ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22511/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

секретарі судового засідання Беседа Г.Р.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дерець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22511/23 (головуючий суддя І-ї інстанції Озерянської С.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Про» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.09.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці , в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 27.01.2022 року №0000008/7.5-19; №0000007/7.5-19.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позиваче з квітня 2020 року було здійснено митне оформлення ряду партій товару «рукавички нітрилові» та «рукавички латексні». Зважаючи на те, що з 17.03.2020 року набули чинності зміни до законодавства, відповідно якого було звільнено від оподаткування товари, які є необхідними для боротьби з пандемією covid -19 та беручи до уваги, що рукавички латексні та нітрилові були включені до переліку товарів, митне оформлення рукавичок здійснювалось без сплати ПДВ та ввізного мита (з умовним звільненням). Проте, більше ніж через рік з моменту оформлення першої партії рукавичок із застосуванням преференції, Дніпровською митницею проведено документальну планову виїзну перевірку товариства стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 31.08.2018 року по 30.08.2021 року. Оскільки за результатами перевірки встановлено порушення митного та податкового законодавства, митним органом прийнято податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Сервіс Про» до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які дозволяють як належним чином зіставити імпортований товар з товаросупровідними документами, так і підтвердити можливість застосування преференцій до товару на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №224.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 27.01.2022 року №0000008/7.5-19 та № 0000007/7.5-19.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що позивачем протиправно отримано преференцію зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов`язань по сплаті ввізного мита на суму 642846,12 грн. та по сплаті податку на додану вартість на суму 21716920,93 грн..

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Про» (код ЄДРПОУ 39200703) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 49130, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.2, вежа А4-7, приміщення 10, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (код 46.90), згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває на податковому обліку в органах ДПС України (а.с.93-94).

Відповідач - Дніпровська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

В період з 30.08.2021 року по 08.10.2021 року Дніпровською митницею проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сервіс Про» з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період діяльності з 31.08.2018 року по 30.08.2021 року, за результатами якої 22.12.2021 року складено акт №0025/21/7.5-19/0039200703 (а.с.42-112 т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

1) вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 96 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, пункту 2 частини 3 статті 75 та частини 5 статті 280 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VІ, в результаті чого занижені податкові зобов`язання по сплаті ввізного мита на 642846,12 грн.;

2) вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 96 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, пункту 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VІ та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на 21716920,93 грн..

На підставі акту перевірки митним органом 22.12.2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000008/7.5-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 27146151,16 грн., з яких 21716920,93 грн. за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 5429230,23 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.113-114, розрахунок а.с.115-116 т.1);

- №0000007/7.5-19, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем митно на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 803557,65 грн., з яких 642846,12 грн. за податковими та/або іншими зобов`язаннями та 160711,53 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.117-119, розрахунок а.с.119 т.1).

Позивач 14.02.2022 року подав до Державної митної служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, яка рішенням ДМС України від 08.08.2023 року залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись із вказанами рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при митному оформленні було дотримано вимоги, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №224 та Податковим і Митним кодексами України. Оскільки, ввезені ТОВ «Сервіс Про» рукавички латексні та нітрилові входять до переліку товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, затвердженого Постановою №224, як за назвою товару так і за кодом УКТЗЕД 4015, та позивачем отримано відповідні повідомлення Управління Держпраці та надано до митного оформлення документи, на підтвердження можливості застосування преференцій, то позивачем правомірно здійснено умовне нарахування сум ввізного мита та податку на додану вартість у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченими Митним і Податковим кодексами України, при поміщенні товару у митний режим імпорту. Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було встановлено жодних вимог щодо хімічних або фізичних властивостей рукавичок, а лише передбачалось дотримання чіткого алгоритму дій, яких має дотримуватись суб`єкт господарювання для ввезення на митну територію України рукавичок у преференційному режимі, то позивачем було дотримано вимоги законодавства та правомірно застосовано преференцію.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із пунктом 27 статті 4 Митного кодексу України поняття митні платежі включає в себе: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

В свою чергу, за пунктом 57 цієї статті товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно частини 1-2 статті 73 Митного кодексу України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Питання, пов`язані з виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю товарів, поміщених у відповідний митний режим, регулюються цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно частин 1-3 статті 75 Митного кодексу України митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; 3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно частин 1-2 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

В той же час, відповідно до частин 5-6 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що: 1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази; 2) декларант сплачує всі митні платежі або забезпечує їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Відповідно частин 1, 7, 8 та 9 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Згідно з частинами 1-3 статті 270 Митного кодексу України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.

Статтею 280 Митного кодексу України врегульовано ставки мита.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що в Україні застосовуються такі види ставок мита: 1) адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 цього Кодексу бази оподаткування; 2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 цього Кодексу; 3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Відповідно частин 2-4 цієї статті, забороняється застосовувати інші, ніж встановлені у частині першій цієї статті, види ставок мита.

Ставки мита, крім сезонного та особливих видів мита, встановлюються виключно законами України з питань оподаткування.

Ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Пунктами 1-3 частини 5 статті 280 Митного кодексу України встановлено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Статтею 292 Митного кодексу України встановлено випадки коли митні платежі не сплачуються.

Так, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об`єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Відповідно частини 1 статті 294 Митного кодексу України об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Частинами 1 та 2 статті 300 Митного кодексу України встановлено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно пункту 185.1. статі 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Стаття 190 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України.

Відповідно підпункту 190.1. цієї статті базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для товарів, які ввозяться на митну територію України встановлено правила їх оподаткування податком на додану вартість та митом, які в сукупності становлять митні платежі.

Законодавством також визначено виключні випадки коли митні платежі не сплачуються, зокрема, у разі, якщо відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу covid-19», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

В подальшому, відповідними постановами Кабінету Міністрів України термін встановлення карантину непреривно продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було встановлено з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року включно.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020 року, який набрав чинності 17.03.2020 року, внесено зміни до Податкового кодексу України та до Митного кодексу України.

Зазначеним Законом підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 71 такого змісту: «71. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України».

Крім того цим Законом розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 9-6 такого змісту: «9-6. Тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): звільняються від сплати ввізного мита лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово; на товари, зазначені в абзаці другому цього пункту, допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими цим Кодексом; плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється".

В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року внесено зміни до наведених пунктів Податкового кодексу України та Митного кодексу України.

Зазначеними змінами у підрозділі 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 71 викладено в такій редакції: «71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року».

Також у зв`язку із вказаними змінами пункт 9-6 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України викладено в такій редакції: «9-6. Тимчасово, до 30 червня 2020 року, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): звільняються від сплати ввізного мита товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України; митне оформлення товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється першочергово; плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, щодо товарів, зазначених в абзаці другому цього пункту, не справляється»

Отже, враховуючи зміни до положень Податкового кодексу України та Митного кодексу України, тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Та тимчасово, до 30 червня 2020 року, звільняються від сплати ввізного мита товари необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Відтак, відповідно внесених змін, тимчасовому звільненню від оподаткування податком на додану вартість та ввізним митом, підлягають любі товари, в розумінні статті 4 Митного кодексу України, за наявності та сукупності двох умов: такі товари необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) та перелік таких товарів має бути визначено Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 року затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що ця постанова набирала чинності з дня її опублікування та діє протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 9-6 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року №271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Так, у постанові Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року №224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість»: 1) назву та пункт 1 постанови викладено в такій редакції: «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість»; «1. Затвердити перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, що додається».

У переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженому зазначеною постановою: назву переліку викладено в такій редакції: «ПЕРЕЛІК товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

До переліку товарів які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 року включено: рукавички медичні стерильні або нестерильні (коди УКТЗЕД 3926 20 00 00, 4015), рукавички нітрилові (код УКТЗЕД 4015), рукавички латексні неопудрені (код УКТЗЕД 4015).

Відповідно Примітки 1 до Постанови №224 від 20.03.2020 року коди згідно з УКТЗЕД наводяться у цьому переліку довідково. Основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість та від сплати ввізного мита товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Відповідно пункту 2 Примітки 1 до Постанови №224 від 20.03.2020 року для цілей цього переліку термін «засоби індивідуального захисту» вживається у значенні, наведеному в Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 66, ст.2216), або Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 82, ст.3046).

Для віднесення товарів, зазначених у розділі «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22, до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст.3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 р. №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст.3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 р. №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст.3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст.2216);

- або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів,

- або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 27.08.2008 року затверджено Технічний регламент засобів індивідуального захисту, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно пункта 1-1 цієї постанови (доповнено згідно з Постановою КМУ №226 від 20.03.2020 року, в редакції Постанови КМУ №271 від 08.04.2020 року), установлено, що на час дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 9-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. №224 (Офіційний вісник України, 2020 р., №26, ст.971), дозволяється: якщо вони відповідають вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту; або на підставі повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я.

При цьому, дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Державною службою з питань праці.

Для введення в обіг на підставі повідомлення Державної служби з питань праці таких засобів індивідуального захисту заявник подає до зазначеного органу заяву із зазначенням мети введення в обіг, інформації щодо виробника, назви виробів, номера партії або серійного номера, обсягу партії, а також дані щодо призначення виробу та способу дії. За результатами опрацювання поданих документів Державна служба з питань праці видає заявнику відповідне повідомлення. Розгляд документів та видача повідомлення здійснюються на безоплатній основі.

З наведеного вище апеляційний суд дійшов висновку, що пунктом 1-1 Постанови №761 встановлено, що введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку товарів необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, дозволяється: якщо вони відповідають вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту; або на підставі повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я.

Окремо зазначено, що дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, на які видано таке повідомлення Державною службою з питань праці.

В свою чергу, включивши до переліку товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 року рукавички нітрилові (код УКТЗЕД 4015) та рукавички латексні неопудрені (код УКТЗЕД 4015), Кабінет Міністрів України тим самим визначив призначення даного товару та способу його дії, як такого, що був необхідним для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що для звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість товарів необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби 9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, необхідна наявність або документу про відповідність товару вимогам технічного регламенту, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у період з квітня 2020 року по березень 2021 року здійснено ввезення на митну територію України рукавички латексні та нітрилові, на підставі наступних зовнішньо-економічних договорів:

- від 12.11.2019 року №12112019 з Jiangsu Chenyu Imp. &Exp. Co, Ltd;

- від 18.05.2020 року №18052020 з Jianguin Miaojie Latex Co., Ltd;

- від 26.12.2018 року №26122018 з Shandong Bosen International Traide Co. Ltd;

- від 30.07.2018 року №30072018 з Shandong Xingyu Gloves Co. Ltd;

- від 12.10.2020 року №12102020 з Viet Glove Corporation;

- від 11.11.2019 року №11112019 з Zhangjiagamg Hongyu Rubber Products Co. Ltd.

Митним органом при проведенні планової перевірки встановлено, що позивачем у період з 17.03.2020 року по 30.08.2021 року здійснено митне оформлення 53 митних декларацій з датами їх подання: ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/11571 від 23.04.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/11573 від 23.04.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/12177 від 30.04.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/12496 від 05.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/12983 від 13.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/12994 від 13.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/13016 від 13.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/13777 від 21.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/14530 від 28.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/14533 від 28.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/14686 від 29.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/14687 від 29.05.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/15701 від 11.06.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/17277 від 25.06.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/17279 від 25.06.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/17411 від 26.06.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/17412 від 26.06.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/18476 від 07.07.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/19772 від 20.07.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/20243 від 23.07.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/21300 від 03.08.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/23243 від 20.08.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/23248 від 20.08.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/23256 від 20.08.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/263 від 20.08.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/25319 від 08.09.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/26683 від 21.09.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/27156 від 24.09.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/28209 від 02.10.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/30163 від 20.10.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/31728 від 03.11.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/31979 від 04.11.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/32063 від 05.11.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/32580 від 10.11.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/32971 від 13.11.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/35122 від 01.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/35243 від 02.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/35477 від 03.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/35567 від 04.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/36629 від 14.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2020/38206 від 28.12.2020 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/367 від 11.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/490 від 12.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/492 від 12.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/741 від 15.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/1335 від 22.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/1352 від 22.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/2069 від 29.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/2168 від 29.01.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/3945 від 17.02.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/5360 від 01.03.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/7166 від 18.03.2021 року, ІМ 40 ДЕ UA 110130/2021/7375 від 19.03.2021 року.

Також, перевіркою встановлено, що під час митного оформлення ТОВ «Сервіс Про» надано (отримано) пільгу по сплаті мита за кодом 203 «Тимчасово, протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 96 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» за 18 митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ на загальну суму митної вартості 12856922,47 грн. та пільгу по сплаті податку на додану вартість за кодом 203 за 54 митними деклараціями типу ІМ 40АА, ІМ 40 ДЕ на загальну суму 103413909,19 грн..

Вказані вище митні декларації в графі 31 містять зазначення: «Засоби індивідуального захисту, необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19)».

До митних декларацій позивачем були надані повідомлення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, які видані на підставі заяв позивача.

В повідомленнях ГУ Держпраці у Дніпропетровській області зазначено, що за результатами опрацювання заяв позивача Управління Держпраці надає повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 року №761, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров`я за характеристиками, зазначеними в заяві про введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Про».

З матеріалів справи вбачається, що згідно заяв позивача до Управління Держпраці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 року №271), за назвами виробу «рукавички латексні неопудрені», «рукавички нітрилові» зазначено мету ввезення (введення в обіг) продукції для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, дані щодо призначення виробу та способу дії - засоби індивідуального захисту, необхідні для використання в інтересах охорони здоров`я населення для захисту рук від потрапляння вірусів.

Позивачем, до кожної декларації було долучено товаросупровідні документи, зокрема контракти, інвойси, перевізні документи, тощо, та документи, що підтверджують правомірність застосування преференції зі звільнення від сплати ПДВ, зокрема повідомлення Управління Держпраці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, а в окремих випадках, сертифікати відповідності.

Митним органом за результатом розгляду поданих митних декларації та доданих до них документів рішення про відмову у митному оформленні не приймалось, здійснено митне оформлення із застосуванням преференцій та випущено товар у вільний обіг.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача пояснила, що зазначені вище повідомлення Управління Держпраці про введення в обіг засобів індивідуального захисту не відкликались та не скасовувались.

Вказані обставини представником митного органу не заперечувались та не спростовані.

Враховуючи вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем при митному оформленні було дотримано вимоги, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №224 та Податковим і Митним кодексами України, з чим погоджується колегія суддів.

Оскільки, ввезені ТОВ «Сервіс Про» рукавички латексні та нітрилові входять до переліку товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, затвердженого Постановою №224, як за назвою товару так і за кодом УКТЗЕД 4015, та позивачем отримано відповідні повідомлення Управління Держпраці та надано до митного оформлення документи, на підтвердження можливості застосування преференцій, то позивачем правомірно здійснено умовне нарахування сум ввізного мита та податку на додану вартість у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченими Митним і Податковим кодексами України, при поміщенні товару у митний режим імпорту.

Отже, висновки митного органу про порушення позивачем вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, пункту 96 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, пункту 2 частини 3 статті 75 та частини 5 статті 280 Митного кодексу України, в результаті чого занижені податкові зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 642846,12 грн. та податкові зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 21716920,93 грн. не знайшли свого підтвердження.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на протиправність застосування ТОВ «Сервіс Про» преференцій, що ґрунтуються на результатах судової товарознавчої експертизи та актах перевірок Головних управлінь Держпраці різних регіонів країни, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на таке.

Митним органом при проведенні перевірки ТОВ «Сервіс Про» досліджено та долучено до матеріалів справи акти перевірок Головних управлінь Держпраці різних регіонів країни, в яких встановлено невідповідність Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 року №761.

Проте, як вже зазначалось вище, видані Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення не відкликані, не скасовані та є документами, які надавали позивачу можливість скористатись пільговим режимом під час митного оформлення.

В свою чергу, складені Головними управліннями Держпраці акти перевірок не містять достатніх та допустимих доказів на підтвердження невідповідності рукавичок засобам індивідуального захисту.

Стосовно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №3878-21, суд встановив та зазначає наступне.

Так, висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №3878-21 по кримінальному провадженню №62021170000000265 від 04.08.2021 року за результатом вирішення питання про встановлення цільового призначення ввезеного ТОВ «Сервіс Про» товару (рукавички ТМ «Фрекен Бок», ТМ «Vortex», ТМ «Proservise», ТМ «Бонус») за наданими електронними фотознімками, експертом зроблено висновок, що на підставі проведеного дослідження, з урахуванням особливостей товарознавчої класифікації, настанов ДСТУ 3038-95 «Гігієна. Терміни та визначення основних понять» та споживних (функціональних) властивостей товарів, визначеного виробниками, встановлено, що ввезений ТОВ «Сервіс Про» товар (рукавички ТМ «Фрекен Бок», ТМ «Vortex», ТМ «Proservise», ТМ «Бонус») відноситься до непродовольчої групи товарів, підгрупа господарські товари, класифікаційна категорія засоби, що забезпечують гігієну житла, має цільове призначення для господарсько-побутових потреб.

Зазначений висновок експерта відповідає виключно на питання щодо цільового призначення рукавичок, як для господарсько-побутових потреб, що не виключає можливості їх використання як індивідуальних засобів для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2.

Крім того, висновок експертом зроблено на підставі фотографій упаковки товарів та в ньому зазначено як підставу для проведення експертизи за фотографіями пункт 1.5 розділу науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Відповідно пункту 1.5 науково-методичних рекомендацій, на який посилається експерт, на експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об`єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо).

В даному випадку, на вирішення експерту не ставились питання про вартість товару, майно не було відсутнє та не було обставин, що перешкоджали надати на експертизу безпосередньо рукавички, а не фотографії пакування таких рукавичок.

В свою чергу, позивачем надано висновок експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження №4358 від 29.10.2021 року, яким зроблено висновки, що характеристики рукавичок нітрилових та рукавичок латексних неопудрених (ТМ «Фрекен Бок», ТМ «Vortex», ТМ «Proservise», ТМ «Бонус» та без торгівельної марки), ввезені товариством починаючи з березня 2020 року за контрактами №№18052020, 30072018, 12102020, 11112019,26122018, 12112019 за документами, згідно додатку 1 до листа товариства від 25.10.2021 року, згідно Української класифікації товарів зовнішньо-економічної діяльності, відповідають характеристикам коду 4015 19 00 00 - інші, можна класифікувати за характеристиками коду 4015 19 00 00 - інші. Рукавички нітрилові, рукавички латексні неопудрені (ТМ «Фрекен Бок», ТМ «Vortex», ТМ «Proservise», ТМ «Бонус» та без торгівельної марки), ввезені товариством починаючи з березня 2020 року за контрактами №№18052020, 30072018, 12102020, 11112019,26122018, 12112019 за документами, згідно додатку 1 до листа товариства від 25.10.2021 року, відповідають вимогам ДСТУ ЕN 420:2017 Рукавички захисні. Загальні вимоги та методи випробування. ДП «УкрНДНЦ», 2018, в тому числі щодо захисту від впливу слабких мийних засобів, наслідки дії яких легко усуваються (рукавички для захисту від впливу розчинів мийних засобів, тощо).

Крім того, згідно висновку ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі м.Л.В.Громашевського НАМН України» про лабораторні випробування ефективності захисту від вірусів (поліовірус 1 типу та вірус SARS-CoV-2) рукавичок нітрилових одноразових ТМ «Proservise» від 01.03.2022 року, відповідно якого рукавички нітрилові одноразові ТМ «Proservise» є ефективним засобом від вірусів SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, поліовірусів 1 типу та інших.

Висновком ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі м.Л.В. Громашевського НАМН України» про лабораторні випробування ефективності захисту від вірусів (поліовірус 1 типу та вірус SARS-CoV-2) рукавичок нітрилових ТМ «Фрекен Бок» від 01.03.2022 року, підтверджено, що рукавички нітрилові ТМ «Фрекен Бок» є ефективним засобом від вірусів SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, поліовірусів 1 типу та інших.

Висновком ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі м.Л.В. Громашевського НАМН України» про лабораторні випробування ефективності захисту від вірусів (поліовірус 1 типу та вірус SARS-CoV-2) рукавичок господарських універсальних ТМ «Фрекен Бок» від 01.03.2022 року, підтверджено, що рукавички господарські універсальні ТМ «Фрекен Бок» є ефективним засобом від вірусів SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, поліовірусів 1 типу та інших.

Висновком ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі м.Л.В. Громашевського НАМН України» про лабораторні випробування ефективності захисту від вірусів (поліовірус 1 типу та вірус SARS-CoV-2) рукавичок господарських з подовженим манжетом ТМ «Vortex» від 01.03.2022 року, підтверджено, що рукавички господарські з подовженим манжетом ТМ «Vortex» є ефективним засобом від вірусів SARS-CoV-2, який викликає COVID-19, поліовірусів 1 типу та інших.

Також, позивачем було отримано ряд сертифікатів відповідності товару у відповідності до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту №761.

Відповідно листа ТОВ «Орган з сертифікації «ПромСтандарт» від 20.10.2021 року, останнім видано сертифікат відповідності від 30.03.2020 року та зареєстрована в реєстрі декларація про відповідність від 30.03.2020 року на продукцію: рукавички універсальні гумові (латексні) господарські (ТМ «Фрекен Бок», ТМ «Vortex», ТМ «Proservise», ТМ «Бонус» та без торгівельної марки) розмірів S, M, L (кольорові, ароматизовані та неароматизовані, з бавовняним напиленням та без нього, неопудрені), код УКТЗЕД 4015, відносяться до І категорії засобів захисту (п. 2 Технічного регламенту №761.

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я від 05.12.2023 року, наданого Голові Тимчасової спеціальної комісії Верховної ради України з питань захисту прав інвесторів на її заяву від 13.10.2023 року за звернення позивача, в умовах гострого дефіциту засобів індивідуального захисту, що спостерігався на початку пандемії гострої респіраторної хвороби , для забезпечення робочого процесу було можливе використання «господарських» рукавичок латексних та рукавичок нітрилових на основі рішень осіб, відповідальних за впровадження профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладі охорони здоров`я. Можливість такого використання також зазначена у висновках Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хворобі м.Л.В.Громашеського НАМН України.

Отже, позивачем підтверджено, що ввезені на митну територію України рукавички латексні та нітрилові є засобами індивідуального захисту та належно захищають від вірусів.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було встановлено жодних вимог щодо хімічних або фізичних властивостей рукавичок, а лише передбачалось дотримання чіткого алгоритму дій, яких має дотримуватись суб`єкт господарювання для ввезення на митну територію України рукавичок у преференційному режимі, то позивачем було дотримано вимоги законодавства та правомірно застосовано преференцію.

В свою чергу, митним органом не доведено правомірність нарахування позивачеві зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано визначено протиправність спірних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування та відповідно про задоволення позовних вимог ТОВ «Сервіс Про».

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22511/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в адміністративній справі №160/22511/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 17 червня 2024 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко