Дата документу Справа № 333/3969/23
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/212/24Головуючий у 1-й інстанції Варнавська Л.О.Єдиний унікальний №333/3969/23Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.Категорія ч.3 ст.154 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ГончарО.С., за участі ОСОБА_1 і її захисника ЖидковоїЛ.І., представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ШтенгеловаО.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жидкової Лілії Іванівни на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживає у АДРЕСА_1 ),
визнано винною за ч.3 ст.154 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ
Згідно з постановою суду, 11.05.2023 року о 12 год. 18 хв. ОСОБА_1 , знаходячись біля двору буд.26 по вул.Господарчій у м.Запоріжжі неналежним чином без повідку та наморднику утримувала собаку породи «американський пітбультер`єр», внаслідок чого собака загризла на смерть належну потерпілому ОСОБА_2 собаку породи «французький бульдог». Своїми діями ОСОБА_1 вчинила передбачене ч.3 ст.154 КУпАП адміністративне правопорушення.
Суддя на підставі п.7 ст.247 КУпАП закрила провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи передбаченого ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
На вказану постанову суду захисник ЖидковаЛ.І. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивувала тим, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Статтею 221КУпАП передбачено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються, з-поміж іншого, суддями районних судів, серед яких відсутні передбачені ч.3 ст.154 КУпАП адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без участі особи, яка притягається до відповідальності, та її захисника.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення матеріальної шкоди не завдано, потерпілим є ОСОБА_2 , хоча власником собаки є ОСОБА_3 . У вказаному протоколі відсутні посилання на конкретні норми правил утримання тварин, що є складовою об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не є власником собаки породи «американський пітбультер`єр».
Заслухавши ОСОБА_1 , її захисника ЖидковуЛ.І., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката ШтенгеловаО.В., який заперечив проти апеляційної скарги та просив постанову судді залишити без змін; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогам закону.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Диспозицією статті 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Частина 3 вказаної статті КУпАП передбачає відповідальність за ці ж дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" від 21.02.2006 №3447-IV, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Згідно зі ст.12 наведеного закону заподіяна особі або майну фізичної особи шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Відповідно до ст.22 вказаного закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання.
З метою забезпечення гуманного ставлення до тварин, додержання порядку та чистоти, запобігання виникненню та поширенню зооантропонозних інфекцій серед людей місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування затверджують правила утримання тварин у домашніх умовах.
Правила утримання тварин у домашніх умовах у місті Запоріжжі закріплено у Рішенні Запорізької міської ради від 27.12.2011 року «Про затвердження Правил утримання собак, котів і хижих тварин громадянами, підприємствами, установами та організаціями в м.Запоріжжі» (в подальшому - Правила).
Відповідно до змісту п.3.4.8 розділу 3 Правил особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов`язані: виводити собак до місць та зон їх вигулу лише унаморднику (крім собак дрібних порід) та їх метисів та на повідку (для порід собак, які зазначено у додатку 1 на короткому повідку не більш ніж 1,2 м).
Згідно п.20 додатку 1 до Правил породу собак «пітбультер`єр» віднесено до переліку поряд собак, визнаних як потенційно небезпечні.
Згідно з положеннями п.3.4.9 розділу 3 Правил особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов`язані забезпечити умови недопущення нападу її, зокрема, на інших тварин.
Крім того, відповідно до п.3.4.17 розділу 3 Правил особи, які утримують домашніх та інших тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів в цій сфері, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 , реалізувавши своє право на утримання собаки, повинна була неухильно дотримуватись зазначених правил утримання тварин, передбачати ймовірні наслідки та вживати невідкладних заходів щодо їх відвернення.
Всупереч протилежної позиції захисника вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №053665 від 11.05.2023 року відносно ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.05.2023 року, які відповідають поясненням, наданим ним в суді; останній пояснював, що його собака породи «французький бульдог» знаходилась у дворі будинку АДРЕСА_1 . Двір цього будинку огороджений парканом та є ворота. Американський пітбуль, який належить їх сусідці ОСОБА_1 , підбіг до воріт буд.№27 та через отвір, який є між воротами та землею схопив зубами французького бульдога за голову та загриз його до смерті;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 11.05.2023 року, яка зазначила, що 11.05.2023 року приблизно о 12 год. 00 хв. вона побачила невідому жінку, яка за парканом її двору намагається відтягнути свою собаку від її. Собака через отвір паркана витягнула голову її собаки породи французький бульдог та розгризла її, внаслідок чого її собака загинув;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.05.2023 року, в яких остання зазначила, що 11.05.2023 року приблизно о 12 год. 00 хв. належна їй собака породи «американський пітбуль» гуляла у дворі та висунула голову за огорожу, схопила за голову іншого собаку зубами та загризла його на смерть. Її собака був без намордника та не пристебнутий повідком;
- відомостями фототаблиці, на якій зображено мертвого собаку «французький бульдог», голова якого висунута через витвір огорожі на вулицю, а задня частина тіла перебуває у дворі будинку.
У зв`язку з наведеним, висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 є обґрунтованим, а її дії за ч.3 ст.154 КУпАП кваліфіковано правильно.
Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_1 та її захисник дійсно не були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції. Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 своєчасно та у встановленому законом порядку була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
Більш того, в подальшому ОСОБА_1 через її захисника було реалізовано право на апеляційне оскарження судового рішення. Захисникові було поновлено строку на апеляційне оскарження.
Під часапеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не була обмежена у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутньою під час апеляційного розгляду скарги, заявляти клопотання та подавати докази.
Проте, ОСОБА_1 та її захисником жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надано. Клопотань про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому регламентовані ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.
Крім того, чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Що стосується заперечення апеляційної скарги захисника проти розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення суддею районного суду, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, ст.136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), ст.ст.138, 141, 142, 149-152, ч.1 ст.154, ст.ст.155, 155-2, ч.2 ст.156, ч.ч.1-4 ст.156-1, ст.ст.156-2, 159, ч.1 ст.163-17, ст.175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.179, ст.180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч.4 ст.181, ст.181-1, ч.1 ст.182, ст.ст.183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.92, ст.99 (коли правопорушення вчинено громадянином), ст.ст.103-1, 103-2, 104, ст.136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), ст.ст.141, 142, 150-152, ст.ст.155, 155-2, ч.2 ст.156, ч.ч.1-4 ст.156-1, ст.ст.156-2, 159, ч.1 ст.163-17, ст.175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.179, ст.180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч.4 ст.181, ч.1 ст.182, ст.ст.183, 186, 212-1 цього Кодексу.
З аналізу норм ст.218 КУпАП у взаємозв`язку із нормами ст.213 КУпАП вбачається, що до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад віднесено розгляд лише передбачених ч.1ст.154КУпАП справ про адміністративні правопорушення. При цьому, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад не уповноважені розглядати передбачені іншими частинами ст.154 КУпАП справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.2 ст.154 КУпАП.
В редакції, чинній станом на 07.11.2021 року ст.154 КУпАП складалась із двох частин.
Згідно з положеннями ст.ст.213 та 218 КУпАП розгляд справи про передбачені ч.1 ст.154 КУпАП адміністративні правопорушення було віднесено до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад; та відповідно розгляд справ про передбачені ч.2 ст.154 КУпАП адміністративні правопорушення належав до компетенції судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
На підставі Закону України №1684-ІХ від 15.07.2021 року, норми якого введено в дію з 08.11.2021 року, ст.154 КУпАП була викладена у новій редакції та станом на дату складання протоколу про адміністративні правопорушення ВАВ №053665 від 11.05.2023 року відносно ОСОБА_1 і розгляду справи суддею Комунарського районного суду м.Запоріжжя складалася з трьох частин наступного змісту.
Відповідно до ч.1 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигул у спеціально відведених для цього місцях).
Згідно з ч.2 ст.154 КУпАП - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року.
Відповідно до ч.3 ст.154 КУпАП відповідальність передбачено - за передбачені частиною першою цієї статті дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.
З аналізу ст.154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021 року, вбачається, що законодавцем було розширено коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ст.154 КУпАП.
Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021 року, ні будь-яким іншим законом, не внесено відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати передбачені ст.154 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.154 КУпАП наразі чітко не віднесено до компетенції жодного органу та/або уповноважених осіб.
Відповідно до змісту ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принци верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
При цьому, з комплексного та системного аналізу норм КУпАП вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Апеляційний суд зауважує, що санкцією ч.3 ст.154 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією тварин.
Згідно із положеннями ст.41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у встановлених законом випадках, обсязі та порядку.
Відповідно до ч.1 ст.29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
З огляду на вищезазначене, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.154 КУпАП відносно ОСОБА_1 суддею Комунарського районного суду м.Запоріжжя ґрунтується на вимогах чинного законодавства, узгоджується з принципом верховенства права та відповідає завданням, які регламентовано нормами КУпАП.
Відтак, заперечення захисника в цій частині є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги захисника, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником собаки породи «американський пітбультер`єр» не узгоджуються з наявними в матеріалах справи та наданими під час апеляційного перегляду поясненнями ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаних пояснень апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не заперечувала, що це її собака та зазначила, що раніше вказана собака належала її померлому синові. В теперішній час вона здійснює догляд за вказаним собакою. Її колишній чоловік, батько померлого сина, через хворобу є прикутим до ліжка і догляд за собакою здійснювати не може. Крім того, саме ОСОБА_1 намагалась відтягнути «американський пітбультер`єр» під час його нападу на собаку потерпілого. На переконання суду стороння особа (тим більше особа похилого віку) для собаки «американський пітбультер`єр» за жодних обставин не наважилась би це зробити.
Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.
Оскільки на момент розгляду справи закінчилися передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано та з дотриманням вимог п.7 ст.247 КУпАП закрив провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі захисника, відсутні.
Істотних порушень норм матеріального та процесуального права, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу захисника Жидкової Лілії Іванівни залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 жовтня 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
