РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 273/171/23

провадження у справі № 2/0285/331/24

12 червня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді….……….………Літвин О. О.,

секретаря………………….………..Калетинця Б. Р.,

з участю:

позивача..................………………... ОСОБА_1

представників відповідача...........… ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_4

до Баранівського професійного ліцею

про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року позивач звернувсядо Баранівськогорайонного суду,в якомуз урахуваннямуточнених позовнихвимог від16.02.2023 /а.с.70/ та від 03.07.2023 /а.с.127/ просив: визнати незаконнимта скасуватинаказ №34 тимчасово виконуючого обов`язки директора Баранівського професійного ліцею «Про розподіл педагогічного навантаження педагогічних працівників на 2022-2023 навчальний рік» від 01.09.2022 (далі по тексту Наказ №34) в частинізменшення педагогічного навантаження викладачу ОСОБА_1 , зобов`язати Баранівський професійний ліцей відновити йогопедагогічне навантаження з розрахунку 720 годин на рік та стягнути на свою користь з відповідача середню місячнузаробітну плату в сумі 99 476,25 грн за період з 01.09.2022 по 30.06.2023.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з 21.09.2006 працює на посаді викладача в Баранівському професійному ліцеї (далі по тексту Ліцей). Під час роботи захворів, внаслідок чого йому було присвоєно третю групу інвалідності з 2018 року. Відповідачем було зменшено педагогічне навантаження для нього з нового навчального 2022 року, а саме скорочено кількість годин річного навантаження в 2022-2023 навчальному році з 110 годин до 59 години. Зазначене вважає зміною істотних умов праці без його повідомлення за 2 місяці, що призвело до зменшення оплати праці, окрім того, йому не було запропоновано можливість викладання інших предметів, не забезпечено педагогічним навантаженням, хоча години професійно-теоретичного навчання були, однак надлишок годин, який утворився в такий спосіб, розданий іншим викладачам, а не йому. На думку позивача, він має переважне право на педагогічне навантаження у зв`язку з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Стверджує, що має достатній освітньо-кваліфікаційний рівень для викладання навчальних дисциплін, тому наказ №34 в частині зменшення йому педагогічного навантаження є незаконним, крім того підлягає стягненню середня місячна заробітна плата на підставі п.81 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04.1993.

До Новоград-Волинського міськрайонного суду справа надійшла 28.09.2023 /а.с.183/ та 03.10.2023 прийнята до провадження /а.с.184/.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зазначив, що з розподілом педагогічного навантаження ознайомлений не був.

Представники відповідача у відзивах від 17.03.2023 /а.с.78/, 11.07.2023 /а.с.139/, та в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що і оскаржуваний наказ, і розподіл педагогічного навантаження у Ліцеї на 2022-2023 роки був проведений відповідно до вимог чинного законодавства. Так, позивач працює на посаді викладача економіки, а тому на викладання предметів професійно-технічного циклу (правила дорожнього руху, основи агрономії, технічне обслуговування і ремонт машин, організація і технологія механізованих робіт, основи безпеки руху, основи слюсарної справи, матеріалознавство, тощо) він не має права, а ті предмети, які освіта дозволяє викладати позивачу в ліцеї для довантаження викладаються профільними викладачами.

Навчальне навантаження між педагогічними працівниками розподіляє керівник закладу освіти, погоджуючи його з профспілковим комітетом залежно від кількості годин передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у закладі. Адміністрацією ліцею було доведено до відома усіх працівників про попереднє педагогічне навантаження на навчальний 2022-2023 рік, ОСОБА_1 про це знав і був належно повідомлений про попередній розподіл такого навантаження, однак продовжив працювати з 01.09.2022 по теперішній час, тобто погодився зі зміною істотних умов праці.

Істотне зменшення годин у навчальному плані було пов`язане у зв`язку зі зміною освітнього стандарту за професією «Столяр будівельний».

Звертали увагу, що позивач пропустив тримісячний строк на звернення до суду і не ставить питання про поновлення йому зазначеного строку.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить наступного висновку.

Суспільні відносини в галузі професійної (професійно-технічної) освіти регулюються Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Згідно ст.18 вказаного закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належить зокрема професійний ліцей.

Професійний ліцейє професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти.

Встановлено, що позивач з 21.09.2006 працює на посаді викладача в Ліцеї та його педагогічне навантаження в 2013-2014 навчальному році становило 833 годин, в 2019-2020 навчальному році становило 141 годин (наказ Ліцею №46-к від 21.10.2019), в 2020-2021 навчальному році становило 82 годин (наказ Ліцею №48 від 28.08.2020), в 2021-2022 навчальному році становило 110 годин (наказ Ліцею №1 від 31.08.2021). Заявою від 01.09.2021, адресованою тимчасово виконуючому обов`язки директора Ліцею, ОСОБА_1 дав згоду працювати 110 годин на 2021-2022 навчальний рік.

Наказом №34, винесеним тимчасово виконуючим обов`язки директора Ліцею та 31.08.2022 погодженим головою ради трудового колективу, розподілено педагогічне навантаження серед педагогічних працівників ліцею на 2022-2023 навчальний рік згідно Додатку №1, яким викладачу ОСОБА_1 визначено навчальне навантаження в кількості 59 годин з предметів основи галузевої, ринкової економіки та підприємництва. Останні станом на 24.04.2023 він вичитав.

Згідно витягу з протоколу №10 засідання педагогічної ради ліцею від 30.06.2022 з присутніх 32 чоловік (членів педагогічної ради) 31 проголосували за погодження педагогічного навантаження на 2022-2023 навчальний рік, яким зменшено години для трьох викладачів ( ОСОБА_5 на 20 годин, ОСОБА_6 на 188 годин, ОСОБА_1 на 51 годину), 1 голос позивача утримався.

Станом на день розгляду справи в суді в Ліцеї з 01.09.2022 наказом №34-1 від 01.09.2022 було запроваджено дистанційну роботу.

У відповідності до п.4.8. Правил внутрішньоготрудового розпорядку для працівниківБаранівського професійноголіцею адміністрація ліцею зобов`язана доводити до відома педагогічних працівників в кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження на наступний навчальний рік.

Сторона адміністрації зобов`язується узгоджувати з трудовим колективом будь-які зміни тривалості робочого часу (тижня), режиму праці, запровадження нових режимів роботи в ліцеї, в окремих його підрозділах для категорій або окремих працівників, повідомляти працівників про такі зміни за два місяці до їх запровадження (розділ 6 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Баранівського професійного ліцею на 2014-2016 роки).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про професійно-технічну освіту» робочийчас, окрім інших,викладача професійно-технічного навчального закладу визначається згідно з обсягомнавчальногонавантаження тапозаурочної навчально-методичної, організаційної та виховної роботи серед учнів, слухачів, граничніобсяги якого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннядержавноїполітики у сфері трудових відносин.

Умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові оклади працівників освіти визначає Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти від 15.04.1993 №102, зазначені тарифнірозрядив якій єдержавними гарантіямимінімальнихрівнів оплати праці для конкретних професійно-кваліфікаційних груп працівників, які перебувають у трудових відносинах з установами та закладами освіти всіх форм власності, при додержанні встановленої законодавством про працю тривалостіробочого часу та виконанні працівником посадових обов`язків (норм праці).

Оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбаченихнавчальнимипланами,наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у заклад з дотриманням КзпП.

Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.

Навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів I-IIрівнівакредитаціїта професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року. Ставка заробітної плати (посадові оклади) викладачів виплачується за 3 години викладацької роботи в середньому в день (720 годин на рік): викладачам та старшим викладачам вищих навчальних закладівI-IIрівнівакредитаціїтапрофесійно-технічних навчальних постійно діючих курсів, курсів по підготовці до вступу в вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації.

Таким чином, законодавством гарантовано мінімальний рівень оплати праці викладача професійно-технічного закладу, виходячи із 720 годин на рік педагогічного навантаження, а тому встановлення навантаження менше зазначено норми є зміною істотних умов праці.

Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи викладача, і як внаслідок відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог п.3 ст.32 КЗпП Україниє зміною істотних умов праці.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; належні, безпечні і здорові умови праці; на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Частинами 3 і 4 ст.32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 КЗпП.

Закон детально не регламентує порядок відмови працівника від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці і не встановлює, що передбачена п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України незгода працівника продовжувати роботу з такими змінами в нових умовах має бути у письмовій формі.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у воєнний час, а тому аналіз об`єктивно необхідних дій відповідача слід розглядати з урахуванням законодавства щодо врегулювання трудових правовідносин в умовах воєнного стану, а самезакону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі по тексту Закон України №2136-ІХ), який діє у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України«Про правовий режим воєнного стану» (пункт 3 Прикінцевих положень Закону України № 2136-ІХ).

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбаченихст.ст.43,44 Конституції України (ст.1 Закону №2136-ІХ).

Тлумачення положень ст.3 згаданого вище закону України дозволяє зробити висновок, щоу період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч.3 ст.32 та ст.103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі№582/1001/15-ц.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (статті 12 ЦПК України), який забезпечує повнотудослідження обставинсправи.Цей принциппередбачає покладаннятягаря доказуванняна сторони.Одночасно цейпринцип непередбачає обов`язкусуду вважатидоведеною тавстановленою обставину,про якусторона стверджує.Така обставинапідлягає доказуваннютаким чином,аби задовольнити,як правило,стандарт перевагибільш вагомихдоказів,тобто коливисновок проіснування стверджуваноїобставини зурахуванням поданихдоказів видаєтьсябільш вірогіднимніж протилежний. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Тобто, обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З оспорюваним наказом ознайомлені 16 осіб, що підтверджується їхніми підписами, навпроти прізвища позивача підпис відсутній. З акту від 01.09.2022, складеного трьома працівниками Ліцею слідує, що ОСОБА_1 ознайомився із зазначеним вище наказом, однак підписатися про ознайомлення з ним відмовився без пояснення. Хоча позивач відмовився розписатись про ознайомлення із вищевказаним наказом, його було ознайомлено із ним, що зафіксовано у встановленому законом порядку та вважається належним повідомленням позивача. Позивач погодився на продовження роботи в нових умовах, оскільки КЗпП України чітко передбачає, що якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється.

Доцільність запровадження відповідачем змін в організації праці в Ліцеї на 2022-2023 навчальний рік було зумовлено зменшенням годин з деяких предметів відповідно до нових робочих навчальних планів, у зв`язку з введенням нового стандарту за професією Столяр.

Суд зазначає, що розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі є дискрецією виключно керівника такого навчального закладу з урахуванням вимог закону. Відповідач був вправі впроваджувати зміни в організації праці як в цілому по Ліцею, так і по відношенню до окремих працівників, які вважає за доцільне для покращення ефективності навчального процесу. Окрім того, зменшення педагогічного навантаження позивача не є саме для нього зміною істотних умов праці, оскільки зменшення відбулось також для інших викладачів. Отже, дії відповідача щодо зміни в організації праці були обґрунтованими та документально оформленими. Відповідач дотримався установленого законом порядку проведення зміни істотних умов праці.

З огляду на встановлені судом обставини, зменшення встановленого законом педагогічного навантаження ОСОБА_1 було зумовлене реальними змінами в організації праці Ліцею, про які він був повідомлений і, незважаючи на таку зміну істотних умов праці, продовжив працювати у новому навчальному році, а тому суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу №34.

Суд вважає хибними твердження позивача, що відповідач зобов`язаний був довантажити його, як викладача спецпредметів з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, іншими предметами професійно-технічного циклу. Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 , наданої саме відповідачем, позивач поновлений на посаді викладача Економіки з 21.10.2019, відповідно йому було встановлено 59 педагогічних годин на викладання предметів «Основи галузевої економіки», «Основи ринкової економіки», «Основи ринкової економіки та підприємництва».

Оскільки судом не встановлено порушення трудових прав позивача з боку відповідача (роботодавця), тому і відсутні підстави для задоволення його решти позовних (похідних) вимог.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Стаття 234 КЗпП України не визначає переліку причин для поновлення строку та їх поважність визначається судом у кожному випадку, залежно від конкретних обставин справи. При цьому очевидно, що як поважні причини пропуску строку, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали істотні труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку без доведеності поважності причин не забезпечило б рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.

У данійсправі позивачемоскаржується наказвідповідача від01.09.2022,про існуваннякого віндостеменно знавв деньйого винесення,разом зтим досуду звернувся01.02.2023,тобто через5місяців,відтак судвважає,що вінпропустив строкзвернення досуду безпідставно.Вимоги пропоновлення строкудля захистусвого цивільногоправа позивачне заявляв.Жодних поважнихпричин пропускустроку,які бпозбавили ОСОБА_1 можливості податизаяву увизначений закономстрок,були об`єктивнонепереборними,не залежаливід йоговолі іпов`язаніз дійсноістотними перешкодамичи труднощами,що унеможливилиабо істотноускладнили можливістьсвоєчасного зверненнядо судуу визначенийзаконом строк,позивач судуне навів,а томустрок позовноїдавності длязахисту судомйого праваз приводуоскарження спірногорішення сплив.Однак суддійшов висновкупро наявністьпідстав длявідмови узадоволенні позовупо суті,а неза строками.

Керуючись статтями 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_7 в задоволенні його позовних вимог до Баранівського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середньої заробітної плати.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо їїне булоподано;у разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяапеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Дата виготовлення повного тексту рішення 20.06.2024.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин