ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3547/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Волинський науковий ліцей Волинської обласної ради (далі ліцей, позивач) звернувся з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні Луцького міськрайонного суду перебуває справа №161/3279/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 ) до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. З доданих позовної заяви копій документів вбачалося, що ОСОБА_1 зверталась до Волинської обласної ради і у відповідь на звернення отримала лист від 15.11.2023 №Б-59, з якого слідує, що обласна рада перенаправила звернення за належністю Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці для подальшого розгляду по суду у межах чинного законодавства та компетенції.

Представник позивача зазначає, що 14.03.2024 на адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці адвокатом Бурдою Д.П. був направлений запит про надання інформації про здійснення інспекційного відвідування Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради за зверненням ОСОБА_1 , яке було адресоване Волинській обласній раді, та направлене нею за належністю в інспекцію.

Після направлення адвокатського запиту, Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради складено акт №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2023 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради та складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023.

У відповідь на вказаний запит 22.03.2024 надійшла відповідь про здійснення Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці позапланової перевірки в період 20.03.2024 по 21.03.2024 у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради щодо можливих порушень законодавства про працю в частині додержання порядку припинення трудових відносин копії документів перевірки.

На повторний запит на адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.03.2024 №1 надійшла відповідь з копіями документів, з якої вбачається, що на адресу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшло звернення ОСОБА_1 від 01.03.2024 щодо можливих порушень законодавства про працю в частині припинення трудових відносин у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради.

На підставі звернення, посадовими особами Міжрегіонального управління проведено захід державного контролю у формі перевірки в період 20.03.2024 по 21.03.2024 у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради щодо можливих порушень законодавства про працю в частині додержання порядку припинення трудових відносин.

Перевірку проведено за погодженням Державної служби з питань праці на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) від 12.03.2024 №ЦА- 1302/1/2.4.1-24а та додатку, та на підставі наказу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 18.03.2024 №99/ЗХ-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради» в частині додержання порядку припинення трудових відносин.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2023, який позивач вважає протиправним з огляду на наступне.

Як зазначив представник позивача у позовній заяві в акті перевірки вказано про те, що позивачем порушені вимоги п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) від 10.12.1971 №322-VIII, щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або пере профілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а саме недотримано порядок припинення трудового договору у зв`язку із чисельністю штату працівників, а саме, недотримано порядок розірвання трудового договору з вихователем ОСОБА_1 . В спростування вказаної обставини позивач зазначає, що у відповідності до наказу директора Волинського наукового ліцею «Про зарахування по пансіону здобувачів освіти» №126 від 01.09.2023, було зараховано здобувачів освіти згідно додатку І.

У відповідності до наказу директора Волинського наукового ліцею «Про впорядкування штатного розпису ліцею» №106К від 01.09.2023, з 01.09.2023 року вихователями пансіону ліцею призначено на 1 ставку: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та затверджено графік роботи вихователів (додаток 1) та покладено відповідальність за безпечні умови перебування учнів у пансіоні, згідно сформованих груп, а також зобов`язано вихователям пансіону систематично проводити виховну роботу з учнями, згідно функціональних обов`язків.

Відповідно до графіку, ОСОБА_1 працювала з 8 до 14 год. з понеділка по п`ятницю. З вказаним наказом остання була ознайомлена.

Вказує, що відповідно до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 №1368, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.11.2020 за №1146/35429, було розраховано кількість ставок вихователів ліцею, зокрема: кількість учнів у пансіоні 83; кількість груп пансіону 4. Кількість ставок вихователів розраховуються за формулою: К=Т*Р/Н, де: К - кількість ставок вихователів; Т - тривалість роботи вихователя у групі (не може перевищувати 14 годин роботи на добу); Р - кількість днів роботи інтернату (пансіону) на тиждень (5,6,7 - денний режим роботи); Н - норма годин роботи вихователя, виходячи з навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 30 годин на тиждень.

Таким чином, згідно розрахунку, К=6*5/30=1 ставка на групу, тобто оскільки в закладі є 4 групи, кількість вихователів мас становити 4 одиниці.

В зв`язку з вказаними розрахунками, наказом директора Волинського наукового ліцею №198 від 30.10.2023 «Про скорочення штату працівників та зміни штатного розпису Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради», передбачено, що відповідно до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 №1368 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19,11.2020 за №1146/3 5429, згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України відбудеться скорочення штатної одиниці за посадою вихователя з 01.01.2024, що передбачає зменшення чисельності працівників за розрахунковим нормативом, вирішено підготувати до 31.12.2023 проект наказу про звільнення ОСОБА_1 у випадку незгоди продовжувати роботу на запропонованих умовах.

Наказом директора Волинського наукового ліцею «Про звільнення з роботи ОСОБА_7 » №1-к від 01.01.2024, ОСОБА_1 з 01.01.2024 звільнено з посади вихователя згідно з пунктом 1 частини першої статті 40, пунктом 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. У відповідності до наказу директора Волинського наукового ліцею від 01.01.2024 №2-к «Про виплату середнього заробітку ОСОБА_8 », вирішено виплачувати ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у зв`язку з відсутністю затвердженого кошторису на 2024 рік.

Згідно з затвердженим 01.01.2024 штатним розписом Волинського наукового ліцею на 2024 рік, який погоджений з начальником Управління освіти Волинської облдержадміністрації у ліцеї штатна чисельність посад вихователів з 01.01.2024 становить 4 одиниці. Таким чином, вказує про те, що скорочення чисельності працівників було об`єктивно обумовлено розрахунковим нормативом, однак вказані обставини не були враховані відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті оспорюваного рішення.

Щодо твердження відповідача, викладеного в акті про те, що в порушення вимог ч. 1 ст.49-2 КЗпП України яка передбачає, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за 2 місяці, в Ліцеї про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельністю працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , хоча відповідно до штатних розписів Ліцею на 2023 та 2024 роки, затвердженого директором ОСОБА_9 , станом на 01.12.2023 загальна чисельність вихователів по штатному розпису становила 5 (п`ять) штатних одиниць, а після проведення процедури скорочення, станом на 01.04.2024 в штатному розписі залишилося 4 штатних одиниці посади вихователя та того, що порушені вимоги ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України, які передбачають, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Оскільки про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельністю працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , то фактично працівника було позбавлено права вибору переваги в залишенні на роботі серед інших працівників Ліцею, представник позивача зазначає наступне. Вказує, що відповідач в конкретному випадку не взяв до уваги наступні норми КЗпІІ України щодо переважного права на залишення на посаді при скорчені штату, а також не врахував при прийняття оспорюваного рішення наступні обставини. Зазначає, що усі вихователі мали однакову кваліфікацією і продуктивністю праці, всі проходили чергову атестацію на відповідність займаній посаді, тому при вирішенні питання про залишення на посаді було взято до уваги, що відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи у закладі.

Так ОСОБА_1 - прийнята на посаду культорганізатора у Волинський ліцей-інтернат (наказ від 07.02.2007 №9е) - звільнена з посади вихователя (наказ від 01.01.2024 №1-к). Безперервний стаж роботи у закладі 16 років. Її колеги: ОСОБА_3 - прийнята на посаду вихователя (наказ від 12.10.1994 № 63о.с.) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 29 років; ОСОБА_5 - прийнята на посаду вихователя (наказ від 27.08.1993 № 163 о.с.) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 30 років; ОСОБА_4 - прийнята на посаду педагога-організатора (наказ від 15.01.2007 №6) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 17 років; ОСОБА_6 - прийнята на посаду лаборанта (наказ від 01.09.2008 № 54) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 15 років. З 27.11.2023 по 14.04.2024 - тимчасова непрацездатність у зв`язку з вагітністю та пологами.

За таких обставин, лише ОСОБА_1 могла бути звільнена, адже ОСОБА_6 , хоча і мала менший стаж роботи, проте з 27.11.2023 перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, а отже згідно з ч. 3 ст.184 КЗпП України, не допускається її звільнення, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Разом з тим, в акті перевірки, крім того зазначено, що в порушення вимог ч.3 cт. 49-2 КЗпП України, якою визначено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний запропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з`являються протягом двох місяців, і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Вихователю ОСОБА_1 була запропонована посада вихователя на час декретної відпустки основного працівника, яка буде можлива після видачі відповідного наказу директором закладу про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто працівнику була запропонована лише одна посада, якої фактично не було на день вручення повідомлення про запровадження зміни істотних умов праці. Інші рівнозначні нинішній посаді або посади нижчої кваліфікації вихователю ОСОБА_1 запропоновані не були. Порушені вимоги ч.2 п.3.5 колективного договору укладеного між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Волинського наукового ліцею-інтернату Волинської обласної ради на 2019-2023 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу (протокол від 23.10.2019 №3), та зареєстрованого управлінням з питань праці Луцької міської ради 18.11.2019 за реєстраційним номером 121, який передбачає що вивільнення працівників потрібно здійснювати лише після використання усіх можливостей забезпечити їх роботою на іншому робочому місці. Для спростування вказаних обставин у позивній заяві позивач зазначив, що ОСОБА_1 згідно письмового повідомлення від 01.11.23 була повідомлена, що при приведенні штатного розпису Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради у відповідність до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.1 1.2020 № 1368, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.11.2020 за № 1146/35429, згідно з пунктом І частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України відбудеться скорочення штатної одиниці за посадою вихователя, то передбачає зменшення чисельності працівників. За розрахунковим нормативом з 01.01.2024 її, ОСОБА_1 , буде звільнено. ОСОБА_10 було запропоновано визначитися щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу па запропонованих умовах і подати відповідну заяву на ім`я директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради до 15.12.2023.

ОСОБА_1 з вказаним повідомленням відмовилася ознайомлюватися, про що складено акт про відмову від підписання повідомлення про зміну істотних умові праці від 01.11.23, який був підписаний директором ОСОБА_11 , заступником ОСОБА_12 , методистом ОСОБА_13 , секретарем ОСОБА_14 . Оскільки у ліцею відсутні інші вакантні посади, крім декретної, які можна було б запропонувати ОСОБА_1 , то її звільнення с абсолютно законним, оскільки їй запропоновано замість звільнення, посада згідно строкового трудового договору, від якої остання відмовилася.

Водночас, зазначає, що згідно з наказом «Про внесення змін у графік роботи вихователів» №224 від 27.11.2023, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_6 , вихователь ОСОБА_1 виконувала обов`язки вихователя 8-А, 8-Б класів на період відсутності вихователя ОСОБА_6 , тобто вже і так вказані обов`язки виконувала.

Крім того, в акті перевірки вказано, що наказом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024 року №1-к ОСОБА_1 було звільнено з 01.01.2024 з посади вихователя згідно з п. 1 ч. I cm. 40, п. б ч.1 ст. 36 КЗпП України, чим порушені вимоги cт. 36 КЗпП України, а саме, з працівником може бути розірваний трудовий договір лише за однією із зазначених підстав, а не за двома одночасно, так як це суперечить чинному законодавству України. Однак, представник відповідача вказує, що оскільки відбулося скорочення штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України), а вихователь ОСОБА_1 відмовилася перевестись на декретну посаду на умовах строкового трудового договору, тобто продовжувати роботу у зв`язку із зміною істотних умов праці, було зазначено саме 2 підстави звільнення (згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України,). Крім того, вказав, що чинний КЗпП України не містить заборони вказувати 2 підстави звільнення згідно ст.36 КЗпП України.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами відповідачем було видано припис №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2024 про усунення виявлених порушень законодавства про працю, яким зобов`язано директора ОСОБА_9 усунути зазначені порушення, шляхом забезпечення додержання норм законодавства про працю.

З метою виконання припису у визначені в ньому строки зобов`язано надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до відділу з питань праці управління інспекційної діяльності Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Позивач вважає припис незаконним з огляду на те, що виявлені у ньому порушення с спірними, та є предметом дослідження в межах справи Луцького міськрайонного суду перебуває справа № 161/3279/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Представник позивача зауважує, що при проведені перевірки Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державною колегіального органу на проведення такої перевірки, не було надано.

Водночас, згідно звернення ОСОБА_1 від 01.03.2024, вона просила провести перевірку щодо правомірності її звільнення відповідно до статті 40 п.1 ч. 1, ст. 36 п.6 ч.1 КЗпП враховуючи переважне право на залишення її на роботі, передбачене статтею 42 КЗпП.

Таким чином, оскільки порядок припинення трудових відносин з ОСОБА_1 врегульовано ст.36 та 40 КЗпП України, а не положенням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який є спеціальним, позивач вважає, що у відповідача не було жодних правових підстав щодо проведення перевірки за звернення ОСОБА_1 від 01.03.2024, яку було звільнено саме з вказаних підстав.

Про вказане обмеження щодо предмету проведення перевірки окремо зазначено в погодженні Державної служби з питань праці на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) від 12.03.2024 №ЦА-1302/1/2.4.1-24а, в якому прямо зазначено, що «Звертаємо увагу, що під час проведення заходів розглядаються питання, викладені у зверненнях та з урахуванням обмежень, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умова воєнного стану».

Окрім того, на момент звернення ОСОБА_1 від 01.03.2024, вона достовірно знала про наявність відкритого судового провадження в Луцькому міськрайонному суді Волинської області по справі №161/3279/24 за її позовною заявою до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В цьому аспекті позивач зауважує, що звернення ОСОБА_1 до Волинської обласної ради було перенаправлено за належністю відповідачу листом від 15.11.2023 р. №К- 59. На вказане звернення ОСОБА_1 отримала відповідь від 11.01.2024 за підписом заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій повідомлено, що будь-яких порушень не зафіксовано, водночас роз`яснено порядок судового захисту порушених трудових прав.

Водночас в ході проведення позапланової перевірки, проводилась в період 20.03.2024 по 21.03.2024, згідно тих же документів, які існували та були відомі Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці ще 4 місяці до того, були виявлені порушення, які зафіксовані в оскаржуваному акті.

За таких обставин позивач вважає, дії Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо проведення позапланової перевірки в період 20.03.2024 по 21.03.2024 у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради та складання акту №ЗХ/ВЛ/79І0/272 від 21.03.2023 протиправними, а виданий відповідачем припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.160).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вказав, що позов Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради не визнає в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав (а.с.165-200).

Зазначає, що на адресу Міжрегіонального управління надійшло звернення ОСОБА_1 від 01.03.2024 щодо правомірності звільнення заявниці роботодавцем відповідно до п. 1 ч. 1 ст.40, п.6 ч.1 ст.36 КЗпП враховуючи переважне право на залишення на роботі передбачене статтею 42 КЗпП.

На виконання вимог Закону №877 Міжрегіональним управлінням одержано лист-погодження Державної служби України з питань праці від 12.03.2024 №ЦА-1302/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), після чого видано наказ від 18.03.2024 №99/ЗХ-ЗК «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради» та направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 18.03.2024 №ЗХ/1/4512-24.

Предметом перевірки визначено наведені у зверненні ОСОБА_1 факти порушення її прав як найманого працівника, зокрема додержання законодавства про працю в частині додержання порядку припинення трудових відносин у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради.

Головними державними інспекторами відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Волинській області Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Циплінською С.Л. та ОСОБА_15 в період з 20.03.2024 по 21.03.2024 на підставі наказу №99/ЗХ-ЗК від 18.03.2024 та направлення на перевірку №ЗХ/1/4512-24 від 18.03.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки за додержанням законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради, юридична адреса: 43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Селищна, буд. 2В з питань визначених вищевказаними наказом та направленням.

В ході перевірки були відібрані документи, зокрема службові записки, заяви (про прийняття на роботу; звільнення; надання відпустки та інші), розпорядження установи, накази з кадрових питань та основної діяльності, табелі обліку робочого часу, графік щорічних відпусток працівників, штатний розклад та письмові пояснення працівників та керівництва Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради, які були досліджені в повній мірі.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V за результатами проведеної перевірки уповноваженими посадовими особами складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2024.

Отже, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства про працю, 21.03.2024 складено припис №ЗХ/ВЛ/7910/272/П, яким зобов`язано директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради ОСОБА_9 усунути виявлені порушення законодавства про працю, а саме:

1. Порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в частині недотримання порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, з вихователем ОСОБА_1 .

2. Порушені вимоги ч. 1 ст. 49 КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , водночас, відповідно до штатних розписів Ліцею на 2023 та 2024 роки, затвердженого директором ОСОБА_9 , станом на 01.12.2023 року загальна чисельність вихователів по штатному розпису становила 5 (п`ять) штатних одиниць, а станом на 01.04.2024 року 4 штатних одиниці.

3. Порушені вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. Вихователю ОСОБА_1 була запропонована посада вихователя на час декретної відпустки основного працівника, яка буде можлива після видачі відповідного наказу директором закладу про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто працівнику була запропонована лише одна посада, якої фактично не було на день вручення попередження про звільнення. Інші рівнозначні нинішній посаді або посади нижчої кваліфікації вихователю ОСОБА_1 запропоновані не були.

4. Порушені вимоги ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , тому фактично працівника було позбавлено права вибору переваги в залишенні на роботі серед інших працівників Ліцею.

5. Порушені вимоги ст. 36 КЗпП України. Наказом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено з 01.01.2024 з посади вихователя згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Зі змісту ст. 36 КЗпП є зрозумілим, що з працівником може бути розірваний трудовий договір за однією із підстав припинення трудового договору зазначених у ст. 36 КЗпП, водночас, у наказі від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено за двома одночасно підставами. Зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших (частина третя статті 32 КЗпП України). Пунктом 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП Українпланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради від 21 березня 2024 року №ЗХ/ВЛ/7910/272. Складений акт свідчить про наявність порушень вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради.

Представник відповідача вказує, що в даному випадку зважаючи на те, що позивач не запропонував інших вакантних посад (іншої роботи) ОСОБА_1 та те, що під час заходу контролю не надано доказів того, що суб`єктом господарювання вжито усі можливих варіантів для повідомлення про зміни в організації виробництва та повідомлення про можливість переведення ОСОБА_1 а також те, що вона своєї згоди на жодне із них не мала можливості надати, вважає, що позивач не виконав свій обов`язок та відповідно не дотримав вимог статті 49-2 КЗпП України.

Окрім цього, звертає увагу суду на те, щоб не брати до уваги твердження позивача про те, що ОСОБА_1 було запропоновано посаду вихователя, оскільки вказана посада, яку запропонував суб`єкт господарювання не була вакантною (за вказаною посадою виконував роботу інший працівник).

Зазначає, що згідно норм чинного законодавства визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Вказує, що позивачем не проведено належним чином порівняльний аналіз з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного працівника перед іншим на залишення на роботі, не складено жодних документів, які містили б будь-які дані, які характеризують працівників з боку їх кваліфікації, продуктивності праці, сімейного стану та інших даних, що містяться в статті 42 КЗпП України. Оскільки, про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , то фактично працівника було позбавлено права вибору переваги в залишенні на роботі серед інших працівників Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради.

Крім того, зазначає, що наказом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено з 01.01.2024 з посади вихователя згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Зі змісту ст. 36 КЗпП є зрозумілим, що з працівником може бути розірваний трудовий договір за однією із підстав припинення трудового договору зазначених у ст. 36 КЗпП, водночас, у наказі від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено за двома одночасно підставами. Зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших (частина третя статті 32 КЗпП України). Пунктом 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставою для звільнення є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи із зміною істотних умов праці, водночас, п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено звільнення з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Вважає посилання позивача в позовній заяві на норму підпункту 4 пункту 12 Порядку №823 згідно якої інспекторам праці забороняється розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду, є помилковим. Разом з тим, Міжрегіональне управління зауважує, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.03.2024 у справі №161/3279/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишено без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Щодо твердження позивача про ненадання уповноваженими посадовими особами копії погодження центрального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) Міжрегіональне управління зазначає наступне.

Перед початком проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) головними державними інспекторами Міжрегіонального управління було пред`явлено суб`єкту господарювання направлення на перевірку №ЗХ/1/4512-24 від 18.03.2024 та лист-погодження Державної служби України з питань праці від 12.03.2024 №ЦА-1302/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). На копії направлення позивачем була зроблена відмітка про одержання зазначеного документа, що не заперечується позивачем. Відтак, позивач був ознайомлений з підставою проведення позапланової перевірки та погодженням Державної служби України з питань праці від 12.03.2024 №ЦА-1302/1/2.4.1-24а.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивачем допущено посадових осіб відповідача до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради на предмет додержання законодавства про працю в частину вимог законодавства про працю в частині додержання порядку припинення трудових відносин, а також позивачем не ставилось вказане питання під час проведення перевірки, а також могло бути викладене в зауваженнях до акта.

Також, як вбачається з додатків до позовної заяви, у відповідь на адвокатський запит №1 від 22.03.2024 Міжрегіональним управлінням надано всі матеріали, на підставі яких, було проведено перевірку, зокрема, копію листа-погодження від 12.03.2024 №ЦА-1302/1/2.4.1-24а.

Наголошує, що позивач не долучив до позовної заяви належних, достовірних та допустимих доказів щодо не надання відповідачем копії погодження центрального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Відтак, твердження позивача, про не пред`явлення погодження центрального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо відповідності предмета перевірки нормам Закону №2136, Міжрегіональне управління зазначає наступне. Наказом Міністерства економіки України від 09.03.2023 №1243 «Про внесення змін до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 № 2161» форму акта доповнено Переліком питань для проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів, визначений згідно з додатком 7 до цього Акта.

Так, у направленні від 18.03.2024 №ЗХ/1/4512-24 зазначений предмет здійснення заходу державного нагляду (контролю): додержання законодавства про працю в частині додержання порядку припинення трудових відносин, визначених розділом 3 Додатку №7 Акту. Таким чином, під час проведення позапланового заходу (контролю) у формі перевірки, відповідно до змісту звернення ОСОБА_1 були перевірені питання щодо порушення трудового законодавства згідно переліку питань, визначених п.п.3.6; 3.12.1; 3.17; 3.20 Додатку №7 Акту.

Щодо тверджень позивача з приводу зміни позиції Міжрегіонального управління в розгляді звернень ОСОБА_1 , повідомляємо наступне.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 , яке було скеровано за вих.№П-59 від 15.11.2023 Волинською обласною радою за належністю до Міжрегіонального управління та зареєстроване за Вх.№ П-1362/ЗХ-23 від 14.12.2023, вбачається, що заявниця скаржилась на мобінг та порушення професійної честі та гідності директором Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради ОСОБА_9 . Як вже зазначалось Міжрегіональним управлінням, Наказом Міністерства економіки України від 09.03.2023 №1243 «Про внесення змін до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 № 2161» форму акта доповнено Переліком питань для проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів, визначений згідно з додатком 7 до цього Акта.

Питання мобінгу, зазначене у зверненні ОСОБА_1 , відсутнє у вищевказаному переліку питань для проведення заходу державного нагляду (контролю). З огляду на вищевикладене, в Міжрегіонального управління були відсутні підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради в частині додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Разом з тим, що з метою запобігання порушенням законодавства, посадовими особами Міжрегіонального управління було проведено превентивний захід щодо найбільш ефективних способів додержання норм законодавства про працю у Волинському науковому ліцеї Волинської обласної ради, про що було повідомлено заявницю листом від 11.01.2024 №ЗХ/3.2/40-ЗВ-24. Таким чином, Міжрегіональне управління, як орган державного контролю за додержанням законодавства про працю, може приходити до висновків про наявність/ відсутність ознак порушень законодавства про працю лише за результатами відповідних контрольно-наглядових заходів, проведених у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведені обставини, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що у Волинському науковому ліцей Волинської обласної ради у період з 07.02.2007 по 01.01.2024 на посаді вихователя працювала ОСОБА_1 .

Наказом директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради №1-к від 01.01.2024 «Про звільнення з роботи ОСОБА_7 » ОСОБА_1 з 01.01.2024 звільнено з посади вихователя згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40, пункту 6 частини1 статті 36 КЗпП (а.с.90).

01.03.2024 Луцьким міськрайонним судом Волинської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі №161/3279/24 за позовом ОСОБА_1 до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди (а.с.50-51).

12.03.2024 Державною службою України з питань праці до відповідача надіслано лист «Про погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» відповідно до якого погоджено проведення позапланової перевірки, зокрема Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради (а.с.141-142).

20.03.2024-21.03.2024 посадовими особами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_16 та ОСОБА_15 проведено позапланову перевірку Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради на підставі наказу від 18.03.2024 «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради та направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 18.03.2024 (а.с.149-152).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2024, яким встановлено наступні порушення:

1. Порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в частині недотримання порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, з вихователем ОСОБА_1 .

2. Порушені вимоги ч. 1 ст. 49? КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , водночас, відповідно до штатних розписів Ліцею на 2023 та 2024 роки, затвердженого директором ОСОБА_9 , станом на 01.12.2023 року загальна чисельність вихователів по штатному розпису становила 5 (п`ять) штатних одиниць, а станом на 01.04.2024 року 4 штатних одиниці.

3. Порушені вимоги ч. 3 ст. 49? КЗпП України. Вихователю ОСОБА_1 була запропонована посада вихователя на час декретної відпустки основного працівника, яка буде можлива після видачі відповідного наказу директором закладу про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто працівнику була запропонована лише одна посада, якої фактично не було на день вручення попередження про звільнення. Інші рівнозначні нинішній посаді або посади нижчої кваліфікації вихователю ОСОБА_1 запропоновані не були.

4. Порушені вимоги ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , тому фактично працівника було позбавлено права вибору переваги в залишенні на роботі серед інших працівників Ліцею.

5. Порушені вимоги ст. 36 КЗпП України. Наказом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено з 01.01.2024 з посади вихователя згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Зі змісту ст. 36 КЗпП є зрозумілим, що з працівником може бути розірваний трудовий договір за однією із підстав припинення трудового договору зазначених у ст. 36 КЗпП, водночас, у наказі від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено за двома одночасно підставами. Зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших (частина третя статті 32 КЗпП України). Пунктом 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради від 21 березня 2024 року №ЗХ/ВЛ/7910/272. Складений акт свідчить про наявність порушень вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради (а.с.23-44).

На підставі акту інспекційного відвідування21.03.2024 посадовими особами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П (а.с.45-48).

Позивач вважає складені за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2024 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V(далі - Закон №877-V).

Згідно зст.1 Закону №877-Vдержавний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 5ст.2 Закону №877-Vвизначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цимЗакономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч.1ст.259 КЗпП Українидержавний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, спеціальною нормоюКЗпП Українипередбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96(далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пп.5 п.6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимогзаконубез попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п.7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема,Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно п.14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбаченихпунктом 10цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначенихпунктом 9цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленоїзакономвідповідальності.

У даній справі спірним питанням є правомірність припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023.

Так у період з 20.03.2024 по 21.03.2024 на підставі наказу №99/ЗХ-ЗК від 18.03.2024 та направлення на перевірку №ЗХ/1/4512-24 від 18.03.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки за додержанням законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради, юридична адреса: 43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Селищна, буд. 2В з питань визначених вищевказаними наказом та направленням.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2024, на підставі якого видано припис №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023 про усунення виявлених порушень законодавства про працю, яким встановлено наступні порушення:

1. Порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в частині недотримання порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, з вихователем ОСОБА_1 .

2. Порушені вимоги ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , водночас, відповідно до штатних розписів Ліцею на 2023 та 2024 роки, затвердженого директором ОСОБА_9 , станом на 01.12.2023 року загальна чисельність вихователів по штатному розпису становила 5 (п`ять) штатних одиниць, а станом на 01.04.2024 року 4 штатних одиниці.

3. Порушені вимоги ч. 3 ст. 49? КЗпП України. Вихователю ОСОБА_1 була запропонована посада вихователя на час декретної відпустки основного працівника, яка буде можлива після видачі відповідного наказу директором закладу про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто працівнику була запропонована лише одна посада, якої фактично не було на день вручення попередження про звільнення. Інші рівнозначні нинішній посаді або посади нижчої кваліфікації вихователю ОСОБА_1 запропоновані не були.

4. Порушені вимоги ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України. Про скорочення штату працівників та про зміни до штатного розпису, що передбачало зменшення чисельності працівників, було персонально попереджено лише одного працівника, вихователя ОСОБА_1 , тому фактично працівника було позбавлено права вибору переваги в залишенні на роботі серед інших працівників Ліцею.

5. Порушені вимоги ст. 36 КЗпП України. Наказом Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено з 01.01.2024 з посади вихователя згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Зі змісту ст. 36 КЗпП є зрозумілим, що з працівником може бути розірваний трудовий договір за однією із підстав припинення трудового договору зазначених у ст. 36 КЗпП, водночас, у наказі від 01.01.2024 року № 1-к ОСОБА_1 було звільнено за двома одночасно підставами. Зміна істотних умов праці - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших (частина третя статті 32 КЗпП України). Пунктом 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради від 21 березня 2024 року №ЗХ/ВЛ/7910/272. Складений акт свідчить про наявність порушень вимог законодавства про працю Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради (а.с.23-44).

На підставі акту інспекційного відвідування21.03.2024 посадовими особами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П (а.с.45-48).

Позивач вважає складені за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства праці №ЗХ/ВЛ/7910/272 від 21.03.2024 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Щодо порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в частині недотримання порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця згідно із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, з вихователем ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2ст.2 КЗпП Українипрацівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За визначенням, наведеним у ч.1ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч.1ст.23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1ст.24 КЗпП Українивстановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 1 частини 1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 1 ст.42 КЗпП України зазначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України, При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначенучастиною другоюстатті 49-4цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

У відповідності до наказу директора Волинського наукового ліцею «Про зарахування по пансіону здобувачів освіти» №126 від 01.09.2023, було зараховано здобувачів освіти згідно додатку І (а.с.62-68).

У відповідності до наказу директора Волинського наукового ліцею «Про впорядкування штатного розпису ліцею» №106-к від 01.09.2023, з 01.09.2023 вихователями пансіону ліцею призначено на 1 ставку: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та затверджено графік роботи вихователів та покладено відповідальність за безпечні умови перебування учнів у пансіоні, згідно сформованих груп, а також зобов`язано вихователям пансіону систематично проводити виховну роботу з учнями, згідно функціональних обов`язків (а.с.69-70).

Відповідно до додатку №1 до зазначеного наказу, визначено граф роботи вихователів, зокрема ОСОБА_1 працювала з 8:00 год. до 14:00 год. з понеділка по п`ятницю. З вказаним наказом остання була ознайомлена (а.с.71).

Відповідно до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 №1368, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.11.2020 за №1146/35429, було розраховано кількість ставок вихователів ліцею, зокрема: кількість учнів у пансіоні 83; кількість груп пансіону 4.

Кількість ставок вихователів розраховуються за формулою: К=Т*Р/Н, де К - кількість ставок вихователів; Т - тривалість робо ги вихователя у групі ( пе може перевищувати 14 годин роботи на добу); Р - кількість днів роботи інтернату (пансіону) на тиждень (5,6,7 - денний режим роботи); Н - норма годин роботи вихователя, виходячи з навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 30 годин на тиждень.

Таким чином, згідно розрахунку, К=6*5/30=1 ставка на групу, тобто оскільки в закладі с 4 групи, кількість вихователів мас становити 4 одиниці (а.с.72).

Так, 30.10.2023 Волинським науковим ліцеєм видано наказ №198 «Про скорочення штату працівників та зміни штатного розпису Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради», яким відповідно до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1368 від 04.11.2020 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №1146/35429 від 19.11.2020 згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбудеться скорочення штатної одиниці за посадою вихователя з 01.01.2024, що передбачає зменшення чисельності працівників за розрахунковим нормативом. Наказано, зокрема, ознайомити під підпис ОСОБА_1 із повідомленням про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної одиниці за посадою вихователь з 01.01.2024; повідомити ОСОБА_1 щодо пропозиції директора продовжувати роботу на посаді вихователя на час тимчасової відпустки основного працівника ОСОБА_17 (а.с.73).

01.11.2023 Волинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради повідомленням про запровадження зміни істотних умов праці №430/1-15 було повідомлено ОСОБА_1 про те, що з 01.01.2024 за розрахунковим нормативом її буде звільнено; запропоновано посаду вихователя на час декретної відпустки ОСОБА_17 ; зазначено прохання визначитися щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу на запропонованих умовах і подати відповідну заяву на ім`я директора до 15.12.2023; зазначено, що у разі якщо до 15.12.2023 від ОСОБА_1 не надійде заява про згоду на продовження трудових відносин на запропонованих умовах, вона буде звільнена відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40, частини першої статті 36 КЗпП України (а.с.74).

01.11.2023 складно акт, підписаний уповноваженими особами позивача, про відмову від підписання повідомлення про зміну істотних умов праці, з якого слідує, що ОСОБА_1 була ознайомлена з повідомленням про зміну істотних умов праці №430/1-15 від 01.11.2023, але відмовилася його підписувати (а.с.75).

01.01.2024 наказом директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради «Про звільнення з роботи ОСОБА_7 » №1-к ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя згідно п.1 ч.1 ст.40, п.6, ч.1 ст.36 КЗпП України (а.с.90).

Крім того, згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Як вбачається з пояснювальної записки головного бухгалтера Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради від 01.01.2024, не можуть бути здійснені усі виплати згідно чинного законодавтсва при звільнені ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю затвердженого кошторису на 2024 рік (а.с.92).

Так, наказом директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради №2-к від 01.01.2024 «Про виплату середнього заробітку ОСОБА_8 » наказано головному бухгалтеру виплачувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку (а.с.91).

Таким чином, оскільки скорочення чисельності працівників було об`єктивно обумовлено розрахунковим нормативом, позивачем правомірно та з дотриманням норм КЗпП України звільнено ОСОБА_1 із займаної посади, тому вказана обставина у приписі №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2024 є безпідставною.

Щодо порушення вимоги ч.1,2 ст.42 та ч.1 ст.49-2 КЗпП України суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України,а також особам, реабілітованим відповідно доЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. І лише, якщо кваліфікації та продуктивність праці працівників є рівноцінними, то перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.

Для такої перевірки повинні досліджуватися документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 (провадження № 61-4375св20), від 12 травня 2021 року в справі № 561/1030/19 (провадження № 61-8403св20), від 26 січня 2022 року в справі № 671/875/20 (провадження № 61-2163св21).

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 333/4222/19 (провадження № 61-2971св21) зазначено, що «за змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки. Для висновку про наявність переваги при залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з`ясовано, чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким роботодавцем визнане переважне право. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. У випадку, коли роботодавцем при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці звільнено працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, суд може констатувати порушення положень статті 42 КЗпП України і, як наслідок, незаконність звільнення дій роботодавця».

При цьому, суд зазначає, що лише роботодавець оперує достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Отже, визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/1607/17-ц (провадження № 61-25068св18).

Як слідує з матеріалів справи наказом №106-к від 01.09.2023 «Про впорядкування штатного розпису ліцею» вихователями пансіону призначено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 (а.с.69-70).

Позивач у позовній заяві зазначив, що з врахуванням, що усі вихователі мали однакову кваліфікацією і продуктивністю

праці, всі проходили чергову атестацію на відповідність займаній посаді, тому при вирішенні питання про залишення на посаді було взято до уваги, що відповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи у закладі: ОСОБА_1 - прийнята на посаду культорганізатора у Волинський ліцей-інтернат (наказ від 07.02.2007 № 9е) - звільнена з посади вихователя (наказ від 01.01.2024 № 1-к). Безперервний стаж роботи у закладі 16 років; ОСОБА_3 - прийнята на посаду вихователя (наказ від 12.10.1994 № 63 о.с.) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 29 років; ОСОБА_5 - прийнята на посаду вихователя (наказ від 27.08.1993 № 163 о.с.) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 30 років; ОСОБА_4 - прийнята на посаду педагога-організатора (наказ від 15.01.2007 № 6) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 17 років.; ОСОБА_6 - прийнята на посаду лаборанта (наказ від 01.09.2008 № 54) - працює по теперішній час. Безперервний стаж роботи у закладі 15 років. З 27.11.2023 по 14,04.2024 - тимчасова непрацездатність у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ч.3 ст.184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років -частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»№ 2136-IX, від 15.03.2022, у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону №2136-ІХ).

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену вище та положення чинного законодавства, наведені позивачем обставини мають визначальне значення, у разі якщо вирішується питання щодо вибору між працівниками, які мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці, отже посилання відповідача щодо порушення переважного права в залишенні на роботі ОСОБА_1 є протиправними.

Посилання відповідача у спірному приписі на порушення позивачем вимог ч.1 ст.49-2 КЗпП України суд до уваги не бере, оскільки згідно доданих до матеріалів справи документів ОСОБА_1 01.11.2023 була повідомлена про запровадження зміни істотних умов праці про що складено повідомлення №430/1-15 та акт про відмову від підписання повідомлення про зміну істотних умов праці від 01.11.2023 (а.с.74-75), а звільнена з роботи була лише 01.01.2024 наказом директора ОСОБА_9 №1-к (а.с.90).

Щодо порушення вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося судом раніше, у відповідності до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно частин першої третьої статті 49-2 КЗпП України, -про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до п. 19 роз`яснень наданих в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Однак, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (частина друга статті 49-2 КЗпП України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно письмового повідомлення №430/1-15 від 01.11.2023 була повідомлена, що при приведенні штатного розпису Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради у відповідність до Типових штатних нормативів наукових ліцеїв, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2020 №1368, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.11.2020 за №1146/35429, згідно з пунктом І частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України відбудеться скорочення штатної одиниці за посадою вихователя, то передбачає зменшення чисельності працівників (а.с.74).

Відповідно до частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, позивачем запропоновано їй посаду вихователя на час декретної відпустки основного працівника ОСОБА_17 , яка буде можлива після видачі відповідного наказу директором закладу освіти про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того запропоновано визначитися щодо згоди чи незгоди продовжувати роботу па запропонованих умовах і подати відповідну заяву на ім`я директора Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради до 15.12.2023.

Однак, як слідує з акту про відмову від підписання повідомлення про зміну істотних умов праці від 01.11.2023, ОСОБА_1 з вказаним повідомленням відмовилася ознайомлюватися. Акт був підписаний директором 1. Лозовською, заступником ОСОБА_12 , методистом І.Булюк, секретарем ОСОБА_14 (а.с.75).

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що встановлена законодавством можливість реорганізації або ліквідації державної установи (організації) не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) щодо працевлаштування працівників, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють можливе вивільнення працівників, тобто роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві (державній установі), незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 821/595/16, від 31.03.2020 у справі № 826/6148/16, від 11.06.2020 у справі № 826/19187/16, від 26.05.2021 у справі № 140/90/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 800/538/17.

Оскільки у ліцею відсутні інші вакантні посади, крім декретної, які можна було б запропонувати ОСОБА_1 , то посилання відповідача на порушення норм законодавства про працю в цій частині є необґрунтованими.

Крім того в спірному приписі зазначено про порушення вимог ст. 36 КЗпП України, оскільки з працівником може бути розірваний трудовий договір за однією із підстав припинення трудового договору зазначених у ст. 36 КЗпП, водночас, у наказі від 01.01.2024 року №1-к ОСОБА_1 було звільнено за двома одночасно підставами.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи роботодавця (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Оскільки відбулося скорочення штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України) та вихователь ОСОБА_1 відмовилася від переводу на наявну посаду на умовах строкового трудового договору, тобто продовжувати роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, було зазначено саме дві підстави звільнення (згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40, п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України,).Крім того, суд підтримує позицію позивача та зазначає, що чинний КЗпП України не містить заборони вказувати дві підстави звільнення, тому аргументи відповідача є необґрунтованими.

Щодо твердження позивача про незаконність припису, з огляду на те, що виявлені у ньому порушення є спірними, та є предметом дослідження в межах справи Луцького міськрайонного суду №161/3279/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 визначено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно з підпунктом 1, 3, 6 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Відповідно до пункту 16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Пунктами 17, 18 Порядку №823 визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно пунктів 20 - 23 Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

У разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Під час проведення інспекційного відвідування позивача вказаний факт був відомий інспекторам, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень станом на 17.06.2024, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.03.2024 у справі №161/3279/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкодизалишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили 16.04.2024.

Так, відповідно до положень пп.4 п.12 постанови Кабінету Міністрів України №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» інспекторам праці забороняється, зокрема, розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду.

З урахуванням викладеного суд вважає, що під час проведення інспекційного відвідування Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради інспекторами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці безпідставно, в порушення пп.4 п.12 Порядку №823, збуло проведено з`ясування питань щодо правомірності звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя, оскільки таке було предметом розгляду Луцького міськрайонного суду Волинської області в межах цивільної справи №161/3279/24.

Таким чином, припис №ЗХ/ВЛ/7910/272/П є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність припису Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2024, який підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3028,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 01.04.2024.

Керуючись ст.ст.72-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/7910/272/П від 21.03.2023.

Стягнути на користь Волинського наукового ліцею Волинської обласної ради за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Волинський науковий ліцей Волинської обласної ради (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Селищна, 2, код ЄДРПОУ 21733043).

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (79005, місто Львів, вулиця Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 44778105).

Суддя А.Я. Ксензюк