ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/747/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія Циклон» (далі - ТОВ «Охоронна компанія Циклон», заявник, скаржник)

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024 (суддя Рочняк О.В.)

за скаргою акціонерного товариства «Оріана» (далі - АТ «Оріана», боржник) на дії відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) в особі старшого державного виконавця Іваночка Валентина Юрійовича (далі - Іваночко В.Ю.) та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (суддя Бойко С.М. - доповідач, судді: Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

у справі № 909/747/22

за заявою ТОВ «Охоронна компанія Циклон»

до АТ «Оріана»

про видачу судового наказу,

за участю ВДВС.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Господарським судом Івано-Франківської області 26.10.2022 у справі № 909/747/22 видано судовий наказ про стягнення з АТ «Оріана» на користь ТОВ «Охоронна компанія Циклон» заборгованості за договором по забезпеченню безпеки майна від 01.01.2021 № 7 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у сумі 54 513 грн та 248,10 грн судового збору.

АТ «Оріана» 11.12.2023 звернулося до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою, в якій просило: 1) визнати неправомірними дії ВДВС в особі головного державного виконавця Іваночка В.Ю. щодо не зупинення виконавчого провадження від 07.11.2023 № НОМЕР_1; 2) зобов'язати ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. зупинити виконавче провадження від 07.11.2023 № НОМЕР_1 у порядку пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що державний виконавець Іваночко В.Ю., не зважаючи на обставини знаходження АТ «Оріана» у переліку об'єктів великої приватизації та всупереч статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», не прийняв рішення про зупинення вчинення виконавчих дій з виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024, скаргу АТ «Оріана» на дії ВДВС в особі головного державного виконавця Іваночка В.Ю. задоволено частково. Визнано неправомірними дії ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. щодо не зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 07.11.2023. У частині вимог скарги боржника про зобов'язання ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. зупинити виконавче провадження № НОМЕР_2 від 07.11.2023 у порядку пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» - закрито провадження.

Судові акти у частині висновків про закриття провадження за вимогами скарги боржника про зобов'язання ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. зупинити виконавче провадження від 07.11.2023 № НОМЕР_2 у порядку пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», мотивовано, зокрема, тим, що 10.01.2024 (після звернення АТ «Оріана» 11.12.2023 до суду з цією скаргою), ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 909/747/22 від 26.10.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2. Отже, предмет оскарження в цій частині скарги, який існував на момент прийняття місцевим судом скарги АТ «Оріана» до розгляду, припинив своє існування у процесі її розгляду. Стосовно вимоги скарги про визнання неправомірними дій ВДВС в/о головного державного виконавця Іваночка В.Ю. щодо незупинення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 07.11.2023, то суди виснували про правомірність такої вимоги боржника, оскільки АТ «Оріана» є державним підприємством, пакет акцій розміром 99,9988% статутного капіталу якого, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.012019 № 36-р (у редакції розпорядження КМУ від 29.04.2022 №320-р) включено до переліку об'єктів великої приватизації, що є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Між тим державному виконавцю Іваночку В.Ю. на час відкриття ВП № НОМЕР_2 відомо, що AT «Оріана» перебуває у переліку об'єктів великої приватизації, про що також свідчить винесена ним раніше у ВП № НОМЕР_3 (виведено 05.09.2023 зі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, а судовий наказ №909/747/22 повернуто стягувачу) постанова про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 909/747/22 від 26.10.2022. Однак ним у встановлений частиною другою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» строк не зупинено вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_2.

При цьому судами, розглядаючи вимоги скарги боржника, встановлено, що з приєднаних до матеріалів скарги документів, скарга на дії ДВС стосується виконавчого провадження № НОМЕР_2, відтак суди розцінили зазначення АТ "Оріана" по тексту скарги та в прохальній її частині виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 07.11.2023, як описку. До того ж, за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито щодо іншої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Охоронна компанія Циклон», поданої через підсистему «Електронний Суд» (аналогічний примірник якої направлено до Верховного Суду засобами поштового зв`язку через «Укрпошта»), з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, а провадження у справі закрити.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального (приписів статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження») і процесуального (статей 74, 76, 77, 86 ГПК України) права. Крім того, вказує на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції під час розгляду вказаної скарги боржника, а також зазначає, що спірні судові акти не відповідають висновкам Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу AT «Оріана» просило суд касаційної інстанції у задоволенні касаційної скарги відмовити, а спірні ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги.

Розгляд клопотань учасників справи

Від ТОВ «Охоронна компанія Циклон» надійшла заява про залишення відзиву AT «Оріана» без розгляду та повернення його заявнику. Вказана заява мотивована тим, що долучена до відзиву довіреність від 27.05.2024 на ім'я Гур'єва М.Л., не є належним, допустимим та достовірним доказом, у розумінні вимог статей 74, 76, 77, 78 ГПК України, на підтвердження повноважень на представництво або самопредставництво у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду згідно із частиною третьою статті 56 ГПК України.

Від AT «Оріана» надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження повноважень Гур'єва М.Л. в порядку самопредставництва, а саме: копію статуту AT «Оріана», копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України AT «Оріана» з інформацією про керівника боржника - Кучерявого Руслана Івановича (далі - Кучерявий Р.І. ), копію Контракту та Угоди до Контракту виконуючого обов'язки Генерального директора AT «Оріана» керівником Кучерявим Р.І., а також копію Наказу на виконання обов'язків Генерального директора AT «Оріана» Гур'євим М.Л. на період тимчасової непрацездатності Кучерявого Р.І .

Суд відмовляє у задоволені вказаної заяви ТОВ «Охоронна компанія Циклон», за обставин підтвердження повноважень Гур'єва М.Л. з метою здійснення інтересів AT «Оріана» у порядку самопредставництва документами, які є доказами та відповідають статтям 73, 76-78 ГПК України.

Від ТОВ «Охоронна компанія Циклон» надійшли додаткові пояснення, які Суд долучає до матеріалів справи, з огляду на положення статті 42 ГПК України, втім оцінюватиме їх в межах статті 300 ГПК України.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на дії державного виконавця.

При цьому Суд враховує, що в силу приписів частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанції норм права при ухваленні спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.

Імперативним змістом статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Вказане кореспондується з вимогами частини першої статті 18 ГПК України, якою крім зазначеного передбачено обов'язковість до виконання судових рішень всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 18 та частини другої статті 326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Схожа за змістом диспозиція міститься у частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою від 07.11.2023 головного державного виконавця ВДВС Іваночка В.Ю. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу № 909/747/22 від 26.10.2022.

У подальшому постановою від 07.11.2023 головного державного виконавця ВДВС Іваночка В.Ю. виконавче провадження № НОМЕР_2 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні у вказаному ВДВС.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання державного виконавця кількох виконавчих документів щодо одного боржника, за змістом якої виконавче провадження здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Між тим, варто звернути увагу на те, що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16.

Предмет скарги боржника стосується визнання неправомірними дій головного державного виконавця ВДВС Іваночка В.Ю. щодо не зупинення виконавчого провадження від 07.11.2023 № НОМЕР_2 та зобов'язання вказаного державного виконавця зупинити виконавче провадження від 07.11.2023 № НОМЕР_2 у порядку пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вчинення зазначених дій мало місце, коли виконавче провадження № НОМЕР_2 перебувало у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_4.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій не перевірили та не встановили, рішення судів якої юрисдикції чи інших (не судових) органів виконуються у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_4. При цьому ТОВ «Охоронна компанія Циклон» як в апеляційній, так і в касаційній скаргах посилалося на вказані обставини, однак судами зазначені доводи залишені без належних висновків.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не визначилися із характером спірних правовідносин, не дослідили зведене виконавче провадження, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Не встановлення судами попередніх інстанцій наведених вище фактичних обставин позбавляє Верховний Суд можливості перевірити дотримання судами при розгляді скарги AT «Оріана» правил предметної юрисдикції.

З урахуванням наведеного Верховний Суд частково приймає до уваги доводи, викладені у касаційній скарзі.

Верховний Суд вважає не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі, постановлені за результатом розгляду скарги на дії ВДВС по суті в порядку господарського судочинства є передчасними та такими, що зроблені без належного встановлення обставин, пов'язаних з юрисдикцією суду, до якого звернулося AT «Оріана» зі скаргою на дії ВДВС, у зв'язку з чим Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень попередніх інстанцій із направленням цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене розгляд доводів касаційної скарги в частині питання застосування чи не застосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», Суд вважає передчасним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 313 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Таким чином, судові рішення попередніх інстанцій не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія Циклон» задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 909/747/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Малашенкова