"17" червня 2024 р. Справа № 363/2345/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородськогорайонного судуКиївської областіРукас О.В.,розглянувши матеріалисправи проадміністративне правопорушенняпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,військовослужбовця військовоїчастини НОМЕР_1 НГ України, займаєпосаду офіцераслужби кадровоїроботи,яка фактичнопроживає заадресою: АДРЕСА_1 ,за ч.4ст.212-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю ОСОБА_2 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 17/3/2-1446 нт від 14.05.2024 року вбачається, що 06.05.2024 року у приміщенні № 20 штабу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 , обіймаючи посаду офіцера служби кадрової роботи, під час виконання функціональних обов`язків за допомогою некатегорованого пристрою, який не призначений для обробки та копіювання інформації з обмеженим доступом, здійснила незаконне копіювання інформації службового характеру з грифом обмеження доступу «Для службового користування» та поміткою «Копіюванню не підлягає», а саме вхідного документа № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, що надійшов зі Служби безпеки України «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, а саме - незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій формі.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явилася, висловила заперечення проти складеного протоколу та проти притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях наданих в судовому засіданні та у клопотанні про закриття провадження по справі, зазначила, що дійсно здійснила копіювання вхідного документа № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, що надійшов зі Служби безпеки України «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці». Разом з тим, копія документа була зроблена з паперового носія, а не інформації, яка зберігається в інформаційних системах, що, в свою чергу, виключає наявність в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Вказаний документ СБУ містив інформацію про прізвище, власне ім`я, по батькові ОСОБА_4 , її посада та дата і номер розпорядчого документа, яким їй скасовано допуск до державної таємниці та форма допуску. Таким чином, як зазначила ОСОБА_1 , копія вказаного документа була зроблена у зв`язку з тим, що інформація, яка містилися у ньому, не містила відомостей, що визначені у підпункті 11 пункту 17 розділу ХХ та підпункті 9 пункту 1 розділу Х Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Міністерстві внутрішніх справ України, що затверджений наказом МВС України від 12.07.2023 року № 573, який також поширюється на Національну гвардію України.

Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці він призначається на посаду, що не передбачає такого допуску за рішенням відповідного командира (начальника). Оскільки функціональні обов`язки ОСОБА_1 пов`язані з підготовкою проекту наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по особовому складу), то копіювання вищезазначеного документа СБУ не могло призвести до розголошення інформації, яка може завдати шкоду обороноздатності держави.

У свою чергу, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано реєстраційного номеру вхідного документа і дати надходження до військової частини НОМЕР_1 НГ України, а також серійний номер, марка та модель копіювального пристрою, на кому було здійснено копію листа СБУ № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року.

На додаток до цього, ОСОБА_1 вказала на ті обставини, що протокол про адміністративне правопорушення складений з пропуском 24-годинного строку, який передбачений ст. 254 КУпАП. Акт огляду від 08.05.2024 року є недопустимим доказом, оскільки в ньому відсутні свідки, не описано жодним чином яка саме інформація за сукупністю показників утворює службову інформацію, а також всупереч положенням чинного законодавства факт проведення огляду речей не було зафіксовано шляхом складання окремого протоколу чи здійснення про це запису у протоколі про адміністративне правопорушення.

На кінець, ОСОБА_1 звернула увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять документів, що підтверджують факт проходження служби в СБУ посадовою особою, яка здійснила складання протоколу.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просила провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу цього правопорушення.

У судове засідання також з`явився консультант-експерт (з оперативних питань) 2 відділу 3 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України підполковник ОСОБА_5 , який здійснював складання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. На доповнення до складених матеріалів, ОСОБА_5 зазначив, що кожна установа, у тому числі і СБУ, самостійно складає перелік відомостей, що складають службову інформацію. В СБУ перелік відомостей, що становлять службову інформацію, визначається Наказом Центрального управління СБУ від 21.08.2012 року № 400.

У свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення був складений впродовж 24 годин з моменту отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 НГ України від 14.05.2024 року разом з відповідними додатками на запит 3 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України від 09.05.2024 року реєстр. № 17/3/2-1412 нт.

На кінець, ОСОБА_5 підтвердив, що інформація щодо скасування ОСОБА_6 допуску до державної таємниці, незаконне копіювання якої здійснила ОСОБА_1 , є частиною інформаційної бази СБУ, яка зберігається, обробляється, передається в інформаційних (автоматизованих) системах СБУ.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

У ч. 4 ст. 212-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Аналіз наведеного припису дає можливість зробити висновок, що притягнення особи до відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП має місце тоді, коли особа з порушенням встановленого порядку, тобто незаконно, здійснила за допомогою будь-яких засобів копіювання в електронній чи паперовій формі інформації, яка зберігається в інформаційній системі.

З Довідки військової частини НОМЕР_1 НГУ від 13.05.2024 року № 466 (а.с.12), Довідки НГУ про доходи № 40 від 13.05.2024 року (а.с.18), Посвідчення Серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (а.с.22), судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та займає посаду офіцера служби кадрової роботи відповідно до Наказу командувача Національної гвардії України від 14.01.2022 року № 7о/с.

Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ полковника ОСОБА_7 від 25.03.2024 року № 124 (а.с.13), посада офіцера служби кадрової роботи має доступ до роботи з мобілізаційними документами з грифом обмеження доступу «Для службового користування», а також доступ до роботи з секретними мобілізаційними документами, за умови наявного допуску та доступу до державної таємниці відповідної форми.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до своїх функціональних обов`язків має доступ до інформації з обмеженим доступом, а саме до службової інформації, зокрема, документів позначених «Для службового користування». Вказані обставини в судовому засіданні не заперечувалися ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення складений за фактом здійснення ОСОБА_1 незаконного копіювання інформації службового характеру з грифом обмеження доступу «Для службового користування» та поміткою «Копіюванню не підлягає», а саме вхідного документа № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, що надійшов зі Служби безпеки України «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці».

Факт надходження документа СБУ № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці» до військової частини НОМЕР_1 НГУ, факт здійснення його реєстрації як вхідної кореспонденції, факт наявності на ньому грифу «Для службового користування», помітки «Копіюванню не підлягає», а також сам факт здійснення копіювання вказаного документа ОСОБА_1 під час судового розгляду підтвердила особисто та не оспорювала. На додаток до цього, ОСОБА_1 зазначила, що здійснювала копіювання вказаного документа для створення зручних умов подальшої роботи з документами, у тому числі щодо складання проектів відповідних наказів, пов`язаних зі скасуванням допуску ОСОБА_6 до державної таємниці.

У той же час, ОСОБА_1 зазначила, що вона здійснювала копіювання саме паперового документа СБУ № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці», а також заперечила факт наявності у вказаному документі відомостей, що становлять службову інформацію в Національній гвардії України.

З пояснень представника органу влади, що здійснював складання протоколу про адміністративне правопорушення - підполковника ОСОБА_5 , під час судового розгляду встановлено, що інформація щодо скасування ОСОБА_6 допуску до державної таємниці внесена, зберігається, обробляється та передається в межах інформаційної (автоматизованої) системи СБУ, а також за допомогою цієї системи була оформлена у виді документа № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, копіювання якого і було здійснено ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 13, 14 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою КМУ від 19.10.2016 року № 736, яка поширюється на всі органи державної влади, у тому числі СБУ, встановлено, що створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів з грифом Для службового користування в установах здійснюється відповідно до вимог законодавства, що регулює питання роботи з електронними документами та питання електронного документообігу.

Використання інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем чи засобів копіювально-розмножувальної техніки, що застосовуються під час обробки службової інформації, здійснюється на підставі розпорядчого документа керівника установи з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Таким чином, судом встановлено, що в органах СБУ, у тому числі для роботи з інформацією з обмеженим доступом, створена та функціонує відповідна інформаційна (автоматизована) система, яка забезпечує створення, обмін, зберігання, облік та передачу відповідної інформації. Саме в цій системі продовжує обліковуватися, зберігатися інформація щодо скасування ОСОБА_6 допуску до державної таємниці, яка у подальшому була об`єктивована у виді документа № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, копіювання якого було здійснено ОСОБА_1 .

Вказані обставини спростовують доводи ОСОБА_1 щодо здійснення нею копіювання документа, а не інформації, що міститься в автоматизованій системі.

Вирішуючи доводи ОСОБА_1 щодо правомірності здійснення такого копіювання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

У ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» встановлюється, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Аналіз ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» дає можливість зробити висновок, що чинним законодавством визначено види та категорії публічної інформації, доступ до якої може бути обмежено, а також сукупність критеріїв та обставин, наявність і дотримання яких передбачає правомірну можливість розпорядника публічної інформації обмежити доступ до тієї чи іншої публічної інформації.

Аналогічний висновок зроблено у п. 5.1 ПП ВАСУ від 29.09.2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» - за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом (частина друга статті 1 Закону № 2939-VI, частина друга статті 20 Закону № 2657-XII). Таким законом є Закон № 2939-VI. Положенням статті 6 Закону № 2939-VI, зокрема, встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша), та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації (частина друга).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону визначаються такі види публічної інформації з обмеженим доступом: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Аналіз положень ст. 7-9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» у сукупності з вищевикладеними приписами чинного законодавства та поєднанні з принципом презумпції відкритості публічної інформації дає можливість зробити висновок, що віднесення інформації до службової чи таємної здійснюється в межах реалізації розпорядниками інформації власних повноважень з урахуванням критеріїв, встановлених законодавством для віднесення інформації до відповідної категорії, та з застосуванням трискладового тесту, передбаченого ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Тобто, визначення інформації як службової чи таємної та віднесення до неї відповідних відомостей здійснюється суб`єктами владних повноважень з урахуванням критеріїв, за якими інформація визначається як службова чи таємна.

Вищевикладені висновки підтверджуються положеннями п. 5.3, 6.1 ПП ВАСУ від 29.09.2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» - необхідно враховувати, що вказане положення частини першої статті 7 Закону № 2939-VI не передбачає можливості для суб`єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб`єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Вказане свідчить про те, що перелік відомостей, що становлять службову інформацію, складається відповідними органами державної влади, місцевого самоврядування та іншими суб`єктами владних повноважень. Чинне законодавство не передбачає єдиного універсального переліку відомостей, які становлять службову інформацію в кожному органі державної влади, місцевого самоврядування, іншого суб`єкта владних повноважень, на підприємстві, установі, організації.

У зв`язку з цим суд враховує доводи ОСОБА_1 , що перелік відомостей, які становлять службову інформацію в МВС України, у тому числі Національній гвардії України, визначений Наказом МВС України від 12.07.2023 року № 573. Разом з тим, вказаний документ відповідно до положень його п. 1 визначає відомості, які становлять службову інформацію в апараті МВС, територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, закладах, установах і на підприємствах, що належать до сфери управління МВС, Національній гвардії України.

З наведеного слідує, що наказ МВС України від 12.07.2023 року № 573 не має жодного відношення до визначення переліку відомостей, що складають службову інформацію в органах СБУ.

У свою чергу, перелік відомостей, що складають службову інформацію в органах СБУ, затверджений Наказом ЦУ СБУ від 21.08.2012 року № 400 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеки України» (відкрите джерело доступу, веб-ресурс: https://ssu.gov.ua/npb-publ-info).

Відповідно до п. 6.14 затвердженого переліку до службової інформації в органах СБУ відносяться відомості щодо порядку надання, переоформлення або скасування допуску чи надання (припинення) доступу до державної таємниці громадянам, співробітникам та працівникам СБ України.

Крім того, суд звертає увагу, що п. 9 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою КМУ від 19.10.2016 року № 736 - питання щодо необхідності присвоєння документу грифа Для службового користування вирішується виконавцем або посадовою особою, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей та з дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України Про доступ до публічної інформації.

Аналіз вищевикладених положень чинного законодавства у сукупності з аналізом функціональних обов`язків ОСОБА_1 дає можливість зробити висновок про відсутність в неї повноважень на визначення наявності в тому чи іншому документі відомостей, що становлять службову інформацію, а особливо наявності повноважень щодо визначення наявності таких відомостей у документі, виданому іншим органом влади. Визначення відомостей у документі як таких, що є службовою інформацією, здійснюється органом влади, що видає такий документ, що, у свою чергу, покладає на інші органи влади, їх посадових осіб обов`язок належного поводження з таким документом як таким, що містить службову інформацію, навіть якщо в цьому органі владі ця інформація такою не є.

Оскільки документ СБУ № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці» містить інформацію, що за визначеним СБУ переліком відомостей становить службову інформацію, а ОСОБА_1 позбавлена повноважень визначати ці відомості такими, що не містять службову інформацію, то поводження ОСОБА_1 з цим документом мало здійснюватися у відповідності до правил поводження з документами для службового користування.

Відповідно до п. 42, 50-52 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою КМУ від 19.10.2016 року № 736 - друкування і розмноження в установі документів з грифом Для службового користування за допомогою електронно-обчислювальної та копіювально-розмножувальної техніки провадиться з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Друкування і розмноження документів з мобілізаційних питань та з питань спеціальної інформації здійснюється працівниками установи, які мають допуск до роботи з такими документами.

Розмноження документів з грифом Для службового користування здійснюється службою діловодства або іншим структурним підрозділом, визначеним розпорядчим документом установи, з дозволу керівника установи (його заступника) за умови оформлення замовлення за формою згідно з додатком 8 або відповідно до резолюції керівника установи.

Керівник установи може у встановленому порядку делегувати повноваження щодо надання дозволу на розмноження таких документів керівникам структурних підрозділів, в яких документи опрацьовуються або зберігаються.

На кожному примірнику розмноженого документа від руки проставляється номер примірника.

Документ з грифом Для службового користування, одержаний від іншої установи для опрацювання одночасно в кількох структурних підрозділах, копіюється у визначеному пунктом 50 цієї Інструкції порядку, якщо установа, яка є розробником документа, не встановила заборону на його розмноження.

Судом встановлено, що дозвіл на розмноження документа СБУ № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці» не надавався, тим більше учасниками судового провадження підтверджено, що вказаний документ містив позначення «Копіюванню не підлягає».

Разом з тим, ОСОБА_1 , займаючи посаду, що передбачає доступ до інформації з обмеженим доступом, у тому числі службової інформації, що надходить від інших органів влади, за відсутності на те відповідного дозволу, за наявності заборони СБУ щодо копіювання надісланого документа, тобто в порушення встановленого законом порядку, незаконно, здійснила копіювання № 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці», який містить інформацію, що перебуває в автоматизованій системі СБУ. Тим самим, ОСОБА_1 здійснила незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій формі.

Доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості Акту огляду від 08.05.2024 року суд не приймає до уваги, оскільки сам Акт, який складений у присутності ОСОБА_1 та неодноразово нею підписаний, не містить жодних заперечень та зауважень з боку ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 09.05.2024 року Департамент військової контррозвідки СБУ направив до військової частини НОМЕР_1 НГУ лист № 17/3/2-1412 щодо надання копій документів ОСОБА_1 з метою підтвердження наявності в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

14.05.2024 року військовою частиною НОМЕР_1 НГУ листом № 7712-575 направлено до Департаменту військової контррозвідки СБУ відповідний пакет документів щодо ОСОБА_1 як посадової особи військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Протокол про адміністративне правопорушення складено 14.05.2024 року, тобто у той же день, як органом влади, що уповноважений на складання протоколу за вчинення відповідного правопорушення, отримано всі необхідні відомості для підтвердження наявності в діях особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення. Таким чином, порушень чинного законодавства в цій частині судом не виявлено.

Повноваження консультант-експерта (з оперативних питань) 2 відділу 3 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України підполковника ОСОБА_5 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також факт проходження служби в органах СБУ були підтверджені під час судового розгляду (Довідка Управління роботи з особовим складом СБУ №11/1/4-946 від 31.05.2024 року). Тому доводи ОСОБА_1 в цій частині також не знайшли свого підтвердження.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 підтвердила факт здійснення копіювання документа, враховуючи, що документ містив інформацію, що є службовою інформацією СБУ, а копіювання здійснювалося без дотримання встановленого законодавством порядку, тобто незаконно, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність і вважає, що оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, стягнення слід призначити у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних, вилучених в ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то відповідно до ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не підлягає стягненню з неї на користь держави.

Керуючись ст. ст. 7, 212-6, 221, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок, з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних у паперовій формі.

Вхідний документ реєстр.№ 26/2/3-3628 дск/п від 19.04.2024 року, який має гриф обмеження доступу «Для службового користування», що надійшов зі Служби безпеки України «Про скасування ОСОБА_3 допуску до державної таємниці» з поміткою «Копіюванню не підлягає» - конфіскувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.В. Рукас