ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/439/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області стосовно обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 20.03.2024 без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 14.03.2007, як одержувач пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків 2 групи (ступінь втрати працездатності 75%), призначеної за нормами статті 54 Закону № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахування та виплату якої Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснює на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №157685, позивачу з 06.10.2015 встановлено довічно 2 групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З 01 грудня 2022 року набрали чинності затверджені Постановою КМУ від 9 грудня 2021 р. № 1307 підпункти 6 та 8 пункту 1, зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886, згідно яких внесені зміни до пункту 9 Постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 р., якими передбачено, що у разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Розмір пенсії позивача з 20.03.2024, розрахований на підставі зазначених вище законодавчих актів склав 42871,31 грн, але виплату пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснює згідно приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668VI, зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796XII, перше речення частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ. Цими приписами обмежено максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до Закону № 796-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність 23 610,00 грн.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України 20 березня 2024 року № 2- р(ІІ)/2024 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668VI, першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796XII (щодо гарантованого рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами;

припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У зв`язку з прийнятим рішенням Другого сенату Конституційного Суду України 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, позивач 02.04.2024 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати його пенсію з 20.03.2024 без обмеження її 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Проте листом від 29.04.2024 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, з підстав відсутності порядку застосування рішення Другого сенату Конституційного Суду України 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024 та внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно обмеження розміру пенсії позивача 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, позивач змушений звернутися до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суд від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» 16.05.2024 надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 14.03.2007 та з 02.10.2007 та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків (ступінь втрати працездатності 75 %), призначену за нормами статті 54 Закону №796-XII.

02.04.2024 ОСОБА_1 звернувся на вебпортал Пенсійного фонду України із зверненням №ВЕБ-12001-Ф-С-24-060171 з питання обчислення розміру пенсії, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за №2074/О-1200-24 від 03.04.2024. У зверненні №ВЕБ-12001-Ф-С-24-060171 від 02.04.2024 позивач просив Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області виплачувати йому пенсію без врахування обмежень, встановлених абз. 3 ст. 67 Закона України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

Листом від 29.04.2024 за вихідним №2632-2074/О-02/8-1200/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області надало позивачу відповідь.

Статтею 54 Закону №796 в редакції, діючій на дату призначення пенсії ОСОБА_1 , зазначалось, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 54 Закону №796 на час призначення ОСОБА_1 пенсії не містить норм щодо обмеження/не обмеження пенсії максимальним розміром. Станом на дату призначення пенсії, статтею 67 Закону №796 було передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Позивач отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків (ступінь втрати працездатності - 75 %).

На дату призначення пенсії ОСОБА_1 порядок обчислення пенсій по інвалідності особам, що постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону №796 було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 №523, яка також не містить норми щодо обмеження/не обмеження пенсії максимальним розміром.

За розглядом матеріалів електронної пенсійної справи встановлено, що розмір пенсії позивача був меншим за максимальний, тому проводилися наступні перерахунки: індексація заробітної плати (частина друга статті 42 Закону №1058); у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; перерахунок пенсії виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за нормами статті 59 Закону №796; перерахунок пенсії відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Постанова №1210) з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1210 і від 26 вересня 2012 р. №886.

Пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 обчислено відповідно до Постанови №1210 (зі змінами) із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 8,29730, середньомісячний заробіток - 51329,75 грн (6186,32 грн. х 8,29730).

Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 склав 23610 грн:

- 49749,39 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (7994,47 грн. х 8,29730 х 75%);

- 6084,01 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023»;

- 2168,07 грн - обмеження в індексації з 01.03.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024»;

- 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС постанова №112 п.5;

- 944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів 2 групи (2361 грн х 40%); - 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни 2 групи;

Розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками та підвищеннями з 01.03.2024 склав 42871,31 грн. Після проведеного перерахунку за нормами пункту 9 Постанови №1210 пенсії позивача, її розмір перевищив максимально визначений, тому її обмеження максимальним розміром відповідає нормам чинного законодавства. Розмір пенсії ОСОБА_1 обмежено відповідно до статті 67 Закону №796, а саме 23610,00 грн (2361,00 х 10).

Рішенням Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 у справі №3- 123/2023(229/23) припис статті 2 Закону №3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) та утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На теперішній час порядок застосування Рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 відсутній та зміни до Закону №796 щодо виплати пенсії без обмеження 10 прожитковими мінімумами у зв`язку із ухваленням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 у справі №3- 123/2023(229/23) не внесено.

Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ; є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, пов`язаному з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Через електронний портал особистого кабінету Пенсійного фонду України позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою від 02.04.2024, відповідно до якої просив здійснити перерахунок розміру його пенсії з 20.03.2024 без обмеження 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Листом від 29.04.2024 №2632-2074/О-02/8-1200/24 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки на теперішній час порядок застосування Рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 відсутній та зміни до Закону № 796 щодо виплати пенсії без обмеження 10 прожитковими мінімумами у зв`язку із ухваленням рішення Конституційного суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 у справі № 3-123/2023(229/23) не внесено. Також повідомлено, що розмір пенсії позивача обмежено відповідно до статті 67 Закону № 796, а саме: з 01.12.2022 - 20930,00 грн (2093,00 грн х 10, де 2093,00 грн прожитковий мінімум для непрацездатних осіб за нормами Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік»); з 01.03.2024 - 23610,00 грн (2361,00 грн х 10, де 2361,00 грн - прожитковий мінімум для непрацездатних осіб за Законом України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).

Відповідно до протоколу перерахунку пенсії позивача максимальний розмір пенсії з 01.03.2024 складає 23610,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII, Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно з статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачу з 02.10.2007 призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.

За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23, від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 у справі № 380/12268/20, у постанові від 05.09.2023 у справі №120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI також кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв Рішення № 2-р (II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 20.03.2024, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що до 19.03.2024 включно припис статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов`язковому застосуванню.

Натомість з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.

Що стосується обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

За встановлених судом обставин, зважаючи на те, що ГУПФУ в Луганській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії з 20.03.2024 без обмеження її розміру 10-ма прожитковими мінімумами, то це свідчить саме про протиправні дії відповідача, а не бездіяльність, як вказує позивач, у зв`язку з чим суд, керуючись положеннями статті 9 КАС України, вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та визнати такі дії протиправними з наведених вище підстав. А у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності слід відмовити.

Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна від цієї вимоги вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та у спірних правовідносинах відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький район, Луганська область) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, призначеної за нормами статті 54 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян