_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/37711/23

Провадження № 2-р/947/13/24

УХВАЛА

про відмову роз`яснення рішення

18.06.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді- Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у цивільній справі № 947/37711/23 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд роз`яснити рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2023 року по справі № 947/37711/23 в частині встановлення факту, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує дитину (сина) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2023 року по справі № 947/37711/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 року справу за вказаною заявою було розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одесивід 07.06.2024року прийнятодо провадженнязаяву ОСОБА_1 про роз`ясненнярішення судуу цивільнійсправі №947/37711/23 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановленняфакту,що маєюридичне значеннята призначенорозгляд заявиу відкритомусудовому засіданніна 18.06.2024 рокуна 12год.45хв.

Відповідно до ч. 3 ст.271 ЦПК України- суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

У відповідності до положень ч.3 ст. 221 ЦПК України, судом було визнано можливим розглянути заяву про роз`яснення рішення суду у відсутність осіб, які брали участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільної справи №947/37711/23, приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №947/37711/23 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2023 року по цивільній справі №947/37711/23 заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено.

Встановлено факт, що відповідно до нотаріально посвідченого договору "про участь батьків у забезпеченні умов життя дитини" від 24.11.2023 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлюється разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено, що встановлення факту, що відповідно до нотаріально посвідченого договору "про участь батьків у забезпеченні умов життя дитини" від 24.11.2023 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлюється разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставою вважати, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує дитину.

Рішення суду набрало законної сили.

Згідно ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Необхідність такого роз`яснення виникає через неоднозначне розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ч.2 ст. 271 ЦПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону № 1404-VIII встановлені такі заходи примусового виконання рішень: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII рішеннями немайнового характеру є рішення, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Порядок виконання рішень немайнового характеру регулюється Розділом VIII Закону № 1404-VIII. До рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, відносяться: рішення про відібрання дитини, встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною (статті 64 Закону № 1404-VIII); про поновлення на роботі (стаття 65 Закону № 1404-VIII); про виселення божника (стаття 66 Закону № 1404-VIII); про вселення стягувача (стаття 67 Закону № 1404-VIII); інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.

За встановленими у справі обставинами вбачається, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку окремого провадження звернулись до Київського районного суду м.Одеси з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, тобто між заявниками існує домовленість про визнання факту, про встановлення якого вони звернулись до суду, спірні питання між ними відсутні, судом було прийнято рішення про задоволення заяви в повному обсязі. Проте, вказане рішення за своїми ознаками не підпадає до рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, або до інших рішень, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.

Крім того, судом було проаналізовано вимоги, зазначені в прохальній частині заяви, з резолютивною частиною рішення суду, які повністю співпадають, тому заяву ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі «Встановлено факт, що відповідно до нотаріально посвідченого договору "про участь батьків у забезпеченні умов життя дитини" від 24.11.2023 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлюється разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Роз`яснено, що встановлення факту, що відповідно до нотаріально посвідченого договору "про участь батьків у забезпеченні умов життя дитини" від 24.11.2023 року місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлюється разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставою вважати, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує дитину»

Однак, в заяві про роз`яснення рішення заявник просить роз`яснити рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2023 року по справі № 947/37711/23 в частині встановлення факту що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує дитину (сина) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому додається нова вимога «про утримання дитини», яка не була в заяві про встановлення факту, поданої до суду 29.11.2023 року.

Таким чином, заявник фактично виходить за межі вимог заяви та просить роз`яснити рішення за вимогою, яку не було взагалі заявлено.

Пунктом 21 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18.12.2009року №14«Про судоверішення уцивільній справі» встановлено, що відповідно до статті 221ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз`яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз`яснення пов`язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

При цьому, роз`ясненню підлягають судові рішення, які ухвалені по суті спору і підлягають пред`явленню до виконання, та якими встановлюються, змінюються або припиняються права і обов`язки учасників процесу.

Разом з тим, у даному випадку судом чітко викладена резолютивна частина рішення, в яку суд не може вносити зміни та з`ясовувати питання, які не були предметом судового розгляду.

Рішення суду, зміст якого просить роз`яснити заявник, ухвалено відповідно до вимог ст.ст. 263-265 ЦПК України,постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14. Текст рішення суду є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для роз`яснення рішення суду.

Керуючись ст.ст.260, 261,271,353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у цивільній справі № 947/37711/23 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.06.2024 року.

Суддя Гниличенко М. В.