ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2024Справа № 910/1539/21 (910/8758/21)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (ідентифікаційний код: 41171897)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт"

(ідентифікаційний код: 43493174)

Державного підприємства "Сетам" (ідентифікаційний код: 39958500)

Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва

Бережного Ярослава Вікторовича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті"

(ідентифікаційний код: 41449165)

треті особи ОСОБА_1

Приватне акціонерне товариство "Росава"

(ідентифікаційний код: 30253385)

про визнання недійсними торгів та зобов`язання вчинити дії

у межах справи № 910/1539/21

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

(ідентифікаційний код: 30253385)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті"

(ідентифікаційний код 41449165)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі:

Позивач - адвокат Джас І.В. (ордер серії АІ № 1357620 від 06.03.2024);

Відповідач-1 - не з`явився;

Відповідач-2 - не з`явився;

Відповідач-3 - адвокат Павленко С.В., (ордер серії АІ № 1466637);

Відповідач-4 - не з`явився;

Третя особа-1 -- не з`явився;

Третя особа-2 - не з`явився

ОБСТАВИНИ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ :

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1539/21 за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Товариства з обмеженою « 3В Ріелті».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 передано матеріали справи № 910/1539/21 (910/8758/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом стандарт», Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визнання недійсними торгів та зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просив суд:

- визнати недійсними електронні торги, які оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ»;

- зобов`язати Державне підприємство «СЕТАМ» організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) в задоволенні позову відмовлено повністю.

27.02.2024 від представника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтак» надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2023 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» про перегляд рішення суду від 13.06.2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфом Стандарт», Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визнання недійсними торгів та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» про залучення співвідповідача та залучено до участі у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) Товариство з обмеженою відповідальністю « 3В Ріелті» у якості співвідповідача.

Заяву про перегляд рішення Господарського суду від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) мотивовано тим, що скасовано рішення суду, на підставі якого суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» у судовому засіданні підтримало заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю « 3В Ріелті» надало відзив у якому зазначило, що погоджується із позицією позивача щодо протиправності проведених торгів.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. проти задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» заперечив.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), повно та всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, суд пройшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт». Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги, заявлені у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), не можуть бути задоволені в силу прийнятого рішення від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23).

Отже, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову виключно через наявність рішення суду у справі № 910/1539/21 (910/4002/23).

У заяві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) заявник посилається на постанову Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23).

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, позовні вимоги задоволено, визнано недійсними електронні торги згідно протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 559938 (реєстраційний номер лота: 464865), які відбулися 30.04.2021 з реалізації майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею: 6 715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000; визнано недійсними результати електронних торгів згідно протоколу проведення електронного аукціону (торгів) № 559938 (реєстраційний номер лота: 464865), які відбулися 30.04.2021 з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею: 6 715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000. визнано недійсним (скасовано) протокол проведення електронного аукціону (торгів) № 559938 (реєстраційний номер лоту: 464865), які відбулися 30.04.2021, з реалізації Майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею: 6 715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000.

Отже, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову у справі № 910/1539/21 (910/8758/21), Господарський суд міста Києва виходив з того, що у справі № 910/1539/21 (910/4002/23) позовні вимоги задоволені і судом уже визнано недійсними електронні торги з продажу майна боржника.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23) касаційні скарги Державного підприємства «Сетам» та Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/4002/23) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 скасовано, ухвалено нове рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позову.

Відтак, судове рішення у справі № 910/1539/21(910/4002/23), яке було підставою для відмови у задоволенні позовної заяви у справі № 910/1539/21(910/8758/21), скасовано Постановою Верховного Суду від 06.02.2024.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (надалі також ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду; 4) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України; 5) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного; 6) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість, ухваленого без їх урахування, судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом, який розглядає відповідну заяву у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим ( Позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Аналогічні висновки щодо ознак нововиявлених обставин у господарському процесі містяться в постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) визнано недійсним договір № 835 від 01.04.2020 про відступлення права вимоги, що укладений між ПрАТ «Росава», ТОВ «Преміорі» та ТОВ « 3В Ріелті», договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 33 від 23.01.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», визнано недійсним договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 355 від 20.04.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», визнано недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 571 від 05.09.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», стягнуто з ТОВ « 3В Ріелті» на користь ПрАТ «Росава» 348 727 940,17 грн.

На примусове виконання ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) видано наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2020.

ПрАТ «Росава» пред`явило наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) до примусового виконання приватному виконавцю Бережному Я.В.

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 17.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63951504 з примусового виконання судового рішення у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Постановою приватного виконавця від 17.12.2020 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Постановою приватного виконавця від 13.01.2021 описано та накладено арешт на майновий комплекс (літ. А, Б, В) заг. пл. 6 715,8 кв. м, адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000 (далі - Майновий комплекс).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) за апеляційною скаргою ТОВ "3В Ріелті" на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020.

Приватний виконавець Бережний Я.В. 28.01.2021 оформив заявку по виконавчому провадженню № 63951504 на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону з продажу Майнового комплексу за ціною 242 009 000,00 грн.

ДП «СЕТАМ» 29.01.2021 здійснило оприлюднення оголошення про реалізацію Майнового комплексу за лотом № 464865 із датою проведення аукціону 01.03.2021.

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 29.01.2021 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 № 911/2498/18 (911/2583/20) було зупинено. Також цією ж постановою зупинені електронні торги щодо реалізації лоту № 464865 та лоту № 4633050.

01.02.2021 ДП «СЕТАМ» зупинило торги з реалізації лоту № 464865, які призначені на 01.03.2021 о 08:00 на підставі постанови приватного виконавця від 29.01.2021 про зупинення виконавчих дій, про що складено акт про зупинення електронних торгів від 01.02.2021.

У лютому 2021 року ПрАТ «Росава» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство ТОВ « 3В Ріелті», оскільки останній не сплатив заборгованість, яка підтверджена судовим рішенням у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 910/1539/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ « 3В Ріелті»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано ПрАТ «Росава» кредитором ТОВ « 3В Ріелті» на загальну суму 348 740 552,17 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20).

Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 02.04.2021 поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63951504, а також поновлено електронні торги з реалізації лотів № 464865 та № 4633050.

Як вбачається із постанови приватного виконавця Бережного Я.В. від 02.04.2021, поновлюючи вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63951504, приватний виконавець послався на абз. 2 п. 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна.

30.04.2021 ДП "СЕТАМ" організувало проведення електронних торгів з продажу належного ТОВ "3В Ріелті" Майнового комплексу за лотом № 464865, дата проведення аукціону 30.04.2021 о 08:00, стартова ціна: 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12100450 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, дата публікації: 29.01.2021.

Результати електронних торгів за лотом № 464865, що відбулись 30.04.2021, організатор торгів ДП "СЕТАМ" оформив протоколом № 536717 проведення електронних торгів від 30.04.2021. Переможцем торгів був визначений ТОВ "Перформ стандарт" з особливою ставкою 307 351 450,00 грн.

09.02.2023 був сформований протокол № 559938, згідно з яким переможцем аукціону (торгів) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" за ціною продажу майна 307 351 440,00 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з приписів ст. ст. 203, 215, 656 Цивільного кодексу України підставами недійсності правочину укладеного за результатами електронних торгів, серед іншого, є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил та порядку проведення таких торгів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час примусового виконання судових рішень, приватні виконавці здійснюють публічну функцію з своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, під час виконання судових рішень приватні виконавці зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1- Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення у рамках виконавчого провадження врегульовано ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з якою реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Початкова ціна продажу нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством юстиції України за погодженням із Міністерством фінансів України та Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Порядок реалізації майна боржника під час здійснення виконавчого провадження, стягувачем у якому виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", визначається Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Порядок реалізації обмежено обороноздатного майна визначається законодавством.

Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виставляються на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Нереалізоване майно, конфісковане за рішенням суду, виставляється на повторний електронний аукціон за ціною не меншою, ніж сума загальнодержавних податків і зборів, що відповідно до Податкового кодексу України підлягають сплаті при операціях з реалізації такого майна.

У разі надання стягувачем згоди (у разі реалізації заставленого майна/предмета іпотеки надання стягувачем та заставодержателем/іпотекодержателем згоди) третій електронний аукціон (крім електронного аукціону з продажу конфіскованого за рішенням суду майна) здійснюється у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни, але не нижче 60 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону, для нерухомого майна та 30 відсотків - для рухомого майна та з подальшою можливістю додаткового подання цінових пропозицій.

У разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

Майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.

У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється.

Порядком реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 визначено, що електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

За приписами ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Порядок визначення вартості майна боржника у рамках виконавчого провадження визначено ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна (майнових прав) - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

У постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна; перекладачу - за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час виконавчого провадження.

У той же час, наказом Фонду державного майна України від 10.06.2013 №796 затверджено порядок ведення державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності. Згідно з розділом ІІІ зазначеного порядку державний реєстр складається з розділів "Оцінювачі" та "Суб`єкти оціночної діяльності". До розділу "Оцінювачі" вноситься інформація про фізичних осіб - оцінювачів, які отримали кваліфікаційні свідоцтва оцінювача. До розділу "Суб`єкти оціночної діяльності" вноситься інформація про суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, які отримали сертифікати суб`єкта оціночної діяльності.

Кожен з розділів Державного реєстру ведеться за окремими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму.

Розділ "Оцінювачі" ведеться за такими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму: 1) напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі": спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них"; спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання"; спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів"; спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів"; спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів"; спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність"; спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність"; 2) напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності": спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)"; спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".

Розділ "Суб`єкти оціночної діяльності" ведеться за такими напрямами оцінки майна та спеціалізаціями у межах кожного напряму: 1) напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі": спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них"; спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання"; спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів"; спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів"; спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів"; спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність"; спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність"; 2) напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності": спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)"; спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".

Зважаючи предметом реалізації на спірних торгах був саме майновий комплекс, то здійснювати його оцінку мав право лише суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат у межах напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» та спеціалізацію 2.1. «оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)».

Отже, оцінку Майнового комплексу здійснено оцінювачем, який не мав права проводити відповідну оцінку.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов`язаний залучити суб`єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання за умови виконання вимог, встановлених статтями 8 та 9 цього Закону.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є: зазначення майна, що підлягає оцінці; мета, з якою проводиться оцінка; вид вартості майна, що підлягає визначенню; дата оцінки; строк виконання робіт з оцінки майна; розмір і порядок оплати робіт; права та обов`язки сторін договору; умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови.

Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або у випадках відбору суб`єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах - за результатами конкурсу. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці. Права, обов`язки та відповідальність оцінювача (суб`єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.

Отже, єдиним документом, який може підтверджувати проведення оцінки - це звіт про оцінку майна, який складений у відповідності до законодавства України.

У той же час, наявний у матеріалах справи звіт про оцінку майна не може вважатися таким, оскільки складений не у відповідності до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», згідно п. 17 якого у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об`єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов`язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" є платником податку на додану вартість, вартість майна, що підлягає продажу, повинна визначатись з урахуванням цього податку.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі якщо боржник є платником податку на додану вартість, вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Відтак, передаючи на реалізацію Майновий комплекс, приватний виконавець зобов`язаний був зазначити у заявці вартість майна з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно з п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. а п. 185.1. Податкового кодексу України об`єктом оподаткування (податку на додану вартість) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

Відтак, операція з продажу Майнового комплексу є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду. Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, приймає постанову.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видаються або надсилаються учасникам справи у порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Зважаючи на те, що судове рішення, яке було підставою для відмови у позові скасовано, встановивши підстави для визнання недійсними електронних торгів, суд вирішив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/1539/21 (910/8758/21) та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21) за нововиявленими обставинами - задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21 (910/8758/21).

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" (ідентифікаційний код: 41171897) з урахування поданої заяви про зміну предмету позову - задовольнити.

4. Визнати недійсними електронні торги, які оформлено протоколом № 536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ».

5. Зобов`язати Державне підприємство «СЕТАМ» організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11.

6. Визнати недійсним результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП «Сетам» за заявкою від 28.01.2021 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В., з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м (будинок готелю військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, номер лоту 464865, дата проведення аукціону: 30 квітня 2021 09:00 год, дата закінчення торгів: 30 квітня 2021 о 18:16 год, стартова ціна 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450,00 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, проведених в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого приватним виконавцем Бережним Я.В., переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Перформ Стандарт» (код ЄДРПОУ 43493174, адреса: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд 18а).

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт" (ідентифікаційний код: 43493174), Державного підприємства "Сетам" (ідентифікаційний код: 39958500), Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича (ідентифікаційний номер: 2803315591), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" (ідентифікаційний код: 41449165) судові витрати в сумі 4540,00 грн в рівних частинах, а саме: по 1 135,00 грн з кожного.

Повний текст складено 13.06.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

СУДДЯ Омельченко Л.В.