ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2024Справа № 910/1817/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група "Життя"

про стягнення 62 511,22 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група "Життя" (далі - відповідач) про стягнення 62 511,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 049/04 від 27.07.2004 по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери за період з лютого 2016 року по січень 2024 року, у зв`язку з чим у відповідача, за твердженням позивача, наявна заборгованість в розмірі 16 350,00 грн.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 28 179,00 грн пені, штрафу в розмірі 8 175,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 581,15 грн, 3% річних у розмірі 2 226,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 відкрито провадження у справі № 910/1817/23 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем в електронному кабінеті 22.02.2024.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення за № 0600251771577, яким направлено ухвалу суду від 21.02.2024, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, ухвалу суду від 21.02.2024 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання до суду відзиву на позов не скористався.

Таким чином, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції, поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.07.2004 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - депозитарна установа, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група "Життя" (далі - депонент, відповідач) укладено Договір про відкриття рахунка в цінних паперах № 049/04 (далі - Договір), за умовами якого депонент доручає, а зберігач зобов`язується надавати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених умовах згідно з Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 за № 999, внутрішнім положенням зберігача ЦП та іншими внутрішніми документами зберігача, чинним законодавством України та на підставі розпоряджень депонента.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що депонент зобов`язаний сплачувати послуги зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками, передбаченими даним Договором.

Відповідно до п. 3 Договору депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним Договором та відповідно до затверджених тарифів зберігача (Додаток № 1), які є невід`ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам, встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих депоненту згідно з даним Договором, у т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, який підписують сторони.

Плата за послуги, надані зберігачем, вноситься депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватись в строки за домовленістю сторін.

Згідно з п. 6 Договору у випадку затримки сплати вартості послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш, ніж на тридцять днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору та зобов`язує депонента платити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами.

Строк дії Договору - один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно (п. 7 Договору).

Додатком до вказаного договору сторонами погоджено тарифи. Згідно з п. 3.1 погоджено, що за послуги зі зберігання цінних паперів вартість послуг становить 150,00 грн на місяць, оплата протягом п`ятнадцяти календарних днів наступного за місяцем проведення операції.

Як вбачається з виписок про операції та про стан рахунку в цінних паперах, у відповідача відкритий рахунок у позивача з 2004 року та такий рахунок не закрито станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

На виконання умов Договору позивачем направлялись відповідачу Акти-рахунки за період з грудня 2014 року по грудень 2023 року включно, які залишені депонентом без погодження та оплати, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача 16 350 грн заборгованості за здійснений депозитарний облік.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків позивачем нараховано та заявлено до стягнення 28 179,00 грн пені, штрафу в розмірі 8 175,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 581,15 грн, 3% річних у розмірі 2 226,07 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

У статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про депозитарну систему" рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Отже, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

За змістом статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, позивачем направлялись відповідачу Акти-рахунки за період з грудня 2014 року по грудень 2023 року включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками, доказів погодження яких, як і оплати, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

При цьому матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача з означеними Актами-рахунками, а також з тарифами, за якими позивачем проводились нарахування.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Доказів на підтвердження оплати Актів-рахунків за період з грудня 2014 року по грудень 2023 року включно, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 16 350,00 грн боргу.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 28 179,00 грн пені, штрафу в розмірі 8 175,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 581,15 грн, 3% річних у розмірі 2 226,07 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6 Договору у випадку затримки сплати вартості послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш, ніж на тридцять днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору та зобов`язує депонента платити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд не погоджується з його обґрунтованістю, оскільки останній не відповідає ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", якою визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, з урахуванням приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 244,88 грн, а в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 24 934,12 грн пені суд відмовляє.

Поряд з цим, розрахунок штрафу виконано позивачем арифметично вірно, а відтак, вимоги в частині стягнення з відповідача 8 175,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, як вказано вище, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останній виконано арифметично вірно, а відтак, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 226,07 грн та втрат від інфляції в розмірі 7 581,15 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1 820,21 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група "Життя" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 19А, код 32736219) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280) 16 350,00 грн (шістнадцять тисячі триста п`ятдесят грн 00 коп.) боргу, пеню в розмірі 3 244,88 грн (три тисячі двісті сорок чотири грн 00 коп.), штраф у розмірі 8 175,00 грн (вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять грн 00 коп.), 3% річних у розмірі 2 226,07 грн (дві тисячі двісті двадцять шість грн 07 коп.), втрати від інфляції в розмірі 7 581,15 грн (сім тисяч п`ятсот вісімдесят одну грн 15 коп.), судовий збір у розмірі 1 820,21 грн (одна тисяча вісімсот двадцять грн 21 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 14.06.2024.

Суддя О.Г. Удалова