Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5748/23 пров. № А/857/1816/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК ВУД» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Плеханов З.Б.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород о 14 год. 13 хв. 20 грудня 2023 року, та на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Плеханов З.Б.) ухвалене у письмовому провадженні від 22 січня 2024 року у справі № 260/5748/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК ВУД» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И В :
10.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК ВУД» (далі- Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - Управління), просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 16.06.2023 року №2812/07-1607-06, яким за порушення ч.3 ст.13 Закону України «Про валютну і валютні операції» до Товариства застосовано пеню у розмірі 2 459 976,19 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Закарпатській області подало апеляційні скарги, просить такі скасувати та в задоволенні позову та заяви відмовити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 змінено в частині мотивів задоволення позову. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі №260/5748/23 залишити без змін. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 залишено без задоволення, а додаткове Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі №260/5748/23 без змін.
ОСОБА_1 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» подав клопотання про ухвалення додаткової постанови, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн.
Головне управління ДПС у Закарпатській області подало клопотання про відмову в задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та очевидно завищеними.
Питання ухвалення додаткового судового рішення розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Перелік правових підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, передбачений частиною 1 статті 252 КАС України, зокрема пунктом 3 частини 1 вказаної статті встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Положеннями статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Вказане узгоджується з позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20, від 30 квітня 2020 року у справі №826/4466/18, від 29 січня 2021 року у справі № 808/1436/18 та додаткових постановах від 5 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та від 18 серпня 2021 року у справі №300/3178/20.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції до клопотання долучено копії: звіту про надану професійну правничу допомогу у справі №260/5748/23 у суді апеляційної інстанції, який підписаний керуючим партнером АО «Ініціаліс» - адвокатом Сочка В.І.; детальний опис робіт у справі від 31.05.2024; додаткову угоду від 22.01.2024 №3 до договору від 30.12.2021; рахунок на оплату від 31.05.2024 до договору про надання правової допомоги; акта приймання-передавання виконаних робіт та наданих послуг від 31.05.2024.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Слід також враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань.
Щодо покликань відповідача на те, що в судовому засіданні 29.05.2024 адвокат Сочка В.І. не брав участі у справі в якості представника позивача, то такі не заслуговують на увагу, оскільки, представник позивача адвокат Кіт У.В., яка приймала участь у судовому розгляді 29.05.2024 є адвокатом Адвокатського об`єднання «Ініціаліс», ордер на ведення справи виданий Адвокатським об`єднанням «Ініціаліс», усі документи, подані до суду про відшкодування витрат, підписані керуючим партнером - адвокатом Сочка В.І.
З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, зроблений представником позивача розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, пропорційності складності наданих послуг правовому супроводу справи в суді апеляційної інстанції, заперечення сторони відповідача щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою заявлену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу, оскільки підготовка та складання відзиву на апеляційні скарги та додаткових пояснень не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребували затрат значного часу, які заявлені позивачем як витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката, надану в суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 3000 грн. є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг. Вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання ОСОБА_1 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (місце знаходження: вул.А. Волошина, 52, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код відокремленого підрозділу юридичної особи ЄДРПОУ 44106694) на користь Товариства з Обмеженою відповідальністю «Крок Вуд» (місцезнаходження: с. Сасівка,12, Мукачівський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 36586411) 3 000 грн. (три тисячі гривень) 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті клопотання відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко
