ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1043/23

Провадження № 22-ц/4820/1140/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Талалай О.І., Янчук Т.О.

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Орган опіки і піклування виконавчого комітету Смотрицької селищної ради Хмельницької області про визнання особи недієздатною та призначення опікуном, за апеляційною скаргоюВійськової частини НОМЕР_1 на рішенняДунаєвецького районногосуду Хмельницькоїобласті від29вересня 2023року (суддя Шафікова Ю.Е.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуном.

В обґрунтування поданої заяви вказував, що він є чоловіком ОСОБА_6 - сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_8 ». ОСОБА_5 з народження є особою з інвалідністю, перебуває на обліку в КНП «Смотрицький ЦПМСД», підгрупа А розділ 1 пункт 2 підпункт 1.1 (діагноз та код за МКХ-10 080.0). Тобто, ОСОБА_5 має ДЦП з дитинства, форма Літтля, спастичний парапарез з важким перебігом, неспроможна взагалі самостійно пересуватися та орієнтуватися в просторі, порушені функції мови, не розуміє значення свої дій та не може керувати своєю поведінкою. Заявник проживає зі своєю сім`єю за однією адресою з ОСОБА_5 , опікується нею, оскільки вона не може пересуватися і її постійно потрібно підносити, переміщати на ліжку, садити у візок, на що потрібна чоловіча фізична сила. Спільно з ними також проживає ОСОБА_3 з малолітньою дитиною ОСОБА_9 та у зв`язку тим, що ОСОБА_3 майже щоденно працює у ТОВ «Кернел» с. Балин, вона не може цілодобово здійснювати догляд та піклування за хворою донькою. До народження дітей у заявника, його дружина - ОСОБА_7 піклувалась про сестру, а після народження у ОСОБА_1 двох дітей, його дружина не може фізично здійснювати належний догляд за сестрою ОСОБА_5 , оскільки на даний час займається доглядом за малолітніми дітьми. У зв`язку з неврологічним захворюванням ОСОБА_5 обмежена здатністю до самостійного пересування та орієнтації в просторі, не може керувати своєю поведінкою, погано говорить, потребує постійного стороннього догляду та постійного лікування. Мати ОСОБА_3 не заперечує проти того, щоб заявник був опікуном доньки ОСОБА_5 , оскільки останній щоденно здійснює догляд та піклування за її дочкою.

Заявник є здоровим та здатний виконувати функції опікуна, здійснює догляд за ОСОБА_5 , а тому просить суд визнати її недієздатною та призначити його її опікуном.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 задоволено.

Визнано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною.

Встановлено опіку над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 та призначено ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із визначенням прав та обов`язків опікуна, передбаченими статтями 67,68,71,72,73,74 ЦК України.

Визначено строк дії рішення суду в частині визнання недієздатною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_1 опікуном, військова частина НОМЕР_1 , як особа, яка не брала участі у розгляді справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном.

При цьому, посилається на неправильне застосування судом до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною на підставі абз. 6 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Вважає, що оскаржуване судове провадження було ініційовано з метою штучного створення формальних підстав для звільнення з військової служби та ухилення від виконання своїх конституційних обов`язків. Зазначає, що на момент розгляду заяви судом, ОСОБА_1 з 23 липня 2023 року вже був мобілізований до Збройних Сил України та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира взводу підтримки інженерно-саперного батальйону, тому суд розглянувши справу без участі скаржника порушив норми процесуального права. Крім того, ОСОБА_1 при поданні рапорту про звільнення посилався на факти встановлені оскаржуваним рішенням, які стосуються порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, отже стосуються прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , в складі якої заявник проходить військову службу, виконує військовий обов`язок із оборони України, виконання якого забезпечується військовим командуванням. Також зазначає, що рішення суду першої інстанції не породжує для ОСОБА_5 будь-яких змін у зв`язку з призначенням її опікуном ОСОБА_1 , оскільки спільно з ними проживає також мати ОСОБА_3 , що може свідчити про те, що вона і надалі здійснює догляд за своєю донькою, а призначення заявника опікуном є удаванням захисту інтересів недієздатної особи та штучним механізмом ухилення від виконання обов`язків військової служби.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить апеляційне провадження за апеляційною скаргою закрити. В обґрунтування відзиву вказував, що ОСОБА_1 звернувся до суду ще не будучи військовослужбовцем, тобто не мав ніякого наміру ухилення від виконання своїх військових обов`язків перед державою. Вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що опіку над ОСОБА_5 може здійснювати її мати ОСОБА_3 , оскільки остання майже щоденно працює у ТОВ «Кернел», самостійно утримує двох дітей. У зв`язку з цими обставинами ОСОБА_3 не може здійснювати догляд за хворою донькою ОСОБА_5 . Також зазначає, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки військової частини НОМЕР_1 не вирішувались, тому апеляційне провадження підлягає закриттю.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1статті 367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року в частині визнання недієздатною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до частини 1статті 367 ЦПК України, не переглядається.

Відповідно до частини 1статті 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 квітня 2018 року ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21 квітня 2018 року.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі батько вказано « ОСОБА_11 », а у графі мати вказано « ОСОБА_12 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03 серпня 2005 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі батько вказано « ОСОБА_13 », а у графі мати вказано « ОСОБА_12 ».

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 11 січня 2007 року, ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_13 та їй присвоєно шлюбне прізвище ОСОБА_14 .

Батько ОСОБА_5 ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з народження є особою з інвалідністю, перебуває на обліку в КНП «Смотрицький ЦПМСД» (підгрупа А розділ 1 пункт 2 підпункт 1.1 (діагноз та код за МКХ-10 080.0). Діагноз: ДЦП, форма Літтля, спастичний парапарез з важким перебігом, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста №14 від 18.01.2022 та виписками із медичної карти стаціонарного хворого.

Відповідно до довідки Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області від 29.01.2020 №63, ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_15 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 05.02.2019), та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 від 26.04.2023).

За довідкою Смотрицької селищної ради №94 від 28.06.2023 та актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Смотрицької селищної ради, ОСОБА_1 фактично проживає з своєю сім`єю за однією адресою з ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 .

В даному будинку також проживає ОСОБА_3 мати ОСОБА_5 з малолітньою дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №538 від 07 серпня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді важкої розумової відсталості внаслідок ДЦП, не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними.

Висновком опікунської ради при виконавчому комітеті Смотрицької селищної ради визначено, що орган опіки вважає за доцільне призначити заявника опікуном над ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі, заявник був мобілізований, згідно з витягом з наказу начальника національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 23.07.2023 №234 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації центру підвищення кваліфікації, ВОС-101000. З 23 липня 2023 року зараховано до списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та на всі види забезпечення, а на котлове з вечері 23 липня 2023 року та вважається таким, що справи та посаду слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації центру підвищення кваліфікації прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу з наказу головнокомандувач Збройних Сил України від 22.09.2023 №2198, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та призначено командиром інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 Сил підтримки Збройних Сил України, ВОС-1010003.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2023 №297, молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 22 вересня 2023 року №2198 на посаду командира 3 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з 03 жовтня 2023 року зарахованого до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, крім котлового.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.10.2023 №312, молодший лейтенант ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначеного наказом командувача Сил підтримки Збройних Сил України (по особовому складу) від 12 жовтня 2023 року №171 на посаду командира взводу підтримки інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що з 16 жовтня 2023 року справи ат посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

03.11.2023 ОСОБА_1 подав до військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби на підставі абз. 6 п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з сімейними обставинами, а саме: необхідністю здійснення опіки над ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю, що визнана відповідно до рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року недієздатною.

Згідно з листом командування Сил підтримки Збройних Сил України від 11.01.2024 документи ОСОБА_1 на звільнення з військової служби повернуто до військової частини НОМЕР_1 на доопрацювання.

Листом командування Сил підтримки Збройних Сил України від 08.04.2024 №343/6993, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 16.03.2024 на «гарячу лінію» Міністерства оборони України, повідомлено, що підстави для звільнення його з військової служби у запас за сімейними обставинами (необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною) відсутні.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно достатті 41 ЦК України,над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зістаттею 55 ЦК України,опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно достатті 58 ЦК України,опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.

Частиною першоюстатті 60 ЦК Українивизначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина першастатті 300 ЦПК України).

Відповідно достатті 62 ЦК України,опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннямистатті 63 ЦК Українизакріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Задовольняючи позов в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що заявник проживає разом з ОСОБА_5 , медичних протипоказань для виконання функцій опікуна не має, а тому може виконувати обов`язки опікуна.

В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 оскаржила військова частина НОМЕР_1 , яка не брала участі у справі, посилаючись на зловживання заявником своїми процесуальними правами, та вирішення питання, яке прямо впливає на права та обов`язки військової частини щодо звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже впливають на права та обов`язки військової частини НОМЕР_1 , в складі якої заявник проходить військову службу, виконує військовий обов`язок із оборони України, виконання якого забезпечується військовим командуванням.

Статтею 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує, у тому числі відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина, держави.

Відповідно до частини першоїстатті 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадкахна касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьоюстатті 18 ЦПК Україниобов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першоїстатті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №466/5766/13-ц.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок звільнення з військової служби визначенийстаттею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зокрема, абз. 6, п.п. «г», п. 2, ч. 4ст. 26 цього Закону визначає, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, можуть бути звільнені у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_18 , як на момент розгляду справи в суді першої інстанції, так і на момент її перегляду в апеляційному порядку, є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації,зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та перебуває на посаді командира взводу підтримки інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатною та призначення ОСОБА_1 її опікуном метою було встановлення опіки над недієздатною та після ухвалення судом першої інстанції судового рішення про задоволення таких вимог, заявник пред`явив до військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі цього рішення, яка є уповноваженим суб`єктом розгляду вказаного рапорту.

Отже, виходячи з вказаних обставин, суд першої інстанціїприйняв судове рішення, яке стосується порядку звільнення військовослужбовця з військової служби, а отже це стосується прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , у складі якої позивач проходить військову службу.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суд від 13 березня 2024 року у справі №495/2284/23.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.

З урахуваннямвикладеного,колегія суддівдійшла висновку,що оскільки ОСОБА_1 з 23.07.2023призваний таз проходитьслужбу вЗбройних СилахУкраїни,а з22.09.2023зарахований доособового складувійськової частини НОМЕР_1 та навсі видизабезпечення,виконання нимобов`язків опікунанад недієздатною ОСОБА_5 фактично унеможливлюєтьсяперебуванням навійськовій службі,а томузадоволення даноївимоги можестворити штучніумови дляподальшого звільненняз військовоїслужби на підставі частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 про те, що заявник уцій справінамагається застосуватиспособи захистусвоїх правз метоюподальшого звільненнявід проходженнявійськової служби є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційний суд також враховує наявність інших споріднених членів сім`ї, зокрема, матері та рідної сестри ОСОБА_5 , і належних та допустимих доказів про неможливість здійснення ними обов`язків опікуна щодо ОСОБА_5 до суду подано не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, а тому рішення суду в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про призначення заявника опікуном.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2023 року в частині задоволення вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні заявлених вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_5 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2024 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді О.І. Талалай

Т.О. Янчук