Справа № 509/3365/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про встановлення факту, здійснення постійного догляду, -

ВСТАНОВИВ :

31 травня 2024року, ОСОБА_1 , звернулась доОвідіопольського районного суду Одеської області звищевказаною заявою,в якійпросила судвстановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - здійснює постійний догляд за своєю мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є інвалідом другої групи, та згідно висновку № 120 від 27.05.2024 року «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», а також за висновком Овідіопольської лікарсько консультативної комісії № 527 від 24.05.2024 року - потребує постійного догляду.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 3.06.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі окремого провадження та призначено слухання справи на 14.06.2024 рік о 09:00 год. (а.с. 16).

В судове засідання заявниця не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомила, надіславши до суду письмове клопотання, в якому просив суд, задовольнити заяву та розглянути справу за її відсутності (а.с. 19).

Представниця заінтересованої особи Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, надіславши до суду письмову заяву, в якій повідомила про неможливість прийняття участі в судовому засіданні поклавшись у вирішенні заяви на розсуд суду (а.с. 18,20-23).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 3 Конституції України, визначено, що - «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статею 49 передбачено, що- «Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя».

Суб`єктами звернення до суду із заявами про встановлення факту перебування особи на утриманні можуть бути фізичні особи, в яких на підставі чинного законодавства у разі встановлення факту виникає відповідне право. Від встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за особою, яка цього потребує, залежить виникнення його прав та обов`язків, визначених законами України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «;Про соціальні послуги». Крім того, встановлення даного факту має юридичне значення для особи похилого віку, яка потребує стороннього догляду.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числі членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами.

Постійний сторонній догляд вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.

Наказом Міністерства соціальної політики України №429 від 23.06.2020 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2020 року за №643/34926, затверджено класифікатор соціальних послуг, у відповідності до якого постійний догляд вдома за місцем проживання отримувача соціальної послуги надається особам похилого віку з тяжкими формами захворювання шляхом допомоги в самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, годування), пересуванні в побутових умовах, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів, прання білизни, дрібний ремонт одягу), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо).

Згідно положень п.3 ч.1 ст.11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи рад об`єднаних територіальних громад (заінтересована особа).

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 та частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає впорядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб, та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою вони мешкають у двох за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження житлово побутових умов від 28.05.2024 року складений депутатом Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області Авраменко С.В., та головою селищної ради ОСОБА_3 (а.с. 14).

Також судом встановлено, що згідно висновку № 120 від 27.05.2024 року «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, висновок дійсний до 27.05.2025 року (а.с. 12).

Відповідно до висновку ЛКК № 527 від 24.05.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує постійного стороннього догляду та постійного підтримуючого лікування (а.с. 13).

Матеріалами справи підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 , здійснює постійний догляд за своєю хворою матір`ю ОСОБА_2 , виконуючи усю хатню роботу з прибиранням житла, купівлі необхідних ліків, продуктів харчування, оплачуючи комунальні послуги, забезпечуючи її всім необхідним для життя.

Відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 від 20.03.1996 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом Другої групи безстроково (через загальне захворювання) (а.с. 10).

Матеріалами справи також підтверджено, що інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім заявниці ОСОБА_1 - немає, так як вони мешкають лише удвох, та малолітньою донькою заявниці, що підтверджується актом обстеження житлово побутових умов від 28.05.2024 року складений депутатом Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області ОСОБА_4 , та головою селищної ради ОСОБА_3 , а також Довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію), інших осіб, які можуть здійснювати догляд, немає (а.с. 8, 14).

Встановлення факту здійснення постійного догляду за матір`ю, необхідне заявниці ОСОБА_1 , для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах для забезпечення прав та інтересів особи похилого віку та оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалась заявниця як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, факти, викладені в заяві, які ніким з учасників справи не заперечуються, заява про встановлення факту догляду породжує юридичні наслідки для заявниці, та те, що встановлення факту здійснення заявницею постійного догляду за матір`ю, залежить виникнення у заявниці прав та обов`язків, визначених Законом України "Про соціальні послуги", а також те, що встановлення вказаного юридичного факту не породжує спір про право, суд вважає, що здійснення постійного догляду заявницею за її матір`ю встановлено в повному обсязі, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи : Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про встановлення факту, здійснення постійного догляду задовольнити ;

2. Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - здійснює постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є інвалідом другої групи, та згідно висновку № 120 від 27.05.2024 року «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», а також за висновком Овідіопольської лікарсько консультативної комісії № 527 від 24.05.2024 року - потребує постійного догляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 14.06.2024 р.

Суддя Гандзій Д.М.