ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/163/24 Справа № 711/1393/20 Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

представників цивільного

відповідача ПП «СКАЙ ЛАЙН»: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника цивільного

відповідача ПрАТ «УПСК» ОСОБА_10 ,

представника потерпілих ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ "УПСК" - адвоката ОСОБА_10 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29 грудня 2020 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Цивільні позови прокурора задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Черкаської обласної ради витрати, понесені КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради» на лікування потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у розмірі 14 371,76 грн.; на користь Черкаської міської ради витрати, понесені КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради» на лікування потерпілого ОСОБА_15 у розмірі 3518,4 грн.

Цивільний позов ОСОБА_15 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "УПСК" на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20 486грн. і моральної шкоди у розмірі 100 000грн., а всього 120 486грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_16 і ОСОБА_12 задоволено частково. Стягнуто на користь кожного із них на відшкодування моральної шкоди із ПрАТ "УПСК" по 260 000 грн., із ПП «Скай Лайн» по 240 000грн. Стягнуто на їх користь із ПрАТ "УПСК" відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 69 072,19грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3140,20 грн., пов`язані із залученням експертів.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_12 витрати на залучення експерта у розмірі 10 152грн. і витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., а всього процесуальні витрати у розмірі 20 152грн.

ВСТАНОВИЛА

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винний в тому, що він близько 17.30 год. 09.01.2020 керував автомобілем «ЗАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухався в межах населеного пункту в АДРЕСА_2 в напрямку вулиці Юрія Іллєнка з порушенням п.п.2.3.«б», 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Не будучи уважним і не стежачи за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну у вигляді появи на проїзній частині пішохода похилого віку ОСОБА_15 , який переводив за руки через дорогу двох малолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_18 2015 року народження, які згідно із п. 4.7 ПДР переходили проїзну частину дороги вулиці С.Амброса по лінії тротуарів зліва направо відносно до руху автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) пішохід ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Пішохід ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Пішохід ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження від яких помер 23.01.2020 о 09.45 год. у КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня».

Порушення обвинуваченим ОСОБА_7 ПДР, знаходяться у причинному зв`язку з ДТП та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_14 , отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та ОСОБА_13 .

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 неодноразово розглядалось судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12.05.2021 вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29.12.2020, що оскаржується, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12.05.2021 скасовано за касаційною скаргою ПрАТ "УПСК" в частині вирішення цивільного позову і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12.09.2022 вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільних позовів. Зменшено суму моральної шкоди стягнутої з ПрАТ "УПСК" на користь ОСОБА_15 зі 100 000 грн. до 1024,30 грн. Зменшено розмір стягнення з ПрАТ "УПСК" на користь ОСОБА_16 та ОСОБА_12 суму моральної шкоди з 260 000 грн. до 28 338 грн. кожному з потерпілих. В решті вирок в частині цивільних позовів залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.10.2023 за касаційною скаргою представника цивільних позивачів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12.09.2022 скасовано в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи всі вищевказані судові рішення апеляційний суд переглядає законність вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29.12.2020 щодо ОСОБА_7 лише в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди на користь цивільних позивачів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 за апеляційної скаргою ПрАТ «УПСК», адже в іншій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції не визнанні незаконними чи необґрунтованими

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «УПСК» - адвокат ОСОБА_10 просить скасувати вищевказаний вирок у частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції за цивільними позовами потерпілих до ПрАТ «УПСК» в порядку цивільного судочинства.

На переконання захисника, суд першої інстанції внаслідок порушення вимог кримінального процесуального закону залишив поза увагою, що ст.128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не передбачає можливості пред`явлення цивільного позову потерпілою особою до юридичної особи, яка не несе за законом цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, а на підставі договору (страхового полісу) у разі настання страхового випадку відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну потерпілої особи. Положення ч. 1 ст. 128 КПК обмежує коло осіб, до яких може бути пред`явлений цивільний позов у кримінальному провадженні. Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п.1.8 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)). З огляду на визначені ст. 11 ЦК підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, обов`язок ПрАТ «УПСК» з відшкодування заподіяної обвинуваченим ОСОБА_19 шкоди цивільним позивачам обумовлюється не законом, а зобов`язаннями, що виникли за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового поліса №АО/4495928 від 04.11.2019).

Вказує, що пред`явлення особами, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, позову до Страховика, який на підставі договірних правовідносин має обов`язок щодо відшкодування у встановленому порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну, є неможливим у кримінальному провадженні.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не з`ясував, чи подавали особи, які мають право на отримання страхового відшкодування, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» заяву про страхове відшкодування до ПрАТ «УПСК» відповідно до положень п. 35.1 ст. 35, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Водночас зазначає, що ПрАТ «УПСК» не приймало рішення про виплату чи відмову у здійсненні страхового відшкодування, оскільки цивільні позивачі не подавали до страхової компанії заяви, необхідної для прийняття вмотивованого рішення, що свідчить про порушення цими особами визначеного порядку отримання страхового відшкодування.

Окрім того, наводить доводи щодо незаконного прийняття рішення суду про стягнення з ПрАТ «УПСК» на користь потерпілого ОСОБА_15 100000 грн., на користь ОСОБА_16 та ОСОБА_14 по 260 000 грн. моральної шкоди.

Посилаючись на Закон приводить розрахунок та вказує, що за умови, що підтверджений розмір витрат потерпілого ОСОБА_15 на лікування складає 20 486 грн., то, виходячи із положень ст. 26-1 вказаного Закону, розмір моральної шкоди складає 1 024,30 (20 486,00 грн. х 5 %).

Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, зокрема, батькам. Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Станом на дату ДТП (09.01.2020) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 4 723 грн. Право на отримання моральної шкоди в даному випадку мають дві особи. Загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_20 , складає 56 676 грн. (12 x 4 723 грн.), що має бути поділений рівними частинами між всіма особами, які мають право на отримання такого виду страхового відшкодування, тобто по 28 338 грн. на кожного, а не по 260 000 грн., як помилково зазначив суд у резолютивній частині рішення.

Потерпілі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 подали заперечення на апеляційну скаргу, посилаючись на законність вироку суду першої інстанції, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , явка яких у судове засідання не є обов`язковою, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК не перешкоджає проведенню розгляду.

Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані:

- представник ПрАТ «УПСК», який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;

- обвинувачений, який залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду;

- представники ПП «Скай Лайн», а також потерпілий та його представник, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги;

- прокурор, яка частково підтримали доводи апеляційної скарги, заперечували проти задоволення апеляційної скарги в частині скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції;

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного перегляду, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання учасниками судового розгляду не оспорюються.

Разом з тим доводи апеляційної скарги про неправильність вирішення судом першої інстанції цивільних позовів потерпілих до ПрАТ «УПСК» є частково обґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до приписів ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З огляду на це при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

Апеляційний суд вбачає, що при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 про відшкодування моральної шкоди у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 зазначених вище вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався з огляду на таке.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

З метою відшкодування цієї шкоди потерпілі звернулися до ПП «Скай Лайн» та ПрАТ «УПСК» з цивільним позовом в межах кримінального провадження: потерпілий ОСОБА_15 просив стягнути з відповідачів відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20 486 грн. та моральної шкоди у розмірі 200 000 грн.; потерпілі ОСОБА_12 і ОСОБА_16 просили стягнути з відповідачів відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 91 583,22 грн., а також на користь кожного моральної шкоди у розмірі по 1 283 769 грн.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги потерпілих до страхової компанії, стягнув із ПрАТ «УПСК» на користь потерпілого ОСОБА_15 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20 486 грн., що не оскаржується в апеляційному порядку і відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., а всього 120 486 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовив. Також стягнув на користь ОСОБА_16 і ОСОБА_12 відшкодування моральної шкоди із ПрАТ «УПСК» по 260 000 грн. кожному, із ПП «Скай Лайн» по 240 000 грн. та на відшкодування матеріальної шкоди стягнув 69 072,19грн. із ПрАТ «УПСК». У задоволенні решти позовних вимог місцевий суд відмовив.

Також судом встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з ПП «Скай Лайн», де він працював водієм та здійснював перевезення пасажирів. Транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ПП «Скай Лайн» та був застрахований на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПП «Скай Лайн» та ПрАТ «УПСК». Згідно з умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4495928 від 04.11.2019 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну, - 130 000 грн., розмір франшизи - 2 600 грн.

Цебто з урахуванням наявності договору страхування відповідальність у певних межах була покладена як на особу, яка застрахувала свою відповідальність, так і на страхову компанію.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Тобто, відповідальність юридичної або фізичної особи настає, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

Згідно з положеннями ст.1194 ЦК передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 23 Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до положень ст.26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, враховуючи, що підтверджений розмір витрат потерпілого ОСОБА_15 на лікування складає 20 486 грн., то, виходячи із вищевказаних положень ст. 26-1 вказаного закону, розмір моральної шкоди складає 1 024,30 (20 486 грн. х 5 %), що підлягає стягненню з ПрАТ «УПСК». При цьому решту суми 98 975,70грн. (100 000грн. (загальні витрати) - 1 024,30грн. = 98 975,70грн.) необхідно стягнути із ПП «СКАЙ ЛАЙН».

Що стосується стягнення сум моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , апеляційний суд зважає таке.

Згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП становив 4723 грн.

Водночас згідно з п. 27.3. ст. 27 Закону передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, батькам (усиновлювачам). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку. Таким чином сума моральної шкоди, яка підлягає до стягнення із ПрАТ «УПСК» на користь потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_12 становить по 28 338 грн.(4723грн. х 12 = 56676:2=28 338 грн.). При цьому решту суми у рахунок відшкодування моральної шкоди - по 231 662грн.(260 000грн. - 28 338грн.=231 662грн.) слід стягнути з ПП «СКАЙ ЛАЙН», як власника джерела підвищеної небезпеки.

Розподіляючи суму відшкодування моральної шкоди потерпілим, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду викладену в постанові від 11.10.2023 у цьому кримінальному провадженні, яка є обов`язковою для виконання та бере до уваги, що у разі зменшення зобов`язання страховика без зменшення загального розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, сума підлягає перерозподілу шляхом збільшення відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки, не покритої договором страхування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ "УПСК" - адвоката ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 29 грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільних позовів - змінити.

Стягнути з ПрАТ "УПСК" на користь потерпілого ОСОБА_15 у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 024,30 грн.

Стягнути з ПрАТ "УПСК" на користь потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_12 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 28 338 грн. кожному з потерпілих.

Стягнути з ПП «СКАЙ ЛАЙН» на користь потерпілого ОСОБА_15 у рахунок відшкодування моральної шкоди 98 975,70 грн.

Стягнути з ПП «СКАЙ ЛАЙН» на користь потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_12 у рахунок відшкодування моральної шкоди по 231 662 грн. кожному.

У решті вирок залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4