Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2760/24, cправа № 361/1188/24

15.04.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» квітня 2024 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,

представники позивача ОСОБА_1 : адвокат Щиголь Володимир Валерійович, адвокат Мариненко Олександр Вікторович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька,

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі у розмірі - 5 000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову.

В обґрунтування вимог зазначається, що позивач є батьком відповідача ОСОБА_2 , особою з інвалідністю 1 групи підгрупи «Б». У зв`язку зі станом здоров`я потребує матеріальної допомоги, розмір отримуваної ним пенсії недостатній для забезпечення індивідуальних побутових потреб. Відповідно до довідки, виданої КНП Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку та потребує постійного прийому медикаментів.

Відповідач ОСОБА_2 проживає разом з позивачем, однак матеріальної допомоги на його утримання не надає. З підстав стягнення аліментів позивач звернувся до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мариненко О.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 27 лютого 2024 року подав до суду заяву про визнання позову.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду неповідомлені. Суд розглядає дану справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20 серпня

1992 року відділом загсу Броварського міськвиконкому Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Третя особа у справі є дочкою позивача ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження, встановлення батьківства та про зміну імені.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером по інвалідності, про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою МСЕК серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3 03 грудня 2021 року встановлена І група інвалідності підгрупа «Б», причина інвалідності: загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. Відповідно до висновків про умови праці потребує стороннього догляду. БК № 459798

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 01 січня 2024 року, складеного депутатом Броварської міської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 ,

ОСОБА_1 , 1963 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має інвалідність І групи та потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до довідки від 04 січня 2024 року, виданої КНП Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря з діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, наслідки перенесеного ГПМК

(18 серпня 2021 року), потребує постійного прийому медикаментів.

Згідно зі статтею 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини першої статті 202 Сімейного кодексу України (далі - СК України) повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх «дітей» утримувати своїх батьків виникає на підставі сукупності наступних умов - походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення), непрацездатність матері, батька та потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Отже, зобов`язання повнолітніх «дітей» утримувати своїх батьків не виникає в разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. При цьому обов`язок повнолітніх «дітей» не пов`язується з їхньою працездатністю й можливістю надавати батькам матеріальну допомогу (це зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №212/1055/18-ц).

Відповідно до частини першої статті 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними особами, зокрема, є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними. Таким чином, необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року надано роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Згідно з пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (стаття 204 СК).Таким чином, право на утримання від дочки, сина - мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі.

Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Обов`язок дітей утримувати батьків не залежить від їхнього матеріального стану.

Частиною першою статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Згідно з частиною другою статті 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків. Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Відповідач визнав пред`явлені до нього позовні вимоги у повному обсязі, подавши до суду відповідну заяву. Суд приймає визнання відповідачем позову, так як це не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.

При розгляді даної справи по суті встановлено позивач є непрацездатним за станом здоров`я, особою з інвалідністю І групи, потребує постійного стороннього догляду та прийому медикаментів. Відповідач є сином непрацездатного позивача та зобов`язаний утримувати батька, який потребує матеріальної допомоги.

Аліменти підлягають стягненню з дня пред`явлення позивачем до суду позову, а саме з

05 лютого 2024 року.

Згідно із статтею 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статтей 141 та 142 ЦПК України з урахуванням визнання позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 605 грн. 60 коп.