ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/182/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень від 22.01.2024 року, просить:

- визнати бездіяльність відповідачів щодо невиконання обов`язків, покладених пунктом 6 "Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення", затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року №413 щодо неподання у місячний строк після завершення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр.) ОСОБА_1 виконання завдань по захисту Батьківщини від військової агресії росії в Україну 24.02.2022 р. на розгляд комісії, утвореної у Міністерстві у справах ветеранів, довідки за формою згідно із додатком 1 до вказаної постанови та документів, які є підставою для надання йому військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр.) статусу учасника бойових дій, отримання свідоцтва учасника бойових дій протиправною;

- зобов`язати відповідачів на виконання п.6 «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 413, невідкладно подати на розгляд комісії, утвореної у Міністерстві у справах ветеранів довідки за формою згідно із додатком 1 до вказаної постанови та документи зазначених у п.4 цього Порядку, які є підставою для надання йому статусу учасника бойових дій, отримання свідоцтва учасника бойових дій;

- зобов`язати відповідача-2 надати довідку про виконання ним завдань по захисту Батьківщини у зоні бойових дій з 08.09.2022 р. по 15.11.2022 р.;

- зобов`язати відповідача-2 надати довідку про обставини отримання ним поранення, яке призвело до непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку;

- зобов`язати відповідача-2 виплатити йому грошове забезпечення у період лікування, реабілітації та відпуски при отриманні тяжкого поранення у розмірі 100 000 грн. щомісячно з 15.11.2022 р. по 01.01.2024 р.;

- зобов`язати відповідача-2 виплатити йому одноразову грошову допомогу при отриманні тяжкого поранення у розмірі 134200 грн.;

- стягнути солідарно з відповідачів на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 107 000 грн. та матеріальну шкоду за невиплату грошового забезпечення у розмірі 1546168,20 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , який отримав тяжке поранення у зоні бойових дій, проте позбавлений соціальних гарантій згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей», а саме права пройти МСЕК для встановлення ступеню втрати працездатності, встановленні групи інвалідності, одержанні одноразової грошової допомоги при отриманні поранення, отримання пенсії з інвалідності, яка настала при виконанні обов`язків військової служби, а також права отримання грошового забезпечення. Так, з грудня позивач не отримує грошове забезпечення, та не отримує посвідчення про участь у бойових діях, хоча отримав поранення, що призвело до того, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідачі не подали на розгляд комісії документи, які є підставою для надання позивачу статусу учасника бойових дій, що в свою чергу спричинило моральну шкоду у розмірі 107000 грн. та матеріальну шкоду у розмірі 1546 168 грн. через неотримання у повному обсязі грошового забезпечення, а також невиплати одноразової компенсації при отриманні тяжкого поранення, що призвело до непридатності до військової службі з виключення з військового обліку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 19.01.2024 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача - ВЧ НОМЕР_2 та розпочато розгляд цієї адміністративної справи спочатку.

До суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до витягу з наказу № 252 від 08.09.2022 року командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано на посаду солдата резерву запасної роти ВЧ НОМЕР_2 , ВОС 143533А. 16.11.2022 року командиром 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону ВЧ НОМЕР_2 було виявлено, що солдат ОСОБА_1 відсутній у розташуванні бойового підрозділу з причини самовільного залишення останнім розташування бойового підрозділу. Наказом № 333 від 22.11.2022 року командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині), позивача увільнено від займаних посад та зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 , як такого, що скоїв дезертирство. Станом на день складення відзиву позивач до військової частини не повернувся, будь-яких документів на підтвердження правомірності відсутності на військовій службі не надав. Крім того, у ВЧ НОМЕР_2 відсутні документальні або фактичні підтвердження отримання позивачем поранення будь-якого ступеню тяжкості під час проходження останнім військової служби. Так як, позивач з 16.11.2022 року самовільно залишив розташування ВЧ НОМЕР_2 та згоду на збір та обробку персональних даних, необхідних для направлення документів до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не надав, тому й відсутні підстави для направлення документів до комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій. Після повернення позивача до ВЧ НОМЕР_2 та надання усіх необхідних підтверджуючих документів, командуванням військової частини будуть вчинені усі необхідні заходи для забезпечення його прав (звільнення з військової служби, направлення документів до Комісії для отримання посвідчення УБД).

Щодо стягнення на користь позивача компенсації моральної шкоди у розмірі 107 000 грн. відповідач-2 зазначає, що ним не надано до суду доказів спричинення йому моральної шкоди діями (або бездіяльністю) військового командування, та негативних наслідків такої шкоди. Також підстави для нарахування військовослужбовцю ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди у період з грудня 2022 року по теперішній час у ВЧ НОМЕР_2 відсутні, у зв`язку з самовільним залишенням останнім розташування військової частини. У разі прибуття позивача до ВЧ НОМЕР_2 та подання ним рапорту щодо причин його відсутності у період з 16.11.2022 р. по теперішній час, з наданням відповідних оригіналів або належним чином посвідчених копій документів, командуванням ВЧ НОМЕР_2 будуть вжиті усі необхідні заходи щодо матеріального забезпечення позивача. На підставі наведеного відповідач-2 зазначає, що ситуація, що склалась у позивача, створена умисними протиправними діями його самого, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

26.03.2024 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку. Тобто, рішення про надання статусу приймається створеною комісією, а не одноособово керівником. Комісія вивчає документи, і якщо є підстави для надання такого статусу видає протокол. Крім того, зазначає, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії. Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Із доданих до позову медичних документів вбачається, що позивач перебував на лікуванні у психоневрологічному диспансері, однак не надано жодного доказу отримання ним тяжкого поранення в результаті бойових дій. Щодо стягнення моральної шкоди вказує, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 28.11.2022 р. №333 позивач був увільнений від посади та виведений у розпорядження як такий, що скоїв дезертирство. З огляду на зазначене, відповідач-1 вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 03.04.2024 року №174д призначено повторний автоматизований розподіл справи.

03.04.2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 160/182/24 була передана судді Кучмі К.С.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

На підставі Указу Президента № 69/2022 від 24.02.2022 р. "Про загальну мобілізацію", позивача було мобілізовано на військову службу.

Відповідно до витягу з наказу № 252 від 08.09.2022 р. командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано з 07.09.2022 року на посаду солдата резерву запасної роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 143533А.

Згідно із витягу з наказу № 282 від 08.10.2022 року командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця 14 запасної роти, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 08.10.2022 року №187-РС на посаду стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, ВОС - 100915/658, вважати таким, що з 08.10.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2 820 гривень на місяць, шпк "солдат".

Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 333 від 22.11.2022 року, відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, солдата ОСОБА_1 стрільця-санітара 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_2 , як такого, що скоїв дезертирство. Підстава витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.11.2022 року №236-РС.

Відповідно до довідки КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради" №63 позивач з 15.11.2022 року по 09.02.2023 року знаходився на стаціонарному лікування у 3-му відділенні психоневрологічного диспансеру.

В матеріалах справи наявне свідоцтво про хворобу № 174 відповідно до якого 06.02.2023 року позаштатна військово-лікарська комісія психіатричного профілю КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради" за розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.01.2023 року провела медичний огляд ОСОБА_1 за наслідками чого його було визнано непридатним до військової службі з виключенням з військового обліку, на підставі статті 17а, графи ІІ Розкладу хвороб.

13.03.2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") із заявою, в якій просив:

- направити його до МСЕК для встановленні групи інвалідності, у зв`язку з захворюванням: "Різко виражений посттравматичний стресовий розлад з проявами стійкої тяжкої депресії з психотичними включеннями, резистентний до лікування. Легке заїкання";

- направити до командира ВЧ НОМЕР_2 подання, щодо виключення його зі списків частини;

- виключити його з військового обліку;

- виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з захворюванням пов`язане з проходженням військової служби яке призвело до непридатності до військової служби у розмірі 36-місячного грошового забезпечення;

- виплатити йому грошове забезпечення з листопада 2022 року до день виключення зі списків частини.

Судом також встановлено, що листом від 22.03.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 на заяву позивача від 13.03.2023 року повідомив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 і не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для звільнення з військової служби за станом здоров`я необхідно звернутися до військової частини з рапортом та надати свідоцтво про хворобу з відповідним рішенням ВЛК, як підставу для звільнення.

Листом від 05.04.2023 року ВЧ НОМЕР_1 на звернення позивача щодо звільнення з військової служби повідомила, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником запитуваної інформації та здійснення відповідних дій, а тому звернення направлено належному розпоряднику - ВЧ НОМЕР_2 для подальшого розгляду.

Позивач 27.09.2023 року звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") із заявою, в якій просив зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр.):

- надати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у зв`язку з тим, що щодо мінімальної кількості днів у боях для отримання статусу немає обмежень;

- надати статус учасника бойових дій;

- надати свідоцтво учасника бойових дій;

- направити його до МСЕК для встановленні групи інвалідності, у зв`язку захворюванням: "Різко виражений посттравматичний стресовий розлад з проявами стійкої тяжкої депресії з психотичними включеннями, резистентний до лікування. Легке заїкання";

- направити до командира ВЧ НОМЕР_2 подання, щодо виключення його зі списків частини;

- виключити його з військового обліку;

- виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з захворюванням пов`язане з проходженням військової служби, яке призвело до непридатності до військової служби;

- виплатити йому грошове забезпечення (заробітну плату) з листопада 2022 р. по день виключення зі списків ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ОМБр.).

Позивач не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо неподання у місячний строк на розгляд комісії довідки та документів, які є підставою для надання йому статусу учасника бойових дій та свідоцтва учасника бойових дій, звернувся до суду з позовом.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Нормами ст.4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) передбачено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

В свою чергу учасниками бойових дій, в розумінні ст.5 Закону №3551-XII, є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно із п.19 абз.1 ст.6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, визначених у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 20.08.2014 року №413 затвердив Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (далі - Порядок) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 2 Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається:

- військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- особам, які у період до набрання чинності Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

- особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 р. відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2-1 Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об`єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об`єднаним командним пунктом об`єднаних сил), а також які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.

Згідно із п.4 Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.

Особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Пунктом 5 Порядку визначено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС, - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.

Відповідно до п.6 Порядку, для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.

Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Нормами п.8 Порядку передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Вказане кореспондується також з положеннями п.19 абз.1 ст.6 Закону №3551-XII.

Так, вказаними законодавчими нормами встановлено, що особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб`єкта звернення. У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит комісія з питань розгляду матеріалів про надання статусу учасника бойових дій приймає рішення про надання відповідного статусу.

Отже, законодавством передбачено два альтернативні варіанти можливості отримання особами, що безпосередньо приймали участь у заходах захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, статусу учасника бойових дій, зокрема: шляхом подання відповідних документів на розгляд комісії командуванням військової частини, так і шляхом безпосереднього звернення такої особи до відповідної комісії. При цьому відсутність у особи всіх необхідних документів, для підтвердження права на отримання відповідного статусу, не є перепоною для такого звернення, оскільки комісія у разі надходження заяви зобов`язана самостійно витребувати такі документи від уповноваженого органу.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що бездіяльність відповідачів щодо не подання на розгляд комісії довідки за формою, встановленою додатком 1 до Порядку, позбавила його права на отримання спеціального статуту учасника бойових дій.

Як вже було встановлено судом, позивач 27.09.2023 року звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою, в якій, зокрема, просив зобов`язати командира ВЧ НОМЕР_2 надати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Позивачем на підтвердження доказів направлення цієї заяви надано опис поштового відправлення від 27.09.2023 року № 5003103042481 та копію "відстеження посилки №5003103042481" (а.с.20 на звороті). Проте, суд зазначає, що "відстеження посилки №5003103042481" не є належним доказом її вручення відправнику.

Отже, доказів отримання звернення позивач до матеріалів позову не долучив.

Крім того, доказів звернення позивача до ВЧ НОМЕР_2 , в якій позивач проходить військову службу, з відповідною заявою та наданням свідоцтва про хворобу № 174, якою 06.02.2023 року позаштатною ВЛК психіатричного профілю КП "Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради" його було визнано непридатним до військової службі з виключенням з військового обліку матеріали справи також не містять.

В свою чергу наявність в матеріалах справи листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.03.2023 року на заяву позивача про звільнення з військової служби, та листа ВЧ НОМЕР_1 від 05.04.2023 року на звернення позивача про звільнення з військової служби - не відносяться до предмету доказування, оскільки цей спір стосується бездіяльності відповідачів щодо неподання на розгляд комісії довідки та документів, які є підставою для надання йому статусу учасника бойових дій та свідоцтва учасника бойових дій.

Отже, за результатами розгляду справи судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідачів.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 надати довідку про виконання ним завдань по захисту Батьківщини у зоні бойових дій з 08.09.2022 р. по 15.11.2022 р. та довідку про обставини отримання поранення ним, яке призвело до непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку, суд зазначає наступне.

Зі змісту пунктів 6.1 та 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 слідує, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться, зокрема, прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, та на таких військовослужбовців подається відповідний перелік документів, в тому числі в разі, якщо особи, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом така довідка видається.

При вирішенні даного спору суд враховує посилання відповідача-2 на ту обставину, що позивач до військової частини не повернувся, будь-яких документів на підтвердження правомірності відсутності на військовій службі не надав, що позбавляє ВЧ НОМЕР_2 можливості вчинення необхідних заходів для забезпечення його прав.

Позивач в свою чергу тверджень відповідача-2 щодо не отримання документів підтверджуючих його відсутність не спростував, а матеріали справи не містять, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог і в цій частині.

На підставі наведеного, похідні позовні вимоги про виплату одноразової грошової допомоги при отриманні тяжкого поранення у розмірі 134 200 грн., стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 107 000 грн. та стягнення матеріальної шкоди за невиплату грошового забезпечення у розмірі 1 546 168,20 грн. також не підлягають задоволенню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма