ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1273/23

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Вронська Г.О., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" - Стельмах Ю.М.,

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" - Кошарна С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (колегія суддів: Мороз В.Ф., Коваль Л.А., Чередко А.Є.)

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна")

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" (далі - СТОВ "Райагрохім")

про визнання банкрутом.

Суть спору

1. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім".

2. Суд першої інстанції прийняв заяву до розгляду у підготовчому засіданні, зобов?язав заявника надати копії документів. За наслідками підготовчого засідання суд заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" залишив без розгляду через неявку заявника у судове засідання, вважав належним спосіб вручення судового рішення у вигляді направлення на електронну пошту.

3. Суд апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції скасував, справу направив до суду першої інстанції.

4. СТОВ "Райагрохім" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, просив її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи може суд першої інстанції залишити заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду; якщо так, то у яких випадках (застосування статей 35, 38, 39 Кодексу України з процедур банкрутства);

- чи можна вважати належним врученням судового рішення направлення такого рішення на електронну адресу, зазначену стороною у справі у відповідній заяві (застосування ст.242 Господарського процесуального кодексу України).

6. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви

7. ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім".

8. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 15.03.2023, серед іншого, заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" прийняв до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначив на 23.03.2023; зобов`язав заявника надати у засідання для огляду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також первинну документацію на підтвердження виконання умов Договору поставки від 02.02.2021 №130038246, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою підготовчого засідання від 23.03.2023 заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" залишив без розгляду на підставі ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та з урахуванням положень статей 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

10. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник ініціюючого кредитора, будучи обізнаним про час та місце судового засідання, у підготовче засідання не з`явився, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі не подав, оригіналів доказів, які суд просив надати для огляду у судовому засіданні (необхідних для виконання судом визначеного ст.39 КУзПБ обов`язку щодо перевірки обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство) не надав.

11. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 22.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" задовольнив; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023 скасував; справу направив до суду першої інстанції.

12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання потрібно вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 ГПК; направлення судом на електронну адресу кредитора, зазначену ним в заяві, не можна вважати повідомленням, здійсненим в порядку п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про Єдину судово інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС), оскільки вказана ухвала суду першої інстанції не була надіслана засобами підсистем ЄСІТС;

- у випадку неявки кредитора у підготовче засідання та ненадання витребуваних судом документів, необхідних для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, господарський суд не був позбавлений можливості відкласти підготовче засідання в межах строків, встановлених ч.2 ст.35 КУзПБ;

- залишення заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" без розгляду з підстав незабезпечення явки представника у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, не відповідає приписам ст.34, ч.1 ст.39 КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів; таке процесуальне рішення, як залишення заяви без розгляду за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі в підготовчому засіданні, не передбачене ч.5 ст.39 КУзПБ.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

13. 20.07.2023 СТОВ "Райагрохім" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2023.

14. В обґрунтування підстав касаційного оскарження боржник вказує на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме:

1) норм частин 5, 7 ст.6, ч.5 ст.242 ГПК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі №920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22 (щодо презумпції обізнаності): в умовах воєнного стану та за відсутності достатнього фінансування судів, надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах, як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення;

- вказавши у заяві про відкриття провадження свою електронну адресу, уповноважений представник ТОВ "Суффле Агро Україна" висловив свій намір, принаймні не заперечував, щоб саме ця електронна адреса як засіб комунікації використовувалась судом у справі;

2) положень ч.5 ст.39 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду щодо визначення умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання, викладених у постановах від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.

15. Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає:

- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що направлення судом ухвали на електронну адресу кредитора, зазначену ним в заяві, не можна вважати належним повідомленням, оскільки ця ухвала суду не була надіслана засобами підсистем ЄСІТС;

- за результатами підготовчого засідання суд приймає одне з двох рішень: про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження; суд апеляційної інстанції помилково вказав, що залишення заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" без розгляду з підстав незабезпечення явки представника у судове засідання, ненадання витребуваних судом документів, не відповідає приписам ч.1 ст.39 КУзПБ.

16. 26.03.2024 від СТОВ "Райагрохім" надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу задовольнити та зазначає, зокрема, таке:

- Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23 дійшов висновку про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду у зв`язку з неявкою заявника на вимогу суду в підготовче судове засідання;

- у підготовче засідання 23.03.2023 учасники справи не з`явились, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи без участі представників не надали, причин неявки в судове засідання не пояснили; суд першої інстанції правильно залишив заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" без розгляду.

17. 17.08.2023 надійшов відзив ТОВ "Суффле Агро Україна", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

18. У відзиві ТОВ "Суффле Агро Україна" вказує, зокрема, таке:

- надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету); при цьому відповідно до ч.6 ст.242 ГПК отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на неофіційну електронну адресу не вважається днем вручення судового рішення (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №920/1142/20, від 06.04.2023 у справі №920/605/22, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19, від 21.02.2023 у справі №8/107, від 22.03.2023 у справі №1313/665/2012;

- не направивши ухвалу від 15.05.2023 поштовим зв`язком або на офіційну електронну адресу кредитора чи із застосуванням ЄСІТС на електронну адресу його представника, суд належним чином не повідомив кредитора про дату та час розгляду справи і безпідставно застосував положення ч.4 с.202 та п.4 ч.1 ст.226 ГПК, які регулюють питання залишення позовної заяви без розгляду;

- матеріали справи не містять доказів щодо реєстрації кредитором офіційної електронної адреси в ЄСІТС, а офіційна електронна адреса представника кредитора є відмінною від тієї адреси на яку направлялась ухвала;

- саме по собі надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до ст.242 ГПК (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №920/1142/20 та від 02.08.2021 у справі №914/1191/20);

- оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не може замінити обов`язок суду надсилати або надавати в порядку, встановленому ГПК, копії процесуальних документів учасникам справи (постанова Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №920/1142/20 та від 02.08.2021 у справі №914/1191/20);

- єдиною підставою для залишення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду є подання кредитором заяви про її відкликання в порядку ч.6 ст.38 КУзПБ, така заява кредитором не подавалась;

- у разі відсутності доказів отримання кредитором та боржником ухвали суду про призначення заяви до розгляду та ненадання боржником відзиву, суд в межах строку передбаченого ч.2 ст.35 КУзПБ повинен був відкласти розгляд справи відповідно до п.1 ч.2 ст.202 ГПК, а не залишати без розгляду заяву при першій неявці кредитора.

19. 01.09.2023 від ТОВ "Суффле Aгpo Україна" надійшли доповнення до відзиву на касаційну скаргу, в яких вказує, що Верховний Суд постановою від 14.06.2023 розглянув аналогічну справу №904/5087/23.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

20. Верховний Суд ухвалою від 08.08.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Райагрохім", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 06.09.2023.

21. Верховний Суд ухвалою від 06.09.2023 справу передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата).

22. Об`єднана палата ухвалою від 15.09.2023 прийняла до розгляду справу №904/1273/23; зупинила провадження у справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №454/1883/22.

23. Об`єднана палата ухвалою від 02.05.2024 поновила касаційне провадження у справі №904/1273/23, розгляд касаційної скарги призначила у відкритому судовому засіданні на 07.06.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду

24. Скаржник посилався на застосування судом апеляційної інстанції ч.5 ст.39 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду щодо визначення умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання, викладених у постановах від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.

25. ТОВ "Суффле Aгpo Україна" у відзиві на касаційну скаргу зазначило, що єдиною підставою для залишення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду є подання кредитором заяви про її відкликання в порядку ч.6 ст.38 КУзПБ, така заява кредитором не подавалась.

26. Суд апеляційної інстанції вказав, що таке процесуальне рішення як залишення заяви без розгляду за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні, не передбачене ч.5 ст.39 КУзПБ.

27. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується із позицією суду апеляційної інстанції та аргументами ТОВ "Суффле Aгpo Україна" з огляду на таке.

28. Відповідно до ст.12 ГПК справи про банкрутство розглядаються з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

29. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі (ч.1 ст.34 КУзПБ).

30. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу (ч.1 ст.35 КУзПБ).

31. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 15.03.2023, серед іншого, заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" прийняв до розгляду в підготовчому засіданні, яке призначив на 23.03.2023; зобов`язав заявника надати у засідання для огляду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також первинну документацію на підтвердження виконання умов Договору поставки від 02.02.2021 №130038246, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

32. У ч.5 ст.39 КУзПБ встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: 1) відкриття провадження у справі; 2) відмову у відкритті провадження у справі.

33. Тобто, положення ч.5 ст.39 КУзПБ передбачають дві альтернативні дії, які може вчинити суд за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

34. Водночас у цій справі Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою підготовчого засідання від 23.03.2023 заяву ТОВ "Суффле Агро Україна" про відкриття провадження у справі про банкрутство СТОВ "Райагрохім" залишив без розгляду на підставі ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК та з урахуванням положень статей 35, 39 КУзПБ, мотивуючи це тим, що представник заявника, будучи обізнаним про час та місце судового засідання, у підготовче засідання не з`явився, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі не подав, оригіналів доказів, які суд просив надати для огляду у судовому засіданні не надав.

35. Суд апеляційної інстанції цю ухвалу суду першої інстанції скасував, оскільки вважав, що таке процесуальне рішення як залишення заяви без розгляду за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні, не передбачене ч.5 ст.39 КУзПБ.

36. Дійсно, КУзПБ передбачає можливість залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, водночас такі випадки чітко регламентовані.

37. Так, відповідно до ч.1 ст.38 КУзПБ (в редакції, чинній на момент звернення із заявою та постановлення судом першої інстанції ухвали про її залишення без розгляду) господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо:

- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

- до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від заявника надійшла заява про відкликання заяви про відкриття провадження у справі;

- заявником до цього суду подано іншу заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі.

38. Крім того, у ч.6 ст.38 КУзПБ встановлено право заявника на відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі, якщо відкликання відбувається до постановлення ухвали про прийняття заяви, то суд постановляє ухвалу про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (абз.2 ч.6 ст.38 КУзПБ). У разі відкликання заяви після постановлення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду (абз.3 ч.6 ст.38 КУзПБ).

39. Отже, КУзПБ не містить такої підстави для залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство як неявка заявника у перше судове засідання, що є ключовим питанням у цій спаві.

40. Скаржник посилався на застосування судом апеляційної інстанції ч.5 ст.39 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду щодо визначення умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання, викладених у постановах від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21

41. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

42. Тобто, касаційний перегляд з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

43. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

44. Об`єднана палата, проаналізувавши постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник, зазначає, що згадані скаржником постанови Верховного Суду стосувалися залишення саме позову без розгляду, а не заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. У вказаних справах Верховний Суд не застосовував положення КУзПБ.

45. Враховуючи викладене, скаржник не довів, що суд апеляційної інстанції застосував положення ч.5 ст.39 КУзПБ без урахування висновків Верховного Суду.

Щодо вручення судових рішень

46. Скаржник у касаційній скарзі вказував, що суд апеляційної інстанції застосував частини 5, 7 ст.6, ч.5 ст.242 ГПК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі №920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22 (щодо презумпції обізнаності): в умовах воєнного стану та за відсутності достатнього фінансування судів, надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах, як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення. Скаржник наголосив, що вказавши у заяві про відкриття провадження свою електронну адресу, уповноважений представник ТОВ "Суффле Агро Україна" висловив свій намір, принаймні не заперечував, щоб саме ця електронна адреса як засіб комунікації використовувалась судом у справі.

47. ТОВ "Суффле Агро Україна" у відзиві на касаційну скаргу вважало, що належним повідомленням кредитора про дату та час розгляду справи є направлення ухвали поштовим зв`язком або на офіційну електронну адресу кредитора чи із застосуванням ЄСІТС на електронну адресу його представника.

48. Суд апеляційної інстанції вважав неналежним здійснене судом першої інстанції повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки таке повідомлення було направлено судом на електронну адресу кредитора, зазначену ним в заяві.

49. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з позицією суду апеляційної інстанції та ТОВ "Суффле Агро Україна" з огляду на таке.

50. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч.4 ст.300 ГПК).

51. Верховний Суд у цій справі бере до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №454/1883/22, яка ухвалена після подання касаційної скарги.

52. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ч.1 ст.6 ГПК в редакції, чинній на дату постановлення ухвали суду першої інстанції).

53. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.5 ст.6 ГПК).

54. Питання вручення судового рішення врегульовано у ст.242 ГПК.

55. Так, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі 1) в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або 2) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч.5 ст.242 ГПК).

56. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (п.2 ч.1 ст.242 ГПК).

57. 17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про ЄСІТС.

58. У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.

59. У п.110 розд.V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначено, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

60. 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

61. ЄСІТС - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (п.3 розд.І Положення про ЄСІТС).

62. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (пп.5.8 п.5 розд.І Положення про ЄСІТС).

63. Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами (g/8 Положення про ЄСІТС).

64. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (п.10 Положення про ЄСІТС). Аналогічні положення закріплені у ч.6 ст.6 ГПК.

65. Відповідно до п.17 гл.1 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

66. Підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п.24 Положення про ЄСІТС).

67. Абзацами 2 та 5 п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) передбачено, що до "Електронних кабінетів" користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя. Особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

68. Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п.37 гл.2 розд.ІІІ Положення про ЄСІТС.

69. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених п.10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

70. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №454/1883/22 зробила висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

71. Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому ст.242 ГПК. В розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та/або касаційна скарга, заяви/клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

72. Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.

73. Скаржник у цій справі посилався на застосування судом апеляційної інстанції норм частин 5, 7 ст.6, ч.5 ст.242 ГПК без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.04.2023 у справі №920/367/17 та від 28.04.2023 у справі №904/272/22 (щодо презумпції обізнаності).

74. Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №454/1883/22 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі №904/272/22.

75. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).

76. Тому, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права щодо визначення належного способу направлення судових рішень є необґрунтованими.

77. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

81. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрохім" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №904/1273/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Бенедисюк

О. Васьковський

Г. Вронська

Т. Дроботова

Т. Малашенкова

В. Пєсков

Л. Рогач

Ю. Чумак