Аукціон-1, про час початку і закінчення якого потенційних покупців не було повідомлено.

62. Наведені висновки Банк не спростував, а натомість у касаційній скарзі стверджує, що частина 1 статті 77 КУзПБ передбачає зазначення у відповідному оголошенні відомостей про дату і час початку аукціону, а необхідність зазначення часу закінчення аукціону не вимагає. Однак такі доводи не ґрунтуються на змісті вказаної норми КУзПБ в редакції, чинній на час проведення спірних аукціонів.

63. Також не відповідають змісту частини 2 статті 83 КУзПБ доводи Банка про те, що ця норма не визначає необхідність наведення у протоколі про проведення аукціону інформації щодо кількості учасників аукціону.

64. Водночас всупереч вимогам частини 1 статті 77 КУзПБ ліквідатор Боржника у оголошеннях про проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 вказав неправильний номер нерухомого майна 2303775, за яким зареєстровано право власності на інший об`єкт нерухомого майна Боржника - нежитлове приміщення ХІІ за адресою: вул. Новицького Якова, 11 / Правди, 51, м. Запоріжжя , тоді як Майно розташоване за адресою: вул. Мінська, 9, м. Запоріжжя.

65. Щодо наведеного господарські суди слушно зазначили, що реєстраційний номер нерухомого майна є необхідною умовою для ідентифікації майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, неправильне зазначення реєстраційного номеру майна не дозволяє учаснику аукціону та потенційному учаснику аукціону ідентифікувати це майно.

66. Тобто Банк у касаційній скарзі безпідставно стверджує про відсутність обґрунтування в оскаржуваних судових рішеннях, яким чином неправильна інформації щодо реєстраційного номера нерухомого майна вплинула на попит і відсутність покупців. Водночас викладені у касаційній скарзі доводи Банка про невстановлення господарськими судами правильного реєстраційного номера Майна не спростовують вказаний факт щодо викладення в оголошенні недостовірної інформації внаслідок зазначення номера, за яким зареєстрований інший об`єкт нерухомості за відмінною від Майна адресою.

67. Також у порушення вимог частини 5 статті 77 КУзПБ у оголошеннях про проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 не зазначено достовірні відомості про земельну ділянку за адресою по вул. Мінській, 9 у м. Запоріжжя, на якій розташовано Майно, правовий режим такої земельної ділянки, відомості про наявні правовстановлюючі документи на землю.

68. При цьому господарські суди виходили з того, що за змістом пункту 3.1 договору іпотеки від 08.10.2007, Майно як предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці загальною площею 3551 м2, якою іпотекодавець користується на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого за №1894 від 11.08.1997. Однак попри відсутність інформації про припинення права Боржника на вказану земельну ділянку в оголошеннях про проведення спірних аукціонів зазначено земельну ділянку лише під адміністративною будівлею площею 0,0092 га.

69. Банк у касаційній скарзі безпідставно стверджує, що господарські суди не перевірили існування в Боржника на день продажу Майна права постійного користування земельною ділянкою площею 0,335 га, не посилаючись на певні наявні у справі докази, які не отримали правової оцінки господарських судів, але спростовують встановлені під час розгляду справи обставини та/або підтверджують обставини припинення відповідного права.

70. Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про те, що інформація щодо земельної ділянки, на який розміщений об`єкт нерухомості, могла суттєво вплинути на ціну продажу такого об`єкта, адже максимально привабливим для покупця є придбання об`єкта нерухомого майна саме разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, ніж придбання такого об`єкта на чужій землі, чи тим більше придбання земельної ділянки, зайнятої чужим об`єктом нерухомого майна.

71. До того ж чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства. Відповідно до вказаних норм Кодексів розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на будівлю, мають бути істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків). Подібні за змістом висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

72. Крім того, згідно з встановленими господарськими судами обставинами всупереч вимогам частини 2 статті 76 КУзПБ не було здійснено належне розміщення оголошень про проведення спірних аукціонів на Майні, що звузило коло потенційних учасників відповідних аукціонів. Зокрема, апеляційний господарський суд відхилив надані Банком фотозображення оголошень, не визнавши їх належними доказами відповідних обставин, оскільки їх не було надано в суді першої інстанції під час нового розгляду справи без обґрунтування неможливості їх подачі, а також з огляду на відсутність дати, коли такі фотознімки оголошень виконано. Водночас господарський суд апеляційної інстанції з`ясував, що зображені на фотознімках оголошення розміщено не в таких місцях, що надають можливість вільного доступу для ознайомлення з ними.

73. У касаційній скарзі щодо наведеного питання Банк також посилається на зазначені фотознімки, які отримали іншу, ніж доводить Банк, правову оцінку господарського суду апеляційної інстанції та не підлягають переоцінці під час касаційного перегляду. При цьому слід зауважити, що Банк у касаційній сказі зазначає про наявність на Майні оголошення арбітражного керуючого про продаж з його контактним номером, однак не посилається на певні наявні у справі докази, які не отримали правової оцінки судів, але підтверджують факт розміщення ним на Майні оголошення такого змісту, який би відповідав вимогам статті 77 КУзПБ.

74. З огляду на викладене Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що перелічені порушення, допущені організатором аукціону під час підготовки до продажу Майна, мали негативний вплив у вигляді зменшення кола потенційних учасників аукціону (зокрема відсутності учасників, які виявили намір придбати Майно), що призвело до неможливості продажу майна за найвищою ціною.

75. У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи Банка про наявність лише формальних порушень без встановлення того факту, що ці порушення безпосередньо вплинули на результати відповідних аукціонів. Посилання Банка на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права через неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статей 63, 68, 73, 75 - 79, 83 КУзПБ, статей 92, 120 Земельного кодексу України, статей 2, 4, 73, 74, 76, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах, не знайшли свого підтвердження.

76. Також є безпідставними аргументи Банка про відсутність порушення прав і законних інтересів ТОВ "Будсервіс Дніпро", що оспорює результати аукціону. Зазначена особа є кредитором у справі про банкрутство Боржника, отже згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду входить до кола осіб, які можуть звернутися до суду з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна боржника в порядку, визначеному законодавством про банкрутство. Кредитори у справі про банкрутство є особами, що зацікавлені у продажі майна за найвищою ціною, адже від того, чи вдасться продати майно боржника за найвищою ціною, може залежати, зокрема, обсяг їх грошових вимог, які будуть задоволені в процедурі банкрутства.

77. При цьому щодо аргументів Банка про те, що ТОВ "Будсервіс Дніпро" не витребовував Майно в позові, слід зауважити, що КУзПБ надає повноваження щодо вжиття заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, саме ліквідатору, а не окремим кредиторам, які можуть, натомість, оскаржити дії (бездіяльність) ліквідатора у справі про банкрутство. Водночас у цій справі факт вибуття Майна з володіння Боржника господарські суди не встановили.

78. Банк у касаційній скарзі посилається на обставини пов`язаності ТОВ "Будсервіс Дніпро" і Боржника через те, що їх кінцеві бенефіціарні власники є членами однієї сім`ї, які не встановлено під час розгляду справи. Однак встановлення зазначених обставин господарськими судами не мало б наслідком спростування наведеного висновку, адже засновники (учасники) також зацікавлені в продажі майна за найвищою ціною, у зв`язку з чим до кола осіб, що можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, включено уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника.

79. Попри певні обмеження корпоративних прав (відповідно до частин 5, 7 статті 44, частини 4 статті 50, частини 1 статті 60 КУзПБ), у засновників (учасників, акціонерів) боржника на усіх етапах провадження зберігаються щонайменше майнові інтереси стосовно боржника, в тому числі специфічного характеру, що виникають саме у зв`язку з банкрутством боржника.

80. Крім того, Банк безпідставно стверджує про те, що продаж Майна на будь-якому з аукціонів за визначеною ціною впливає виключно на права та законні інтереси Банка як забезпеченого кредитора, забезпечені вимоги якого будуть частково погашені за рахунок вартості Майна, що забезпеченим кредитором погоджена. Однак згідно з положеннями частини 2 статті 45 КУзПБ, якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави, залишок вимог вважається незабезпеченим. З огляду на таке обсяг грошових вимог забезпеченого кредитора, який буде погашений за рахунок вартості предмета застави, впливає на загальний обсяг грошових вимог конкурсних кредиторів, а отже, й на ступінь їх задоволення в процедурі банкрутства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

82. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, а також залишення без змін рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій.

Розподіл судових витрат

83. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний Резервний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Луньо Іллі Вікторовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.07.2023 №903/880/15(903/971/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Погребняк