_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/14995/21

Провадження № 2/947/99/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сопової А.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» про визнання недійсним договору про управління багатоквартирним будинком та застосування правових наслідків недійсності договору,

ВСТАНОВИВ:

18травня2021рокупозивачзвернувся досуду зпозовом,вякомупросив стягнутиз ОСОБА_2 заборгованість занадані житлово-комунальніпослуги накористь КП«ЖКС«Вузівський» урозмірі 746,36грн.та стягнутисудовівитратиурозмірі 2270 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком та зареєстрованою особою у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності із відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі рішення загальних зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 , 04.04.2019 року, укладено договір №173 з КП «ЖКС «Вузівський» про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

КП «ЖКС «Вузівський» зверталось до суду щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . Судовий наказ по справі № 947/12313/20 видано 29.05.2020 року., однак, ухвалою від 07.07.2020 року за заявою боржника судовий наказ скасовано. У зв`язку з цим КП «ЖКС «Вузівський» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послугу з управління будинком за період з 01.11.2019 р. по 31.12.2019 р. в сумі 746,36 грн.

Ухвалою судді від 27.05.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

26.07.2021 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , в якій вона просила визнати недійсним договір № 173 від 04.04.2019 року, застосувати правові наслідки визнання недійсним договору №173 від 04.04.2019 року та стягнути з КП «ЖКС «Вузівський» на користь ОСОБА_2 2675,18 гривень.

В ході судового засідання, яке відбулось 10.08.2021 року, відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» про визнання недійсним договору про управління багатоквартирним будинком та застосування правових наслідків недійсності договору та об`єднання його з первісним.

Ухвалою суду від 10.08.2021 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову та об`єднання його з первісним позовом було задоволено.

25.08.2021 року до канцелярії суду від представника Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» - Моісєєва Д.А. надійшов Відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Ухвалою судувід 18.10.2021року виправлено описку,допущену втексті ухвали Київського районногосуду м. Одесивід 10.08.2021року тадоповнено резолютивнучастини ухвалинаступним чином:-«Розглядати справу за первісним позовом Комунальногопідприємства «Житлово-комунальнийсервіс «Вузівський»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства«Житлово-комунальнийсервіс «Вузівський» про визнання недійсним договорупро управління багатоквартирним будинкомта застосуванняправових наслідківнедійсності договору - за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням».

В подальшому, ухвалою суду від 02.12.2021 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.01.2022 року клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі було задоволено, провадженняпо цивільнійсправі №947/14995/21за первіснимпозовом Комунальногопідприємства «Житлово-комунальнийсервіс «Вузівський»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,та зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-комунальнийсервіс «Вузівський» про визнання недійсним договору про управління багатоквартирним будинкомта застосування правових наслідків недійсності договору було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №947/38354/21за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Через досить тривале зупинення провадження судом було перевірено відомості Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.02.2024 року у справі №947/38354/21позов ОСОБА_2 про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку задоволено.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року провадження у справі було поновлено.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судовому засіданні представник КП «ЖКС «Вузівський» - Лупуленко Олеся Пантеліївна позовні вимоги підтримала у повному обсязі, первісний позов просила задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 , у судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, зустрічний позов просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з п.п. 1.3, 1.4. Статуту Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», затвердженого рішенням Одеської міської ради №1449-V від 04.07.2007 року, засновником КП «ЖКС «Вузівський» є Одеська міська рада. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 року №1165-V «Про реорганізацію комунальних підприємств...» КП «ЖКС «Вузівський» є правонаступником КП «ДЄЗ «Вузівське» та КП «ДЄЗ «Чубаївське».

Відповідно до розпорядження міського голови №97-01 р. від 28.01.2003 року «Про передачу майна в повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» КП «ЖКС «Вузівський» передано у повне господарське відання майно (житлові будинки), у тому числі і будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

24.11.2016 року виконавчим комітетом ОМР прийнято рішення №385 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету ОМР від 30.07.2015 року №225 «Про скасування окремих пунктів рішень виконавчого комітету ОМР», яким скасовано тарифні відносини у м. Одесі з 01.07.2017 року.

07.04.2017 року у м. Одесі оголошено конкурс з призначення управителів в багатоквартирних будинках, розташованих на території Київського району міста Одеси, в яких не створені об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком. Співвласниками зазначеного будинку станом на проведення конкурсу не створено ОСББ та не було прийнято рішення про форму управління будинком.

23.05.2017 року з переможцем конкурсу КП «ЖКС «Вузівський» та Київською районною адміністрацією ОМР укладено договір №2/6 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на умовах, визначених конкурсною документацією, який у подальшому було припинено за взаємною згодою сторін та укладено договір №173 від 04.04.2019 року безпосередньо між співвласниками та комунальним підприємством. Договір №173 від 04.04.2019 року припинив свою дію за домовленістю сторін з 01.01.2020 року.

Відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг з управління багатоквартирним будинком та зареєстрованою особою у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві приватної власності із відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону №417-УІІІ управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління будинку за адресою: АДРЕСА_2 надавалась КП «ЖКС «Вузівський» на підставі договору №173 від 04.04.2019 року.

КП «ЖКС «Вузівський» зверталось до суду щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . Судовий наказ по справі № 947/12313/20 видано 29.05.2020 року. Ухвалою від 07.07.2020 року за заявою боржника судовий наказ скасовано.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком співвласник зобов`язаний оплачувати управителеві надану послугу з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором управління

Відповідно до ст. 42 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком Управитель має право вести претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надану послугу в порядку та строки, встановлені законом та/або договором управління.

Відповідно до Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Діюче законодавство закріплює обов`язок власників житла вибрати спосіб управління багатоквартирним будинком. Це пов`язано з тим, що разом з правом власності на майно у власників є обов`язок по його належному утриманню і відповідальність за те, щоб це майно не нанесло шкоди здоров`ю або майну інших осіб. Багатоквартирний будинок не може залишатися без управління.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством».

Також відповідно до розділу 2 цього наказу система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.

Плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Співвласник не звільняється від обов`язку оплати послуги з управління у разі тимчасової відсутності його та/або членів сім`ї. Ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а у разі визначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташовані багатоквартирні будинки, або іншим органом - суб`єктом владних повноважень, якому делеговано функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання, ефективної експлуатації та необхідного рівня і якості послуг - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.

Порядок оформлення та направлення актів-претензій визначається Законом України «Про житлово-комунальні послуги». З боку відповідача на адресу КП «ЖКС «Вузівський» претензій, оформлених відповідно до чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, щодо якості чи не надання послуг за неоплачений період не надходило. Споживач для складення та підписання акта-претензії має право викликати представника виконавця, причому представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

При фактичному споживанні послуг відповідач зобов`язаний сплачувати заборгованість за надані і спожиті послуги. За показниками фактичного надання послуги з утримання будинку і прибудинкової території вважаються наданими і спожитими.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вирішуючи питання по суті, суд приходить до висновку, що КП «ЖКС «Вузівський» фактично надавало послуги з утримання будинку споруд і прибудинкової території, відповідач приймала послуги КП «ЖКС «Вузівський» впродовж заявленого періоду, користувалася ними, усвідомлювала, що такі послуги необхідно оплачувати, але в порушення своїх обов`язків не сплачувала надані послуги в повному обсязі, що суперечить ст. 526 ЦК України. Плата за житлово-комунальні послуги є обов`язком споживача, який повинен здійснюватися щомісячно.

Враховуюче те, що обставини надання послуг оцінюються аналогічно, як докази наявності договірних стосунків між сторонами можна зробити висновок: при фактичному споживанні послуг відповідач зобов`язаний сплачувати заборгованість за надані і спожиті послуги. За показниками фактичного надання послуги з утримання будинку і прибудинкової території вважаються наданими і спожитими.

Таким чином, відповідачем споживалися послуги, але оплата не здійснювалася в строк, встановлений діючим законодавством.

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, ОСОБА_2 зазначала, що послуги від позивача вона не отримувала, однак, письмових доказів цього (актів, звернень тощо) суду не надала.

Крім того, задовольняючи позов, суд враховує, що предметом його розгляду є заборгованість, що склалась у відповідача лише за два місяці - листопад та груднеь 2019 року.

Отже, первісний позов Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_2 зазустрічним позовом про визнання недійсним договору про управління багатоквартирним будинком та застосування правових наслідків недійсності договору.

У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що протягом усього часу реалізації свого права власності вона сумлінно і систематично сплачувала усі комунальні платежі, в тому числі і всі суми на утримання будинку та прибудинкової території, навіть не зважаючи на те, що послуги КП «ЖКС «Вузівський»» (як і його попередниками) найчастіше не надавалися, або (якщо і надавалися) не відповідали заявленій якості. Так, за період з 04.04.2019 року по 31.12.2019 року ОСОБА_2 сплатила 218,05 грн. х 2 місяці + 373,18 грн. х 6 місяців = 2675, 18 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят п`ять гривень вісімнадцять копійок).

Наприкінці 2019 року, в зв`язку з тим, що КП «ЖКС «Вузівський» фактично не надавало послуг з утримання будинку, а співвласники за власний рахунок поставили двері з домофоном, здійснили ремонт під`їзду, купили нові поштові скриньки, тощо ОСОБА_2 припинила сплачувати суми за УБПТ, що, на її думку, безпідставно нараховувались КП «ЖКС Вузівський».

Крім того, ОСОБА_2 зазначає,що впозовній заявіта документах,що додаютьсяпервісним позивачемвідсутні будь-які первинні бухгалтерські документи із розрахунку нарахування конкретних сум та виконання господарських операцій з утримання будинку і прибудинкової території. Стверджує, що КП «ЖКС «Вузівський» не надав жодних доказів того, що договір №173 від 04.04.2019 року, був укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

В цьомудоговорі зазначається,що ОСОБА_3 ,що діє на підставіпаспорту, в той час, як згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» підставою для її повноважень мало бути волевиявлення не менш, як 50% співвласників багатоквартирного будинку, оформлене належним чином в протоколі загальнихзборів співвласниківбудинку зпідписами,що підтверджуютьволевиявлення не менше,як 50% власників багатоквартирного будинку.

Неправомірним, на думку позивача за зустрічним позовом, є факт та форма припинення договору №173 від 04.04.2019 року за згодою сторін. Додаткову угоду №2 до Договору №173 від 04.04.2019 року від імені всіх співвласників підписав співвласник ОСОБА_4

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-ІІІ) та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону № 2866-ІІІ об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2866-ІІІ управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

На підставі протоколу від 28.03.2019 року зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , управителем даного багатоквартирного будинку було визначено Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський», а ОСОБА_3 була обрана як уповноважена особа на укладання договору з управителем. Даний протокол опублікований на офіційному сайті Одеської міської ради.

04.04.2019 року між Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_3 , був укладений договір №173 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 , у якості правових підстав для визнання Договору №173 від 04.04.2019 недійсним, зазначає про те, що даний правочин був укладений всупереч ст. ст. 10, 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також те, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 не уповноважували ОСОБА_3 на укладання відповідного договору з КП «ЖКС «Вузівський».

У провадженніКиївського районногосуду м.Одесиперебувала цивільнасправа №947/38354/21запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» про визнання недійсним і скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.02.2024 року визнано недійсним і скасовано рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 28 березня 2019 року.

Вимоги позивача - ОСОБА_2 , яка в судовому порядку намагається визнати правочин недійсним (частина третястатті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Однак, слід враховувати, що власний інтерес заінтересованої особи (позивача) повинен полягати в тому, що сторона (сторони) правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно Постанови КЦС ВС від 30 липня 2020 року в справі №670/23/18 у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна з них.

Згідно зі ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Згідно висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18) пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Таким чином, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Сторонами договору, який просить визнати недійсним позивач за зустрічним позовом, є Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» та ОСОБА_3 . Однак, в якості відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначила лише Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський».

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір №173 від 04.04.2019 року підписаний сторонами без будь-яких зауважень та протоколів розбіжностей. Зміст цього Договору не суперечить актам законодавства та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами першою, другою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

За змістом статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Позивач за зустрічним позовом не довела, що недійсністьдоговору №173 від 04.04.2019 року, який укладено між КП «ЖКС «Вузівський» та ОСОБА_3 , що діяла напідставі паспорту, а не рішення загальних зборів, встановлена законом та вказаний договір порушує її права.

Фактично доводи ОСОБА_2 зводяться до неналежного надання КП «ЖКС «Вузівський» послуг з управління багатоквартирним будинком, якістю і вартістю послуг, що не є підставою спростування презумпції правомірності правочину.

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2020 року у справі №177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19) зроблено висновки про те, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 № 970 був затверджений Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не з повному обсязі, а також форма акту - претензії (пункт 11).

До зустрічної позовної заяви не додано жодного акту-претензії, оформленого відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Постанови КМУ від 11.12.2013 року № 970.

Як наслідок, доводи ОСОБА_2 про неналежне виконання КП «ЖКС Вузівський» своїх зобов`язань за Договором №173 від 04.04.2019 року не підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, підстави для задоволення позову про визнання Договору № 173 від 04.04.2019 недійсним, а також про застосування наслідків недійсності правочину - відсутні.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача - Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський».

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 4, 10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,накористьКП«ЖКС«Вузівський»юридичнаадреса:65088,м.Одеса,вул.Шишкіна,60А,ЄДРПОУ:35303304,ІВAN НОМЕР_2 ,ПАТ«МТББАНК»м.Чорноморськ, МФО 328168,урозмірі 746,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,накористьКП «ЖКС«Вузівський»юридичнаадреса:65088,м.Одеса,вул.Шишкіна,60-АЄДРПОУ:35303304,IBAN НОМЕР_2 ,ПАТ«МТББАНК»,м.Чорноморськ,МФО328168судовівитратиурозмірі 2270 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» про визнання недійсним договору про управління багатоквартирним будинком та застосування правових наслідків недійсності договору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст рішення складено 19 червня 2024 року