ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2024 рокусправа № 380/6343/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням фактично отриманої середньомісячної заробітної плати за три календарні роки, що передують даті звернення із заявою про перерахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням фактично отриманої середньомісячної заробітної плати за три календарні роки, що передують даті звернення із заявою про перерахунок.

Ухвалою суду від 29.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, подано уточнену позовну заяву в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2023 з урахуванням фактично отриманої середньомісячної заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про перерахунок пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівській області з 01.11.2023 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням фактично отриманої середньомісячної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про перерахунок пенсії, а саме за 2020, 2021, 2022 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 10.09.19988 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 04.09.2001 позивачка переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». З 01.10.2017 позивач за доцільністю знову була переведена на пенсію згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернулася із письмовою заявою до відповідача із проханням провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням встановленої середньомісячної зарплати за три попередні календарні роки, що передують року звернення, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.

Позивач посилається на п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1, та зазначає, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії. Отже, законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42 ЗУ №1058, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.

За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжувала працювати після призначення їй пенсії та згідно положень ст. 42 ЗУ №1058 відпрацювала 2 роки внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, на переконання позивача, у неї наявне право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

На думку позивача, відповідач помилкового тлумачить ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше…». Однак, таких обмежень не містить, як ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так і в цілому Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Натомість, стаття 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був, як під час призначення, так і під час попереднього перерахунку пенсії.

Ухвалою судді від 15.04.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.04.2024 за вх.№9192ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідачем повідомлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжує працювати. Під час призначення пенсії було застосовано середню заробітну плату за 2014, 2015, 2016 роки. З 01.11.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до стажу, в результаті чого було враховано до стажу період роботи з 01.10.2021 по 30.09.2023. Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначив, що аналіз ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу за умови перерахунку із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії. Такий перерахунок пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розрахунок здійснюється за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058. При цьому показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії. Таким чином, пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників за певний календарний рік.

Щодо ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач стверджує, що цією частиною встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за вказаним законом, на інший. Таким чином, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 передбачено, що визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше. Як вказує відповідач, у позивача відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена відповідно до Закону № 1058, яку вона наразі продовжує отримувати. З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позову відмовити.

25.04.2024 за вх.№8944ел від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Інші заяви по суті та клопотання до суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 з 10.05.1998 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 04.09.2001 ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

З 01.10.2017 автоматично переведено з пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на пенсію на умовах передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.11.2023 позивач звернулась із заявою, в якій просила: провести перерахунок пенсії за віком з врахуванням встановленої середньомісячної зарплати за три попередніх календарних років, що передують даті звернення (15.11.2023). В разі неврахування нового показника, просила надати офіційну відмову для звернення до суду.

Листом від 11.12.2023 за №32876-34443/С-52/8-1300-23, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивачку, що за результатами розгляду поданої заяви від 15.11.2023 їй проведено перерахунок пенсії з 01.11.2023 відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 зарахувавши до страхового стажу період роботи набутий після попереднього перерахунку, а саме з 01.10.2021 по 30.09.2023. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивачки обчислюється з урахуванням страхового стажу 62 роки 08 місяців 2 дні (коефіцієнт страхового стажу 0,62667) та заробітної плати врахованої за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.07.2011 (коефіцієнт заробітку 2,96658).

Середньомісячний заробіток із застосуванням проіндексованого з 01.03.2023 показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7405,03 грн., становить 21967,61 грн. (7405,03 грн. х 2,96658).

Розмір пенсії за віком з 01.11.2023 становить 14071,99 грн., в тому числі:

13766,44 грн. - розмір пенсії за віком (21967,61 грн. - середньомісячний заробіток Ч 0,62667 - коефіцієнт страхового стажу);

451,08 грн. - доплата за понаднормовий стаж, понад 20 років, за 42 роки (1074,00 грн. x 42 %);

66,43 грн. - підвищення дітям війни;

481,39 грн. - пенсія за особливі заслуги перед Україною (20'3,00 грн. х 23 %);

- 693,35 грн. - обмеження в індексації з 01.03.2023 відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".

Листом від 01.02.2024 за №1300-5903-8/18281, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило представника позивача таке:

«Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 з 10.09.1998 отримувала пенсію за віком відповідно Закону № 1058. 3 04.09.2001 ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком відповідно Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». З 01.10 2017 у разі доцільності була переведена на пенсію згідно Закону № 1058, працює. Пенсія обчислена при загальному стажі 62 роки 08 місяців 02 дні (до 30.09.2023), величина оцінки одного року страхового стажу 1%, коефіцієнт страхового стажу - 0,62667. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, який враховано за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.07.2011 згідно індивідуальних даних про застраховану особу, становить 21967,61 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,96658 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки (7405,03грн. Ч 2,96658). 3 01.11.2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до стажу, в результаті чого було враховано до стажу період роботи з 01.10.2021 по 30.09.2023».

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частинами 1, 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно ч. 2 ст. 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 р. № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Як встановлено судом, у 1998 році позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 04.09.2001 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», з 01.10.2017 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. Станом на дату звернення (15.11.2023) позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії позивачка продовжувала працювати.

Оскільки після призначення пенсії позивач продовжив працювати, тож при наявності не менш як 24 місяці додаткового страхового стажу, ГУ ПФУ у Львівській області з 01.11.2023 проведено перерахунку пенсії відповідно до стажу, в результаті чого було враховано до стажу період роботи з 01.10.2021 по 30.09.2023.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.

У позовній заяві позивач зазначає, що як працюючий пенсіонер вона набула право перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача та зазначає наступне.

За нормами ст.42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на норми п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1 як на підставу здійснення їй перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, адже суть перерахунку відповідно до Порядку полягає саме в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачці у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

За положеннями статі 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна