1Справа № 335/12618/23 2/335/809/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2023 ОСОБА_2 в особі представника адвоката Ракова А.В. звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області) про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії.

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася пенсія, яка не була отримана ним за життя. Позивачка у визначений законом строк звернулась до приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Бєлявцевої А.В. із заявою про прийняття спадщини. 01.11.2021 нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яке складається з недоотриманої пенсії у розмірі 245617,96 грн., яка належала ОСОБА_3 .

На запит нотаріуса до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області щодо наявності сум недоотриманих страхових виплат після смерті ОСОБА_3 , було повідомлено, що ОСОБА_3 перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримував щомісячні страхові виплати по 31.07.2017. З 01.08.2017 ОСОБА_3 припинено нарахування та виплату цих виплат. Надалі, з 01.08.2017 по день смерті ОСОБА_3 із заявою для продовження щомісячних страхових виплат до органів Фонду не звертався, тобто не скористався своїм правом на отримання страхових виплат за життя. Тому нарахування щомісячних страхових виплат йому не проводилось, а отже, недоотримані суми страхових виплат відсутні.

10.11.2021 представник позивача направив відповідачу заяву про виплату недотриманої пенсії ОСОБА_3 з усіма необхідними документами.

На адвокатський запит від 16.10.2023 відповідач надав інформацію про те, що ОСОБА_3 як внутрішньо переміщена особа перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з лютого 2015 року. Виплату пенсії ОСОБА_3 призупинено з 01.08.2017 у зв`язку з відсутністю інформації щодо реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб. Пенсія за період з 01.08.2017 по 31.08.2020 не нараховувалась та не виплачувалась. Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 нарахована у розмірі 238500,97 грн. за період з 09.11.2018 по 31.08.2020. З цієї суми було частково виплачено 4485,50 грн. Щодо нарахування та виплати страхових виплат відповіді надано не було.

Вважає, що відповідач неправомірно зменшив суму, вказану у свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видане на підставі відомостей, наданих самим відповідачем, оскільки залишок заборгованості з недоотриманої пенсії складає 241132,46 грн. з урахуванням виплаченої суми.

Посилаючись на положення ст.ст. 1216, 1217, 1227 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правові висновки Верховного Суду, просила стягнути з ГУ ПФУ в Запорізькій області на її користь недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 241132,46 грн. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.11.2021, зареєстрованого в реєстрі № 3667, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 16.10.2018, зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити спадкоємцю ОСОБА_2 недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.08.2017 по 16.10.2018, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на суми щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 31.08.2020, зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити спадкоємцю ОСОБА_2 суми щомісячних страхових виплат за період з 01.08.2017 по 31.08.2020, належних спадкодавцю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути судовий збір (а.с. 113).

Відповідач ГУ ПФУ в Запорізькій області в особі представника ОСОБА_4 у відзиві позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що з урахуванням вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. За зверненням спадкоємця ОСОБА_2 вже було нараховано суми за період з 09.11.2018 по 31.08.2020, а також розпочато дії щодо виплати цих сум, у межах відповідного фінансового ресурсу в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 внесена до переліку боргів та виплачується відповідно до вказаної Постанови. Частина виплаченої позивачці пенсії ОСОБА_3 становить 4485,50 грн.

Оскільки позивачка звернулась 10.11.2021 до відповідача із заявою про виплату пенсії з іншими необхідними документами, то сума недоотриманої пенсії розрахована за період з 09.11.2018 по 31.08.2020 (по місяць смерті) склала 238500,97 грн., тобто за три роки до дня звернення спадкоємиці із заявою.

У зв`язку з тим, що на день смерті ОСОБА_3 виплату пенсії було припинено, пенсія з 01.08.2017 не нараховувалась, тому розмір недоотриманої пенсії визначено після звернення позивача з заявою про її отримання. Також з 01.08.2017 по день смерті ОСОБА_3 не звертався до відповідача із заявою щодо поновлення соціальних виплат, тому за період з 01.08.2017 по 08.11.2018 відповідачем вони не нараховувались. Тому вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати пенсії та страхових виплат спадкоємцю ОСОБА_3 , позивачці ОСОБА_2 .

Також зауважує, що нарахування страхових щомісячних виплат ОСОБА_3 було припинено з 14.11.2016 Запорізьким відділенням Фонду соціального страхування на підставі постанови № 0809/20873/20873/26 від 05.12.2016 за власним бажанням та особистою заявою ОСОБА_3 у зв`язку зі зміною місця проживання. З питання поновлення вказаних виплат він за життя не звертався. Тому вважає, що позивачка не має права на поновлення таких виплат за спадкодавця.

Посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правові висновки Верховного Суду, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 6168).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою від 03.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі з розглядом в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначене підготовче судове засідання на 07.02.2024 на 13:00 год., встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 55).

31.01.2024 відповідачем отримано копію цієї ухвали, позовної заяви з доданими до неї матеріалами, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 59).

07.02.2024 надійшов відзив ГУ ПФУ в Запорізькій області на позов (а.с. 6184).

07.02.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, внаслідок чого витребувано в ГУ ПФУ в Запорізькій області відомості стосовно нарахування та фактичної виплати пенсії та страхових виплат померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2020 року, а саме:

протоколи нарахування та виплати пенсії;

витяг з автоматизованої системи нарахування пенсії (Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України підсистема призначення та виплати пенсій по Запорізькій області) з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2020 року без обмеження будь-якими строками;

відомості стосовно нарахованих та виплачених щомісячних страхових сум за період з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2020 року (а.с. 9394).

У зв`язку з необхідністю витребування доказів оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 21.03.2024 до 14:30 год.

15.02.2024 надійшла відповідь представника позивачки на відзив, в якій вказав на необґрунтованість позиції представника відповідача щодо відсутності права у спадкоємця на одержання страхових виплат ОСОБА_3 , оскільки вона суперечить положенням ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою не передбачено припинення виплати страхових виплат за власним бажанням та особистою заявою, у зв`язку зі зміною місця проживання. Позивачка стверджує, що відповідної заяви ОСОБА_3 про припинення виплат не писав, почерк на заяві від 01.12.2016, долученій відповідачем до відзиву, не належить ОСОБА_3 . У постанові Відділення виконавчої дирекції ФСНВ в м. Запоріжжі № 0809/20873/20873/26 від 05.12.2016 «Про затримання щомісячної страхової виплати» зазначено причину припинення страхових виплат у зв`язку з вибуттям до іншого відділення. Однак, не вказано, до якого саме відділення вибув ОСОБА_3 . На підставі ст. 1227 ЦК України позивачка має право на одержання вказаних страхових виплат, які були призначені ОСОБА_3 пожиттєво, адже їх припинення за життя ОСОБА_3 відбулось не на підставі чинного законодавства (а.с. 101106).

01.03.2024 надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 07.02.2024, разом із письмовими поясненнями представника відповідача (а.с. 110125).

21.03.2024 підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, наступне засідання призначене на 02.05.2024 на 11:00 год.

21.03.2024 надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів, а саме інформації щодо нарахованих та виплачених щомісячних страхових сум за період з 01.02.2015 по 31.08.2020 (а.с. 127132).

Ухвалою суду від 02.05.2024 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2024 на 14:00 год. (а.с. 139).

Позивачка, представник позивачки у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника. За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності позивачки та її представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, що наведені у відзиві на позов. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Горлівка Донецької області народилася ОСОБА_2 , позивачка у справі.

04.11.2021 ОСОБА_2 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 95 від 29.09.2021 (а.с. 27).

01.11.2021 приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Бєлявцевою А.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2 , спадщина складається з недоотриманої пенсії в розмірі 245617,96 грн. за період з 17.10.2018 по 31.08.2020 (а.с. 29).

Вказану суму недоотриманої пенсії відображено й у довідці ГУ ПФУ в Запорізькій області на запит нотаріуса. У довідці зазначено, що з урахуванням ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір виплати недоотриманих сум пенсії буде зменшено в залежності від дати звернення до управління особи, яка має право на спадщину із оформленим свідоцтвом про право на спадщину (а.с. 7476).

Згідно з інформацією, наданою ГУ ПФУ в Запорізькій області на виконання ухвали суду від 07.02.2024 про витребування доказів, позивачці за період з листопада 2022 року по грудень 2023 року частково виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_3 розміром 4490,22 грн. (а.с. 120).

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 23.10.2023 № 0800-0501-8/75341 на запит представника позивачки адвоката Ракова А.В. надано інформацію, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні з лютого 2015 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.08.2017 було призупинено у зв`язку з відсутністю інформації щодо реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб. У період з 01.08.2017 по 31.08.2020 пенсія ОСОБА_3 не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки за життя за поновленням виплати пенсії він не звертався. До Управління 10.11.2021 надійшла заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера з усіма необхідними документами. Заяву 16.11.2021 опрацьовано, оформлене разове доручення та нарахована недоотримана пенсія у сумі 238500,97 грн. за період з 09.11.2018 по 31.08.2020. Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 внесена до переліку боргів ВПО, обліковується Управлінням і виплачується на умовах Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (а.с. 3740).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманої пенсії, що належала чоловіку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивач, прийнявши спадщину після чоловіка, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.

Положеннями статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне пенсійнестрахування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Положеннями ч. 1 ст. 52 вказаного Закону визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

За приписами ч. 2 ст. 52 вказаного Закону члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 52 вказаного Закону у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується із змістом ст. 1227 ЦК України.

Зміст зазначених вище норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме із ч. 1 ст. 91, відповідно до якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

При цьому, Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання платежів.

Положення ч.ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Тобто, суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини.

Таким чином, суд доходить висновку, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманої пенсії, що належала чоловіку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивачка, прийнявши спадщину після чоловіка, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.

Правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормою ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без урахування норм ст. 46 цього Закону.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 06.07.2020 у справі №750/8819/19.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача залишку недоотриманої пенсії ОСОБА_3 в розмірі 241127,74 грн. (245617,96 грн. 4490,22 грн. = 241127,74 грн.) в порядку спадкування, отже позовні вимоги ОСОБА_2 у цій частині підлягають задоволенню частково, тобто з урахуванням вже виплаченої відповідачем частини недоотриманої пенсії ОСОБА_3 .

Посилання представника відповідача на те, що позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії, свідоцтвом про право на спадщину за законом та іншими документами лише 10.11.2021, тому період нарахованих коштів переглянуто відповідачем з урахуванням вимог ст. 46 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (не більше ніж три роки до дня звернення) з 09.11.2018 по 31.08.2020, суд вважає необґрунтованими, оскільки на ч. 1 ст. 46 вказаного Закону не розповсюджується на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №750/8819/19).

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 16.10.2018 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці пенсію ОСОБА_3 за цей період, суд зазначає таке.

Як зазначалось вище, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум.

Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини.

Право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця.

Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення.

Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.

Відповідно дост. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннямиЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Як вже зазначалось, посилання представника відповідача на частину 1 статті 46 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є у даному випадку необґрунтованим, оскільки ця норма не розповсюджується на спірні правовідносини.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі смерті пенсіонера. Рішення стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_3 на інших підставах суду не надано.

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першоїстатті 1Закону України «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який втратив чинність на підставі Закону № 2217-ХІ від 21.04.2022, однак був чинним на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті ОСОБА_3 , визначалось, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

Аналогічна норма міститься й у ч. 3 ст. 5 чинного на даний час Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до якої за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.

ГУ ПФУ в Запорізькій області не надало жодних доказів того, що ОСОБА_3 було припинено нарахування пенсії на законних підставах. ОСОБА_3 мав право на нарахування та виплату пенсії за період з 01.08.2017 по 16.10.2018, незалежно від звернення до відповідача та надання чи не надання нової довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання

На частку недоотриманої пенсії з 01.08.2017 по 16.10.2018 ГУ ПФУ в Запорізькій області відомості нотаріусу не надано, без чого той позбавлений можливості видати свідоцтво, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерстваюстиції України від 22.02.2012№ 296/5(із змінами та доповненнями), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

Крім того, саме позивачці видане нотаріусом свідоцтво про право на спадщину на частину недоотриманої пенсії, а, отже, вона є такою, що прийняла спадщину в цілому (ч. 2ст. 1268 ЦК України).

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині та визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 16.10.2018, зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці пенсію ОСОБА_3 за цей період.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на суми страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 31.08.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити вказані суми суд зазначає таке.

З наданої відповідачем інформації на виконання ухвали суду від 07.02.2024 про витребування доказів випливає, що ОСОБА_3 перебував на обліку у Запорізькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з приводу зареєстрованого страхового випадку професійного захворювання за висновком МСЕК, яким встановлено стійку втрату працездатності 45% та ІІІ групу інвалідності безстроково (а.с. 116118). Нарахування та виплата щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.02.2015 по 13.11.2016 здійснювалось Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, а саме: нараховано та сплачено щомісячні страхові виплати за вищезазначений період в сумі 61358,87 грн. За період з 14.11.2016 по 31.08.2020 інформація про нараховані та виплачені суми щомісячних страхових виплат відсутні (а.с. 131132).

Відділенням виконавчої дирекції ФСНВ в м. Запоріжжі 19.05.2016 винесено постанову № 0809/20873/20873/25 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати ОСОБА_3 в розмірі 2349,61 грн. з 17.05.2016 по 13.11.2016 (а.с. 124).

Відділенням виконавчої дирекції ФСНВ в м. Запоріжжі 05.12.2016 винесено постанову № 0809/20873/20873/26 про припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_3 у зв`язку з вибуттям до іншого відділення з 14.11.2016 (а.с. 122).

Після 14.11.2016 страхові виплати ОСОБА_3 не нараховувалися.

Закон України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01.01.2015 діє у редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначає економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону України № 1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. На час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було.

Положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час припинення страхових виплат) передбачено випадки припинення страхових виплат і надання соціальних послуг: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Зазначений перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час припинення страхових виплат), суд доходить висновку, що виключно у випадках, передбачених законодавством, може бути припинено виплату щомісячних страхових виплат застрахованим особам. Водночас, певні особливості стосовно проведення виплат (а не їх припинення) внутрішньо переміщеним особам визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», встановлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

На виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання України 11.12.2014 прийняло постанову про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції № 20, зареєстрованою Міністерством юстиції України 12.01.2015 за № 6/26451 (далі Порядок № 20).

Вказаною постановою передбачалась можливість отримувати страхові виплати за фактичним місцем проживання (перебування) за даними відомостей інформаційно- аналітичної системи Фонду. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають право проводити виплати, в тому числі нарахованих, але не виплачених щомісячних страхових виплат за наявності у потерпілих на виробництві (члени їх сімей) довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи чи відмітку в паспорті про місце проживання на території, яка контролюється органами державної влади України.

Судом встановлено, що згідно з вимогами Порядку № 20 нарахування та виплата страхових коштів здійснюється управлінням (відділенням) виконавчої дирекції Фонду після переміщення одержувача на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, на підставі його заяви та усіх необхідних документів. Рішення про продовження проведення раніше призначених виплат та виплату раніше нарахованих, але не виплачених страхових сум оформлюється відповідною постановою відділення управління виконавчої дирекції Фонду, до якого звернулася внутрішньо переміщена особа. Лише такі постанови є підставою для нарахування раніше призначених страхових виплат у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, що здійснюють свою діяльність на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції, чинній на момент припинення ОСОБА_3 щомісячних страхових виплат, громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

Жоден з вищенаведених нормативних актів не містить такої підстави для припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у зв`язку з вибуттям до іншого відділення, як про це зазначено у постанові Відділення виконавчої дирекції ФСНВ в м. Запоріжжі від 05.12.2016 (а.с. 122).

Також суд зауважує, що вищезазначені підзаконні нормативно-правові акти не є законами за своєю правою природою, відтак не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вибуття внутрішньо переміщеної особи до іншого відділення ФСНВ, а так само і не звернення цієї особи до робочих органів Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про продовження нарахування виплат, не є підставою для припинення нарахування та виплати страхових платежів, оскільки таке право закріплене за особою положеннями Закону № 1105-ХІV (з 01.01.2015 в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

Суд вважає у даному випадку надану представником відповідача копію заяви від 01.12.2016 від імені ОСОБА_3 про припинення страхових виплат у зв`язку зі зміною місця проживання неналежним доказом у справі, оскільки у постанові Відділення виконавчої дирекції ФСНВ в м. Запоріжжі від 05.12.2016 про припинення вказаних виплат відсутня така підстава припинення виплат як заява внутрішньо переміщеної особи (а.с. 122). Ця постанова містить єдину причину припинення виплати у зв`язку з вибуттям до іншого відділення, яка чинним законодавством не передбачена. Тому, у даному випадку наявність заяви ОСОБА_3 про припинення виплат не свідчить про правомірність припинення виплат останньому вищезазначеною постановою.

До того ж, позивачка у відповіді на відзив заперечувала, що дана заява взагалі складалась ОСОБА_3 . Водночас, сторонами не заявлялось під час підготовчого провадження клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо цієї заяви.

Таким чином, суд доходить висновку, що наявність заяви ОСОБА_3 від 01.12.2016 про припинення виплати не впливає на результат вирішення даної справи.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 за життя мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих органів Фонду на підконтрольній Україні території щодо поновлення виплат, а тому і його спадкоємець ОСОБА_2 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.

На частину недоотриманих щомісячних страхових виплат з 01.08.2017 по 30.08.2020 ГУ ПФУ в Запорізькій області відомості нотаріусу не надавались. Без зазначених відомостей нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерстваюстиції України від 22.02.2012№ 296/5(із змінами та доповненнями), при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Крім того, саме позивачці видане нотаріусом свідоцтво про право на спадщину на частину недоотриманої пенсії, а, отже, вона є такою, що прийняла спадщину в цілому (ч. 2ст. 1268 ЦК України).

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на суми страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити вказані суми страхових виплат.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки недоотриманої пенсії ОСОБА_3 за період з 17.10.2018 по 30.08.2020 в розмірі 241127,74 грн. в порядку спадкування за законом, визнання за позивачкою права власності на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 16.10.2018 в порядку спадкування за законом, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по 16.10.2018, визнання за позивачкою права власності на щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по день смерті 30.08.2020 в порядку спадкування за законом, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоотримані щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період з 01.08.2017 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період 31.08.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період 31.08.2020 слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 5364,57 грн. (а.с. 18, 53).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 17 жовтня 2018 року по 30 серпня 2020 року, в розмірі 241127 (двісті сорок одна тисяча сто двадцять сім) гривень 74 копійки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на недоотриману пенсію ОСОБА_3 за період з 01 серпня 2017 року по 16 жовтня 2018 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману пенсію ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 серпня 2017 року по 16 жовтня 2018 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2020 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримані щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 серпня 2017 року по 30 серпня 2020 року.

У задоволенні позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період 31 серпня 2020 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати ОСОБА_3 за період 31 серпня 2020 року відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору розміром 5364 (п`ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 57 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04 червня 2024 року.

Повний текст рішення виготовлений 14 червня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20490012, адреса: пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69005.

Суддя А.В. Шалагінова