Справа № 686/18578/23

Провадження № 2/686/534/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В

при секретарі Колісник Л.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації. Просить скасувати державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 39,00 кв.м.; зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129 провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації, відповідно до розпорядження Хмельницького обласного управління Ощадного банку України від 19 грудня 20-06 року №509 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 39,00 кв.м. і видати необхідні документи.

На обґрунтування свого позову вказали, що відповідно до ордера на житлове приміщення №003 серії ХМ від 10 травня 1994 року, виданого Хмельницьким обласним управлінням Ощадного банку вони вселились в житлове приміщення АДРЕСА_1 .

На даний час в квартирі зареєстровані і фактично проживають вони, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

В 2006 році з метою приватизації займаного житла звернулися до балансоутримувача житлового приміщення Хмельницького обласного управління Ощадного банку України із заявою про передачу житла в нашу спільну часткову власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Розпорядженням Хмельницького обласного управління Ощадного банку України від 14 грудня 2006 року №509 займане нами житлове приміщення загальною площею 39,00 кв м. АДРЕСА_1 передано квартиру в їх спільну часткову власність

В травні 2023 року вони звернулися із заявою до державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на вказане житлове приміщення.

Рішенням №6708358 про відмову в проведенні реєстраційних дій від 30 травня 2023 травня 2023 року державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстраційної дії. Відмовляючи в проведенні реєстраційної дії державний реєстратор вказав, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за іншим власником - Хмельницьке обласне управління Ощадного банку України.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (Організація проведення приватизації та оформлення права власності) приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Із урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідач не мав права на проведення державної реєстрації права власності на квартиру, на праві власності банку.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16 грудня 2009 року №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним на умовах найму квартиру, повинен звернутися в орган приватизації та подати низку документів, зокрема, оформлену заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (Додаток 2); копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів сім`ї, які проживають з ним; копію ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; технічний паспорт на квартиру; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина; копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї; довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі (додаток 13); документ, що підтверджує невикористання права на приватизацію державного житлового фонду з 1992 року; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово- відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію.

За правилами статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій ст.9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У частині десятій ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 16 ЦК України визначає орієнтовний перелік способів судового захисту, до яких, зокрема, відноситься такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку з натурі.

В розпорядженні Хмельницького обласного управління Ощадного банку України від 19 грудня 2006 року №509, відповідно до якого передана квартира в спільну часткову власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зазначено, що свідоцтво про право власності на житло повинно виготовити Бюро технічної інвентаризації. Оскільки Хмельницьке обласне Управління Ощадного банку України не укладало відповідного договору з Хмельницьким бюро інвентаризації приватизація квартири фактично не була завершена.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Направив до суду відзив в якому вказав, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа №686/18578/23 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , третя особа- ОСОБА_5 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії. Як вбачається із матеріалів позовної заяви Позивачі стверджують, що є власниками квартири за АДРЕСА_1 , так як вони та їх діти вселилися у спірну квартиру згідно ордеру на житлове приміщення №003 серії ХМ від 10.05.1994, виданого Хмельницьким обласним управлінням ощадного банку на підставі протоколу №140 спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету обласного управління Ощадбанку України від 09.03.1994. Окрім того розпорядженням Хмельницького обласного управління Ощадного банку за №509 від 14.12.2006 задоволено заяву ОСОБА_1 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , яка використовується ним та членами його сім`ї на умовах найму та передано вказану квартиру у часткову власність громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Отже, на їх думку, наявність наведених вище документів вказує на набуття ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на дану квартиру, однак останні можуть зареєструвати за собою право власності на неї (квартиру) у відповідному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так як право власності на цю квартиру зареєстровано за АТ «Ощадбанк», з огляду на що просять суд, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- скасувати державну реєстрацію права власності Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) на квартиру за АДРЕСА_1 загальною площею 39.0 кв.м.;

- зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ : 32129) провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації, відповідно до розпорядження Хмельницького обласного управління Ощадного банку України від 19.12.2006 за №509 квартиру за

АДРЕСА_1 загальною площею 39.0 кв.м. і видати необхідні документи.

АТ «Ощадбанк» не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає твердження позивачів про набуття права власності на квартиру за АДРЕСА_1 хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного в Україні законодавства, що підтверджується наступним.

Щодо необґрунтованості доводів позивача про набуття ним права власності з огляду на статус спірної квартири за

АДРЕСА_1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є необґрунтованими та незаконними. Банком набуто право приватної власності на квартиру в порядку та спосіб визначений діючим законодавством, право власності Банку зареєстровано згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», майно не є та ніколи не було об`єктом приватизації.

АТ «Ощадбанк» є єдиним власником спірного майна, набуття квартири у власність у 1993 році Банком відбулося у спосіб та у порядку, передбаченому чинним в Україні законодавства, і таке майно належить банку на праві приватної власності.

АТ «Ощадбанк», як правонаступник Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, є суб`єктом права власності на все нерухоме майно, належного банку, з часу його реєстрації. В результаті укладення із управлінням капітального будівництва Хмельницької міської адміністрації Договору №9/12ж від 24.06.1993 банк набув право власності на спірну квартиру, зареєструвавши це право у Хмельницькому бюро технічної інвентаризації, шляхом внесення відповідного запису в реєстрову книгу за №10781 від 02.02.1994. Підтвердженням чого слугує архівна довідка Хмельницького БТІ від 12.03.2018 №256/1/01- AT «Ощадбанк» незалежної України, створений на базі українських установ Сбербанку СРСР, був зареєстрований Національним банком України 31.12.1991 як самостійна банківська установа - Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 №876, на виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 № 106, Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Окрім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 №502 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261, 07.06.2011 здійснено державну реєстрацію змін до Статуту ВАТ «Ощадбанк», тип якого, відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», змінено на публічне акціонерне товариство, а з 10.07.2019 тип змінено на акціонерне товариство.

Вказані обставини є загальновідомими, у зв`язку із чим, відповідно до ч. З ст. 82 ЦПК України, доказування не потребують.

Таким чином AT «Ощадбанк» є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України з 31.12.1991 в якості юридичної особи як самостійна банківська установа.

Згідно статуту AT «Ощадбанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 за №958, текст якого (статуту) розміщений в мережі інтернет за посиланням, банк є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і немайнових прав, у тому числі вчиняти правочини (договори, контракти), бути учасником судового процесу в судах загальної юрисдикції (в тому числі господарських, адміністративних судах) третейських судах, Міжнародному комерційному арбітражному суді Торгово-промисловій палаті України та міжнародних судових інстанціях. Банк може мати власності нерухоме майно загальною вартістю не більше як 25 відсотків капіталу банку, організаційна структура банку складається зокрема з філій банку, які мають право від імені надавати банківські та інші фінансові послуги, а також проводити іншу діяльність, передбачену положенням про таку установу.

У відповідності до підпункту 1.1. Положення про філію- Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» 11.2003 за №244 ( в редакції, станом на 19.12.2006), це положення визначає загальні правові та економічні основи організації та діяльності філії - Хмельницьке обласне управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Філія - Хмельницьке обласне управління відкритого акціонерного товариства -Державний ощадний банк України» є відокремленим структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені та в інтересу Банку на -території Хмельницької області на підставі цього Положення, відповідно до Статуту Банку та вимог законодавства.

Аналогічні положення містяться і в статуті АТ «Ощадбанк». Отже, наведені вище обґрунтування вказують на те, що філія - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк, не була і не є юридичною особою, здійснює банківську діяльність від імені та в інтересах Банку на теренах Хмельницької області на підставі Положення про філію, у відповідності до статуту Банку та вимог законодавства.

Таким чином, з моменту своєї реєстрації саме Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України та його правонаступники є суб`єктами права власності. Їх філії та представництва (відділення) такими суб`єктами ніколи не були.

Наведений вище висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 286/1831/19.

На виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право приватної власності за АТ «Ощадбанк» зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підтвердженням чого слугує Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру у АДРЕСА_2 від 06.08.2018 за №, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1615193068101, номер запису про право власності357587, підстава виникнення права власності - Договір №9/12ж від 24.06.1993, укладений правлінням капітального будівництва Хмельницької міської адміністрації.

Набуте Банком право власності на спірне майно є чинним.

AT «Ощадбанк» набув спірну квартиру у власність на підставі договору, зміст, умови укладення та реєстрації якого відповідали чинному на той час ЦК Української PCP.

Окрім того ч. 1 ст. 48 ЦК Української PCP було передбачено, що недійсною є та угода, до не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей. ЦК Української PCP було передбачено обов`язкове нотаріальне посвідчення лише для договорів купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін був громадянин, і недодержання цієї форми тягнуло недійсність договору (ст. 227 ЦК Української PCP).

Наведене вказує на те, що Договір №9/12ж від 24.06.1993 між управлінням капітального будівництва Хмельницької міської адміністрації та А Т «Ощадбанк», в особі його (банку) філії, був укладений у спосіб, формі та на умовах, передбачений ЦК Української PCP.

Даний договір є чинним, не визнаний судом недійсним, а отже підтверджує правомірне набуття АТ «Ощадбанк» право власності на спірне майно.

Спірна квартира за АДРЕСА_1 належить юридичній особі приватного права, суб`єкту господарювання АТ «Ощадбанк» на праві приватної власності. Разом з тим юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

АТ «Ощадбанк» діє на підставі установчих документів - Статуту, не відноситься, в силу Закону, до осіб публічного права, не є органом державної влади, а отже майно, в т. ч. і спірне, належить Банку на праві приватної власності.

Квартира за АДРЕСА_1 не належить до державного житлового фонду, а отже не може бути об`єктом приватизації та не підлягала приватизації.

Правові основи приватизації державного житлового фонду визначає Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» N 2482-ХІІ від 19.06.1992р. із змінами та доповненнями.

У статті 1 Закону про приватизацію визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Закону про приватизацію до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності регламентується ст.8 Закону про приватизацію.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Отже вищенаведений Закон регулює відносини, які виникають щодо житлового місцевих рад, а також державних підприємств, організацій, установ, яким майно передано у господарське відання або в оперативне управління.

Водночас АТ «Ощадбанк», організаційною формою якого є акціонерне товариство, не має статусу, а ні органу місцевого самоврядування, а ні державного підприємства чи товариство або організації, або ж органу державної влади.

Банк користується належним йому майном не на праві повного господарського відання або оперативного управління, а на праві приватної власності, з огляду на що то такого суб`єкта господарювання не підпадає під дію Закону про приватизацію та перечитиме положенням ч. 1 спи 5 Житлового Кодексу України (далі - ЖК України), а хну квартира за АДРЕСА_1 не відносилась до державного житлового фонду, а отже не підлягає приватизації згідно Закону про приватизацію.

Наведені вище твердження узгоджується із правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 286/1831/19.

Підтвердженням наведеному вище висновку також слугує і те, що спірне майно не перебувало на обліку в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, створеному у відповідності до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 «Про затвердження положення про єдиний реєстр об`єктів державної власності». Видача ОСОБА_1 та членам його сім`ї Ордеру на вселення у спірну квартиру за №003 серії МХ від 10.05.1994 відбулася у спосіб, не передбачений, з огляду на що такий «Ордер» є нікчемним

Згідно ст. 58 ЖК України, в редакції станом на травень 1994 року, ордер на вселення видає лише і виключно виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Отже видача іншими органами, а тим паче суб`єктами господарювання, в т.ч. й банківською установою або ж її структурним підрозділом, такого роду документу як «Ордер на вселення» не було передбачена нормами ЖК України станом на травень 1994 року.

Також ст. 52 ЖК України, в редакції станом на травень 1994 року, передбачала порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду, у разі прийняття спільного рішення адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства, установи організації своїм працівникам. При цьому і цей порядок не передбачав видачу такого документа на вселення, як «Ордер», а вказував лише на затвердження спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету відповідним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Отже наведене вище правове обґрунтування вказує на: недотримання порядку надання в користування ОСОБА_1 та членам його сім ї спірної квартири; недійсність ордеру № 003 серії ХМ від 10.05.1994; незаконне вселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї у спірну квартиру, та подальше їх всіх проживання у цій квартирі. і отже підтверджує протиправність заявлених ними ж позовних вимог та вказує на нікчемність наданого позивачами «Ордеру».

При цьому право на проживання не є тотожним праву власності, а отже «Ордер» є тим документом, який засвідчує право власності на спірну квартиру.

«Розпорядження» філії - Хмельницького обласного управління А Т «Ощадбанк» №509 від 19.12.2006 про надання дозволу ОСОБА_1 на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , копію якого надано позивачами, є нікчемним, а отже не може слугувати доказом набуття будь- якого права на спірне майно останніми, а тому є таким, що не породжує жодних правових наслідків. А ні в АТ «Ощадбанк», а ні у філії - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», не створювався та не діяв орган з приватизації, в т.ч. й станом на 19.12.2006, так як будь-яке належне Банку майно не підлягало приватизації з підстав, зазначених вище, що, в свою чергу, виключало можливість подання ОСОБА_1 та іншими членами його сім`ї до АТ «Ощадбанк» заяви про приватизацію спірної квартири.

Крім того, в АТ «Ощадбанк» не виявлено заяви ОСОБА_1 про приватизацію даної квартири, що може свідчити лише про те, що ОСОБА_1 не звертався до АТ «Ощадбанк» про приватизацію квартири, яку йому було надано тимчасово в користування як працівнику Банку, та з якого він звільнився згідно наказу №31-вк від 19.09.1996

Згідно п. 24 Положення №56, зареєстрована заява передається підприємству по оформленню документів. Орган приватизації, в разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані в залежності від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири (будинку), оформляє розрахунки та видає розпорядження. При створенні підприємства по оформленню документів ця робота виконується вказаним підприємством (крім оформлення розпорядження).

Жодної інформації, що підтверджує видачу 19.12.2006 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядження, копію якого додано позивачами до позовної заяви Банком не виявлено. Разом з тим звертаємо увагу суду, що копія наданого позивачами розпорядження 19.12.2006 відрізняється від форми, затвердженої Положення №56, містить невірні найменування та покладає не передбачені Положенням №56 обов`язки на технічної інвентаризації.

Окрім того згідно п. 26 Положення №56, на підставі оформленого розпорядження приватизації готує паспорт на квартиру, а на одноквартирний будинок - паспорт на домоволодіння, свідоцтво про право власності на житло та реєструє у спеціальній реєстраційній книзі.

Для АТ «Ощадбанк», в т.ч. й у філії - Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» не передбачено ведення спеціальної реєстраційна книга для реєстрації розпоряджень, форма якої затверджена Додатком 11 до Положення №56, а отже і не могло 19.12.2006 видаватися розпорядження, копію якого надано позивачами.

Заслуговує на увагу суду і та обставина, що разом із розпорядженням від 19.12.2006 надано відповідного паспорту на спірну квартиру, а надано технічний паспорт, виготовлений 16.05.2023, не відповідає Положенню №56.

Окрім того ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», в редакції Закону станом на 19.12.2006, встановлено перелік операцій, які можуть здійснювати банки на теренах України, і там відсутня такого роду банківська операція, як надання розпорядження їм по приватизації майна.

Не має такої послуги і в чинній редакції Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Не відображено такого права і у Статуті Банку та у положенні про філію- Хмельницьке обласне управління AT «Ощадбанк».

Із наведеного вище вбачається, що жодним законодавством України, а також установчими документами AT «Ощадбанк» не передбачено можливості вчинення посадовими особами Банку та Управління (філії Банку) дій, пов`язаних із приватизацією будь якого майна, належного Банку, як і не передбачено видача розпоряджень про приватизацію. Свідоцтв про право власності на майно, в т.ч. й переданого в порядку приватизації майна тощо.

Отже видача 19.12.2006 розпорядження, копію якого надано позивачами, не могла бути вчинена жодним працівником банку або ж філії банку, так як такого роду функція не ґрунтується на статутних документах банку, не відповідає господарській та банківській діяльності останнього, які встановлені Законом України «Про банки і банківську діяльність» та відображені у Статуті банку та Положенні про філію, а отже може свідчити про нікчемність такого роду «документу».

«Розпорядження» підписано невідомою особою, так як перед зазначенням посади «начальник філії - Хмельницького обласного управління Ощадбанку» стоїть рукописний текст «ЗАСТ» та підпис, який не належить начальнику Філії, яким, станом на 19.12.2006, був ОСОБА_6 . Отже із доказів, долучених AT «Ощадбанк» до даного відзиву вбачається, що 19.12.2006 начальник філії - Хмельницьке обласне управління ВАТ Ощадбанк», яким в цей період був ОСОБА_6 , перебував на роботі, а отже жодна інша особа, в т.ч. невідома особа із префіксом «ЗАСТ», згідно Положення про філію та Статуту Банку, не міг вписувати будь-які розпорядчі документи Управління, в т.ч. й так зване розпорядження».

Крім того звертаємо увагу суду, що у так званому «розпорядженні» невірно вказана назва Управління, так як згідно Положення про філію вірною назвою є - «філія -

Хмельницьке обласне управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (скорочена назва - «філія -Хмельницьке обласне управління» ВАТ «Ощадбанк», а не «Хмельницьке обласне управління Ощадбанку».

А тому і ці обґрунтування вказують на нікчемність такого документу як впорядження» від 19.12.2006. Наслідком порушення вимог пункту 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є визнання приватизації недійсною.

Наведений вище висновок узгоджується із правовою позиціє, викладеною у постанові верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 705/2298/16.

Наведені вище обґрунтування, посилання на докази та нормативно-правові акти, ні в Україні як станом на грудень 2006 року, так і на даний час, вказують на не чинність (нікчемність) наданого позивачами копії «розпорядження» та на правовій неможливості передачі у спільну часткову власність спірної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в порядку приватизації, так як дана квартира не підлягає приватизації, так як не відноситься до державного житлового фонду, а належить АТ «Ощадбанк» на праві приватної власності.

АТ «Ощадбанк» обґрунтовано стверджує про нікчемність наданого позивачами копії «розпорядження» від 19.12.2006, а отже такого роду «документ» не створює жодних юридичних наслідків, а тому не може слугувати доказом набуття позивачами права власності на спірну квартиру. Водночас із доказів та обґрунтувань, викладених AT «Ощадбанк» у даному відзиві вбачається, що позовні вимоги позивачів ґрунтуються на нікчемному доказі, яким є так зване «розпорядження», так як: спірна квартира не могла бути приватизована, згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», так як майно АТ «Ощадбанк» не підлягає приватизації, а належить останньому на праві приватної власності; спірна квартира не належить до державного житлового фонду, так як не перебуває та не перебувала на обліку в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності, створеному у відповідності до Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №467 «Про затвердження положення про єдиний реєстр об`єктів державної власності»; спірне майно не належить державі та не перебуває у державній власності, а належить АТ «Ощадбанк» на праві приватної власності; спірним майном AT «Ощадбанк» володіє на праві власності що набуто на законних підставах, таке майно не передано банку в оперативне або відомче управління та/або користування; AT «Ощадбанк» не наділений, згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» та установчих документів Банку повноваженнями на видачу «Ордеру на вселення громадян»; а ні в AT «Ощадбанк», а ні у філії - Хмельницьке обласне управління AT «Ощадбанк» не створювався та не діяв орган з приватизації, в т,ч. й станом на 19.12.2006; видача так званого «розпорядження» вчинена не уповноваженим органом; в AT «Ощадбанк» не виявлено заяви ОСОБА_1 про приватизацію спірної квартири; так зване «розпорядження» від 19.12.2006, копію якого надано позивачами, в AT «Ощадбанк» відсутнє і його видача не відображена у відповідній документації банку; так зване «розпорядження» від 19.12,2006, копію якого надано позивачами, відрізняється за змістом та суттю розпорядженню. Форма та зміст якого затверджено Додатком 8 до Положення №56; в АТ «Ощадбанк», в т.ч. й у філії - Хмельницьке обласне управління АТ Ощадбанк» не велася та не ведеться спеціальна реєстраційна книга для реєстрації розпоряджень, форма та зміст якої затверджена Додатком 11 до Положення №56;АТ «Ощадбанк» не виготовляв технічний паспорт на квартиру у 2006 році, який був виготовлений лише у 2018 році при проведенні реєстрації права власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; АТ «Ощадбанк» не наділений, згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», правом на видачу Свідоцтва про право власності на житло, форма та зміст якого затверджені Додатком до Положення №56: а ні Законом України «Про банки і банківську діяльність», а ні Статутом Банку Положенням про Філію Банку не передбачено можливість вчинення посадовими особами Банку та Управління дій, пов`язаних із відчуженням майна в порядку приватизації третім особам; Отже, наведене вище обґрунтовано свідчить про нікчемність такого документу», як «розпорядження» від 19.12.2006, так як недійсність його розпорядження») прямо встановлена Житловим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Законом України «Про банки і банківську діяльність». Положенням №56 тощо, що в свою ургу, підтверджує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до Банку.

В Україні на законодавчому рівні встановлено заборону на протиправне позбавлення права власності на майно.

ОСОБА_5 , залучена судом до участі в справі, в якості третьої особи, в судове засідання не з`явилась, направила заяву про слухання справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 24.06.1993 року між управлінням капітального будівництва Хмельницької міської адміністрації та А Т «Ощадбанк», в особі його (банку) філії, був укладений Договір №9/12ж у спосіб, формі та на умовах, передбачений ЦК Української PCP.

Відповідно до вказаного договору УКС міської адміністрації та обласне управління Ощадбанку України уклали вказаний договір про наступне: обласне управління Ощадбанку України приймає на себе зобов`язання купити квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 денний час суму 88004 тис. руб. Покупець вступає у володіння після оплати повної вартості квартири. Продавець засвідчує, що квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 в 180 квартирному житловому будинку на цей час нікому іншому не продані.

Даний договір є чинним, не визнаний судом недійсним, а отже підтверджує правомірне набуття АТ «Ощадбанк» право власності на спірне майно.

Відповідно до свідоцтва №8/12 на право власності на житло від 12 січня 1994 року управління капітального будівництва Хмельницької міської адміністрації посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності Обласному управлінню Ощадбанку України. Свідоцтво видане згідно договору №9/12ж від 24 червня 1993 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: квартира за

АДРЕСА_1 належить АТ «Ощадбанк» на праві приватної власності.

АТ «Ощадбанк» є юридичною особою приватного права, не має статусу, а ні органу місцевого самоврядування, а ні державного підприємства чи товариство або організації, або ж органу державної влади.

АТ «Ощадбанк» діє на підставі установчих документів - Статуту, не відноситься, в силу Закону, до осіб публічного права, не є органом державної влади, а отже майно, належить банку на праві приватної власності.

Згідно протоколу №140 від 09 березня 1994 року: квартирам АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 надано статус гуртожитку.

10 травня 1994 року Хмельницьке обласне управління Ощадбанку України, видало ОСОБА_1 , ордер на жиле приміщення в гуртожитку, а саме кв. АДРЕСА_1 , №003 серія ХМ на склад сім`ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 .

На час видачі вказаного ордеру, Хмельницьке обласне управління Ощадбанку України, було відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Державний ощадний банк України», не мало статусу юридичної особи, не наділялось повноваженнями видавати розпорядження про приватизацію майна.

АТ «Ощадбанк» не наділяв повноваженнями заступника начальника Хмельницького обласного управління Ощадбанку приймати Розпорядження філії - №509 від 19.12.2006 про надання дозволу ОСОБА_1 на приватизацію квартири

АДРЕСА_1 . Відповідно до Положення про філію Хмельницьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» повноваження про надання дозволу на приватизацію квартир, які перебувають у власності АТ «Ощадбанк» відсутні у начальника Хмельницького обласного управління Ощадбанку.

Відповідно до ст.. 58 ЖК України (в редакції чинній станом на 10.05.1994 року) на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

До суду не надано доказів тому, що виконавчим комітетом, видавався ордер ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на вселення у спірну квартиру.

Судом встановлено, що квартира за АДРЕСА_1 не належить до державного житлового фонду, вказаній квартирі надано статус гуртожитку, а отже вона не може бути об`єктом приватизації та не підлягає приватизації.

Відповідно до довідок від 29.09.2023 року, виданих АТ «Державний ощадний банк України»: Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» не наділена правом видавати розпорядження про приватизацію майна, належного Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», в тому числі майна, переданого в користування філії Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

В наявних у Банках документах не виявлено даних про видачу 19.12.2006 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядження за №509.

Згідно ч.1 ст. 4 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення в будівлях, що належать державі, є державним житловим фондом.

Частиною першою ст. 5 ЖК України передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» N 2482-ХІІ від 19.06.1992 р. визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності регламентується ст.8 Закону про приватизацію.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Отже вищенаведений Закон регулює відносини, які виникають щодо житлового місцевих рад, а також державних підприємств, організацій, установ, яким майно передано у господарське відання або в оперативне управління.

Відповідно до частини першої-другої статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 № 872-ХІІ, чинного на час набуття Банком права власності спірної квартири (далі - Закон № 872-ХІІ), банки - це установи, функцією яких є кредитування об`єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених цим законом. Банки є юридичними особами. Вони є економічно самостійними і повністю незалежними від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов`язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, які не відповідають чинному законодавству.

Частиною четвертою статті 3 Закону № 872-ХІІ визначено, що комерційний банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 10 відсотків власного статутного фонду.

AT «Ощадбанк» є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України з 31.12.1991 в якості юридичної особи як самостійна банківська установа. Згідно статуту AT «Ощадбанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 за №958, банк є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, у тому числі вчиняти правочини (договори, контракти), бути учасником судового процесу в судах загальної юрисдикції (в тому числі господарських, адміністративних судах) третейських судах, Міжнародному комерційному арбітражному суді Торгово-промисловій палаті України та міжнародних судових інстанціях. Банк може мати власності нерухоме майно загальною вартістю не більше як 25 відсотків капіталу банку. Організаційна структура банку складається зокрема з філій банку, які мають право від імені надавати банківські та інші фінансові послуги, а також проводити іншу діяльність, передбачену положенням про таку установу.

Таким чином, банк користується належним йому майном не на праві повного господарського відання або оперативного управління, а на праві приватної власності, а тому квартира за АДРЕСА_1 не відносилась до державного житлового фонду, а отже не підлягає приватизації згідно Закону про приватизацію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації.

Згідно ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст.319, 391, 405 ЦК України, ст..ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання провести документальне оформлення та державну реєстрацію права власності в порядку приватизації відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складення повного тексту судового рішення апеляційної скарги .

Позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в

АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає в

АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», вул.. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129

Третя особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 13.06.2024 року.

Суддя: