ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2024 року Справа № 280/3892/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до оловного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.02.2024 за № 084750007941;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у визначенні загального страхового стажу позивача у розмірі 28 років 9 місяців 6 днів і незарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 в Оріхівській АШ ДОСААФ за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С», та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до загального страхового стажу позивача період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 в Оріхівській АШ ДОСААФ за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.02.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. Відповідачем 1 позивачу надіслано рішення ГУ ПФУ у Київській області від 27.02.2024 за № 084750007941, згідно з яким загальний страховий стаж позивача визначено у розмірі 28 років 9 місяців 6 днів. Згідно з рішенням до страхового стажу не зараховано період навчання позивача з 01.10.1980 по 10.02.1981 за програмою водій третього класу категорія «С» в Оріхівській АШ ДОСААФ оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації. З таким рішенням позивач не згоден, оскільки під час навчання в Оріхівській АШ ДОСААФ у період з 01.10.1980 по 10.02.1981 за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С» отримав професію і кваліфікацію водія третього класу, які дозволили працевлаштуватись і тривалий час працювати водієм. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 27.02.2024 за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Київській області прийнято рішення № 084750007941, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В разі відсутності страхового стажу передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 63 років за наявності необхідного страхового стажу, визначеного ч. 2 ст. 26 Закону №1058, в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року від 22 до 32 років. Вік заявника 61 рік 10 місяців. Загальний страховий стаж позивача на момент звернення становить 28 років 9 місяців 6 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 згідно свідоцтва НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації. Для зарахування зазначеного періоду, необхідно надати уточнюючу довідку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений ч. 1 ст. 26 Закону №1058 становить 29 років. Вік позивача на дату звернення 61 рік. Страховий стаж становить 28 років 9 місяців 6 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 згідно свідоцтва НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації. Для зарахування зазначеного періоду, необхідно надати уточнюючу довідку. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

31 травня 2024 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про приєднання до матеріалів справи копії відповіді Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України від 22.05.2024 №23 з додатками, адвокатський запит від 17.04.2024 з додатками.

10 червня 2024 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про долучення доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи судом установлено, що ОСОБА_1 20.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін`юсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку заява позивача від 20.02.2024 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення від 27.02.2024 № 084750007941 про відмову позивачу в призначенні на пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до рішення ГУ ПФУ у Київській області від 27.02.2024 № 084750007941, пенсійний вік, визначений ст.26 Закону №1058 60 років. Вік заявника - 61 рік 10 міясців.

Необхідний страховий стаж, визначений частиною 1 статтею 26 Закону №1058 становить 29 років.

Страховий стаж позивача становить 28 років 9 місяців 6 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 згідно свідоцтва НОМЕР_1 , оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації. Для зарахування зазначеного періоду, необхідно надати уточнюючу довідку.

Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.02.2024 № 084750007941 про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема,Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Стаття 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначає умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що його страховий стаж становить28 років 9 місяців 6 днів, необхідний страховий стаж, визначений частиною 1 статтею 26 Закону №1058 становить 29 років.

Згідно з паспортом громадянина України позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому на час звернення за призначенням пенсії за віком він досягнув 60-річного віку, що є достатнім для призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною першоюстатті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4ст.24 Закону №1058-ІV).

Нормативно-правовим актом, який регулював надання трудових і соціальних пенсій всім непрацездатним громадянам України, до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон № 1788-XIІ).

Згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що з 01.01.2004 законодавцем запроваджено поняття «страховий стаж», для отримання якого обов`язковою умовою є сплата страхових внесків; трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, прирівнюється до страхового.

В період навчання позивача в Оріхівській АШ ДОСААФ (1980-1981 роки) за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С» діяв Закон Української PCP від 28.06.1974 «Про народну освіту».

Частина 1 статті 47 вказаного Закону передбачала, що для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організовуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.

Частиною 4 статті 48 Закону Української PCP від 28.06.1974 «Про народну освіту» визначено, що особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та Законам України.

Постановою бюро Президіуму центрального комітету Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту (ДОСААФ СССР) від 13 грудня 1976 року затверджено Положення про школу ДОСААФ, згідно якого школа ДОСААФ є навчальною організацією підготовки спеціалістів для Збройних Сил СССР та народного господарства, а також центром роботи по пропаганді технічних знань і розвитку воєнно - технічних видів спорту.

26.09.1991 на 7 позачерговому з`їзді ДТСААФ було прийняте рішення про його реорганізацію у Товариство сприяння обороні України. У прийнятому Статуті відзначалось, що ТСО України є правонаступником ДОСААФ республіки, всеукраїнською громадською організацією. Відповідно до Закону України «Про об`єднання громадян» ТСО України зареєстроване 10.10.1991 Міністерством юстиції як Всеукраїнська громадська оборонно-патріотична організація громадян.

За змістом листа Міністерства освіти України від 05.06.1995 №1/12-1414, розглянувши Положення про навчальну організацію (школу) ТСО України та інші документи з питання статусу зазначених навчальних закладів, Міністерство освіти України остаточно підтверджує, що навчальні організації (школи) ТСО є різновидом професійних навчально-виховних закладів.

У листі Міністерства освіти України від 22.06.1998 №1/12-1162 «Про належність автошкіл, спортивно-технічних клубів, автоучкомбінатів ТСО України до професійно технічних навчальних закладів», Міністерством освіти України роз`яснено, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про професійно - технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Відповідно до ст.18 цього ж Закону до професійно-технічних навчальних закладів належать також навчально-курсові комбінати, навчальні центри та інші типи навчальних закладів (автошколи, спортивно-технічні клуби, автоучкомбінати), що надають професійно - технічну освіту. Таким чином, ті навчальні заклади ТСО України, що отримали в установленому порядку ліцензії і здійснюють підготовку фахівців за робітничими професіями, належить до професійно-технічних навчальних закладів і включені до Державного реєстру навчальних закладів.

Згідно статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально- виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Таким чином, за наявності відповідного документа про освіту встановленого зразка та підтвердження періоду навчання на курсах водіїв в автошколі ДОСААФ такий період зараховується до страхового стажу для призначення пенсії.

Навчання позивача в період з 01.10.1980 по 10.02.1981 за програмою водій третього класу категорія «С» в Оріхівській АШ ДОСААФ (м.Оріхів Запорізької області) підтверджується Екзаменаційною карткою водія від 20.02.1981 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с.Ново Карасук, Крутинського району Омської області, з відміткою про успішну здачу іспитів та видачу 20.02.1981 посвідчення водія категорії «С» серія НОМЕР_2 , талона попередження АБЗ 175603.

Крім цього, факт навчання позивача підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , яке 20.02.1981 Оріхівською АШ ДОСААФ видане ОСОБА_1 в тому, що він навчався з 01.10.1980 по 10.02.1981 за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С», успішно здав іспити і отримав посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.02.1981.

Також записи в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , дата заповнення 10.08.1983 свідчать про те, що починаючи з 01.03.1981 позивач працював згідно з отриманою професією і кваліфікацією шофером (водієм) транспортних засобів, у тому числі з 1989 року водієм вантажних автомобілів БелАЗ №264 і КрАЗ.

Листом Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України від 22.05.2024 №23 повідомлено про те, що Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні здійснює контроль управління «Оріхівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України» (далі Автомобільна школа). При цьому, автомобільна школа є юридичною особою, має самостіний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку зі своїм найменуванням.Автомобільна школа створена наказом № 27 ОК ДТСААФ від 26.02.1960 та є правонаступником Оріхівської автомобільної школи ТСО України. Згідно Статуту, юридичною адресою автомобільної школи є: Запорізька область, місто Оріхів, вул. Жовтнева, 130А. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 (із змінами відповідно Наказу №108 від 12 квітня 2024 року) місто Оріхів з 04.03.2022 віднесено до території, на яких ведуться (велися) бойові дії. Таким чином, автомобільна школа, є правонаступником Оріхівської АШ ДОСААФ та здійснювала самостійну діяльність на території Оріхова, яка на сьогоднішній час є територією, де ведуться бойові дії, що унеможливлює доступ до документів та інформації, що витребується в адвокатському запиті.

До відповіді додано копію Статуту «Оріхівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України», згідно з пунктом 1.1. якого НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «ОРІХІВСЬКА АВТОМОБІЛЬНА ШКОЛА ТОВАРИСТВА СПРИЯННЯ ОБОРОНІ УКРАЇНИ (далі - Оріхівська АШ ТСО України) є професійно-технічним навчальним закладом першого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Отже, Оріхівська АШ ТСО України є правонаступником Оріхівської АШ ДОСААФ та здійснювала самостійну діяльність на території Оріхова, яка наразі є територією активних бойових дій, що унеможливлює доступ до документів та інформації.

Таким чином надані до суду докази підтверджують той факт, що Оріхівська АШ ДОСААФ є професійно-технічним навчальним закладом, а позивачу за результатами навчання присвоєно кваліфікацію водія третього класу.

Враховуючи викладене, період навчання позивача з 01.10.1980 по 10.02.1981 в Оріхівській АШ ДОСААФ безпідставно не був зарахований до його страхового стажу, що призвело до помилкових висновків при прийнятті спірного рішення та порушує права позивача на призначення і отримання пенсії за віком.

Також суд зазначає, що у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організаційзметою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Наведені обставини свідчать про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.02.2024 за № 084750007941 та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Таким чином, наразі органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 27.02.2024 за № 084750007941.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ у Київській області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.

При цьому, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області від 27.02.2024 за № 084750007941 та зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області зарахувати до загального страхового стажу позивача період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 в Оріхівській АШ ДОСААФ за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С» та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 20.02.2024.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 28.04.2024.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву подано за допомогою системи «Електронний суд», позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 968,96, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м.Фастів,вул.Саєнка Андрія, буд.10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області від 27.02.2024 за №084750007941 про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.10.1980 по 10.02.1981 в Оріхівській АШ ДОСААФ за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.02.2024.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова