Справа № 357/5078/24

Провадження № 2/357/2734/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Мартиненко Є. Є.,

За участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Лебедовської Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої правопорушенням,-

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Семенюта Руслан Анатолійович, звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду із вказаною позовною заявою, у якій просила суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2140,80 грн. матеріальної шкоди, 15000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати у справі.

В обґрунтування позову зазначила, що 14 жовтня 2023 року о 15 годині 30 хвилин на спортивному стадіоні за адресою: АДРЕСА_1 , син відповідача - малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знімав штани та спідню білизну з малолітнього сина позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За вказаним фактом відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2023 року за ознаками ч.1 ст. 184 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було встановлено, що відповідач ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП (ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини). Вказаною постановою суду відповідача було звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП було закрито. 26 жовтня 2023 року о 16 годині 15 хвилин у дворі будинку АДРЕСА_2 відповідач вчинив сварку з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що супроводжувалася криками, погрозами фізичною розправою, нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. За даним фактом відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2023 року за ст. 173 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Після вказаних подій позивач зверталася за медичною допомогою для свого малолітнього сина. 30 жовтня 2023 року в КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» було оглянуто ОСОБА_6 та встановлено діагноз: порушення засинання та підтримання сну (безсоння), рекомендовано останньому консультацію у невролога та психіатра. Згідно консультативного висновку спеціаліста невролога від 07 листопада 2023 року ОСОБА_6 було встановлено діагноз: невротичні розлади дитячого віку, порушення сну та призначено відповідне лікування: 1) Необут по три рази два місяці; 2) Атаракс по 1\2 таблетки 1 місяць; 3) Алора по 1 таблетці 3 рази 1 місяць; 4) Консультація дитячого психолога; 5) Дотримання режиму дня; 6) Уникання стресових ситуацій; 7) Огляд при наявності скарг. Відповідно до консультативного висновку спеціаліста психіатра від 05 березня 2024 року ОСОБА_6 встановлено діагноз: Розлад адаптації, та зазначено, що вперше звернулися до дитячого психіатра 07 листопада 2023 року зі скаргами на підвищену знервованість, плаксивість, порушення сну. Скарги з`явилися в жовтні 2023 року діти кривдили хлопчика (викликали поліцію та один з батьків погрожував матері при дитині). Після чого дитина стала боятися ходити до школи щоб не зустрітися з кривдниками. Був оглянутий клінічним психологом 07 листопада 2023 року, де виявлено високий рівень тривоги, як реакція на стрес. Було призначено лікування: хвойні ванни № 7, ч\д, гліцисед 1 таб 1 раз в день зранку, корекція психолога. Згідно консультативного заключення лікаря психолога від 06 листопада 2023 року ОСОБА_6 звернувся за направленням сімейного лікар з метою діагностики психоемоційного впливу на дитину кількох психотравмуючих ситуацій. 14 жовтня 2023 року був напад і насильницьке оголення групою старших дітей; 26 жовтня 2023 року батько одного з хлопців нападників перестрів потерпілого, почав погрожувати та обзивати його та його матір з використанням ненормативної лексики. Після погроз з боку дорослого у дитини (зі слів матері) з`явилися ознаки неспокійного сну - скрежет зубами, часті пробудження, кілька разів за ніч відвідування вбиральні. На контакт і розмови про ситуацію з погрозами від дорослого дитина реагує дуже емоційно - плаче, прип`яє контакт, дрижить, пітніє. При проведенні психодіагностики - шкала оцінки Дембо-Рубінштейна - ознаки заниженої оцінки відчуття себе в безпеці, уникання прогулянок на дворі, відчуття небезпеки в школі і по дорозі додому, страх користування маршрутними таксі (через те, що кривдник - водій маршрутного таксі). За висновком спеціаліста потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазнав впливу психотравмуючої події, що значною мірою порушила баланс довіри до оточуючого світу і дорослих, викликала і закріпила відчуття безпорадності і безпомічності, дестабілізувала відчуття власної гідності і значущості, загострила рівень реактивної тривожності, що може негативно вплинути на фізичний і когнітивний розвиток, психічний стан дитини, успішність в навчанні поведінку в майбутньому. Хлопець потребує психологічної реабілітації та корекції психо -емоційного стану та вольової сфери, відновлення достатнього рівня довіри соціуму, формування навички побудови особистих кордонів при взаємодії з іншими людьми. Термін можливого психологічного супроводу - один рік. Як наслідок, відповідачем було заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на лікування, отримане малолітнім сином позивача у сумі 2140,90грн. та моральну шкоду в сумі 15000,00 грн., яка полягає в тому, що дитина перенесла неодноразове нервове потрясіння, стрес, втратила душевний спокій, зазнала публічного приниження, перенесла хвилювання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2024 року, вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

18 квітня 2024 року судом отримано інформацію щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судовий розгляд у справ на 22 травня 2024 року.

20 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Лебедовської Л.Б. надійшла заява на позовну заяву, згідно з якою остання просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та стягнути з позивача на користь відповідача правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду за подією від 14 жовтня 2023 року, відповідача було звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП через малозначність та обмежившись усним зауваження, справу було закрито. Усне зауваження не міститься у переліку стягнень, передбачених ст. 24 КУпАП, а тому вина за ч.1 ст. 184 КУпАП судом не встановлена, покарання не застосовано. У події від 14 жовтня 2023 року, згідно постанови суду, приймали участь не тільки син відповідача ОСОБА_5 , а й інші діти - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок вказаної події, яка відбулася, 14 жовтня 2023 року, матір малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_10 визнали винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та застосували адміністративне стягнення у вигляді попередження. У вказаній події приймало участь троє малолітніх дітей, відповідальність за їх вчинки та наслідки несуть батьки, але позивачка звернулася з даним позовом тільки до одного учасника події, відповідача у справі, чим порушено вимоги ст.ст.1181, 1182 ЦК України. Так як відповідача не визнали винним в адміністративній справі № 357/13784/23 за ст. 184 КУпАП та не притягнули до адміністративної відповідальності, а в адміністративній справі № 357/13782/23 про притягнення за ст. 173 КУпАП сторона позивача не визнана потерпілою, відповідач є неналежною стороною та не є суб`єктом права вимоги чи несення обов`язку, а є неналежним відповідачем. Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. З приводу висновку спеціаліста невролога від 07 листопада 2023 року діагноз неврологічні розлади дитячого віку, встановлений дитині, притаманний кожній людині у різному віці, в основі яких лежать тимчасові зворотні порушення психіки функціонального характеру, зумовлені перевантаженнями основних нервових процесів - збудження та гальмування. Діагноз спеціаліста психіатра від 05 березня 2024 року - розлад адаптації - це психічний розлад, що виникає під впливом труднощів із пристосуванням до суттєво нових життєвих обставин (початок навчання у школі, батьківство, вихід на пенсію, втрата емоційно важливої людини). Вказаний висновок надано в порушення Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації «№ 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста», затверджений наказом МОЗ країни від 14.02.2012 №110. В п.1 вказаного висновку не вказано найменування закладу охорони здоров`я, який направив пацієнта на консультацію, тому вказаний висновок є неналежним доказом. Огляд педіатра від 30 жовтня 2023 року є неналежним доказом та спростовує витрати на лікування так як не містить печатки лікаря, кутового штампу закладу охорони здоров`я та не має ознак належної форми первинної облікової документації. Консультативне заключення лікаря психолога від 06 грудня 2023 року є неналежним доказом так як не містить реквізитів психолога, установи в якій працює лікар-психолог, її кваліфікацію, наявність сертифіката/ліцензії та інших даних, які б підтверджували, що особа є спеціалістом в галузі психології і має достатню кваліфікацію для надання консультативних заключень. Висновки лікарів не пов`язані з подіями, які відбулися 14 жовтня 2023 року та 26 жовтня 2023 року. Розмір матеріальної шкоди в сумі 2140,80 грн .є необґрунтованим, препарат гліцерин форте лікарем не призначався так як і не призначалося направлення на електроенцефалограму, тому вони не пов`язані з відшкодуванням матеріальної шкоди. Жодних доказів заподіяння моральної шкоди позивачем до справи не долучено, відповідачі є доброзичливі та неконфліктні люди, виховують 2 дітей, відповідач має 2 групу інвалідності. Крім цього відповідач поніс витрати на правничу допомогу, розмір яких становить 5000,00 грн.

За клопотанням представника позивачу, судовий розгляд у справі, призначений на 22 травня 2024 року, відкладено та повторно призначено на 19 червня 2024 року.

28 травня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою останній просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідь на відзив обґрунтована тим, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП в засіданні Білоцерківського міськрайонного суду від 09 листопада 2023 року. Поставною суду відповідача було звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрито. Вказаним судовим рішенням підтверджується вина батька малолітнього у заподіянні шкоди малолітній дитині позивача. Звільнення відповідача від адміністративної відповідальності зв`язку з малозначністю не є тотожним закриттю провадження через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 22 січня 2024 року відповідача було визнано винним за ст. 173 КУпАП в тому, що він 26 жовтня 202 3року о 16.15 год. у дворі будинку АДРЕСА_1 вчинив сварку з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що супроводжувалася криками, погрозами, фізичною розправою, нецензурною лайкою. ОСОБА_11 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю.

03 червня 2024 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката Лебедовської Л.Ю. надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно з ким остання просить суд не приймати до уваги відповідь на відзив як таку, що подана з порушенням процесуальних строків на її подачу.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задоволити їх з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Позивач додатково пояснила суду, що вона з двома дітьми проживає в одному під`їзді житлового будинку з відповідачем. Відповідач є батьком друга її сина і син ОСОБА_5 не очікував, що протиправних дій від даного відповідача. Щодо її сина ОСОБА_5 троє хлопців, які є старшими за віком, вчинили протиправні дії, а саме на стадіоні зняли штани та спідню білизну. Вона цього ж дня звернулася із заявою до органів поліції про притягнення батьків даних хлопців до адміністративної відповідальності. Щодо батьків дітей було винесені постанови про притягнення їх до відповідальності за вчинення протиправних дій відносно її сина ОСОБА_5 . Через 12 днів після даного конфлікту відповідач зустрів біля будинку її сина та почав йому погрожувати йому розправою сваритися на останнього, вимагаючи щоб позивачка забрала заяву з органів поліції. Також відповідач говорив іншим хлопцям про те, щоб вони не дружили з ОСОБА_5 і що ОСОБА_5 не мужик , так як скаржиться матері. Саме після конфлікту з відповідачем, що стався 26 жовтня 2023 року, її син перестав спілкуватися з дітьми, почав боятися виходити на вулицю, у нього погіршився сон та психологічний стан. До конфлікту з відповідачем, син виходив на вулицю, грався з дітьми, вона, як матір ОСОБА_5 заспокоювала сина та переключала його увагу. На даний час син був вимушений змінити школу, яка розташована поруч з їх будинком та їздити в школу до іншого району мста. Також вона, яка матір сина, вимушена менше уваги приділяти меншій дитині, залишаючи її на своїх батьків, та возити ОСОБА_5 до спортивної школи, яка розташована на іній частині міста, так як син самостійно боїться їздити у маршрутці, бо відповідача працює водієм маршрутки. Вона вважає, що як матеріальна так і моральна школа завдана виключно діями відповідача, тому що саме після конфлікту із відповідачем, у її сина погіршився фізичний та психологічний стан, він перестав радіти, у нього зникло бажання гратися з однолітками та виконувати іншу повсякденну роботу. Вона не має жодних претензій до батьків інших дітей, які приймали участь у конфлікті з її сином, так як батьки вибачилися перед нею та понесли відповідальність, будучи притягнутими до відповідальності правоохоронними органами. Вона купувала медичний препарат Гліцин форте замість виписаного лікарем гліциседу, так як препарат гліцисед буд відсутній в аптеках, а препарат Гліцин форте, їй порекомендували фармацевтики, завіривши її про те, що цей препарат є аналогом виписаного лікарем гліциседу. З приводу діагностичної процедури - електроенцефалограми, позивачка пояснила, що дана процедура була призначена їй лікарем психіатром, тому вона її виконала, оплативши її вартість.

Представник позивача зробив заяву про те, що після ухвалення судового рішення у справі, він звернеться до суду із заявою про стягненням витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 1279 грн. та моральну шкоду в сумі 1279 грн., так як розмір моральної шкоди, заявлений позивачкою, є непропорційно великим до розміру матеріальної шкоди. Медичний препарат Гліцин форте, який був придбаний позивачкою, не відноситься до лікарських засобів, а є дієтичною добавкою, крім цього даний препарат не виписувався лікарем. Консультативні довідки лікарів вона просить визнати неналежними доказами так як вони не містять печаток лікарів та лікувальних закладів. Вважала, що відповідача не було притягнуто до адміністративної відповідальності, так як суд закрив справу про вчинення адміністративного правопорушення та обмежився усним зауваженням, яке не входить до переліку адміністративних стягнень, тому відсутня вина відповідача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП. За ст. 173 КУпАП, у вчинені якої відповідача було визнано винуватим, позивачка не визнавалася потерпілою, а тому не має права на стягнення шкоди із відповідача. Додатково, представник відповідача зробила заяву про те, що після ухвалення судового рішення вона звернеться до суду із заявою про стягнення судових витрат на правничу допомогу, надану відповідачеві.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Позивач є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким є учнем 4-В класу Білоцерківської гімназії - початкової шкоди № 22 та позитивно характеризується за місцем навчання.

Батько малолітнього ОСОБА_13 мобілізований до лав ЗСУ.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2023 року у справі № 357/13784/23 ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення з обмеженням усним зауваженням. Провадження у справі за ч.1 ст. 184 КУпАП закрито. Відповдіно до змісту даної постанови, ОСОБА_4 ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до того, що 14 жовтня 2023 року о 15.30 год. на спортивному стадіоні за адресою: АДРЕСА_1 знімав штани та спідню білизну з малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За постановою суду, ОСОБА_4 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП - ухилення батька від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітньої дитини.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року у справі № 357/14718/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП (дрібне хуліганство). ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він 26 жовтня 2023 року о 16.15 год. у дворі будинку АДРЕСА_2 , вчинив сварку з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що супроводжувалася криками, погрозами фізичною розправою, нецензурною лайкою, чим порушено громадський порядок та спокій громадян.

30 жовтня 2023 року лікарем педіатром КНП «Білоцерківська центральна районна лікарня» ОСОБА_14 оглянуто ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлено діагноз: Порушення засинання та підтримання сну (безсоння) та цього ж дня видано направлення ОСОБА_6 на консультацію до лікаря-психотерапевта/ лікаря-психолога; консультацію невролога дитячого; консультацію психіатра.

07 листопада 2023 року лікарем консультантом КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2» складено консультативний висновок спеціаліста для пацієнта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким останньому встановлено діагноз: Неврологічні розлади дитячого віку, порушення сну та призначено наступні рекомендації: 1) Необут 0,25 по 1 таб. три рази в день, два місяці; 2) Атаракс 25 мг по 1\2 таб. 1 місяць; 3) Алора по 1 таб. 3 рази в день, 1 місяць; 4) Консультація дитячого психолога; 5) Дотримання режиму дня; 6) Уникання стресових ситуацій; 7) Огляд при наявності скарг.

05 березня 2024 року лікарем консультантом Білоцерківської міської лікарні № 4 надано консультаційний висновок спеціаліста пацієнту ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено останньому діагноз: Розлад адаптації. Згідно даного висновку, вперше звернулися до дитячого психіатра 07 грудня 2023 року зі скаргами, що став підвищено знервованим, плаксивим, порушився сон. Всі ці скарги з`явилися після того, як в жовтині 2023 року діти кривдили хлопчика (викликали поліцію та один з батьків погрожував матері при дитині). Після чого дитина стала боятися ходити до школи щоб не зустрітися з кривдниками. Звернулися до невролога, який поради в консультацію психіатра. Було проведено обстеження ЕЕГ (від 6.032.24) без патології. Був оглянутий клінічним психологом (7.11.23), де виявлено високий рівень тривоги, як реакція на стрес. Було лікування невролога. Було призначено лікування: хвойні ванни № 7, ч\д, гліцисед 1 таб 1 раз в день зранку, корекція психолога

06 грудня 2023 року надано консультативне заключення спеціаліста лікаря-психолога ОСОБА_16 з приводу психо-емоційного стану потерпілого неповнолітнього ОСОБА_6 за направленням сімейного лікаря з метою діагностики ступеню психо-емоційного впливу на дитину кількох психотравмуючих ситуацій. З анамнезу: 14 жовтня 2023 року був напад і насильницьке оголення групою старших дітей; 26 жовтня 2023 року батько одного з хлопців нападників перестрів потерпілого, почав погрожувати та обзивати його та його матір з використанням ненормативної лексики. Саме після погроз з боку дорослого у дитини (зі слів матері) з`явилися ознаки неспокійного сну - скрежет зубами, часті пробудження, кілька разів за ніч відвідування вбиральні. На контакт і розмови про ситуацію з погрозами від дорослого дитина реагує дуже емоційно - плаче, прип`яє контакт, дрижить, пітніє. При проведенні психодіагностики - шкала оцінки Дембо -Рубінштейна - ознаки заниженої оцінки відчуття себе в безпеці, уникання прогулянок на дворі, відчуття небезпеки в школі і по дорозі додому, страх користування маршрутними таксі (через те, що кривдник - водій маршрутного таксі). За висновком спеціаліста потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазнав впливу психотравмуючої події, що значною мірою порушила баланс довіри до оточуючого світу і дорослих, викликала і закріпила відчуття безпорадності і безпомічності, дестабілізувала відчуття власної гідності і значущості, загострила рівень реактивної тривожності, що може негативно вплинути на фізичний і когнітивний розвиток, психічний стан дитини, успішність в навчанні поведінку в майбутньому. Хлопець потребує психологічної реабілітації та корекції психо -емоційного стану та вольової сфери, відновлення достатнього рівня довіри соціуму, формування навички побудови особистих кордонів при взаємодії з іншими людьми. Термін можливого психологічного супроводу - один рік.

Представником позивача долучено фіскальні чеки: на придбання препаратів Алора та Нообут на суму 366,80 грн. від 14.11.2023; на придбання препаратів Алора , Атаракс , Нообут на суму 543,00 грн. від 02.11.2023; на придбання препаратів Алора та Нообут на суму 370,00 грн. від 07.11.2023; на придбання препарату гліцин форте на суму 231,00 грн. від 07.02.2024; за послуги елеіфтроенцефалограми на суму 630,00 грн. від 06.02.2024.

Згідно довідки КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 3№ від 24.05.2024, ОСОБА_16 працює в даному підприємстві на посаді лікаря-психолога Центру профілактики СНІД/ВІЛ інфекції від 01.08.2008 по теперішній час.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено наступні докази в копіях:

Заява ОСОБА_1 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про те, що 14.10.2023 з її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на стадіоні шкоди № 22 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 знущалися, били та знімали штани та спідню білизну;

Пояснення ОСОБА_1 з приводу даної заяви до Білоцерківського РУПГУНП в Київській області;

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 13.12.2023 у справі № 357/13782/23 про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов`язків по вихованню малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що призвело до того, що 14.10.2023 о 15.30 годині, перебуваючи на території Білоцерківської гімназії № 22, малолітній ОСОБА_9 знімав штани та спідню білизну з малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 ;

Довідку до акту огляду МСЕК від 26.12.2022 про встановлення ОСОБА_4 другої групи інвалідності за загальним захворюванням;

Характеристику на ОСОБА_4 з ТОВ «Епітранс» від 17.05.2024, згідно з якою останній характеризується з позитивної сторони;

Консультативні висновки щодо стану здоров`я ОСОБА_4 від 12.08.2022 та 23.11.2022.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Статтею 22 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено відшкодування збитків та способи відшкодування майнової шкоди.

Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Статтею 23 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди.

Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до частини першої статі 167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до частини першої статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Статтею 1179 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.

Так, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1181 ЦК України, шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Статтею 1199 ЦК України передбачено відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я малолітньої або неповнолітньої особи.

Так, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов`язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Якщо на момент ушкодження здоров`я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов`язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до частини першої статі 24 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства.

Так, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей

Так, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З приводу заперечення представника відповідача щодо того, що усне зауваження, винесене відповідачу в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП не відноситься до переліку адміністративних стягнень, а тому вина відповідача за ч.1 ст. 184 КУпАП судом не встановлена, суд зазначає, що стаття 22 КУпАП передбачає, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Вказана стаття не виключає протиправність діяння особи та не є реабілітуючою підставою звільнення від адміністративної відповідальності. Так, у постанові Білоцерківського міськрайонного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 357/13784/23, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП, суддя зазначила, що враховуючи характер вчиненого правопорушення та обставини вчинення правопорушення, особу порушника, обставини, які пом`якшують його відповідальність, а саме, визнання вини, наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення. Тобто, суддя встановила вину відповідача у вчиненні правопорушення, та з урахуванням обставин, пом`якшують вину, обмежилася усним зауваженням. Вказане свідчить про встановлення вини відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що вина відповідача ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, була встановлена та доведена постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/13784/23 від 09 листопада 2023 року. Тому доводи представника відповідача з приводу відсутності вини відповідача у вчиненні протиправних дій його сина відносно сина позивачки, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

З приводу тверджень представника відповідача про те, що відповідача було притягнуто за ст. 173 КУпАП до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, а не за вчинення протиправних дій по відношенню до сина позивачки, суд зазначає наступне:

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2024 року у справі № 357/14718/23, ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, яке виразилося в тому, що 26.10.2023 о 15.15 год. У дворі буд. АДРЕСА_2 , ОСОБА_22 вчинив сварку з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що супроводжувалося криками, погрозами фізичною розправою, нецензурною лайкою, чим порушено громадський порядок спокій громадян. В судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі. За таких обставин, суд вважає, що порушення громадського порядку відповідачем ОСОБА_4 згідно даної постанови суду, виражалося саме у вчинені останнім протиправних дій по відношенню до ОСОБА_6 , який є сином позивачки.

Тому, доводи представника відповідача щодо того, що відповідачем порушено громадський порядок, а не вчинено протиправні дії по відношенню до сина позивачки, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Доводи представника відповідача з приводу того, що шкода має бути відшкодована позивачці не лише відповідачем, а і батьками інших дітей, які приймали участь у конфлікті, що мав місце 14.10.2023 року, суд зазначає наступне:

Як пояснила позивачка в судовому засіданні, їй вдалося заспокоїти сина та переключити його увагу з психотравмуючої події, що мала місце 14.102023 року за участі малолітніх осіб лише після конфлікту сина із відповідачем, що мав місце 26.10.2023 року у сина почалися проблеми із фізичним та психологічним здоров`ям, проблеми зі сном, не бажання спілкуватися з однолітками.

Вказане підтверджується також тим, що за медичною допомогою до лікарів позивачка із сином зверталися після психотравмуючої події, що мала місце 26.102.204 за участю безпосередньо відповідача.

З урахуванням того, що позивач звернулася з позовом лише до відповідача та пояснила в судовому засіданні, що матеріальна та моральна шкода їй та її сину була заподіяна лише внаслідок протиправних дій відповідача, інші особи не були залучені до участі у справі в якості співвідповідачів, суд вважає, що у нього не має підстав, передбачених ст.1181 ЦК України, визначати частку шкоди, завданої її сину.

Доводи представника відповідача з приводу того, що висновки спеціалістів невролога від 07.11.2023 року, психіатра від 05.03.2024 року огляд педіатра від 30.10.2023 року та консультативне заключення лікаря-психолога від 06.12.2023 є неналежними доказами через відсутність печаток лікарів та кутових штампів медичних закладів та відсутність зв`язку з подіями, що мали місце 14.10.2023 року та 26.10.2023 року, не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне:

Лікарем педіатром Комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради Бортник Т.О. 30.10.2023 року було оглянуто пацієнта ОСОБА_23 , та цього ж дня видано останньому електронні направлення на консультації до лікарів психотерапевта, лікаря-психолога, невролога дитячого та психіатра.

Консультативний висновок спеціаліста, зокрема лікаря-невролога, складено 07.1.12023 на бланку КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня № 2», консультативний висновок спеціаліста- лікаря-психіатра, складено 05.03.2024 на бланку КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4.

Консультативне заключення лікаря-психолога ОСОБА_16 складено 06.12.2023 року на аркуші паперу формату А4, проте представником позивача до відповіді на відзив долучено довідку Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 3, від 24.05ю2024 року, згідно з якою, ОСОБА_16 працює вданому комунальному закладі на посаді лікаря-психолога від 01.08.20028 року по теперішній час.

Вказане в сукупності, свідчить про те, що за направленням сімейного лікаря від 30.10.2023, син позивачки ОСОБА_6 , прийшов обстеження у лікарів невролога, психіатра та психолога, які провели діагностику останньому та призначили відповідне лікування.

Відсутність печаток лікарів та кутових штампів медичних закладів не свідчить про те, що син позивачки не був обстежений вказаними лікарями, а позивач не поніс витрати на призначене вказаними лікарями лікування сина.

Твердження представника відповідача про відсутність зв`язку між подіями, що мали місце 14.10.2023 року та 26.10.2023 року із відвідуванням лікувальних закладів спростовується тим, що згідно записів лікарів психіатра та психолога, матір дитини звернулася за медичною допомогою саме після подій, які мали місце в жовтні 2023 року.

З приводу заперечення представника відповідача з приводу того, що розмір матеріальної шкоди, безпідставно включає в себе купівлю медичного препарату Гліцерин форте та проведення електроенцефалограми без призначення лікаря, суд зазначає наступне:

Позивачкою 07.02.2024 року було придбано медичний препарат гліцин форте за 231,00 грн. та 06.02.2024 року було проведено електроенцефалограму, за проведення якої було сплачено грошові кошти в сумі 630,00 грн.

Матеріали справи не містять в собі доказів, згідно з якими сину позивачки виписувалося направлення на проведення енцефалограми та доказів призначення медичного препарату гліцин форте.

Посилання на вказаний препарат та проведення дослідження міститься лише у висновку психіатра від 05.03.2024 про призначення даного обстеження та препарату лікарем неврологом. Проте суд зазначає, що у висновку лікаря -невролога від 07.11.2023 року, призначено препарати нообут, атаракс, апора та рекомендовано консультації дитячого психолога, дотримання режиму дня уникання стресових ситуацій.

З таких обставин суд вважає, що розмір матеріальної шкоди в сумі 2 140,80 грн. в повному обсязі не доведено матеріалами справи, а тому із розміру матеріальної шкоди в сумі 2 140,80 грн. суд вважає за доцільне виключити витрати на придбання препарату Гліцин форте в сумі 231,00 грн. та за проведення електроенцефалограми в сумі 630,00 грн. Тому, суд вважає підтвердженими розмір матеріальної шкоди в сумі 1 279,87 грн. (2 140,87 грн. - 231,00 грн. - 630,00 грн. = 1 279,87 грн.).

З приводу розміру моральної шкоди суд зазначає наступне:

З приводу завдання моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн. позивачем зазначено, що моральна шкода полягає в тому, що її дитина перенесла неодноразове нервове потрясіння, стрем, втратила душевний спокій, зазнала публічного приниження, перенесла хвилювання.

Суд вважає, що позивач, в результаті подій, що мали місце з її сином 14.10.2023 року та 26.10.2023 року, має право на відшкодування моральної шкоди через душевні страждання, викликані протизаконним діями відповідача.

Проте, на думку суду, розмір вказаної у позовній заяві моральної шкоди є дещо завищеним та має бути не більшим для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15 грудня 2020 року.

Враховуючи тривалість та глибину моральних страждань, яких зазнала позивач, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 10 000,00 грн.

За таких обставин, суд вважає за доцільне позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково, стягнувши на її користь із ОСОБА_4 1 279,87 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно з вимогами частин першої-другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини шостої вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи та відповдіно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» також звільнений від сплати судового збору, суд вважає за доцільне судові витрати по сплаті судового збору мають бути компенсовані за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої правопорушенням - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 279,87 грн. майнової шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання: АДРЕСА_4 . РНОКПП: матеріали справи не містять.

Суддя М. М. Бебешко