Справа №731/304/24

Провадження №2-а/731/7/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2024 року смт Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Трохименко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00019293 від 30квітня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 30квітня 2024 року відповідачем було винесено постанову серії АА №00019293 про притягнення його, як власника транспортного засобу, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500 грн. Відповідно до вказаної постанови 27 квітня 2024 року, о 14 год. 49 хв., на автодорозі Р-60 у Полтавській області, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки IVECO AS440S42T, днз НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,75% (2,3 тонни) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.

Позивач наголошує, що вказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню. Притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним та незаконним. Дії відповідача суперечать чинному законодавству України та порушують його права.

Вказує, що автомобіль марки IVECO AS440S42T, днз НОМЕР_1 , за обставин вказаних у постанові, транспортував сертифікований напівпричіп-контейнеровоз FRUEHAUF, днз НОМЕР_2 , який був переобладнаний у 2023 році, що було фактично зафіксовано у сервісі перевірки адміністративних правопорушень у виді фотознімків. У зв`язку із цим вказаний спеціалізований трьохвісний контейнеровоз, який транспортувався у зв`язці з трьохвісним тягачем, у розумінні п. 22.5 ПДР України, має вагову норму для транспортування - 44 тонни.

Разом з тим, на переконання позивача в оскаржуваній постанові свідомо неправомірно застосовано вагові норми, як до звичайної вантажівки 40 тонн, оскільки в даному випадку повинна була застосована саме вагова норма 44 тонни, тому жодних перевищень вказаних у ПДР України норм не було.

Крім того, позивач також посилається на порушення уповноваженою особою встановленого законом порядку розгляду вказаної категорії адміністративних справ, а саме здійснення такого розгляду за його відсутності, що позбавило його фактичної можливості надати додаткові пояснення чи докази. Відповідач обмежився формальним заповненням спірної постанови, чим порушив його право на захист. Більш того, оскаржувана постанова не містить необхідних даних, зокрема: марки, моделі, держаного номера напівпричепа-контейнеровоза та його типу.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2024 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження на 30 травня 2024 року, зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті надати суду всі наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2024 року за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (постанова серії АА №00019293) щодо ОСОБА_1

20 травня 2024 року від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Мельничук І.В. надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 23-34). У відзиві відповідач заявлені позивачем вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказують, що оскаржена позивачем постанова винесена уповноваженою на те особою без порушень та відповідає дійсним обставинам справи. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу: WIM77, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 077*001; свідоцтво про повірку: 2842; 23-21/000186 дійсне до 05 вересня 2024 року. Наголошено, що в оскаржуваній постанові наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на вісь. Також відповідач зазначає, що перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі. Постановою АА №00019293 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість осей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між осями 1-2: 2440 мм, 2-3: 1340 мм, 3-4: 5640 мм; 4-5: 1300 мм; 5-6: 1300 мм, навантаження на вісь 1 - 6600 кг, 2 - 5400 кг, 3 - 9700 кг, 4 - 8500 кг, 5 - 8500 кг, 6 8300 кг; загальна маса - 47000 кг. Тобто, було зафіксовано перевищення нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 5,75% (2,3 тонн). Наголошено, в даному випадку позивача притягнуто до відповідальності за перевищення загальної маси транспортного засобу, адже транспортний засіб не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері. Водночас, в контексті пункту 22.5 ПДР України, відповідальна особа, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язана обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу. Визначальним фактором при застосуванні нормативу загальної маси 44 тонни є не лише наявність підтверджуючого документа про те, що транспортний засіб рухався із напівпричепом-контейнеровозом, а й те, щоб контейнеровоз здійснював перевезення одного або більше контейнерів, або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра. Одне лише зазначення в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що напівпричіп є контейнеровозом, не є свідченням того, що вантаж перевозився у контейнерах. Контейнеровоз є лише платформою, на яку кріпляться контейнери або змінні кузови для перевезення вантажу. Так як перевезення вантажу контейнеровозом з контейнером дає можливість здійснювати перевезення більшої маси, то відповідні норми мають бути дотримані. Втім, за даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер. Отже, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він має тип причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, допускається навантаження, передбачене в п. 22.5 ПДР. Таким чином позивач здійснював вантажні перевезення контейнеровозом з порушенням правил їх експлуатації в розумінні вищезазначених міжнародних та національних норм, а тому він мав право перевозити вантаж з дотриманням 22.5 Правил дорожнього руху, тобто не більше 40 тон, адже навантаження 44 тони допускається лише у разі експлуатації контейнеровоза за його прямою спеціалізацією при перевезенні контейнерів.

29 травня 2024 року від представника позивача адвоката Забари Ю.А., до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 68-70), відповідно до якої сторона позивача наполягає на задоволенні пред`явлених вимог з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року (а.с.79-80) за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 19червня 2024 року, додатково зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати письмові докази по справі.

10 червня 2024 року від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті Мельничук І.В. надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.89-94). У поясненнях представник відповідача вказала, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова ухвалена в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено у межах вищевказаної статті КУпАП та з дотриманням відповідних строків, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

19 червня 2024 року на виконання ухвали суду позивач ОСОБА_1 долучив до матеріалів письмові докази по справі (а.с.106-110).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, забезпечивши участь в засіданні свого представника.

Представник позивача адвокат Забара Ю.А. в судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача за довіреністю Мельничук І.В. надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що власником транспортного засобу марки IVECO, модель AS440S42T, днз НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 є також власником напівпричепа марки FRUEHAUF, комерційний опис: ТХ 34CW-2FAK1A, днз НОМЕР_2 , особливі відмітки спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз переобладнаний у 2023 році з кронштейном з перекид обл. гідр. сист. та пристр для вст. контейнера та перевезення сипких вантаж зернових культур можлив. самоскид розвантаж (а.с. 13).

Як убачається з копії висновку науково-технічної експертизи №581306, виданого 18 листопада 2022 року ДП «ДЕРЖАВНИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І і ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», згідно з рішенням експертної групи (протокол засідання №5217 від 08листопада 2022 року) ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ» погоджує можливість переобладнання напівпричепа FRUEHAUF, ТХ 34CW-2FAK1A, днз НОМЕР_2 , рік виготовлення 2006 року. Переобладнання полягає у зміні конструкції напівпричепа шляхом обладнання напівпричепа кронштейном з перекидним обладнанням, гідравлічною системою та пристроями для встановлення контейнера 1А, або кузова, виготовленого із контейнера типу 1А для перевезення сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного його розвантаження (а.с. 10).

30 квітня 2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, серії АА №00019293, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови 27 квітня 2024 року, о 14 год. 49 хв., за адресою Р-60, км 165+000, Полтавська область, зафіксовано, що транспортний засіб IVECO AS440S42T, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа - ОСОБА_1 , допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 5,75% (2,3 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн (а.с. 9, 50).

Вказана постанова містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення: WIM77, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 077*001 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки 2842, дійсне до 05 вересня 2024 року (а.с. 53); свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №23-21/000186, дійсне до 14вересня 2024 року (а.с. 51), посилання на веб-сайт (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00019293/) з ідентифікатором доступу (6UfAxRkOPJnHP), на якому розміщені фотографії транспортного засобу, в момент вчинення правопорушення, які також були долучені відповідачем до матеріалів справи (а.с. 35-39, 47, 49, 55).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Відповідальність за ч. 2 до ст. 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Суд вважає, що зміст оскаржуваної постанови співвідноситься з дослідженою інформацією на веб-сайті (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00019293/) та відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП, вказана постанова підписана уповноваженою службовою особою відповідача шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Доказів порушень порядку розгляду справи, передбаченого ст. 279-5 КУпАП, позивач та його представник суду не надали, а отримана відповідачем з технічного засобу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM77, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 077*001 та викладена в оскаржуваній постанові інформація є належним і допустимим доказом перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу позивача.

Як убачається із змісту оскаржуваної постанови, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу IVECO AS440S42T, днз НОМЕР_1 , за адресою: Р-60, км 165+000, Полтавська область, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, загальної маси транспортного засобу на 5,75% (2,3 тонн), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.

Отже, оскаржувана постанова містить посилання на технічний засіб, спеціалізований напівпричіп, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації.

Оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вимогам Інструкції №512.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складається до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі. Можлива максимальна дозволена похибка автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: (Мфакт-Ммакс - 10 %*Мфакт)/Ммакс)*100, (Мфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п. 22. Правил дорожнього руху України, загальна маса транспортного засобу), а навантаження на строєні осі за формулою: (Мфакт-Ммакс -16 %*Мфакт)/Ммакс)*100.

У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.

Згідно з п. 22.5 ПДР України при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000 кг визначено як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів або змінних кузовів.

У наказі Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) міститься визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.

Відповідно до п. 17.4-17.6 Правил № 363 універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м). Для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п. 17.15 Правил № 363).

Суд також вважає за необхідне наголосити, що відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 10.06.2019 № 148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 серпня 2019 року, зокрема: - ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу C. Розміри та загальні вимоги»; - ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу A. Розміри та загальні вимоги».

Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», а також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A - Dimensions and general requirements, IDT».

Стандарти Європейського союзу можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року по справі №9901/636/18 та від 03 серпня 2022 року по справі № 910/9627/20.

Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.

Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови, які обладнані нижніми фітингами, розташованими відповідно до специфікації, визначеної для контейнерів типу 1А (40) відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995.

Змінний кузов класу «С» позначає всі змінні кузови, які обладнані фітингами, розташованими у відповідності до специфікації, визначеної для контейнерів типу 1С (20) відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995.

Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів EN 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті, зокрема, відповідно до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».

При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається, що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.

Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави. Окрім того, Європейський стандарт EN 13044:2000 «Swap bodies Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.

Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (див. розділу 3, EN 13044:2000)

Підсумовуючи наведене, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації.

Разом з тим, із фотофіксації порушення вбачається, що кузов, який перевозився, не відповідає зовнішнім характерним ознакам контейнера чи змінного кузова, адже відсутні верхні кріплення для фітингів, не вбачається наявності відповідного опломбування.

Так, з матеріалів фотофіксації адміністративного правопорушення чітко вбачається відсутність на транспортному засобі відповідного маркування універсального контейнера - відсутні позначення розпізнавального знака; номера контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Доказів того, що зазначений напівпричіп перевозив саме конкретний контейнер чи змінний кузов позивачем в ході розгляду справи не надано, з огляду на що не доведено наявності підстав для застосування у даному випадку для транспортного засобу позивача збільшених вагових параметрів загальної маси, а тому застосуванню підлягають нормативні вагові параметри для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом - максимальна фактична маса 40 тон.

Суд також критично ставиться до наданих позивачем доказів перевезення вантажу, за обставин, вказаних у спірній постанові, саме контейнером, оскільки копія Договору-заявки №27042024/5 від 27 квітня 2024 року не містить інформації про ідентифікуючі дані (належність, номер та маркування) контейнера. Товарно-транспортна накладна №6 від 28 квітня 2024 року, вочевидь містить суперечливу інформацію про розвантаження вантажу. Більш того, подані позивачем докази будь-яким чином не посвідчені, що викликає сумнів у їх достовірності, відтак сприймаються судом критично.

Вирішуючи справу, суд зважає, що визначальним в справах такого типу, є встановлення використання перевізником саме контейнера, оскільки відсутність такого дає можливість для недобросовісної маніпуляції перевізниками шляхом встановлення кузовів, зовні схожих на контейнери, з одного боку, та уникнення дотримання вимог контролю по вазі вантажу, з іншого.

У зв`язку із цим, зважаючи на повне та об`єктивне дослідження всіх доказів, які наявні у матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, суд приходить до висновку щодо законності спірної постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому позовні вимоги про її скасування не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 140 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 72, 77, 139, 229, 246, 286 КАС України, ст. 251, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенніпозовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державноїслужби Україниз безпекина транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; юридична адреса: 03150, м.Київ, вул.Фізкультури, б.9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії АА №00019293 від 30квітня 2024 року та закриття провадження по справі відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.І. Савенко