Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року Справа № 903/1346/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 (суддя Шум М.С.)
за позовом Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство"
про стягнення 127 066 грн. 22 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу
ВСТАНОВИВ:
Камінь-Каширська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" про стягнення на користь Прилісненської сільської ради 127 066 грн. 22 коп., що є шкодою, заподіяною порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (незаконна порубка лісів).
Рішенням Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 повністю задоволено позов Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Прилісненської сільської ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" про стягнення 127 066 грн. 22 коп. шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу
Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, реквізити філії: код ЄДРПОУ 45052111, вул. Андрія Снітка, 31, смт. Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області, 44601) на користь Прилісненської сільської ради (ЄДРПОУ 04334413, вул. Сойне, 1 "Б", с. Прилісне Камінь-Каширського району) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 127 066 грн. 22 коп., перерахувавши її на рахунок UA248999980333169331000003476, ГУК у Волинській області/с. Прилісне 24062100).
Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, реквізити філії: код ЄДРПОУ 45052111, вул. Андрія Снітка, 31, смт. Маневичі, Камінь-Каширського району Волинської області, 44601) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2 684 грн. 00 коп.
Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідач здійснює свою господарську діяльність як постійний лісокористувач, має можливість належним чином здійснювати охорону і захист лісу постійно. До суду не було подано доказів того, що відповідач не здійснював свою господарську чи будь-яку іншу діяльність напередодні виявлення незаконної рубки лісу. За наявних обставин відповідачем не було належним чином реалізовано своїх можливостей та не було дотримано своїх обов`язків. Як наслідок це призвело до вирубки лісу та нанесло державі немалих збитків. Відповідачем не надано вірогідних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу. Тож місцевий суд прийшов до висновку про наявність складу цивільного правопорушення та правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 та ухвалити нове про відмову у позові.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що саме на позивача у першу чергу покладається обов`язок доказування протиправності поведінки відповідача, в даному випадку - його протиправної бездіяльності. Обов`язки по охороні лісу від незаконних рубок та інших лісопорушень є основним, пріоритетним напрямком роботи лісової охорони, тобто покладаються на відповідача. Із цією метою відповідачем створено постійно діючу мобільну рейдову групу лісової охорони. Також лісові масиви постійно обстежуються працівниками лісової охорони лісництва (майстри лісу та лісничі). Разом із цим, починаючи з 24 лютого 2022 року по 15 квітня 2022 року працівники лісової охорони не в змозі були взяти під цілодобовий контроль лісові масиви підприємства через обставини непереборної сили. Під час виконання обов`язків по охороні лісу працівникам лісової охорони в ідеальному варіанті потрібно було попередити факт незаконної рубки, або затримати лісопорушників безпосередньо на місці скоєної незаконної рубки. З практики виявлення фактів незаконних рубок, вказані дії вчиняються лісопорушниками в основному в нічний час доби, тобто при відсутності сторонніх осіб в лісових масивах.
Крім того, апелянт зауважує, що враховуючи період здійснення незаконних рубок (другий місяць повномасштабного вторгнення), територіальну наближеність лісових масивів до кордону із Республікою Білорусь, зі сторони якої у той період часу очікувався напад (близько 60 кілометрів), працівники лісової охорони відповідача, будучи працівниками правоохоронного органу, також залучались до заходів по обороні територіальної цілісності України (підготовки і будівництва укріплень, фортифікаційних споруд, блокпостів, а також виконували роль провідників для Сил оборони тощо). В силу зазначеного, на переконання скаржника, незрозумілими та суперечливими є висновки суду, що "доказ (лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року) жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан та комендантська година, відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання по забезпеченні охорони лісу від незаконної порубки".
Враховуючи викладене, апелянт вважає, що в діях відповідача відсутня вина у формі протиправної бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках. При цьому, неможливість належного виконання своїх обов`язків відповідачем зумовлено обставинами непереборної сили.
Листом №903/1346/23/2513/24 від 12 квітня 2024 року з Господарського суду Волинської області витребувано матеріали справи №903/1346/23.
19 квітня 2024 року матеріали справи №903/1346/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2024 року у справі №903/1346/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23. Запропоновано позивачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
03 травня 2024 року від Камінь-Каширської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
Прокурор стверджує, що в оскаржуваному рішенні судом вірно зазначено, що в ході здійснення досудового розслідування не встановлено, а стороною відповідача не доведено, що незаконні порубки відбулися саме в нічний період доби. Крім того, зауважує, що за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди цивільне законодавством (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
20 травня 2024 року від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України" надійшли письмові пояснення на відзив на апеляційну скаргу. Заявник посилається на те, що згідно штатного розпису підприємства на 2022 рік фактично перебували на посадах 80 працівників державної лісової охорони, загальна площа земель лісогосподарського призначення, які перебували в користуванні підприємства, становила 52225,0 га. Станом на 20 квітня 2024 року для переміщення в умовах комендантської години з цих 80 працівників державної лісової охорони перепустки отримало лише 15. Водночас, відповідальною особою за майстерську дільницю №5 Карасинського лісництва ДП "Маневицький лісгосп" в яку входить квартал №69 станом на 20 квітня 2024 року призначено майстра лісу ОСОБА_1 . Саме у зв`язку із обмеженням кількості працівників підприємства, які мають право на отримання перепусток, останньому такої видано не було. Виходячи з наведеного, апелянт вважає, що можна прийти до висновку, що задля забезпечення у повній мірі покладених на філію "Маневицьке лісове господарство" обов`язків 80 працівників державної лісової охорони є належною та необхідною для цього кількістю осіб. Натомість, 15 працівників державної лісової охорони становить лише 12% від загальної кількості осіб лісової охорони, що унеможливлювало станом на 20 квітня 2024 року виконання обов`язків по охороні ввірених лісових насаджень у повній мірі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).
Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
Судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Камінь-Каширською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12022030540000081 від 23 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України за фактом незаконної порубки 21 дерева породи сосна сироростуча невстановленими особами у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ" (на даний час - філія "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України").
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20 квітня 2022 року, який складений в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 34 виявлено незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пня, см (1,3 м) 26/20 см (1 дерево), 28/22 см (1 дерево) та 34/28 (2 дерева); маса в щільних кубометрах - 1, 76.
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20 квітня 2022 року, який складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 4 незаконну порубку 3 сироростучих та 1 сухостійного дерева породи сосна
Внаслідок вчинення даної незаконної порубки лісогосподарським підприємством у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" нараховано шкоду в сумі 24123,26 грн, що підтверджено долученою довідкою-розрахунком.
Відповідно до акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року, який складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 34 незаконну порубку 4 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пнів м (1,3 м) - 24/18 см (1 дерево), 27/22 см (1 дерево), 29/24 см (1 дерево) та 38/30 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1, 62.
Розмір шкоди згідно вказаного акта за вчинення даної незаконної порубки становить 22308, 59 грн. Вказана сума також підтверджена довідкою - розрахунком, яка складена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665.
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року зафіксовано вчинення незаконної порубки 3 сироростучих дерев породи сосна у кварталі 69 виділу 39 Карасинського лісництва наступними діаметрами пнів м (1,3 м): 30/24 см (1 дерево), 35/28 см (1 дерево) та 38/32 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1,72. Згідно даного акту розмір шкоди встановлено в сумі 22689, 12 грн, що також підтверджено довідкою - розрахунком.
Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року у кварталі 69 виділу 34 Карасинського лісництва зафіксовано вчинення незаконної порубки 3 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пнів м (1,3 м) - 29/24 см (1 дерево), 30/24 см (1 дерево) та 33/26 см (1 дерево); маса в щільних кубометрах - 1,3.
В даному акті за вчинення вказаної порубки нараховано шкоду в сумі 17166,68 грн, що також підтверджено довідкою-розрахунком.
Актом огляду місця події від 22 квітня 2022 року, який складено в с. Замостя зафіксовано у кварталі 69 виділі 39 незаконну порубку 2 сироростучих дерев породи сосна діаметрами пня, см (1,3 м) 22/18 см (1 дерево), 32/26 см (1 дерево) та 39/32 (1 дерева); маса в щільних кубометрах - 1,44.
Внаслідок вчинення даної незаконної порубки лісогосподарським підприємством у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" нараховано шкоду в сумі 18598,40 грн, що підтверджено долученою довідкою-розрахунком.
Таким чином, внаслідок вчинення напередодні 23 квітня 2022 року невстановленими особами у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ" (на даний час - філія "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України") незаконної порубки 20 дерев сироростучих та 1 сухостійного породи сосна заподіяно збитки навколишньому природному судовищу на загальну суму 127066,22 грн.
Факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 на території Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ" (на даний час - філія "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України") підтверджується протоколом огляду місця події - місць незаконних порубок дерев від 22 квітня 2022 року з фототаблицею до нього, який проведений за участю спеціаліста - начальника відділу ОЗЛ "Маневицьке ЛГ" Наумюка І.О. в с. Замостя.
Матеріали справи також містять протоколи допитів свідків ОСОБА_2 - начальника відділу охорони та захисту лісу (протокол від 13 червня 2021 року); Остапчука С.І. (протокол від 13 червня 2021 року), ОСОБА_3 (протокол від 29 березня 2023 року) та ОСОБА_4 (протокол від 29 березня 2023 року) - інженерів відділу охорони та захисту лісу; Мельника П.В. - помічника лісничого Карасинського лісництва (протокол від 13 червня 2021 року), які повідомили про вищевказані факти вчинення незаконних порубок та вказали, що вжитими заходами не вдалося встановити осіб, причетних до незаконних порубок.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі постанови слідчого проведено судову інженерно- екологічну експертизу за результатами якої складено висновок експерта від 27 жовтня 2023 року №2195-Е.
Згідно висновку інженерно-екологічної експертизи за результатами дослідження в обсязі поданих документів в межах спеціальних знань експерта з інженерно екологічного виду досліджень, встановлено, що розрахунок розмірів збитків, завданих внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки дерев породи "Сосна" у 69 кварталі 34,39 та 4 виділів Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ", зазначених у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 34 виділ Карасинського лісництва від 20 квітня 2022 року, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 4 виділ Карасинського лісництва від 20 квітня 2022 року, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасинського лісництва від 21 квітня 2022 року, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасинського лісництва від 21 квітня 2022 року, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 34 виділ Карасинського лісництва від 22 квітня 2022 року, акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства 69 квартал 39 виділ Карасйнського лісництва від 22 квітня 2022 року, проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23 липня 2008 року №665.
Висновком інженерно-екологічної експертизи від 27 жовтня 2023 року №2195-Е встановлено, що розмір завданих навколишньому природному середовищу збитків становить 127066,22 грн, що заподіяні вчиненням незаконної порубки 20 дерев сироростучих та 1 сухостійного дерева породи сосна у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ".
Згідно інформації філії "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України" встановлено, що земельні ділянки знаходяться в постійному користуванні підприємства па підставі матеріалів лісовпорядкування 2013 року, які додано до позову.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "Маневицьке ЛГ" (код ЄДРПОУ 00991545) припинено.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реформування управління лісової галузі" від 07 вересня 2022 року №1003, утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код 44768034) (далі - ДСГП "Ліси України") та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у складі ДСГП "Ліси України" діє філія "Маневицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", код ЄДРПОУ: 45052111, місцезнаходження: Україна, 44601, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище міського типу Маневичі, вул. Андрія Снітка, 31.
Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2022 року №887 "Про припинення державного підприємства "Маневицьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення" припинено ДП "Маневицьке лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ЄДРПОУ 44768034). Також цим наказом визначено, що (СГП "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків ДП "Маневицьке ЛГ".
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03 січня 2023 року №11 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Маневицьке лісове господарство" затверджено передавальний акт, яким передано активи та пасиви ДП "Маневицьке ЛГ" на баланс ДСГП "Ліси України", в тому числі і речові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП "Маневицьке ЛГ".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Маневицьке лісове господарство є відокремленим підрозділом у формі філії державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП "Маневицьке лісове господарство" станом на момент звернення до суду не ліквідоване, однак перебуває в стані припинення.
Відповідно до пункту 3 Статуту ДП "Маневицьке ЛГ", що затверджений Наказом Державного агенства лісових ресурсів України від 27 червня 2019 року №410 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), підприємство створене з метою ведення лісового, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників, хвороб, пошкодження антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Згідно пунктів 2.2.2 та 2.2.5 Положення про філію "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України", затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 16 грудня 2022 року №27 предметом діяльності філії є, окрім іншого, зокрема, забезпечення охорони лісів від незаконних порубок, а також ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до пункту 10.5.6 Положення зазначено, що Філії надано право виступати відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом відповідачу.
Камінь-Каширська окружна прокуратура звернулася до Директора філії "Маневицьке ЛГ" з листом №51/1-1709вих23 від 08 листопада 2023 року у якому просила надати інформацію: щодо відшкодування шкоди в розмірі 127066 грн, завданої вчиненням незаконної порубки у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва філії "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України" напередодні 23 квітня 2022 року невстановленими особами, долучивши підтверджуючі документи; на території якого органу місцевого самоврядування знаходиться земельна ділянка, на якій відбулася незаконна порубка квартал 69 виділи 3, 34, 39 Карасинського лісництва; матеріали лісовпорядкування, які виготовлялися щодо земельної ділянки, на якій знаходиться місце вчинення порубки.
Листом №979/26.3.9-2023 від 13 листопада 2023 року Філія "Маневицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" повідомила, що про виявлені факти порубки було повідомлено відділення поліції №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП та направлено матеріали. На даний час шкода завдана лісу у сумі 127066,22 грн, завдана внаслідок незаконної рубки у кварталі №69, виділі №4, №34, №39 Карасинського лісництва не відшкодована.
05 грудня 2023 року Камінь-Каширською окружною прокуратурою направлено Прилісненській сільській раді повідомлення №51/1-1812ВИХ23 від 29 листопада 2023 року про заявлення позову у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини, а також обов`язок лісогосподарського підприємства щодо забезпечення належної охорони лісів, прокурор звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну невиконанням покладених на ДП "Маневицьке ЛГ" (на даний час - філія "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України") обов`язків, в сумі 127 066, 22 грн., що є шкодою за незаконну вирубку лісів.
Територія кварталу 69 виділів 4, 34, 39 Карасинського лісництва відноситься до Прилісненської об`єднаної територіальної громади.
Шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана місцевому бюджету Прилісненської сільської ради, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
У відповідності до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Камінь-Каширською окружною прокуратурою скеровано лист №51/1-1709вих23 від 08 листопада 2023 до Директора філії "Маневицьке ЛГ" про надання інформації: щодо відшкодування шкоди в розмірі 127066 грн, завданої вчиненням незаконної порубки у кварталі 69 виділах 4, 34, 39 Карасинського лісництва філії "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України" напередодні 23 квітня 2022 року невстановленими особами, долучивши підтверджуючі документи; на території якого органу місцевого самоврядування знаходиться земельна ділянка, на якій відбулася незаконна порубка квартал 69 виділи 3, 34, 39 Карасинського лісництва; матеріали лісовпорядкування, які виготовлялися щодо земельної ділянки, на якій знаходиться місце вчинення порубки.
Листом №979/26.3.9-2023 від 13 листопада 2023 року Філія "Маневицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" повідомила, що про виявлені факти порубки було повідомлено відділення поліції №1 Камінь-Каширського РВП ГУНП та направлено матеріали. На даний час шкода завдана лісу у сумі 127066,22 грн, завдана внаслідок незаконної рубки у кварталі №69, виділі №4, №34, №39 Карасинського лісництва не відшкодована.
05 грудня 2023 року Камінь-Каширською окружною прокуратурою направлено Прилісненській сільській раді повідомлення №51/1-1812ВИХ23 від 29 листопада 2023 року про заявлення позову у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Станом на момент звернення прокурора з позовом до суду, Прилісненською сільською радою не здійснено достатніх заходів спрямованих на захист інтересів держави щодо стягнення з Філії "Маневицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" у судовому порядку збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року у справі №910/3486/18 визначено, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Слід також зазначити, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що Прилісненська сільська рада неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Зазначене свідчить, що неналежне здійснення Прилісненською сільською радою захисту інтересів держави і відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" стало підставою для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісових насаджень.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з місцевим судом, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави відповідає приписам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно вимог статті 17 Лісового кодексу України відповідач є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що під час здійснення своєї діяльності працівниками ДП "Маневицький лісгосп" в період з 20 квітня 2022 року по 22 квітня 2022 року було виявлено та встановлено факт незаконної порубки 20 сироростучих та одного сухостійного дерев породи сосна, були наявні пні незаконно зрізаних дерев. Відповідні матеріали були передані до правоохоронних органів.
В залежності від місця розміщення виявлених пнів, а також індивідуальних ознак, що характеризують час зрізання дерева оформлено шість актів огляду місця правопорушення лісового законодавства, а саме:
1. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20 квітня 2022 року у кварталі № 69, виділі № 34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 4 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 26 см. - 1 дерево, 28 см. - 1 дерево, 34 см. - 2 дерева, загальною кубомасою - 1,76 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22180, 17 грн.
2. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 20 квітня 2022 року у кварталі №69, виділі №4 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих та 1 сухостійного дерев породи сосна з діаметрами пнів 31 см. - 1 дерево,
32 см. - 1 дерево, 34 см. - 1 дерево, 31 см. - 1 дерево (сухостійне), загальною кубомасою - 1,8 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 24123,26 грн.
3. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року у кварталі № 69, виділі № 34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 4 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 24 см. - 1 дерево, 27 см. - 1 дерево, 29 см. - 1 дерево, 38 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,62 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22308,59 грн..
4. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року у кварталі № 69, виділі № 39 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 30 см. - 1 дерево, 35 см. - 1 дерево, 38 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,72 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 22689,12 грн..
5. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21 квітня 2022 року у кварталі №69, виділі №34 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 29 см. - 1 дерево, 30 см. - 1 дерево, 33 см. - 1 дерево, загальною кубомасою - 1,3 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 17166,68 грн.
6. Згідно акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22 квітня 2022 року у кварталі №69, виділі №39 Карасинського лісництва виявлено незаконну рубку 3 сироростучих дерев породи сосна з діаметрами пнів 22 см. - 1 дерево, 32 см. - 1 дерево, 39 см. - 1 дерево загальною кубомасою - 1,44 метрів кубічних. Розмір шкоди, завданої незаконною рубкою становить 18598,40 грн.
Загальний розмір шкоди згідно з зазначеними Актами про незаконну рубку дерев (сосна) становить 127066 грн. 22 коп. та визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
Згідно з долученим до матеріалів справи Висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №2195-Е від 27 жовтня 2023 року розрахунки розмірів збитків, завданих внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки дерев породи сосна, що зазначені в перерахованих вище Актах проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
У даній справі судами досліджено положення Статуту ДП "Маневицьке лісове господарство" та встановлено, що згідно пункту 1.2 підприємство здійснює свою діяльність відповідно до законодавства та цього статуту.
Підприємство створене з метою, зокрема, ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів (пункт 3.1 Статуту).
Основними напрямами діяльності підприємства відповідно підпункту 3.2.2 пункту 3.2 є, серед іншого, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, а підпункту 3.2.3 пункту 3.2 запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин.
Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень,
покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 березня 2018 року у справі №909/1111/16 та у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №920/1106/17.
Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів" громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.
Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Обґрунтовуючи відсутність вини у незабезпеченні охорони лісу від незаконної порубки, відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року та зокрема встановлення комендантської години з 22.00 до 07.00, яка почала діяти з 24 лютого 2022 року. Апелянт стверджує, що перепустки на право переміщатися в умовах комендантської години були видані окремим працівникам лісової охорони тільки в середині квітня 2022 року.
Однак, як правильно зазначив місцевий суд, даний доказ жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок військової агресії російської федерації проти України, в зв`язку із чим було введено воєнний стан та комендантська година, відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання по забезпеченню охорони лісу від незаконної порубки.
Обставина введення комендантської години в період доби з 22:00 по 07:00 з 24 лютого 2023 року по середину квітня 2022 року (до отримання перепусток) частково обмежила можливість працівників ДП "Маневицьке лісове господарство" виконувати функції щодо охорони лісів. Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що незаконна порубка відбулася саме в період з 22 лютого 2022 року по 15 квітня 2022 року (отримання перепусток на переміщення в період комендантського часу працівника лісового господарства) та в період доби саме з 22:00 по 07:00 год.
Крім того, у відзиві на позовну заяву вказано те, що під час здійснення своєї діяльності саме працівниками ДП "Маневицький лісгосп" в період з 20 квітня 2022 року по 22 квітня 2022 року було виявлено та встановлено факт незаконної порубки 20 сироростучих та одного сухостійного дерев породи сосно, були наявні пні незаконно зрізаних дерев, які за візуальними ознаками (виступ та кристалізація смоли, потемніння деревини та тирси) створені протягом нетривалого часу (приблизно в межах п`ятнадцяти днів). Відповідні матеріали були передані до правоохоронних органів.
Тобто, сам апелянт зазначає, що рубка дерев відбувалася в межах п`ятнадцяти днів, що свідчить про те, що відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки, оскільки тривалий час не міг виявити факт вчинення злочину.
Посилання філії "Маневицьке ЛГ" ДСГП "Ліси України" на загальну площу земель, які перебувають у користуванні та кількість працівників державної лісової охорони, які отримали перепустки для переміщення в умовах комендантської години не може безумовно звільнити апелянта від відповідальності, оскільки останнім не надано жодних доказів звернення до ДСГП "Ліси України", органів державної влади з метою вирішення таких питань (зменшення кількості лісів, які перебувають у користуванні філії / збільшення кількості працівників лісової охорони / збільшення кількості осіб, які отримали перепустки для переміщення в комендантську годину / оскарження дій органів військової адміністрації щодо видачі недостатньої кількості перепусток та ін.). Твердження про те, що особа відповідальна за Карасинське лісництво не отримала перепустку також не звільняє відповідача від відповідальності, оскільки останній не був позбавлений можливості замінити відповідальну особу.
З перевіреного колегією суддів вбачається, що матеріали справи не містять доказів, з яких можна було б встановити точний день та час незаконної вирубки лісів, а тому місцевий суд правомірно відхилив доводи щодо відсутності вини постійного лісокористувача в незабезпеченні охорони лісу від незаконної рубки.
Згідно з наявним в матеріалах справи Рапортом відділення поліції №1 (смт Маневичі Камінь-Каширського району Відділу Поліції ГУНП у Волинській області): 22 квітня 2022 року о 13:02 надійшло повідомлення начальник відділу охорони та захисту лісу Маневицького лісгоспу про те, що в період з 15 квітня 2022 року по 22 квітня 2022 року невстановлена особа перебуваючи у кварталі 69 виділ 34,4,39 Карасинського лісництва ДП "Маневицький ЛГ" скоїла самовільну порубку21-го дерева породи сосна сироростуча.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно із трьома протоколами допиту свідків вбачається про те, що описані рубки мали місце у різні періоди часу, про що свідчить характер зрізу та сколів деревини, колір поверхності пнів, особливості кори та дефекти деревини. Такі обставини свідчать про повторюваність незаконної рубки дерев, що мало місце у різний час та спричинило державі збитків внаслідок таких незаконних рубок дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Відповідач здійснює свою господарську діяльність як постійний лісокористувач, має можливість належним чином здійснювати охорону і захист лісу постійно. Судам обох інстанцій не подано доказів того, що відповідач не здійснював свою господарську чи будь-яку іншу діяльність напередодні виявлення незаконної рубки лісу. За наявних обставин відповідачем не було належним чином реалізовано своїх можливостей та не було дотримано своїх обов`язків, як наслідок це призвело до вирубки лісу та нанесло державі збитки.
У даній справі відповідач не довів відсутності його вини в незаконній порубці дерев в кварталі 69 Карасинського лісництва ДП "Маневицьке ЛГ".
Апелянт стверджуючи про відсутність своєї вини посилається на листопад Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, відповідно до якого визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
У постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №913/785/17, від 17 серпня 2022 року у справі №922/854/21, у справі №910/15264/21 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Матеріали справи не містять доказів звернення апелянта до Торгово-промислової палати України чи її регіональних органів з метою отримання сертифікату про наявність форс-мажорних обставин в конкретному випадку.
Крім того, відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним із принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Тобто, такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та запобігати вчиненню цих порушень в першу чергу. Лише потім завданнями охорони навколишнього природного середовища постає вчинення дій щодо зупинення виявлених порушень та запобігання їх продовження.
Таким чином спроби відповідача уникнути відповідальності з огляду на те, що в країні введено воєнний стан та комендантську годину, не визнаються судами такими, що узгоджуються з чинним законодавством, Статутом підприємства, фактичними обставинами справи.
Не можуть свідчити про відсутність вини відповідача і доводи щодо затримання вантажного автомобіля ЗІЛ, обстеження лісових масивів поблизу с. Замости Камінь-Каширського району, виявлення придатного для ідентифікації сліду транспорту (трактора із причепом), яким можливо вивозилася лісопродукція із місця скоєної рубки.
Законом покладено на відповідача, в тому числі, і обов`язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.
Відповідачем не надано вірогідних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.
Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення (незаконна порубка дерев, завдана шкода, протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю відповідача, вина) та наявність підстав для стягнення з відповідача завданої шкоди.
Доводи відповідача є безпідставні, які жодним чином не спростовують факту незаконного вирубування дерев.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Маневицьке лісове господарство" на рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 05 березня 2024 року у справі №903/1346/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №903/1346/23 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "13" червня 2024 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.
