справа № 2-2266-08

№ провадження --------------------

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2008 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Стасовської Л.І.

при секретарі : Тур І.В.

з участю заявника: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальної власності Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Перша державна нотаріальна контора, КП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління комунальної власності Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: Перша державна нотаріальна контора, КП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації».

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що - він є власником частини квартири АДРЕСА_1 . Другим власником квартири була його мати, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Зазначена квартира належала позивачу з матір ю на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11 грудня 1997 року, виданого Центральною комісією по приватизації житлового фонду ВО «Придніпровський хімзавод» згідно з розпорядженням управління комунальної власності Дніпродзержинської міської ради від 11.12.1997 р. №3854. Мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв` язку з чим у нього виникла необхідність звернутися до нотаріальної контори за прийняттям спадщини. Постановою від 26 червня 2008 року №3534 державний нотаріус Першої дніпродзержинської нотаріальної контори Полянський Ю.М. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері на підставі того, що квартира належить співвласникам на праві спільної сумісної власності. Пунктом 1 ст.368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Видача свідоцтва можлива лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні, та рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання по суті. Відповідно до ст.370 ЦК України - співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інакше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Таким чином, згідно норм діючого законодавства частка померлої матері позивача складає ? квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться у нашій спільній сумісній власності. Відповідач є єдиним спадкоємцем на майно: акції, вклади в банках, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично постійно мешкає та зареєстрований за адресою відкриття спадщини за законом,просить суд визнати за ним право власності після смерті матері, та визначити частку померлої у спільному майні, а саме: ? частки зазначеної вище квартири.

У судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з явилися, але надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав:

як вбачається з матеріалів справи, позивачу та його матері, ОСОБА_2 , на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 грудня 1997 року Центральною комісією по приватизації житлового фонду ВО «Придніпровський хімзавод», належала квартира АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про право власності на квартиру було зареєстровано в ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» в книзі № 134 за №21795.

Відповідно до свідоцтва про смерть, мати позивача, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис №724.

Після смерті матері позивач звернувся до державного нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, але державний нотаріус - Першої дніпродзержинської нотаріальної контори Полянський Ю.М., своєю постановою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері у зв`язку з тим, що п.1 ст.368 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, видача свідоцтва можлива лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні, тому позивач змушений в судовому порядку визначити частку померлої спадкодавці, ОСОБА_2 , в праві спільної власності на спірну квартиру.

Відповідно до ст.370 ЦК України - співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності,вважається,що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інакше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, згідно норм діючого законодавства частка померлої матері позивача, ОСОБА_2 , складає ? квартири АДРЕСА_1 та знаходиться у спільній сумісній власності.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_2 ,крім позивача, не має спадкоємців за законом, свідоцтво про право власності на квартиру було видане на підставі рішення Управління комунальної власності Дніпродзержинської міськради, тому належним відповідачем є саме ця структура.

Відповідно до вимогтст.15 ЦПК України передбачено, що позивач має право у судовому порядку розглянути питання про не визнання її права на спадщину та захистити це право.

Згідно зі ст.370 ЦК України частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, тобто частка позивача у власності у квартирі АДРЕСА_1 складає ? частину, також ? частину власності квартири АДРЕСА_1 складала доля матері позивача, ОСОБА_2 . Це свідчить про те, що позивач по спадщині наслідує право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 .

Крім того згідно зі ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» позивач та його мати мали рівне право на приватизацію квартири, в якій мешкали. Приватизувавши квартиру, кожен з них набув рівну з іншим частку квартири у власність, тобто ? частку в праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 1261 Цивільного Кодексу України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця…,той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

У відповідності до ст.8 Цивільного Кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до вимог ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, згідно зі ст.372 УК ЦК України власник майна може пред `явити позов про визнання права власності, якщо право заперечується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів які свідчать його право власності.

Згідно зі ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Якщо у вказаний у ст.1270 ЦК України строк, позивач вступив в управління або володіння спадковим майном, або його часткою, суд, з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку, що також зазначено постановою Пленуму Верховного суду України №4 від 24.06.1983р. «Про практику розгляду судами України справ про спадкування».

Таким чином, з урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача за пред`явленим ним позовом, та в задоволенні їх в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.ст.16, 327, 375ч5, 331ч2, 325ч2, 317, 319, 392, 1216-1285 ЦК України, постановою пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983р. «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Визначити частку ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільному майні в розмірі ? частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , що складається, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11.12.1997 року Центральною комісією по приватизації житлового фонду ВО «Придніпровський хімзавод», з сумісної, часткової, спільної.

3.Визнати за ОСОБА_1 , 1975 року народження, право власності, в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,4 кв. м в цілому для подальшого використання за власним розсудом.

4.Зобов`язати Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації належним чином оформити, видати та зареєструвати право власності на ім`я ОСОБА_1 , 1975 року народження на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,4 кв. м в цілому,шляхом внесення змін в реєстр прав власності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Сушкова Л. І.