-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2024 р. м. Київ
Справа № 911/783/24
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» про стягнення 5 032 888,52грн, за участі представників від:
позивача Тарабака Є.А. (ордер АЕ №1273359 від 26.03.2024);
відповідача - Боровик Б.М. (ордер АІ №1416400 від 26.06.2023)
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (далі позивач, ФГ «Агрофірма «Віктор») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» (далі відповідач, ТОВ «Фірма Ерідон») та просить стягнути з відповідача 5 032 888,52грн в рахунок відшкодування збитків у вигляді вартості втраченого майна.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на втрату матеріальних цінностей, переданих відповідачу на зберігання у відповідності з договором №105/23/850-ЗБ від 30.11.2023 відповідального зберігання матеріальних цінностей (т.1 а.с.1-5).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2024 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 26.04.2024 о 10:00, а також встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.1 а.с.42-43).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 09.04.2024 о 23:31, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.44-45).
17.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.55-62).
У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що знищення майна, переданого позивачем на зберігання, сталось не з його вини, а спричинено пожежею, що виникла внаслідок обставин непереборної сили влучання у складське приміщення снаряду під час обстрілів 08.01.2024 м. Новомосковськ Російською Федерацією.
22.04.2024 від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповіді на відзив, надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.182-184), у якій позивач спростовує доводи відзиву та вказує, що:
- відповідач порушив строки повідомлення про форс-мажорні обставини, у зв`язку із чим, позбавлений права посилатися на таку обставину як на підставу для звільнення від відповідальності за завданні збитки;
- відповідач не надав доказів настання обставин непереборної сили раніше 11.03.2024;
- договір на відповідальне зберігання укладений під час дії воєнного стану в Україні, а тому відповідач зобов`язаний був врахувати цю обставину та бути готовим до можливих негативних наслідків повномасштабного вторгнення.
До встановлення на підставі ч.4 ст.167 ГПК України та в порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, строку для подання заперечень, 24.04.2024 відповідач подав заперечення (т.1 а.с.188-190), у яких, спростовуючи доводи позивача, окрім вже зазначених у відзиві, відповідач вказує, що:
- виконав обов`язок щодо негайного звернення до Новомосковського РУ ГУ ДСНСН України у Дніпропетровської області, до РВП ГУ НП в Дніпропетровській області та УСБУ у Дніпропетровській області як до компетентних органів, уповноважених на фіксацію даної обставини;
- своєчасно повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість повернення товару у зв`язку з його знищенням;
- договором не встановлено строків звернення до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного сертифікату про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин.
У підготовчому засіданні судом прийнято відповідь на відзив та заперечення, подані до встановлення судом строків для подання таких заяв по суті, оскільки це не порушує прав учасників.
Ухвалою від 26.04.2024, яка занесена до протоколу, враховуючи заявлене клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, проти задоволення якого відповідач не заперечував, судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14:45 22.05.2024 (т.1 а.с.194-196).
Перерва у підготовчому засіданні оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, для реалізації сторонами права на подання відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України додаткових пояснень, відносно питань, які виникли під час проведення підготовчого засідання.
02.05.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення (т.1 а.с.197-201), у яких відповідач повідомив, що:
- передання на зберігання товару відбувалося в окремих тарах, які герметично закритті та мали відповідні пломби, що виключало можливість їх змішення з товаром інших поклажодавців або товаром, який перебував у власності відповідача;
- товар позивача, який знаходився на зберіганні відповідача, мав чітко виражені індивідуальні ознаки, такі як номер партії та обсяг;
- відповідач є професійним зберігачем, оскільки здійснює зберігання товару систематично.
20.05.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення (т.1 а.с.224-227), в яких, окрім раніше викладених доводів, позивач зазначає, що жодний з товарів, які вказані в інвентаризаційному описі та протоколі інвентаризаційної комісії не обліковувалися на субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні», а тому не можна встановити, що знищено саме товар, переданий відповідачу на відповідальне зберігання. Окрім того, позивач повідомляє, що між інвентаризаційним описом та протоколом інвентаризаційної комісії є часткові протиріччя, оскільки вони мають різні дати проведення, різні рядки та рахунки, на яких, за твердженнями відповідача, обліковувався переданий товар позивача.
Окрім того, у вказаних поясненнях позивач заявив клопотання про визнання поважними причин не подання доказів у встановлений строк та долучення їх до матеріалів справи.
В обґрунтування поданого клопотання, позивач посилається на те, що необхідність подання таких документів виникла у підготовчому засіданні.
В спростування заперечень, викладених позивачем в додаткових поясненнях від 20.05.2024 (т.2 а.с.17-18), 21.05.2024 відповідач подав додаткові пояснення та зазначає, що:
- нумерація рядків в інвентаризаційному описі та у протоколі інвентаризації є самостійною та не має відсилочного характеру до іншого документу;
- внутрішнім наказом ТОВ «Фірма Ерідон» доповнено облікову політику, у відповідності до якої додано новий код « 0241» «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»;
- інвентаризація проводилася у період з 09.01.2024 по 31.01.2024 розпочата відповідно до наказу № 08-01/П/П від 08.01.2024 та завершена складанням протоколу інвентаризаційної комісії від 31.01.2024.
22.05.2024 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу підготовчого засідання, якими судом: прийнято на підставі ч.5 ст.161 ГПК України додаткові пояснення, що надійшли від сторін; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2024 о 15:00 (т.2 а.с.28-30).
Підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.1 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.
Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
29.07.2022 між відповідачем (далі постачальник) та позивачем (далі покупець) укладено договір поставки №105/23/71 (т.1 а.с.11-13; далі договір поставки).
Відповідно до п.1.1 договору поставки в порядку та на умовах такого договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною (п.1.2 договору поставки).
Згідно п.5.1 договору поставки умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, які містять істотні умови поставки.
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною; датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця (п.5.3 договору поставки).
Відповідно до п.1 додатку №105/23/71/12-ЗЗР/1 від 08.05.2023 (т.1 а.с.14) сторони визначили асортимент продукції, одиницю виміру, кількість та вартість товару за договором, що постачається, на загальну суму 5 096 515,86 з ПДВ, з яких:
-геліантекс 68,5%, к.с. (1л) у кількості 65л на загальну суму 719 018,30грн без ПДВ;
-віволт, ПАР (прилипач) (5л) у кількості 330л на загальну суму 57 651грн без ПДВ;
-піктор 40%, к.с. (5л) у кількості 325л на загальну суму 828 610,25грн без ПДВ;
-пріаксор 22,5%, к.е. (5л) у кількості 980л на загальну суму 1 592 607,80грн без ПДВ;
-рекс дуо 50%, к.е у кількості 1 170л на загальну суму 1 049 209,20грн без ПДВ.
Пунктом 2 додатку №105/23/71/12-ЗЗР/1 від 08.05.2023 передбачено, що остаточна (повна) вартість замовленого товару в національній валюті визначається постачальником у відповідності до умов пунктів 2.1-2.3 та п.3.2 договору поставки на дату виставлення ним «рахунку на оплату», яка враховує всі витрати постачальника по розмитненню такого, ввезеного на митну територію України, товару.
На виконання умов договору поставки відповідач передав, а позивач прийняв товар на загальну суму 5 032 888,52грн, відповідно до видаткових накладних:
- №91328 від 30.11.2023 (т.1 а.с.15) на загальну суму 2 971 364,71грн з ПДВ: пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 455,677333л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026694577 у кількості 420л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026297262 у кількості 30л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026506547 у кількості 5л; рекс дуо 50%, к.е. (10 л), партія товару №0025229238 у кількості 860л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0025374299 у кількості 100л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0025854511 у кількості 170л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0026400717 у кількості 40л;
- №90801 від 30.11.2023 (т.1 а.с.15, зворот) на загальну суму 8 350,02грн з ПДВ: пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 4,281772л.
- №90796 від 30.11.2023 (т.1 а.с.16) на загальну суму 52 999,99грн з ПДВ: віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №AUG22CE029 у кількості 159,410990л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 10,040895л.
- №90084 від 30.11.2023 (т.1 а.с.16, зворот) на загальну суму 2 000 173,80грн з ПДВ: геліантекс 68,5%, к.с. (1л), партія товару №23В2444511 у кількості 65л; піктор 40% к.с. (5л), партія товару №0026792578 у кількості 325л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026297262 у кількості 55л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №23С2754030 у кількості 100л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №23В2754020 у кількості 70л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №AUG22СЕ029 у кількості 0,589010л.
В якості доказів оплати поставленого товару позивачем надані платіжні інструкції №4281 від 29.11.2023, №3596 від 22.06.2023, №3449 від 10.04.2023 (т.1 а.с.232;232, зворот; 233), а також лист щодо зарахування за №77 б/д (т.1 а.с.233, зворот).
30.11.2023 між ТОВ «Фірма Ерідон» (далі зберігач) та ФГ «Агрофірма «Віктор» (далі клієнт) укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей №105/23/850-ЗБ (т.1 а.с.17-18; далі договір зберігання).
Відповідно до п.п.1.1-1.5 договору зберігання передбачено, що: за умовами цього договору клієнт передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності клієнта; зберігання матеріальних цінностей здійснюється зберігачем у складських приміщеннях, що знаходяться за адресами, які зазначаються в актах приймання на зберігання; асортимент та кількість матеріальних цінностей, які приймаються на зберігання, вказується в актах приймання на зберігання; строк зберігання матеріальних цінностей - на вимогу клієнта, але не довше строку, зазначеного в актах приймання на зберігання; право власності на матеріальні цінності до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам.
За умовами п.п.2.1-2.3 договору зберігання, до основних обов`язків зберігача віднесено: прийняти на відповідальне зберігання матеріальних цінностей клієнта; вжиття заходів для належного зберігання в складських приміщеннях матеріальних цінностей, визначених п.1.3 договору, у тому числі зберігач має право, без отримання згоди клієнта, передати матеріальні цінності на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах клієнта; у разі передання зберігачем матеріальних цінностей на зберігання іншій особі умови цього договору є чинними і зберігач відповідає за дії особи, якій він передав матеріальні цінності на зберігання; відшкодувати втрати, нестачу цінностей та їх пошкодження, які виникли по вині зберігача, в 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження з документальним підтвердженням розміру шкоди від нестачі або пошкодження.
До основного обов`язку клієнта, який закріплений сторонами у п.3.1 договору зберігання, віднесено здійснення оплати послуг зберігання прийнятих на зберігання матеріальних цінностей у відповідності до розділу 5 цього договору.
Згідно п.4.1 договору зберігання: приймання матеріальних цінностей на зберігання проводиться матеріально-відповідальним працівником зберігача від представника клієнта і оформляється актами приймання на зберігання, які оформляються в день приймання; такі акти приймання на зберігання є невід`ємною частиною цього договору.
Зберігання матеріальних цінностей понад строк, установлений цим договором, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладання додаткової угоди (п.4.6 договору).
Як визначено п.5.1 договору зберігання, вартість послуг по зберіганню прийнятих зберігачем матеріальних цінностей зазначається сторонами в актах приймання на зберігання.
У відповідності до п.9.1 договору зберігання, сторона, яка порушила свої зобов`язання або не може виконати такі зобов`язання належним чином за цим договором, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили, що виникли після укладення договору внаслідок подій надзвичайного та невідворотного характеру, та які сторона не могла ні передбачити, ні запобігти їм розумними заходами, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, якими за домовленістю сторін є: а) надзвичайні обставини громадського життя (війни, суспільні безладдя, у тому числі терористичні акти й воєнні дії, навіть без офіційного оголошення війни чи військового стану, закриття сухопутних чи водних шляхів, заборона (обмеження) експорту імпорту, експропріація, конфіскації, примусове відчуження (реквізиція) або вилучення та інше); б) аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту імпорту тощо; в) заборонні й обмежувальні акти державних органів, зміна законодавства.
Як визначено п.п.9.2-9.2 договору зберігання: сторона, яка зазнала дії форс-мажору та внаслідок цього не в змозі виконати зобов`язання за договором, повинна негайно звернутися до компетентних органів для фіксації таких обставин, а також не пізніше 5 робочих днів з моменту настання та припинення таких обставин письмово та обґрунтовано сповістити про це іншу сторону; несвоєчасне повідомлення про форс-мажор та/або ненадання підтвердження форс-мажору позбавляє сторону права посилатися на нього як на підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за договором; сторони домовились, що підтвердженням форс-мажору є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчене настання та тривалість форс-мажору або інший документ, виданий (оформлений) компетентним органом за існуючих обставин, що засвідчує настання або дію непередбачуваних та непереборних обставин, що унеможливлюють або впливають на виконання сторонами умов договору.
Пунктом 11.2 договору зберігання визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.
Відповідач прийняв, а позивач передав на зберігання на умовах договору зберігання майно за такими актами:
- №41087 від 30.11.2023 (т.1 а.с.19): пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 455,677л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026694577 у кількості 420л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026297262 у кількості 30л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026506547 у кількості 5л; рекс дуо 50%, к.е. (10 л), партія товару №0025229238 у кількості 860л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0025374299 у кількості 100л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0025854511 у кількості 170л; рекс дуо 50%, к.е. (10л), партія товару №0026400717 у кількості 40л;
- №41081від 30.11.2023 (т.1 а.с.19, зворот): геліантекс 68,5%, к.с. (1л), партія товару №23В2444511 у кількості 65л; піктор 40% к.с. (5л), партія товару №0026792578 у кількості 325л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026297262 у кількості 55л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №23С2754030 у кількості 100л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №23В2754020 у кількості 70л; віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №AUG22СЕ029 у кількості 0,589л;
- №41085від 30.11.2023 (т.1 а.с.20): пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 4,282л;
- №41084 від 30.11.2023 (т.1 а.с.20, зворот): віволт, ПАР (прилипач) (5л), партія товару №AUG22CE029 у кількості 159,411л; пріаксор 22,5%, к.е. (5л), партія товару №0026792155 у кількості 10,041л.
В силу п.п.2-4 вказаних актів, сторонами узгоджено, що: відповідач зобов`язаний зберігати передане йому майно у складських приміщеннях, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29; строк зберігання матеріальних цінностей - на вимогу клієнта, але не довше 30.04.2024; вартість послуг по зберіганню прийнятих зберігачем матеріальних цінностей складає 120грн в т.ч. ПДВ за 1 палету впродовж одного місяця зберігання.
Складські приміщення, у яких мали зберігатись матеріалі цінності позивача, перебували у відповідача в оренді, що підтверджується договором оренди №01/07/23/37 від 30.06.2023 (т.1 а.с.64-66; далі договір оренди).
Так, відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець (Мале приватне підприємство Фірма «ЕРІДОН») передає, а орендар (ТОВ «Фірма Ерідон») приймає в строкове платне користування: нерухоме майно (склад/офісне приміщення), разом з підключеними інженерними та комунікаційними системами (водо- газо- та електропостачання, системою кондиціонування, системою охорони та сигналізації), вказане в додатку 1 до цього договору; обладнання та устаткування, вказане в додатку 2 та додатку 3 до цього договору.
Строк оренди, як визначено п.2.1 договору оренди, - з 01.07.2023 по 31.05.2026.
Як вбачається з акту приймання-передачі об`єкта оренди (т.1 а.с.67, зворот) Мале приватне підприємство Фірма «ЕРІДОН» передало, а ТОВ «Фірма Ерідон» прийняло в строкове платне користування нерухоме майно, визначено додатком №1 до договору оренди (т.1 а.с.67), а саме:
- офісне приміщення загальною площею 260кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;
- складське приміщення загальною площею 1 024,70кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;
- складське приміщення загальною площею 722,50кв.м, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29;
Право власності Малого приватного підприємства Фірма «ЕРІДОН» на передане відповідачу в оренду майно підтверджується: свідоцтвом від 15.09.2010 №САС765665 про право власності на нерухоме майно; витягом від 15.09.2010 №27321953 про реєстрацію права власності на нерухоме майно; витягом від 26.06.2023 №336898406 з державного реєстру речових прав (т.1 а.с.71-73).
На підтвердження виконання зобов`язань за договором в частині надання послуг зберігання майна, до матеріалів справи долучено акти надання послуг, які підписані сторонами, на загальну суму 372грн, а саме: №91405 від 30.11.2023 на суму 12грн; №94759 від 31.12.2023 на суму 360грн (т.1 а.с.21).
Доказів оплати послуг відповідного періоду не надано.
08.01.2024 комісією у складі провідного інспектора ВЗНС Новомосковського РУ ГУ ДСНС у Дніпропетровській області Фуги Р.Г., довіреної особи Храмова О.М., слідчого Новомосковського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шутя М.М. складено акт про пожежу, яким зафіксовано, що 08.01.2014 приблизно о 07:00 на складі сировини (за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова 115/29) виникла пожежа, внаслідок якої, знищено: склад (реконстр.) Х; прибудови (тамбур) х6, х7; естакада х8: навіси х9, х10; сходи х11; будівля охорони з ґанком х4; склад (реконстр.) А; огорожі №1, 2; ворота з хвірткою №3; мостіння І; рухоме майно (товари, ТМЦ, основні засоби, товари, передані на відповідальне зберігання, МШП), що знаходились у вищезазначених об`єктах згідно довідки від МПП Фірма «Ерідон» вих.№9 від 08.01.2024 та довідки від ТОВ «Фірма Ерідон» вих.№54/1 від 08.01.2024. Також, вказаним актом зафіксовано, що пожежею пошкоджено наступне майно: будівля офісу х3 (площею 278,2кв.м); ґанок х3; навіс х3; ґанком х5; мостіння ІІ; транспортні засоби Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_1 ; Renault Master д.н.з. НОМЕР_2 ; причіп. (т.1 а.с.81). Ймовірною причиною пожежі, як визначено даним актом, є обстріл.
10.01.2024 відповідачем направлено позивачу повідомлення про дію обставин непереборної сили (форс-мажор), яким доведено до відома, що майно позивача, яке передано на зберігання та знаходилося у складському приміщенні за адресою: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 115/29 знищено через злочинні дії третіх осіб (т.1 а.с.144). На підтвердження факту направлення 10.01.2024 вказаного повідомлення позивачу, відповідачем надано фіскальні чеки, поштові накладні №№0319108897640, 0319108897658 та описи вкладення у цінні листи (т.1 а.с.145).
Вказані листи, як вбачається з інформації з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» вручено позивачу 12.01.2024 (т.1 а.с.146-147). У поданій позовній заяві позивач також посилається на отримання відповідного повідомлення (т.1 а.с.1-5).
11.01.2024, комісією у складі першого заступника міського голови Здреника Т.; заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Зайцева А., головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Кондратенка М., заступника начальника управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Карпуся А., начальника відділу містобудування, архітектури та реклами головного архітектора управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Марченко Ю., завідувача сектору управління житлом, майном та комунальною власністю управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Лапченка Є., начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Полушко У. складено акт №5/ю-24 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації (т.1 а.с.82-83), яким зафіксовано, що ймовірно внаслідок прямого влучання ракетного озброєння та уламків після вибуху зруйновані об`єкти: склад (реконстр.) Х; прибудови (тамбур) х6, х7; естакада х8; навіси х9, х10; сходи х11; мостіння І комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2755021612100; адреса: Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок 115/29).
За результатами обстеження комісія дійшла висновків про неможливість відновлення зруйнованого об`єкту та про необхідність подальшого демонтажу його конструктивних елементів, проведення основного (детального) обстеження будівлі.
11.01.2024, комісією у складі: першого заступника міського голови Здреника Т., заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Зайцева А., головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Кондратенка М., заступника начальника управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради Карпуся А., начальника відділу містобудування, архітектури та реклами головного архітектора управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Марченко Ю., завідувача сектору управління житлом, майном та комунальною власністю управління по роботі з активами Новомосковської міської ради Лапченка Є.; начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту населення та оборонно-мобілізаційної роботи виконавчого комітету Новомосковської міської ради Полушко У. складено акт №4/ю-24 комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації (т.1 а.с.84-85), у якому вказані результати проведення обстеження. Так, відповідно до вказаного акту комісія встановила, що ймовірного внаслідок прямого влучання ракетного озброєння та уламків після вибуху зруйнований об`єк - склад (реконстр.) А комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2755021612100) за адресою: Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок 115/29.
За результатами обстеження комісія дійшла висновків про неможливість відновлення зруйнованого об`єкту та про необхідність подальшого демонтажу його конструктивних елементів, проведення основного (детального) обстеження будівлі.
За фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області, за усним повідомлення про кримінальне правопорушення, 08.01.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024040000000029 (т.1 а.с.86).
Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області від 26.01.2024 ТОВ «Фірма Ерідон» залучено до кримінального провадження №22024040000000029 від 08.01.2024 як потерпілу юридичну особу (т.1 а.с.87).
08.01.2024 ТОВ «Фірма Ерідон» видано наказ №08-01/П/П «Про проведення дій з виявлення та інвентаризації вцілілих активів товариства», яким доручено провести дії з виявлення та інвентаризації вцілілих активів ТОВ «Фірма Ерідон», що знаходяться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, 115/29 (т.2 а.с.20). Відповідним наказом створено робочу комісію з виявлення та інвентаризації.
Як визначено п.5 вказаного наказу, по завершенню всіх робіт та дій з виявлення та інвентаризації всіх вцілілих активів товариства, робоча комісія зобов`язана скласти узагальнюючий протокол інвентаризації, погодити його у комісії Центрального офісу та надати на затвердження генеральному директору зведений протокол інвентаризації.
31.01.2024, за результатами проведення інвентаризації, складено інвентаризаційний опис товарів на складі №178, яким за результатами підрахунку фактичних залишків товарів, встановлено факти знищення товарів, що перебували у власності позивача, а також тих, що знаходилися на відповідальному зберіганні у відповідача (т.1 а.с.88-91).
За результатами проведеної інвентаризації, 31.01.2024 відповідачем складено протокол інвентаризаційної комісії, яка зробила наступні висновки та висловила такі пропозиції: списати знищені товарно-матеріальні цінності, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та які обліковуються на 201 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товарно-матеріальні цінності, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 207 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товари, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 281 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені товарно-матеріальних цінності, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 281 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 104 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 105 рахунку бухгалтерського обліку; списати знищені основні засоби, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 106 рахунку бухгалтерського обліку; знищення обладнання та устаткування, яке перебувало у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»; зруйнування об`єктів нерухомого майна, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди із Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»; списання знищених товарів, які прийняті ТОВ «Фірма Ерідон» на відповідальне зберігання та обліковувалися на позабалансовому 0241 рахунку бухгалтерського обліку; списання знищених малоцінних швидкозношуваних предметів, що перебували у власності ТОВ «Фірма Ерідон» та передані в експлуатацію, які обліковувалися на позабалансі; пошкодження основних засобів, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та які обліковуються на 104 рахунку бухгалтерського обліку; пошкодження основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договорів фінансового лізингу, укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІОР» та які обліковуються на 105 рахунку бухгалтерського обліку та потребують відновлювального ремонту; пошкодження об`єктів нерухомого майна, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»; пошкодження обладнань та устаткувань, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»; знищення основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди, укладеного із Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон»; знищення основних засобів, які перебували у користуванні ТОВ «Фірма Ерідон» на підставі договору оренди укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКОМУНАЛТРАНС»; пошкодження основних засобів, які є власністю ТОВ «Фірма Ерідон» та обліковуються на 106 рахунку бухгалтерського обліку; пошкодження малоцінних швидкозношуваних предметів, які перебували у власності ТОВ «Фірма Ерідон» та передані в експлуатацію, які обліковувалися на позабалансі (т.1 а.с.92-106).
Як вбачається вказаного протоколу інвентаризаційної комісії, а саме розділу 9 «Списати знищенні товари, які прийняті ТОВ «Фірма Ерідон» на відповідальне зберігання, які обліковуються на позабалансовому 0241 рахунку бухгалтерського обліку», до зазначеного списку товарів, що вирішено списати, увійшли товари (п.п.8-10, 12, 27, 30-33, 38-41), які за назвою, характеристикою, об`ємом, номером партії, відповідають переданим позивачем відповідачу на зберігання за актами від 30.11.2023 №№41087, 41081, 41085, 41084.
Також, відповідачем до матеріалів справи долучено експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 05.04.2024 №41-ПМ/24 «Щодо первинного фіксування стану нерухомого майна та активів, ушкоджених або зруйнованих внаслідок воєнного (бойових) дій», з якого вбачається, що майно, яке знаходилося на відповідальному зберіганні, що наведено в інвентаризаційному описі №178 від 31.01.2024, знищене (т.1 а.с.107-143). При цьому, зроблений висновок про те, що знищення та пошкодження майна і активів відбулась через удари ракетами невстановленого типу по цивільній інфраструктурі м. Новомосковська Дніпропетровської області, влучання у складські приміщення відповідача (м. Новомосковськ, вул Сучкова 115/29), пожежі, що виникла 08.01,2024, що пов`язана з проведенням бойових (воєнних) дій відповідно до акту про пожежу ВЗНС Новомосковського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.
12.04.2024 відповідачу Торгово-промислово палатою України видано сертифікат №3100-24-0765 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (т.1 а.с.151-152), відповідно до якого засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), яким є військова агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення военного стану, знищення майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні відповідача в результаті ударів ракетами невстановленого типу по цивільній інфраструктурі м. Новомосковська, зокрема, влучення у складські приміщення за вищевказаною адресою. Відповідні форс-мажорні обставини визнані такими, що існують з 08.01.2024 щодо зобов`язання зберігання матеріальних цінностей та повернення матеріальних цінностей із зберіганні у вказаному складському приміщення, у т.ч. тих, що виникли перед позивачем за договором зберіганні, вимоги на підставі якого заявлені у справі.
15.04.2024 відповідач направив на адресу позивача повідомлення за вих.№502 від 15.04.2024, до якого долучив копію вказаного сертифікату (т.1 а.с.148). На підтвердження факту направлення вказаного повідомлення позивачу відповідачем надано фіскальні чеки, поштові накладні №№0319108976019, 0319108976000 та описи вкладення у відповідні цінні листи (т.1 а.с.149-150).
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку відшкодувати завдані позивачу збитки у вигляді вартості втраченого майна, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором відповідального зберігання.
Заявлені вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Укладений сторонами договір зберігання є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, як установлено ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір зберігання, враховуючи зміст прав та обов`язків його сторін, є договором зберігання.
Так, як визначено ч.3 ст.294 ГК України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. При цьому, в силу ч.1 такої статті, товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов`язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.
В силу ч. 4 ст.294 ГК України до регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення ЦК України.
Згідно ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ч.1 ст.938 ЦК України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст.942 ЦК України).
Як установлено з ч.1 ст.949 ЦК України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Під час розгляду спору у даній справі судом встановлено, що товар, який передав відповідачу на зберігання позивач, хоч і є товаром, який не є індивідуально визначеним, однак, зберігався відокремлено від іншого тотожного товару, договором не передбачено переходу права власності на товар, визначений родовими ознаками, до відповідача і за умовами договору відповідач мав повернути той самий товар, який передано йому на зберігання.
При цьому, в силу ч.2 ст.186 ЦК України, оіч є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Так, договором зберігання (п.1.5 договору зберігання) сторони визначили, що до відповідача право власності на переданий йому товар не переходить, такий товар не може бути використаний відповідачем у власній господарській діяльності, або переданий третім особам.
Згідно з ст.953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Отже, враховуючи положення ст.ст.949, 953 ЦК України, умови укладеного договору й підписаних сторонами актів, відповідач зобов`язаний зберігати передане позивачем майно, яке індивідуалізовано шляхом його відокремлення від іншого товару, не використовувати його для власних цілей, не передавати його іншим особам, та на вимогу власника такого майна та/або по завершенню строку його зберігання повернути поклажодавцеві.
Разом з тим, судом встановлено, що такий товар знищено внаслідок пожежі, що спричинена влучанням ракети.
Відповідно до ч.1 ст.323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами договору зберігання не передбачено, що ризик випадкового знищення переданого майна переходить на відповідача, а зазначене майно зберігалось без змішування його з іншим майно, визначеним родовими ознаками та переходу права власності на нього до ТОВ «Фірма Ерідон», отже, ризик знищення такого майна залишився на позивачі.
Як визначено ч.ч. 1-2 ст.950 ЦК України: за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах; професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є те, що така особа здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності, що вбачається із змісту ч.2 ст.936 ЦК України, Тобто така діяльність має здійснюватися особою, яка здійснює підприємницьку діяльність, систематично.
Видом діяльності відповідача, що вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є складське господарство (код КВЕД: 52.10) (т.1 а.с.31).
Матеріали справи свідчать (договори: №№26/12/22 від 26.12.2022; 21/12/2023-1 від 21.12.2023; 740/23/853_ЗБ від 18.12.2023; т.1 а.с.214-215; 217-218; 220-221) про те, що відповідач - ТОВ «Фірма Ерідон» здійснює зберігання регулярно, на засадах підприємницької діяльності, отже, є професійним зберігачем.
В силу ч.ч. 2,3 ст.950 ЦК України професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця; зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Оскільки відповідач виступає у спірних правовідносинах як професійний зберігач, саме на нього покладається тягар доведення того, що втрата майна сталася внаслідок дії непереборної сили.
Відповідно до ч.1 ст.951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (п.2 ч.1 ст. 225 ГК України).
Як установлено ч.1 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Однак, у даній справі не встановлено, що причиною втрати майна, переданого на зберігання відповідачу, є порушення ним зобов`язання в частині зберігання такого майна та повернення його поклажодавцю. Судом у даній справі встановлено, що втрата відповідного майна відбулась внаслідок пожежі, спричиненої ракетним обстрілом та влучанням, за які відповідач не відповідає.
Форс-мажорні обставини щодо виконання зобов`язання із зберігання відповідного майна позивача та повернення його із зберігання засвідчені в установленому порядку.
Так, згідно ч.1 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
Відповідачу в установленому порядку видано сертифікат про наявність відповідних форс-мажорних обставини.
В силу ч.2 ст.218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Відповідачем доведено виконання ним п.п.9.2-9.3 договору зберігання а саме звернення до компетентних органів щодо фіксування відповідної обставини (наявність форс-мажорних обставин), повідомлено відповідача протягом 5 робочих днів про їх настання та отримано сертифікат щодо наявності форс-мажорних обставин щодо виконання зобов`язань перед позивачем за договором зберігання.
Посилання позивача, на те, що до повідомлення про настання форс-мажорних обставин не долучено документів, які свідчать про настання таких обставин, є необґрунтованим, оскільки умовами договору зберігання не визначений обов`язок сторони надсилати такі документи іншій стороні разом із відповідним повідомленням.
Не направлення відповідачу разом з повідомлення від 10.01.2024 сертифікату ТПП обумовлено тим, що отриманням такого сертифікату є можливим лише після фактичного порушення виконання зобов`язання та складання необхідних документів компетентними органами у встановленому законом порядку, що вимагає певного часу. Однак, отримання та надання такого сертифікату позивачу поза строком, встановленим п.9.2 договору зберігання саме для повідомлення про відповідні обставини іншу сторону за договором, не є підставою вважати, що такі форс-мажорні обставини не мали місце.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що сертифікат ТПП України, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанова від 19.08.2022 у справі №908/2287/17).
У даній справі судом оцінено у сукупності з іншими зібраними у справі доказами матеріали технічної інвентаризації, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. При цьому, перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними (вказана позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/406/18).
Так, відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 «Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків» (далі Порядок №2030) визначено, що документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу за формою згідно з додатком 1, який складається представником центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 цього Порядку, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник центрального органу виконавчої влади або його територіального органу, іншого державного органу, що веде облік пожеж, власник об`єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський; до акта вносяться дані, встановлені за результатами огляду місця пожежі.
Пунктом 6 Порядку №2030 передбачено, що облік пожеж та їх наслідків ведеться територіальними органами ДСНС у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, крім пожеж, облік яких здійснюють центральні органи виконавчої влади, зазначені в абзацах третьому - шостому цього пункту
Акт про пожежу від 08.01.2024 (т.1 а.с.81) складений уповноваженими особами у встановлений строк за формою, затвердженою Порядком №2030.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд» (далі Порядок №473) передбачено, що цей порядок визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
В силу п.6 Порядку №473 обстеження пошкоджених об`єктів здійснюється за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 81 цього Порядку, та/або технічного обстеження, що проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку, - відповідно до затвердженого плану робіт.
Згідно аб.3 п.81 Порядку №473 за результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, у якому, зокрема, зазначається: інформація про уповноважений орган, який утворив комісію, склад комісії та рішення щодо її утворення, дата обстеження; інформація щодо форми власності та власника (управителя) пошкодженого об`єкта (за наявності); інформація про пошкоджений об`єкт - назва, адреса, загальна площа, кількість поверхів, секцій тощо; інформація щодо обсягу та ймовірних причин пошкоджень (якщо можна визначити); інформація щодо виконаних на дату обстеження ремонтно-відновлювальних робіт на об`єкті; висновки щодо необхідності проведення технічного обстеження відповідно до пункту 9 цього Порядку або інформація щодо руйнування/знищення об`єкта (у разі його непридатності для використання за цільовим призначенням та повної втрати ним своєї економічної цінності).
До матеріалів справи відповідачем долучені акти комісійного обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 11.01.2024 №№5/ю-24 та 4/ю-24, які оцінені судом у сукупності з іншими забраними у справі доказами.
Суд вважає безпідставними посилання позивача про те, що відповідач мав міг змінити місце зберігання майна з метою його збереження, оскільки за взаємною згодою сторін визначено місце зберігання майна і жодна із сторін договору зберігання не висловлювала пропозицій, у т.ч. позивач, щодо його зміни.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази у справі як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором зберігання спричинено форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), а не діями чи бездіяльність відповідача, який не несе ризик втрати майна, переданого на зберігання відповідачем, що відокремлено при зберіганні від іншого майна, визначеного родовими ознаками для запобігання змішування, залишилось власністю позивача, тому вважає, що відповідач не відповідає у даному випадку за збитки, спричинені знищення майна позивача.
За таких обставин, підстав для задоволення заявлених у даній справі вимог про стягнення 5 032 888,52грн в рахунок відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання, не має.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє повністю, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають покладенню на позивача.
У поданому відзиві ТОВ «Фірма Ерідон» вказувало, що орієнтовні витрати на оплату професійної правничої допомоги складають 100 000грн (т.1 а.с. 62), однак, остаточного розрахунку відповідних витрат та заяви про розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги у певному остаточному розмірі відповідач до закінчення судових дебатів не подав, а лише повідомив, що докази понесення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги надасть після прийняття рішення у справі, отже питання про відшкодування таких витрат рішенням не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову Фермерського господарства «Агрофірма «Віктор» (ідентифікаційний код 21895248; 52600, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Васильківка, пров. Театральний, 20) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (ідентифікаційний код 43106699; 08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35) про стягнення 5 032 888,52грн в рахунок відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві втратою майна, переданого на зберігання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.06.2024.
Суддя А.Р. Ейвазова
скопійовано
-
скопійовано
-
