Справа № 703/505/24

2/703/602/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №278610323 від 24 березня 2024 року в розмірі 73557 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 66557 грн. 40 коп. - сума заборгованості за відсотками. А також просив стягнути на його користь з відповідача понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24 березня 2023 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №278610323 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3,11,12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7000 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку), вказану позичальником у договорі на умовах строковості, зворотності та платності. Строк позики складав 30 днів, дисконтна (знижена) процентна ставка - 1,99% на день (726,35 грн. річних), процентна ставка позаакційна (базова) в день - 2,99% на день (1091,35% річних) фіксована, дата повернення позики 23 квітня 2023 року.

На період строку дії позики нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою. У випадку користування позикою понад строк, з наступного дня після спливу строку, нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99% на день перераховується і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка у розмірі 2,99 % на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.

Позивач вказує, що свої зобов`язання він виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7000, 00 грн. Однак, відповідач умови договору не виконував і станом на день звернення позивача до суду із вказаним позовом утворилась заборгованість в розмірі 73557 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 66557 грн. 40 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 73557 грн. 40 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. в примусовому порядку.

Ухвалою судді від 09 лютого 2024 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, 12 лютого 2024 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву, у якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення кредиту в розмірі основної заборгованості за тілом кредиту. Зауважив, що з нього як військовослужбовця може бути стягнута лише сума кредиту без відсотків, враховуючи вимоги законодавства, зокрема п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглянути справу без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24 березня 2023 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику №278610323, за умовами якого відповідачу надано кредит для власних потреб у розмірі 7000 грн. із строком кредитування на 30 днів до 23 квітня 2023 року з процентною ставкою 1,99% в день.

Згідно п.2.2.2.1 договору позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою в порядку визначеному цим договором.

У відповідності до п.п.3.3, 3.3.1-3.3.2 договору сторони домовились, що у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми позики та/або процентів за користування нею, позикодавець має право нарахувати неустойку (штраф, пеню). Сукупна сума неустойки, а також інших платежів не може перевищувати половини (якщо загальний розмір кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати) або подвійної (якщо загальний розмір кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати) суми одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

У відповідності до п. 1.4, 1.4.1., 1.5., 1.5.1, Договору Позики:

На період строку, визначеного п. 1.2. Договору, нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99% (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") від суми Позики за кожний день користування Позикою;

У межах строку Позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до п.1.3. цього Договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у пункті 1.1.5. цього Договору з першого дня дії Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між Сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням Строку Позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами та відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.

У випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день (з урахуванням Програми Лояльності ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", Правил акції ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" "Повторний кредит") перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується позаакційна (Базова) процентна ставка у розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.

Згідно п.5.5 договору сторони дійшли згоди, що у всії відносинах між позичальником та Товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікальної буквенно-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.

Згідно п. 5.15 Договору цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10.06.2017., договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Отже між Банком та клієнтом погоджені умови кредитного договору.

Судом встановлено, що між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, що не оспорюється відповідачем, який є обов`язковим до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов`язання виконав належним чином та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000 грн., що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

В той же час відповідач всупереч умовам договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за кредитним договором №278610323 від 24 березня 2024 року, яка станом на дату звернення до суду становить 73557 грн. 40 коп., з яких: 7000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 66557 грн. 40 коп. - сума заборгованості за відсотками.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Досліджуючи доводи позивача в частині заявлених вимог та заперечень наданих з боку відповідача суд виходить з наступного обґрунтування.

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи щодо стягнення з нього нарахованих відсотків за вказаним договором позики, до матеріалів цивільної справи долучив копію військового квитка серії НОМЕР_1 та довідку №636, видану військовою частиною № НОМЕР_2 , з яких вбачається що ОСОБА_1 з 26 лютого 2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі по мобілізації у вказаній військовій частині. Відтак, у зв`язку із проходженням служби у ЗСУ просить його звільнити від сплати нарахованих процентів за кредитним договором.

Отже, судом встановлено, що на час укладення кредитного договору №278610323 від 24 березня 2024 року ОСОБА_1 був військовослужбовцем та проходить військову службу дотепер.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Визначення «особливого періоду» наведено у Законі України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII), відповідно до статті 1 якого:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Відповідно до статті 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо темпоральних меж дії особливого періоду в розумінні Закону № 3543-XII, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року по справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновків, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає.

Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

Таким чином, в силу п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці, які мають кредитні зобов`язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: - звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був призваний на військову службу з 26 лютого 2022 року за мобілізацією. Отже, останній з 26 лютого 2022 року по сьогоднішній день перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджено належними доказами. Вказані відомості позивачем спростовані не були.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач користується пільгами, передбаченими ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки позивачем надано достатні докази на підтвердження тих обставин, що він має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, оскільки в період нарахування процентів за користування кредитом він перебуває у складі перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому має право на звільнення від нарахування процентів за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову лише в частині стягнення суми кредиту за договором №278610323 від 24 березня 2024 року у розмірі 7000 грн. Водночас, позовні вимоги щодо стягнення відсотків не підлягають до задоволення, у зв`язку із тим, що на момент укладення вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем, проценти за користування кредитними коштами нараховані в період військової служби відповідача, а тому проценти за кредитним договором в сумі 66557 грн. 40 коп. нараховані позивачем в порушення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та стягненню не підлягають.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь позивача судовий збір у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 230 грн. 52 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №00134-01/2023 в розмірі 5000 грн., за кредитним договором №278610323 від 24 березня 2024 року у розмірі 7000 грн. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 230 грн. 52 коп., а всього 7230 (сім тисяч двісті тридцять) грн. 52 (п`ятдесят дві) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ44127243, місцезнаходження: 01014,м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Ю. В. Крива