ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2024м. СумиСправа № 920/815/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/815/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області (42700, м. Охтирка, вул. Сумська, 12) в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, ідентифікаційний код 37970834),

до відповідача: Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» (42744, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Готеляка, 67, ідентифікаційний код 23637183),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комишанська сільська рада Охтирського району Сумської області (42721, Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 04389868).

про стягнення 1 461 963, 32 грн,

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

прокурора - Карпенко Д.В.,

представника позивача - Матюха Д.М.,

представника відповідача - не з`явився,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явився,

УСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача, у якій просить суд: 1) стягнути з Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у сумі 1 461 963,32 грн, зарахувавши її до місцевого бюджету Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на розрахунковий рахунок ПА688999980333159331000018510 код ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача: Державне Казначейство України м. Київ, назва отримувача: ГУК Сум. обл./Комишанська СТГ, код платежу: 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності) з перерахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України - 438 589 грн (30 %) шкоди та до спеціального фонду місцевих бюджетів Комишанської сільської ради та Сумської обласної ради - 1 023 374, 32 грн. (70 %), з яких 730 981,66 грн (50%) - на рахунок Комишанської сільської ради та 292 392,66 грн (20%) на рахунок Сумської обласної ради; 2) стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р и А 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 21 930 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.07.2023 справу № 920/815/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 20.07.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/815/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 22.08.2023, 10:30; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області (42721, Сумська область, Охтирський район, с. Комиші, вул. Київська, 1, ідентифікаційний код 04389868).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від б/н б/д (вх. №5282/23 від 22.08.2023), в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Господарським судом Сумської області протокольною ухвалою від 22.08.2023 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 05.10.2023, 12:30.

Виконувачем обов`язків керівника Охтирської окружної прокуратури подано відповідь на відзив від 29.08.2023 №52/2-1566-23 (вх. №5484/23 від 30.08.2023), в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області подано відповідь на відзив №1793/10-23 від 31.08.2023 (вх. №5650/23 від 07.09.2023), в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Господарським судом Сумської області протокольною ухвалою від 05.10.2023 оголошено перерву до 16.11.2023, 10:30.

Ухвалою суду від 16.11.2023 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/815/23; призначити розгляд справи № 920/815/23 по суті в судове засідання на 21.12.2023, 11:30.

Водночас розгляд справи по суті, призначений на 21.12.2023, 11:30, не відбувся у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, про що було складено Акт Господарського суду Сумської області від 21.12.2023.

Представником Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» надіслано до суду заяву від 14.12.2023 б/н (вх. № 5015 від 21.12.2023), у якій останній просить суд забезпечити участь представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 21.12.2023 року о 11:30 год по даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також представником Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» надіслано до суду заяву від 21.12.2023 б/н (вх. № 7959 від 21.12.2023), у якій просить суд відкласти розгляд справи, що призначена на 21.12.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 28.12.2023 постановлено залишити без розгляду заяву представника Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» від 21.12.2023 б/н (вх. № 7959 від 21.12.2023) про відкладення розгляду справи; задовольнити заяву представника відповідача - Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» від 14.12.2023 б/н (вх. № 5015 від 21.12.2023) щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання, призначене на 06.02.2024, 11:30, за участі представника відповідача - Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» - Борики Олександра Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

Ухвалою суду від 25.12.2023 постановлено призначити справу № 920/815/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 06.02.2024, 11:30.

Водночас, судовий розгляд по суті, призначений на 06.02.2024, 11:30 не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 05.02.2024 по 14.05.2024.

Ухвалою суду від 24.05.2024 постановлено призначити розгляд справи № 920/815/23 по суті в судове засідання на 04.06.2024, 12:30.

У судовому засіданні брали участь прокурор і представник позивача. Представники відповідача і третьої особи у судове засідання не з`явились, про час і місце проведення були повідомлені належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ДП «Охтирський агролісгосп» №399/06 від 05.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Сумській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Охтирський агролісгосп», в ході якої встановлено, що у кварталі 41 виділ 8 на площі 12,6 га посадовими особами Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агролісгосп» під час проведення санітарно-вибіркової рубки здійснено вирубування дерев не відведених в рубку, не тих порід та діаметрів, загальною кількістю 103 шт.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області було складено Акт №310/06 від 13.10.2020 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ДП «Охтирський агролісгосп», відповідно до якого виявлено порушення вимог законодавства, а саме:

1) в кварталі 41 виділ 8 пл. 12, 6 га, 2020 року, проведено вибіркову санітарну рубку, породний склад 7 Дпд 3Дз (листяні насадження). Причина призначення рубки -всихання та грибок. Згідно лісорубного квитка СУ ЛРК №003385 від 09.01.2020 та згідно з матеріалами відводу ДП «Охтирський агролісгосп» дозволяється рубка 149 дерев в кварталі 41 виділ 8 пл. 12, 6 га загальним об`ємом заготовленої деревини 120 м3 дровяної лісопродукції, з яких: 90 м3 дуба, 10 м3 клена та 13 м3 липи. Відбір дерев в санітарну рубку проведено 08.10.2019, що підтверджується польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку, згідно якої 80 дерев породи «Дуб» (8 з яких ділові (сироростучі), з діаметром у корі на висоті 1, 3 м - 8 см та 16 см, інші 72 дерева сухостійні з діаметрами у корі на висоті 1, 3 м від 20 см до 50 см відповідно), 20 дерев породи «Липа» - всі сухостійні та 49 дерев породи «Клен» (33 з яких ділові (сироростучі), з діаметром у корі на висоті 1, 3 м - 8 см, 12 см та 16 см. Інші 16 дерев сухостійні з діаметрами у корі на висоті 1/,3 м від 20 см до 32 см відповідно).

2) під час проведення контрольного попеневого переліку зрубаних дерев на даній лісосіці встановлено, що замість149 пнів від зрубаних дерев, обліковано 162 пня: 5 пнів від дерев «Берест», 69 пнів породи «Дуб», з яких лише 10 пнів сухостійних, а 59 сироростучих, із середнім значенням діаметрів пнів від 38 до 105 см, які відсутні в матеріалах відводу (польовій переліковій відомості, нумераційній відомості дерев взятих у санітарну рубку та матеріально - грошовій оцінки лісосіки), 10 пнів від дерев породи «Липа» (всі сироростучі, не внесені до матеріалів відводу лісосіки в рубку), 78 пнів дерев породи «Клен», з яких 38 від сироростучих дерев (5 дерев не внесені до матеріалів відводу) та 40 пнів від сухостійних дерев (24 дерева не внесені до матеріалів відводу лісосіки в рубку.

3) під час проведення перерахунку маси деревини породи «Дуб» встановлено, що 69 зрубаних дерев становлять 197, 86 м3 в той час, як за матеріалами відводу дерев у рубку підприємством розраховано вихід із 80 зрубаних дерев лише 90 м3. Це свідчить про те, що відвід дерев у рубку в лісі не проводився, дерева не вимічались і нумерація дерев не проводилась. Згідно нумераційної відомості дерев призначених у рубку підприємством, визначено категорії стану дерев з 4 по 6 (відміраючі, свіжий сухостій та старий сухостій.

Таким чином в кварталі 41 виділ 8 пл. 12,6 га посадовими особами ДП «Охтирський агролісгосп» під час відводу і таксації лісосіки в санітарну рубку - вибіркову, шляхом створення не облікованих лишків та заниження в матеріалах відводу їх якості (технологічгі придатності) та об`ємів шляхом внесення недостовірних відомостей щодо таксаційних показників деревини (висоти та диаметрів), з метою зменшення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів вносяться недостовірні дані, які стали підставою для видачі спеціального дозволу на право використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та фактично занижений загальний об`єм ліквідної деревини породи «Дуб» на 107, 86 м3, і під виглядом санітарної вибіркової рубки проведена «Приіскова», тобто, незаконна рубка кращих, здорових дерев, які не внесені до матеріалів відводу і матеріально - грошової оцінки лісосіки та не підлягали вирубанню загальною кількістю 103 шт, з яких кількість породи «Дуб» - 59 шт, «Клену» - 29 шт, «Липа» - 10 шт та «Берест» - 5 шт.

Відповідно до вищезазначеного Акту, відповідачем було порушено п. 6, п. 12, п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №756), п.п. 27 - 30 Настанови по відводу та таксації лісосік в лісах СРСР, затверджених наказом Державного комітету лісового господарства Ради Міністрів СРСР від 27.12.1968 №334, ст. ст. 19, 86 Лісового Кодексу України.

Охтирським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Охтирський агролісгосп» на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській області направлено заперечення вих. №182 від 19.10.2020 до Акту від 13.10.2020 №310/06, в якому відповідач не погоджується із вищезазначеним Актом та зазначає, що визначення об`єму після проведення рубки шляхом застосування металевої мірної стрічки та переведення діаметра пня до діаметра на висоті 1,3 м було проведено в порядку не передбаченому чинним лісовим законодавством, а тому вказані висновки не можуть братись до уваги та вважатись встановленими. У запереченнях відповідач зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено поняття «Приіскова рубка», а тому висновок, який наведений у Акті Державної екологічної інспекції у Сумській області від 13.10.2020 №310/06 щодо проведення під виглядом санітарної вибіркової рубки «Приіскової» кращих здорових дерев, зроблений інспекторами всупереч нормативному розмежуванню видів рубок, серед яких відсутній такий вид як «Приіскова рубка». Також у запереченнях зазначено, що встановлені в Акті щодо відбору дерев в санітарну рубку з діаметром 8 см, 12 см та 16 см не відповідають дійсним обставинам, оскільки в польовій переліковій відомості колонка об`єднана тільки дров та передбачена для відомостей по дровяній деревині, що не може включати ділову деревину.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області на ім`я відповідача було надіслано претензію №93/06-10 від 04.11.2020, в якій зазначено, що внаслідок незаконного вирубування лісу державі нанесено шкоду на загальну суму 1461963,32 грн. Розрахунок розміру заподіяної шкоди проведений на підставі Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23.07.2008 №665. Державною екологічною інспекцією у Сумській області запропоновано ДП «Охтирський агролісгосп» добровільно відшкодувати нанесену державі шкоду внаслідок незаконного вирубування лісу на загальну суму 1461963,32 грн.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Охтирською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме не відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування дерев.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суд погоджується з висновками заявника, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходженя суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України належить 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків (шкоди), завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п.10,11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Сумській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Судом встановлено, що позивачем з дати пред`явлення претензії, а саме з листопада 2020 року і до теперішнього часу не було вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 зазначеного закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: 1) незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; 2) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; 3) знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; 4) засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; 5) порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 6) знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; 7) порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; 8) розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу; 9) самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; 10) порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо; 11) заготівлі лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів; 12) порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів; 13) невнесенні плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки; 14) знищенні та пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; 15) введенні в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об`єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів; 16) порушенні строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; 17) пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення; 18) знищенні або пошкодженні лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на лісових ділянках; 19) невиконанні приписів державної лісової охорони та органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 20) порушенні вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до акта № 310/06 від 13.10.2020, в кварталі 41 виділ 8 пл. 12.6 га., 2020 року, проведено вибіркову санітарну рубку, породний склад 7 Лпд ЗДз (листяні насадження) в порушення норм законодавства, зокрема пунктів 6, 12, 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756) та ст. ст. 19, 86, 69 Лісового Кодексу України.

Відповідно до ст. 4 Постанови КМУ від 27 липня 1995 р. № 555 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України», для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються в тому числі вибіркові санітарні рубки.

Згідно зі ст. 12 вищевказаної постанови, вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Статтею 13 Постанови КМУ від 27 липня 1995 р. № 555, передбачено, що власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, що потребують вибіркової санітарної рубки.

Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються на основі матеріалів лісовпорядкування та оцінки санітарного стану лісових насаджень державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами (ст. 26 Постанови КМУ від 27 липня 1995 р. № 555).

На виконання вказаних вимог ДП «Охтирський агролісгосп» 08.10.2019 здійснено відбір дерев в санітарну рубку, що підтверджується польовою переліковою відомістю дерев призначених у рубку, згідно якої, переліковано в рубку 149 дерев, з яких 80 дерев породи «Дуб» (8 з яких ділові (сироростучі), з діаметром у корі на висоті 1,3 м. - 8 см. та 16 см. Інші 72 дерева сухостійні з діаметрами у корі на висоті 1,3 м. від 20 см. до 52 см. відповідно), 20 дерев породи «Липа» - всі сухостійні та 49 дерев породи «Клен» (33 з яких ділові (сироростучі), з діаметром у корі на висоті 1,3 м. - 8 см., 12 см. та 16 см. Інші 16 дерев сухостійні з діаметрами у корі на висоті 1,3 м. від 20 см. до 32 см. відповідно).

Згідно нумераційної відомості дерев призначених у рубку підприємством, визначено категорії стану дерев з 4 по 6 (відміраючі, свіжий сухостій та старий сухостій). Причиною вказаної рубки зазначено всихання та грибок.

Відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою КМУ від 23 травня 2007 № 76, Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно лісорубного квитка СУ ЛРК № 003385 від 09.01.2020 та матеріалами відводу ДП «Охтирський агролісгосп» дозволяється рубка 149 дерев в кварталі 41 виділ 8 пл. 12,6 га. загальним об`ємом заготовленої деревини 120 м3 дровяної лісопродукції, з яких: 90 м3 дуба, 10 м3 клена та 13 м3 липи.

Проте, у ході проведеної ДЕІ у Сумській області перевірки встановлено, що посадовими особами ДП «Охтирський агролісгосп» проведена незаконна рубка дерев, які не підлягали рубці, не внесені до матеріалів відводу і матеріально-грошової оцінки лісосіки загальною кількістю 103 шт., з яких кількості породи «Дуб» - 59 шт., «Клену» - 29 шт., «Липа» - 10 шт., та «Берест» - 5 шт. відповідно.

Таким чином, згідно із матеріалами перевірки, із загальної кількості незаконно зрубаних дерев здійснено поруб 59 сироростучих дерев породи «дуб» на суму 1 248 638,56 грн:

- фактично зрубано 59 сироростучих дерев породи дуб з діаметром від 38 см до 105 см, діаметри яких не передбачені в матеріалах відводу: польовій переліковій відомості, нумераційній відомості дерев взятих у санітару рубку та матеріально-грошовій оцінці лісосіки.

Крім того, незаконно вирублено 10 сироростучих дерев породи «липа» на суму 78 363,48 грн:

- фактично зрубано 10 сироростучих дерева породи «Липа» замість сухостійних дерев породи «Липа», як було передбачено матеріалами відводу.

Також, незаконно зрубано 29 дерев породи «клен» (5 сироростучих та 24 сухостійних дерев породи клен на загальну суму 122 179,01 грн (57 507,87 грн та 64 671,14 грн відповідно):

- фактично зрубано 29 сироростучих дерев породи «Клен», 5 з яких відсутні в матеріалах відводу та 40 сухостійних дерев породи «Клен», 24 з яких відсутні в матеріалах відводу: польовій переліковій відомості, нумераційній відомості дерев взятих у санітару рубку та матеріально-грошовій оцінці лісосіки.

Крім того, незаконно зрубано 5 дерев породи «берест» сироростучий, який взагалі не відводився в рубку та відсутній в матеріалах відводу: польовій переліковій відомості, нумераційній відомості дерев взятих у санітару рубку та матеріально-грошовій оцінки лісосіки на суму 12 782, 27 грн.

Загалом, уповноваженими особами ДП «Охтирський агролісгосп» здійснено незаконний поруб 103 дерев (породи «Дуб» - 59 шт., «Клену» - 29 шт., «Липа» - 10 шт., та «Берест» - 5 шт.) на загальну суму 1 461 963,32 грн (1 248 638,56+ 78 363,48+122 179,01+12 782, 27).

Відповідно до ст. ст. 86, 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокорнстувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості фунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП «Охтирський агролісгосп» є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві.

Згідно з п. 1.1 Статуту ДП «Охтирський агролісгосп», останнє є дочірнім підприємством Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс», що засноване на майні спільної власності територіальних громад міст, сіл та селищ Сумської області. Управління майном здійснює Сумська ОДА.

Згідно з п. 3.1 Статуту ДП «Охтирський агролісгосп» основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності ДП «Охтирський агролісгосп» для реалізації зазначеної мети є спеціалізоване ведення лісового господарства у району.

Пунктом 2.10 Статуту передбачено, що ДП «Охтирський агролісгосп» набуває статутусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

Пунктом 2.11 визначено, що ДП «Охтирський агролісгосп» здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України.

Надання ДП «Охтирський агролісгосп» земель лісового фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку (п.2.12 Статуту).

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема ДП «Охтирський агролісгосп» 6187,9 га, в тому числі 5755,1 га лісів та інших лісовкритих площ.

Відповідно до п.1.2 Статуту та інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДП «Охтирський агролісгосп» є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс».

Отже, ДП «Охтирський агролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечено охорону і збереження лісу від незаконних порубок та безпосередньо здійснило незаконний поруб дерев на підвідомчій території.

Отже, суд погоджується з прокурором, що ДП «Охтирський агролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст.86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто не забезпечивши належну охорону лісів допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.

З огляду на зазначене та положення ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд також погоджується з прокурором, що уповноваженими особами відповідача здійснено незаконний поруб 103 дерев на загальну суму 1 641 963, 32 грн.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Суд дійшов висновку, що вина та протиправна поведінка ДП «Охтирський агролісгосп» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, а і безпосередньо здійснило поруб дерев, чим спричинено шкоду, визначену розрахунками Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Факт вчинення протиправного діяння відповідачем підтверджується актом Державної екологічної інспекції у Сумській області від 13.10.2020 № 310/06, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Також наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у безпосередньому завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев посадовими особами відповідача), що є протиправною поведінкою відповідача (внаслідок здійснення рубки дерев, які не зазначені в матеріалах відведення).

З огляду на зазначене, у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви, в зв`язку з чим позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума судового збору, що підлягає сплаті, дорівнює 21 929,45 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Охтирський агролісгосп" (42744, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Готеляка, 67, ідентифікаційний код 23637183) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у сумі 1 461 963,32 грн (один мільйон чотириста шістдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят три гривні тридцять дві копійки), зарахувавши її до місцевого бюджету Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на розрахунковий рахунок UА 688999980333159331000018510 код ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача: Державне Казначейство України м. Київ, назва отримувача: ГУК Сум. обл./Комишанська СТГ, код платежу: 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності) з перерахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України - 438 589,00 грн (чотириста тридцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень нуль копійок) (30 %) шкоди та до спеціального фонду місцевих бюджетів Комишанської сільської ради та Сумської обласної ради - 1 023 374, 32 грн (один мільйон двадцять три тисячі триста сімдесят чотири гривні тридцять дві копійки) (70 %), з яких 730 981,66 грн (сімсот тридцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна гривня шістдесят шість копійок) (50%) - на рахунок Комишанської сільської ради та 292 392,66 грн (двісті девяносто дві тисячі триста девяносто дві гривні шістдесят шість копійок) (20%) на рахунок Сумської обласної ради.

3. Стягнути з Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Охтирський агролісгосп" (42744, Сумська область, Охтирський район, с. Чернеччина, вул. Готеляка, 67, ідентифікаційний код 23637183) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UА 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 21 929,45 грн (двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 17.06.2024 у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А. у відпустці в період з 12.06.2024 по 14.06.2024.

Суддя Ю.А. Джепа