Справа № 147/768/23

Провадження № 22-ц/801/1293/2024

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Натальчук О. А.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуСправа № 147/768/23м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсудускладі колегіїсуддів:головуючогосуддіСалаТ.Б.,суддів БереговогоО.Ю.,Шемети Т.М.,секретар ЛуцишинО.П.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року, ухвалене суддею Натальчук О.А., повне рішення складено 05 квітня 2024 року, в цивільній справі за позовом Релігійної громади парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) до ОСОБА_1 , Тростянецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування державної реєстрації, визнання права власності на майно,

встановив:

У червні 2023 року Релігійна громада парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) звернулася до суду із даним позовом, в якому згідно уточнених позовних вимог просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради за №66 від 26 вересня 2003 року;

- визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно в АДРЕСА_1 , серія НОМЕР_1 , видане 02 березня 2004 року, на підставі рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради за №66 від 26 вересня 2023 року, недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , за відповідачем ОСОБА_1 ;

- визнати за Релігійною громадою парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) право власності на будинок, двоповерховий, загальною площею 175 кв.метрів, що використовується для церковних обрядів, та розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2000році члени територіальної громади с. Оляниця, парафіяни місцевої церкви, які є членами Свято-Троїцької релігійної громади с. Оляниця Тростянецького району Вінницької області, з метою облаштування церковного життя, вирішили побудувати на земельній ділянці відведеній для потреб церкви будинок, в якому будуть проводитися церковні обряди, святкові, недільні та поминальні обіди та будуть облаштовані класи для недільної школи. За власні кошти прихожан церкви, за благодійні кошти зібрані членами територіальної громади с.Оляниця, за благодійні кошти юридичних осіб було побудовано на території, на якій розташований АДРЕСА_1 (на даний час ОСОБА_2 ), будинок загальною площею 175 кв.м., та починаючи із 2003 року зазначений будинок використовувався членами територіальної громади с. Оляниця, прихожанами, парафіянами церкви, як приміщення в якому проводились щонедільні обіди після церковної служби, також проводились святкові обіди після святкової церковної служби та поминальні обіди в зв?язку із смертю прихожан церкви, мешканців с.Оляниця та інші церковні обряди.

До 2015 року всі культові будівлі і споруди перебували у державній власності. У відповідності до розпорядження голови Вінницької обласної адміністрації від 27 березня 2015 року за №192 «Про повернення культової будівлі» Управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації повернуло, а Свято-Троїцька релігійна громада с.Оляниця в особі голови парафіяльної ради Прокопчука М.Д. прийняла у власність по Акту приймання передачі комплексу будівель і споруд від 27 березня 2015 року - комплекс культових будівель і споруд Свято-Троїцького храму УПЦ, що розташований по АДРЕСА_2 . Станом на 27 березня 2015 року спірна будівля входила до комплексу культових будівель і споруд Свято-Троїцького храму УПЦ, а відповідач жодного відношення, як фізична особа, до даного будинку не мав, та не має.

29 травня 2022 року Свято-Троїцька релігійна громада с. Оляниця Тульчинської єпархії Української православної церкви прийняла рішення про перехід під канонічне підпорядкування Православної церкви України, прийняла Статут у новій редакції, прийняла рішення про внесення змін до відомостей про релігійну громаду до ЄДРЮОФОПГФ та у відповідності до п.1.14 Статуту визначила, що є правонаступником усіх попередніх прав та обов`язків Свято-Троїцької релігійної громади с. Оляниця Української православної церкви, члени якої за свої кошти, своїми силами та за кошти благодійників побудували спірне приміщення - будівлю двоповерхового будинку для обслуговування та проведення обрядів.

У липні 2022 року було проведено опис майна Свято-Троїцької релігійної громади с. Оляниця Української православної церкви. Під час складання Акту наявності майна, відповідач ОСОБА_1 заявив про те, що будівля двоповерхового будинку для обслуговування та проведення обрядів є його особистою власністю, на підтвердження чого показав технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду та свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Члени комісії, які здійснювали опис майна, ознайомившись із наданими правовстановлюючими документами, звернулись із заявою до поліції про скоєння ОСОБА_1 злочину, наслідком якого було незаконне привласнення майна, що належить Свято-Троїцькій релігійній громаді с.Оляниця Православної церкви України. На даний час ведеться досудове слідство.

Позивач вважає, що протиправною поведінкою органу місцевого самоврядування було прийнято незаконний правовий акт індивідуальної дії, а саме рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради від 26 вересня 2003, у відповідності до якого 02 березня 2004 року було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майнона ім?я ОСОБА_1 ..

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», постанови Центральної виборчої комісії від 30 серпня 2020 року за №208, рішень Тростянецької селищної Ради від 25 листопада 2020 року №1 та №2, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрації » від 17 листопада 2020 року №1009-IX, Оляницька сільська рада передала свої права і обов`язки правонаступнику - Тростянецькій селищній раді, яка прийняла на себе права і обов`язки.

Так, рішення Оляницької сільської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки: в рішенні відсутній номер будівлі, право власності на яке визнається за ОСОБА_1 ; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації без номера, без дати та без адреси, за якою розташований індивідуальний житловий будинок, що вводиться в експлуатацію; при прийнятті спірного житлового будинку до експлуатації та оформленні акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації, порушені вимоги державних будівельних норм, що затверджені Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 за №48, а саме: відсутня дата роботи комісії; відсутня адреса об`єкта, який вводиться в експлуатацію; відсутня інформація про дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт; відсутня інформація про осіб, членів комісії, які обов`язково мали б входити до даної комісії із органів державного-архітектурно-будівельного контролю, органів державної екологічної інспекції; відсутня дата затвердження даного Акта; відсутні повноваження у першого заступника голови РДА на затвердження Акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації; відсутнє рішення комісії про прийняття конкретного об`єкта за певною адресою, до експлуатації.

Відсутність в Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації відповідної інформації вказує на його нікчемність і на підставі такого нікчемного Акту виконавчий комітет Оляницької сільської ради не мав права приймати рішення про оформлення права власності за ОСОБА_1 на спірну будівлю та про видачу відповідного свідоцтва та реєстрації права власності.

Окрім того, прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомості має здійснюватися за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт та на підставі дозволу на виконання будівельних робіт.

Відсутність доказів надання земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 для будівництва спірної будівлі, присвоєння їй указаної відповідачем поштової адреси, а також доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, видачу будівельного паспорта на будівництво житлового будинку, проектної документації на будівництво житлового будинку вказує на відсутність підстав для прийняття законного рішення виконавчим комітетом Оляницької сільської ради та набуття права власності на нерухоме майно за відповідачем та незаконність здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за відповідачем, що має наслідком скасування рішення виконкому та як похідне - визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності.

Оскільки спірний будинок будувався членами територіальної громади с.Оляниця і використовувався виключно для церковних обрядів та поминальних обідів, а Свято-Троїцька релігійна громада с. Оляниця в особі голови парафіяльної ради ОСОБА_1 прийняла у власність по Акту приймання передачі комплексу будівель і споруд від 27 березня 2015 року комплекс культових будівель і споруд Свято-Троїцького храму УПЦ, що розташований по АДРЕСА_2 , та до комплексу якого, в тому числі належав і будинок, що використовувався для церковних обрядів, та розташований за адресою АДРЕСА_1 , і який є власністю правонаступника - позивача Релігійної громади парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ).

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області №66 від 26 вересня 2003 року про оформлення права приватної власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Оляницької сільської ради 02 березня 2004 року серії САА №263471.

Скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 4943015 від 02 березня 2004 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області на користь Релігійної громади парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) по 1 342 грн судового збору з кожного.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, застосувавши позовну давність до вимог Релігійної громади парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) та відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності.

У скарзі зазначає, що позивачем на підтвердження факту будівництва у 2003 році спірного будинку не надано жодних доказів, рішення членів громади про будівництво житлового (чи будь-якого іншого призначення) будинку до позовної заяви не додано, будь-які відомості про надходження та цільове використання коштів прихожан та благодійних коштів юридичних осіб відсутні. Жоден зі свідків зі сторони позивача не повідомив про свій особистий вклад саме у будівництво будинку. Свідки підтвердили, що житловий будинок поряд з церквою був збудований відповідачем. Тростянецька (Оляницька) сільська рада не приймала рішення про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а відтак не порушувала прав позивача та не є належним відповідачем. Відповідачем було подано до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності, адже за твердженням позивача спірний житловий будинок було збудовано у 2003 році.

У відзиві на апеляційну скаргу Релігійна громада парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлено, що 29 травня 2022 року загальні збори Свято-Троїцької релігійної громади села Оляниця Тростянецького району Тульчинської єпархії Української православної церкви ухвалили, зокрема, змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Свято-Троїцької релігійної громади села Оляниця Тростянецького району Тульчинської єпархії Української православної церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній церкві України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація «Релігійна громада парафії Святої Тройці с. Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України») (а.с.8-17 т.1).

29 травня 2022 року прийнято Статут Релігійної організації «Релігійна громада парафії Святої Тройці с. Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) в новій редакції, який зареєстровано 01 липня 2022 року (а.с.18-32 т.1).

06 липня 2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано діяльність релігійної організації, інтереси якої представляє ОСОБА_3 (а.с.33 т.1).

Наказом релігійної організації від 15 липня 2022 року №1 було створено комісію щодо проведення інвентаризації, наявності майна Релігійної організації «Релігійна громада Парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)» у складі: голови комісії Шкабой В.П., членів комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.34 т.1).

Згідно розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 27 березня 2015 року №192 «Про повернення культової будівлі», повернуто у власність Стято-Троїцької релігійної громади с.Оляниця Тростянецького району Української православної церкви Тульчинської єпархії комплекс церковних будівель та споруд Свято-Троїцького храму, що розташований по вул. Кірова, 3-А у с. Оляниця Тростянецького району Вінницької області (а.с.38 т.1).

Відповідно до акту приймання-передачі комплексу будівель і споруд, управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації повернуло, а релігійна громада прийняла у власність комплекс культових будівель та споруд Свято-Троїцького храму УПЦ, що розташований по АДРЕСА_2 . Акт підписано представником управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації ОСОБА_9 та протоіреєм ОСОБА_10 ) (а.с.39 т.1).

Встановлено, що в с. Оляниця існувала релігійна громада, підпорядкована УПЦ, яка в подальшому перейшла від канонічне підпорядкування ПЦУ.

І тоді, і наразі релігійна громада села користувалася двома будівлями: храмом (церквою) та двоповерховим будинком (для обслуговування та проведення церковних обрядів).

Сторони не заперечували, що будинок біля церкви знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційний суд вважає, що храм (церква) та двоповерховий будинок разом складають комплекс церковних будівель та споруд, які були передані у власність від держави релігійній громаді.

15 липня 2022 року комісією складено акт про наявність майна релігійної громади, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . До складу наявного цілісного майнового комплексу належить: 1) будівля храму Свято-Троїцької церкви; 2) будівля двоповерхового будинку для обслуговування та проведення церковних обрядів з товарно-матеріальними цінностями; 3) криниця з накриттям; 4) будівля котельні з паливним котлом для обігріву храму; 5) будівля для технічного інвентаря; 6) вбиральня дерев`яна; 7) цегляна огорожа; 8) металеві ворота з хвірткою з ковки; 9) металеві ворота з хвірткою з профілю; 10) земельна ділянка площею орієнтовною 0,5 га. Також наявні товарно-матеріальні цінності (а.с.35-37 т.1).

Як зазначено у позові, під час складання вищезазначеного акту відповідач ОСОБА_1 повідомив, що двоповерхова будівля для обслуговування та проведення обрядів є його особистою власністю, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 02 березня 2004 року.

Судом першої інстанції було витребувано від КП«Тульчинське міжрайонне бюро технічноїінвентаризації» інвентаризаційну справу на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 ; від Архівного відділу Гайсинської районної військової адміністрації оригінал рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради за №66 від 26 вересня 2003 року; у відповідача оригінали правовстановлюючих документів, що стали підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірну будівлю.

З витребуваних документів судом першої інстанції встановлено, що виконавчий комітет Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької рішенням №66 від 26 вересня 2003 року, розглянувши: клопотання ОСОБА_1 ; акти державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації; матеріали, представлені Тульчинським МБТІ, згідно ст. 30 Закону України від 21 травня 1997 року та керуючись тимчасовим положенням про порядок реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, вирішив: 1) оформити право приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; 2) видати свідоцтво про право приватної власності згідно п. 1; 3) Тульчинському МБТІ провести державну реєстрацію приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Оригінал рішення було досліджено в судовому засіданні та його копію долучено до матеріалів справи (а.с.233 т.1).

На підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради, ОСОБА_1 виготовив технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду ( АДРЕСА_1 ). Технічний паспорт складено Тульчинським міжрайонним бюро технічної інвентаризації 10 січня 2004 року (а.с.41 т.1).

02 березня 2004 року виконавчий комітет Оляницької сільської ради видав ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , а саме на житловий будинок, загальною площею 177,3 кв.м.. Адреса об`єкта: АДРЕСА_1 .

Також 02 березня 2004 року КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» було прийнято рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно на вказаний житловий будинок. Номер витягу: 2974380 (а.с.42 т.1).

Відповідно до частини 2 статі 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі.

Статтею 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, щовиконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На момент прийняття оскаржуваного рішення, видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державної реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_1 діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстроване 18 лютого 2002року за №157/6445.

Вказане Тимчасове положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до пункту 1.2 Тимчасового положення, воно діє на всій території України і є обов`язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та: органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п.1.4 Тимчасового положення).

Пунктом 2.1. Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом - із заявою про реєстрацію прав власності подаються і правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно власник (власники) або належним чином уповноважена ним (ними) особа подає заяву встановленої форми (додаток 3) (п.2.3. Тимчасового положення).

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування відповідно до розділу 6 Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.02 р. за №7/5, «Про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно».

Пунктом 6 даного Положення були встановлені особливості оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно зп.6.1,оформлення прававласності наоб`єктинерухомого майнапровадиться звидачею свідоцтвапро правовласності місцевимиорганами виконавчоївлади,органами місцевогосамоврядування: - фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатації.

Тобто, на момент винесення оскаржуваного рішення, право власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна міг бути оформлений за двох умов: за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

При цьому, пунктом 6.2. Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Відповідно до п.п. 2.7., 2.8. Тимчасового положення документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України.

Тексти документів, що подаються на реєстрацію прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвище, ім`я, по батькові фізичних осіб та адреси їх місця проживання мають бути написані повністю.

Також, зі змісту Тимчасового положення вбачається, що реєстрації підлягають заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред`явленим правовстановлювальним документам (ч.1 п.3.5 Тимчасового положення).

Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п.3.6 Тимчасового положення).

Внесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності (п. 3.7 Тимчасового положення).

Згідно Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, визначних додатком №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення, одним із правовстановлюючих документів є свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

В інвентаризаційній справі №423 АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_1 , міститься: зведений акт вартості будинку в АДРЕСА_3 (3) наявне виправлення; оціночний акт на будинок АДРЕСА_2 ; план створення будинку, журнал зовнішніх обмірів, ескіз, технічний опис; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об`єкта до експлуатації ( АДРЕСА_2 ), який не містить дати його складання та затвердження, а також відсутній номер будинку індивідуального забудовника ОСОБА_1 , який вводиться в експлуатацію; копія паспорта ОСОБА_1 ; 2 аркуші паперу з написом « ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 »; оригінал рішення виконавчого комітету Оляницької сілської ради від 26 вересня 2003 року №66 «Про оформлення права приватної власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 »; оригінал Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 02 березня 2004 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВА №940086 від 02 березня 2004 року.

Як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оспорюваного оригіналу рішення №66 від 26.09.2003, яке витребовувалося від Архівного відділу Гайсинської районної військової адміністрації, та рішення, яке міститься в інвентаризаційній справі (надане МБТІ ОСОБА_1 ) у них наявні розбіжності, зокрема у конкретизації номеру будинку, право власності на який оформив відповідач.

Відповідно до архівної довідки від 27 березня 2023 року №01-11-49, виданої Гайсинською райдержадміністрацією, в протоколах сесії Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області за період від 1997 по 2004 роки відсутній запис про надання земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.66 т.1).

Відповідно доархівної довідкивід 19квітня 2023року за№01-11-60,в протоколахсесій Оляницькоїсільської радиТростянецького районуВінницької областіза період1997по 2003роки відсутнійзапис пронадання земельноїділянки ОСОБА_1 в с.Оляниця,а записпро наданняземельної ділянки ОСОБА_1 в с.Оляниця єу 2004році.Так, ОСОБА_1 у 2004році напідставі рішення9сесії 4скликання Оляницькоїсільської радипередано уприватну власністьземельну ділянкудля веденняособистого підсобногогосподарства таобслуговування житловогобудинку заадресою: АДРЕСА_4 (а.с.57, 58 т.1).

Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та земельних ресурсів Тростянецької селищної ради листом від 12 квітня 2023 року за №01-16/62 повідомлено про те, що на ім`я ОСОБА_1 не розроблялися та не видавалися: будівельний паспорт для будівництва житлового будинку в с. Оляниця, Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області; проектна документація для будівництва житлового будинку в с. Оляниця, Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області; дозвіл на виконання будівельних робіт для будівництва житлового будинку в с. Оляниця, Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області. Також зазначено, що вищезазначена документація не передавалася під час реорганізації від Оляницької сільської ради, яка ввійшла до складу Тростянецької селищної територіальної громади (а.с.71 т.1).

Позивач вважає, що підстав для прийняття виконавчим комітетом Оляницької сільської ради 26 вересня 2003 року рішення за №66 про оформлення права приватної власності за ОСОБА_1 на спірний будинок не було через відсутність доказів надання ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва будинку, присвоєння йому поштової адреси, а також доказів отримання дозволу на виконання будівельних робіт, видачу будівельного паспорта на будівництво будинку та проектної документації.

Суд першої інстанції, встановивши, що оформлення права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок відбулося з грубим порушенням законодавства, чинного на момент ухвалення оскаржуваного рішення виконавчого комітету Оляницької сільської ради, а прийняття виконавчим комітетом незаконного рішення у подальшому стало підставою для видачі ОСОБА_1 незаконного свідоцтва про право власності на нерухоме майно та незаконної реєстрації за ним права власності на це майно, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету про оформлення права приватної власності на будинок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування реєстрації права власності на це майно.

Також, встановивши, що Оляницькою сільською радою не виділялася земельна ділянка для будівництва в с. Оляниця Тростянецького району на території храму нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до суду з позовною вимогою про визнання права власності на будинок, оскільки позасудовий порядок легалізації самочинного будівництва можливий щодо об`єктів загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року. Оскільки суд не в праві переймати на себе повноваження установ, органів державної влади та місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями на реєстрацію права власності на нерухоме майно за наявності в особи на це законних підстав, підстави для задоволення даної позовної вимоги відсутні.

Рішення суду першої інстанції за результатами розгляду вимоги позову про визнання права власності сторонами не оскаржувалося, а відтак рішення суду в цій частині в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Що стосується решти позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції, то апеляційний суд вважає, що рішення суду в цій частині є обґрунтованим, оскільки ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин даної справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами.

Висновки суду першої інстанції з приводу незаконності рішення виконавчого комітету сільської ради та подальшого оформлення права власності ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовані.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що позовні вимоги пред`явлені до Тростянецької селищної ради (правонаступника Оляницької сільської ради), але рішення про оформлення приватної власності за ОСОБА_1 та видачу йому свідоцтва про право власності на нерухоме майно винесено не Оляницькою сільською радою, а її виконавчим органом. Тростянецька селищна (Оляницька сільська) рада не приймала рішення про оформлення права приватної власності та видачу свідоцтва на нерухоме майно і не порушувала прав позивача, а відтак вважає, що позов пред`явлений до неналежного відповідача.

При цьому, зазначаючи про вказані обставини, ОСОБА_1 не конкретизує хто саме має відповідати за позовом: Оляницька сільська рада, її виконавчий комітет чи виконавчий комітет Тростянецької селищної ради.

У справі встановлено та не заперечуються сторонами, що узв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України відбулася реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб, у зв`язку з чим правонаступником прав та обов`язків Оляницької сільської ради є Тростянецька селищна рада.

Враховуючи викладене, ні Оляницька сільська рада, ні її виконавчий комітет не можуть бути відповідачами у даній справі.

Що стосується виконавчого комітету Тростянецької селищної ради, то як встановлено апеляційним судом, відомості про вказаний виконавчий орган в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, а унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи у вказаному реєстрі є лише у Тростянецької селищної ради.

Вказане свідчить про те, що виконавчий комітет Тростянецької селищної ради не має статусу юридичної особи, який є у Тростянецької селищної ради.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України).

У даному випадку саме селищна рада, як орган місцевого самоврядування, створює і наділяє відповідними повноваженнями свій виконавчий комітет, і у разі, якщо виконавчий комітет не є юридичною особою, відповідна рада є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин.

Відтак, вказані доводи відхиляються апеляційний судом.

Також ОСОБА_1 зазначає про те, що його представником до суду було подано заяву про застосування строків позовної давності, адже за твердженням позивача спірний житловий будинок був збудований і використовувався з 2003 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

При цьому, відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Відхиляючи позицію відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності суд першої інстанції виходив з того, що Свято-Троїцька релігійна громада с. Оляниця Тульчинської єпархії Української православної церкви прийняла рішення про перехід під канонічне підпорядкування Православної церкви України, прийняла Статут та прийняла рішення про внесення змін до відомостей про релігійну громаду у травні 2022 року. Опис майна релігійної громади було проведено у липні 2022 року, і саме під час складання акту наявності майна, ОСОБА_1 повідомив про те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно двоповерховий будинок є його особистою власністю. Правовстановлюючих документів на будинок для ознайомлення релігійній громаді після їх оформлення ОСОБА_1 не надавав.

Апеляційний суд погоджується з тим, що факт користування релігійною громадою будівлею за відсутності у членів громади копії правовстановлюючих документів не стверджує однозначно про обізнаність (чи можливість обізнаності) про факт привласнення настоятелем релігійної громади будинку, який переданий їм як культова споруда.

Відтак суд вважав, що про порушення свого права Релігійна громада парафії Святої Тройці села Оляниця Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) дізналася лише 2022 році, а тому з позовом до суду звернулася в межах позовної давності 15 червня 2023 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначивв чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість вказаного рішення суду, тобто не спростував висновок суду в цій частині.

Доводи апеляційної скарги, які стосуються показів свідків, не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки у суді першої інстанції як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача були допитані свідки, до показання яких суд поставився критично через те, що їх покази лише свідчать про наявність спору з приводу фінансування будівництва та не обґрунтовують законність чи незаконність оскаржуваного рішення сільської ради та, як наслідок, незаконність реєстрації права власності.

Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,374,375,381-384,389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 28 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 червня 2024 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

Т.М. Шемета